Вільногірці поділилися досвідом переходу на українську мову після повномасштабного вторгнення

Жителі Вільногірська поступово переходять на українську мову, вбачаючи в цьому не лише важливий крок до національної ідентичності, а й спосіб культурного спротиву. Повномасштабне вторгнення росії у 2022 році стало переломним моментом, який остаточно підштовхнув багатьох свідомо обрати українську для повсякденного спілкування, роботи та навчання.

Журналісти Вільногірськ.IN.UA поспілкувалися з місцевими, які перешли на українську мову.

Як у Вільногірську переходять на українську мову

Деякі мешканці міста зазначають, що перехід на українську для них був не лише особистим рішенням, а й способом підтримати країну. Вони впевнені, що мовний вибір зміцнює єдність суспільства та допомагає зберегти українську культуру.

“Після 24 лютого 2022 року багато людей перейшло на українську мову, і я зробила це завдяки експерименту з подругою. Ми обидві мали велике бажання перестати говорити російською. Я відчувала підтримку від суспільства, і, до того ж, мені було байдуже, що про мене подумають інші. Це стало важливою частиною мого життя.Того ж року, 2022-го, я зустріла свого майбутнього чоловіка. Він військовий з 2014 року і також говорив українською. Він мене підтримав, хоча казав: “Говори так, як тобі зручно”. Перехід на українську був для мене природним і бажаним. Це мій особистий вибір. Тим, хто хоче перейти на українську мову, можу сказати лише одне: потрібно мати велике бажання і більше читати українською. Адже, як показує практика, наш словниковий запас не такий широкий, як може здаватися”, – розповіла мешканка міста Тетяна Льоринець.

Інший житель Вільногірська, Владислав Шульжик, розповідає, що ще до вторгнення рф говорив суржиком, але після 24 лютого його інтерес до української культури й мови тільки зріс. “Труднощів майже не було, адже люди в моєму оточенні обрали той самий шлях”, – зазначає Владислав.

Також журналісти Вільногірськ IN.UA поспілкувалися з місцевим жителем Володимиром Кліницьким, який у листопаді 2024 року почав фіксувати порушення мовного закону в публіцистичному просторі у Вільногірську.

Володимир Кліницький пояснив, що вирішив активно фіксувати ці порушення, аби захистити українську мову. “Коли ми навчалися у школі, радянська влада нав’язувала нам свою ідеологію. А з моментом здобуття незалежності ми зрозуміли, що для нас важливо не тільки мати свою територію, а й культуру, мову та історію”, — розповідає Володимир.

Він згадує, як при перегляді старих пам’ятників побачив, що в Україні майже не було пам’ятників українським діячам. Натомість, вони були присвячені представникам радянської літератури. “Це яскраво показало, як радянська влада нав’язувала свою культуру та історію”, — зазначив він.

Відповідаючи на питання журналістів, Володимир зазначив: “Я намагаюся спілкуватися українською мовою, хоча інколи не помічаю, як переходжу на російську. Це трапляється через те, що наш словниковий запас ще не такий великий, як хотілося б”.

Також Володимир висловив бажання створити український простір у Вільногірську, але додав, що однодумців небагато.

Перехід на українську мову став активнішим після 2022 року

Після 2014 року, коли анексія Криму та війна на Донбасі не здавалися всім загрозою, повномасштабне вторгнення у 2022 році показало прагнення росії знищити українську ідентичність.

Зокрема, багато українців, які евакуювалися на захід, почали використовувати українську, оскільки на цих територіях розмовляють українською.

Мешканка Сходу, Ольга Архипенко з Краматорська, зізнається, що навіть після 2014 року продовжувала спілкуватися російською, але після 2022 року почала переходити на українську в соціальних сферах життя, а у побуті з родиною продовжує спілкуватися російською.

Інша мешканка Аліна Костіна поділилася прикладом свого знайомого, який родом зі Львова, однак проживав у Донецькій області, де говорив російською, а після початку повномасштабного вторгнення став говорити українською, пояснюючи це бажанням відмежуватися від росії.

Редакція Вільногірськ.IN.UA закликає читачів ділитися своїм досвідом переходу на українську мову в коментарях у соціальних мережах.

Читайте також:

• Ветерани можуть пройти безплатні курси з IT: деталі
• Як дорого хворіти на ГРВІ у Вільногірську: в яку суму обійдеться лікування

Спекотні літні дні хочеться провести з прохолодним напоєм у руках. Легкі, ароматні та прості у приготуванні рецепти допоможуть освіжитися, втамувати спрагу й додати трохи смаку літа. 

4 рецепти освіжаючих літніх напоїв – на Вільногірськ IN.UA.

Холодний чай із персиком 

Джерело: September.UA 

Інгредієнти: 

• 2–3 пакетики чорного або зеленого чаю;
• 1–2 стиглих персики;
• 1 лимон;
• 2–3 столові ложки меду або цукру;
• 1 літр води;
• лід;
• м’ята. 

Приготування: 

1. Заваріть та охолодіть чай. Чай потрібно заварити міцніше, ніж зазвичай, щоб смак не загубився після охолодження.
2. Додайте мед або цукор. А також нарізані персики і лимон.
3. Поставте в холодильник на 1–2 години.
4. Подавайте з льодом.

Кавуновий лимонад із кислинкою 

Джерело: Дивись.INFO

Інгредієнти: 

• кавун — 300–400 грамів;
• лимон — 1 штука; 
• холодна вода — 300–500 мілілітрів; 
• м’ята;
• лід.

Приготування: 

1. Кавун подрібнюється в блендері до стану пюре. Окремо додається свіжий лимонний сік – саме він балансує солодкість кавуна і робить смак більш “дорослим” і менш нудким.
2. Далі додається холодна вода, все перемішується і ставиться в холодильник хоча б на 20–30 хвилин. Перед подачею додається лід і м’ята.

Смузі з персиком 

Джерело: September.UA 

Інгредієнти: 

• 2 стиглі персики;
• 1 банан;
• 150 грамів грецького йогурту;
• 100 мілілітрів молока (звичайного або рослинного);
• 1–2 чайні ложки меду (за бажанням);
• жменя кубиків льоду. 

Приготування: 

1. Додайте до чаші блендера персики, банан, грецький йогурт, молоко, мед і лід.
2. Збийте до однорідної кремової консистенції.
3. Розлийте смузі у високі склянки та подавайте.

Полуничний лимонад

Джерело: September.UA 

Інгредієнти: 

• 3 лимони;
• 150 грамів полуниці;
• 90–100 грамів цукру;
• 1 літр води;
• лід. 

Приготування: 

1. Полуницю подрібніть блендером або розімніть виделкою.
2. Додайте цукор і перемішайте до розчинення.
3. Влийте лимонний сік і холодну воду.
4. Перемішайте і додайте лід. Щоб зробити напій більш прозорим – процідіть полуничне пюре через сито.

Читайте також:

ТОП-3 продукти, що сприяють довголіттю, на сніданок

В Україні відновлено подання заяв на отримання допомоги “Пакунок школяра” у розмірі 5 000 грн для підготовки майбутніх першокласників до навчального року.

Про це повідомляє “Дія”. 

Хто може подати заяву

Подати заяву про “Пакунок школяра” можуть: 

• батьки першокласника; 
• усиновлювачі; 
• законні представники дитини – громадяни України. 

Для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, заяву має подати законний представник особисто в сервісному центрі Пенсійного фонду України. Звернутися можна до будь-якого сервісного центру незалежно від місця реєстрації.

Як подати заяву онлайн 

Подати заяву можна за кілька кроків в “Дії”: 

1. Авторизуйтеся в застосунку “Дія”. 
2. Відкрийте сервіс “Допомога від держави”. 
3. Оберіть “Пакунок школяра”. 
4. Оберіть дитину, яка йде до першого класу.
5. Перейдіть до подання заяви.
6. Відкрийте Дія.Картку в одному з уповноважених банків, якщо ще не маєте її. 
7. Оберіть Дія.Картку з відкритим спеціальним рахунком “Турбота для дитини” для зарахування допомоги.
8. Перевірте дані та підпишіть заяву Дія.Підписом.

Як подати заяву офлайн 

Отримати допомогу офлайн можна у сервісних центрах Пенсійного фонду. 

“Пакунок школяра” не призначать, якщо: 

• дитину не зарахували до першого класу, вона повторно навчатиметься або не розпочне навчання цього року;
• заяву не планують подавати до 1 листопада;
• Пенсійний фонд України або Міністерство фінансів України не підтвердили право на отримання виплати за результатами верифікації;
• заяву на отримання допомоги щодо цієї дитини вже подав інший із батьків або законний представник;
• заявника позбавлено батьківських прав;
• дитина перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території або в районі активних бойових дій, де ще не відбулася деокупація;
• заявник перебуває на тимчасово окупованій території та не має статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО).

Читайте також:

Адаптація після канікул: поради психологині, як допомогти дитині у школі