Вільногірськ моє друге рідне місто: історія переселенця з Херсонщини

Марія Макарович 19:30, 3 Липня 2024
Андрій Підмогильний з командою Червоного Хреста: історія переселенця
Андрій Підмогильний з командою Червоного Хреста: історія переселенця/ фото архів Андрія Підмогильного

Вільногірськ, як і багато інших міст в Україні, з початку повномасштабного вторгнення став другим домом для людей, які вимушені були покинути свої домівки через війну. Ці люди привезли з собою свій життєвий досвід, свої ідеї та, часто, бажання робити позитивні зміни на новому місці. Одним з таких людей став Андрій Підмогильний, який вимушений був виїхати з рідного Бериславу, що на Херсонщині, та знайшов свій другий дім у Вільногірську. 

Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Історія переселенця з Херсонщини

Місто Берислав для Андрія Підмогильного та його сім’ї було домом, він народився там, здобув освіту, працював та проходив сходинки кар’єрної драбини на Бериславському машинобудівному заводі. Втім, повномасштабна війна та її наслідки не обійшли родину чоловіка стороною. Вони мали виїхати зі свого дому та шукати прихистку в іншому місці. 

«Повномасштабне вторгнення я зустрів у відряджені. Потім вже я знаходився із сім’єю у Бериславі. Але так сталося, що мій син потребував термінової медичної допомоги. На той час ми у місті не могли її отримати. Тому довелося евакуюватися. По роботі я об’їздив всю Україну, був у багатьох містах. Але у Вільногірську у мене був товариш. Тому так склалося, що приїхав сюди. І тут залишився. Мені зустрілися добрі люди, які помогли», — розповідає Андрій.

На новому місці Андрій не зміг сидіти склавши руки. Чоловік розповідає, що до Вільногірська тоді приїжджало багато людей, які тікали від війни. Хтось планував залишитися, а хтось був лише проїздом. Виїжджати з дому за таких обставин та їхати в пошуках безпечного місця це великий стрес. Тож багато людей потребували підтримки. З бажання допомогти переселенцям почалася волонтерська діяльність Андрія. На початку, він це робив власними силами, але згодом ця діяльність стала розростатися.

«Ці люди, які приїжджали сюди спочатку, тікали від російської агресії. Коли я їх побачив, побачив дітей та їх очі, які вперше за кілька місяців вийшли з підвалів та побачили небо без снарядів. Тоді я почав допомагати. Спочатку я допомагав людям шукати квартири, зустрічав їх, забирав, відвозив», — згадує чоловік.

Волонтер Андрій працює з дітьми
Волонтер Андрій працює з дітьми/ фото архів Андрія Підмогильного

Волонтерська діяльність

Згодом така активна діяльність призвела до того, що Андрію запропонували стати офіційним волонтером у Червоному Хресті. Він погодився та продовжив допомагати людям вже у складі організації, що робить і до тепер. У чоловіка є багато планів та ідей щодо теперішніх та майбутніх активностей, які вин реалізовує разом з іншими волонтерами. Їх кількість постійно розширяється, залучає до себе переселенців та місцевих мешканців. Чим більше існує активностей, тим більше говорять про Андрія та його команду. А така відомість спонукає й інших людей стати частиною цього процесу. 

«Поки ми є частиною Кам’янської організації Червоного Хреста, але працюємо над тим, щоб створити осередок у Вільногірську. Також хочемо зробити тут волонтерський молодіжний центр для дітей, щоб їм було чим зайнятися. Поки літо ми займаємося спортивними активностями. На базі 3-ї школи у нас є баскетбол, волейбол, бадмінтон, футбол тощо. Всі охочі можуть доєднатися до цього, це абсолютно безплатно», — поділився Підмогильний.

Крім постійних активностей, волонтери також влаштовують заходи для містян на гостей міста. Наприклад, два роки підряд вони готували свято на День захисту дітей. Там були естафети, конкурси та подарунки. Чоловік пояснює, що вони готували це свято таким чином, щоб всі отримали задоволення. Якісь активності вдається реалізувати власними силами, з якимись допомагають донори або місцеві мешканці. 

«Зараз ми знаходимося на базі 15 Бульвару. Дякую міській раді, яка нам допомагає, також отцю Вадиму. Частина нашої площі розташована у Церкві, нам її безплатно надали. Ми там відкрили соціальний гардероб. Люди, які мають потребу в одягу, можуть прийти та безплатно отримати його у нас. Там є все, від народження та до будь-якого віку, на всі потреби. Зараз набираємо ще штат волонтерів, які зможуть там частіше працювати», — розповів Андрій.

Потребуючі допомоги можуть звертатися до Червоного Хреста

Андрій наголошує, що люди, які потребують допомоги, можуть звертатися до його команди. Адже вони працюють над тим, щоб зробити Вільногірськ кращим для всіх та підтримати тих, хто потрапив у складні життєві ситуації. Волонтерство може бути складною задачею, особливо, якщо робити це протягом довгого періоду часу. Але також це те, що необхідно людям. 

«Волонтерство це є безкорисна допомога. Волонтери віддають частину себе та частину свого життя та присвячують його допомозі іншим. Людям треба бути трошки добрішими та намагатися допомагати іншим за можливості. Якщо є у вас якісь 20, 30 хвилин або година, ви можете їх витратити на допомогу тим, хто цього потребують, зробіть це», — ділиться волонтер.

Крім планів щодо відкриття осередку Червоного Хреста та молодіжного центру у Вільногірську, чоловік також хоче проводити більше активностей для дітей та їх родин. Наприклад, однією з ідей є проведення безплатних кіносеансів для мешканців та гостей міста. Андрій розповідає, що хоче й надалі працювати над тим, щоб зробити місто кращим. Адже воно стало не просто тимчасовим прихистком для його родини, а другим домом. 

Активності для дітей
Активності для дітей/ фото архів Андрія Підмогильного

«Вільногірськ став для моєї сім’ї другим рідним містом, воно прихистило мене та мою родину в той час, коли ми цього дуже потребували. Я вже став частинкою нашого міста. Я навіть кажу вже не цього, а нашого. Я працюю та роблю все, щоб воно було краще зараз й у майбутньому. Хочу працювати ще більше для цього. Дуже хочу, та думаю, що  в мене вийде. Будемо старатися та розвивати нашу організацію», — каже Андрій Підмогильний.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Я хочу, щоб мої пісні торкалися душі кожного слухача”, – історія Вікторії Осіпової, вихованки музичної школи Вільногірська

Буянова Єва 12:30, 26 Січня 2025
Вікторія Осіпова/ фото з особистого архіву героїні

Вікторія Осіпова – вокалістка та музикантка, уродженка Вільногірська та вихованка музичної школи.

Більше про музичний шлях Вікторії – читайте на Вільногірськ.IN.UA

Початок музичної історії

Вікторія Осіпова почала займатися вокалом ще в три роки, коли тітка взяла її із собою на заняття. Викладачка помітила її талант і запропонувала спробувати заспівати пісню. Вже в чотири роки вона вперше виступила на сцені з сольною піснею, а в п’ять змінила викладача та почала займатися у Студії естрадного співу під керівництвом Олега Ярошенка.

“Навчатися в музичній школі мені порадив керівник Олег Ярошенко, адже він затверджував, що інструмент та знання сольфеджіо обовʼязкові для вокаліста, тому в першому класі, мама відвела мене в музичну школу на фортепіано”, – розповідає дівчина. 

Дівчина зізнається, що найбільше в музичній школі їй подобалися заняття з фортепіано. Хоча в дитинстві вона була трохи лінивою та часто гнівалася на себе, коли довго не могла вивчити якийсь твір, проте завершення роботи над ним завжди приносило їй справжнє задоволення.

“Я насолоджувалася тим, як у мене виходить грати, і пишалася собою,” — ділиться вона. — “Вважаю, що сольфеджіо обов’язково має бути в музичній школі. Так, це складний предмет, і комусь він може здаватися зайвим, але без нього ми не зрозуміємо значення нот, скрипковий і басовий ключі та багато іншого.”

Послідовниця музичного мистецтва зазначає, що в навчанні завжди є якісь виклики, особливо якщо хочеться професійно оводолодіти ремеслом, потрібно наполегливо прямувати до своєї мети.

Я роблю так: якщо бачу перешкоду, йду все одно, як би складно не було, нехай не вийде, нічого, спробуємо ще раз але ніколи не здаватись, тільки тоді буде результат”, – стверджує дівчина. 

Концерти та досягнення 

З раннього дитинства дівчина активно брала участь у конкурсах та фестивалях. У перші роки її зусилля відзначали лише нагородами за участь, але з часом усе змінилося. Вона багато працювала над собою, і це дало свої результати.

У 9 років я отримала своє перше 1 місце, а далі нагороди ставали тільки вищими. Згодом почала отримувати Гран-прі. Фестивалів було безліч, навіть зараз і не пригадаю всіх, але один залишився в пам’яті назавжди. Я співала пісню “Ой у вишневому саду”, і під час мого виступу всі члени журі плакали. Тоді я отримала Гран-прі. Саме в той момент я усвідомила, що хочу, аби мої пісні так само торкалися душ кожного слухача. Я зрозуміла, що можу це робити, бо співаю душею та серцем, проживаючи кожну ноту”, – ділиться Вікторія. 

Вокалістка та музикантка зазначає, що завжди треба пишатися собою та навіть найменшими досягненнями. 

Я пишаюсь усіма своїми досягненнями: і маленькими, і великими, вони всі роблять з мене справжнього артиста”, – зазначає дівчина. 

Виступ Вікторії/ фото з особистого архіву героїні

Музика в житті

На сьогоднішній день дівчина черпає натхнення з прикладу Дмитра Монатіка. Вона захоплюється його історією, сповненою викликів та наполегливості.

“Я знаю його життєвий шлях, наскільки він був непростим: скільки кастингів він проходив, скільки разів йому відмовляли. Але він не здавався і йшов далі, поки не досягнув таких висот. Моя мета така сама – йти невеликими, але впевненими кроками вперед, щоб у майбутньому хтось так само брав приклад із мене”, – зізнається дівчина. 

Плани на майбутнє 

Дівчина впевнено пов’язує своє життя з музикою, адже зараз навчається у «Київському національному університеті культури і мистецтв» на кафедрі естрадного співу.

Я вже точно знаю, що моя дорога – це музика. У майбутньому я планую продовжувати сольну кар’єру, писати власні пісні, популяризувати українське мистецтво та стати відомою співачкою України. А можливо, одного дня я представлю Україну на Євробаченні”, – ділиться вона своїми амбітними планами.

Дівчина переконана, що музика має неймовірну силу впливу на людину.

“Музика – це щось дивовижне. Вона лікує, заспокоює, дарує радість. Якщо ви вже зробили перші кроки у світі музики – це чудово! Ніколи не здавайтеся, не опускайте руки. Працюйте над собою, долайте власні помилки, і тоді у вас обов’язково все вийде. Несіть музику в своєму серці”, – закликає вона всіх, хто мріє про творчий шлях.

Читайте також: 

Підписуйтесь

Підпал будок для тварин у Вільногірську: деталі події

Гришкова Анастасія 10:32, 14 Січня 2025
Безпритульні тварини/ ілюстративне фото, Pexels

У Вільногірську невідомі здійснили підпал будок для тварин, встановлених місцевими зоозахисниками. Інцидент стався у п’ятницю, 10 січня, та викликав обурення серед мешканців та громадських активістів, які негайно звернулися до правоохоронних органів.

Журналісти Вільногірськ IN.UA з’ясували подробиці цього випадку поліції.

Деталі події

Прес-секретарка поліції Кам’янського району Олена Тімченко підтвердила, що інформація про підпал дійсно надходила.

На місце події виїжджав наряд поліції. Крім того, було зареєстровано звернення від очевидців, які повідомили правоохоронцям деталі події.

В поліції запевнили, що зараз триває перевірка по даному зверненню. Жертв серед тварин вдалося уникнути, тож вони не постраждали.

Раніше редакція Вільногірськ IN.UA повідомляла, що у соціальних мережах з’явилися інформація про випадки отруєння собак у місті.

Волонтери, очевидці та зоозахисники закликають до активних дій, адже жорстоке поводження з тваринами є порушенням закону.

Чому такі ситуації продовжують траплятися, і яка реакція поліції — читайте у матеріалі “Отруєння безпритульних тварин у Вільногірську”.

Підписуйтесь

Вікторія Осипова

“Я хочу, щоб мої пісні торкалися душі кожного слухача”, – історія Вікторії Осіпової, вихованки музичної школи Вільногірська

Вікторія Осіпова – вокалістка та музикантка, уродженка Вільногірська та вихованка музичної школи. Більше про музичний шлях Вікторії – читайте на Вільногірськ.IN.UA Початок музичної історії Вікторія […]

12:30, 26.01.2025 Буянова Єва

Підпал будок для тварин у Вільногірську: деталі події

У Вільногірську невідомі здійснили підпал будок для тварин, встановлених місцевими зоозахисниками. Інцидент стався у п’ятницю, 10 січня, та викликав обурення серед мешканців та громадських активістів, […]

Генератори для бізнесу: чи скористалися вільногірці програмою від держави

Програма “Енергетична стійкість для бізнесу” офіційно завершена. Ініціатива була спрямована на підтримку малого та середнього бізнесу в умовах енергетичних викликів. Журналісти Вільногірськ IN.UA дізналися, чи […]

У Вільногірську відбувся меморіальний турнір пам’яті Сергія Карнаухова

У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі на відділенні пауерліфтингу пройшов меморіальний турнір, присвячений пам’яті легендарної людини, чемпіона та рекордсмена світу, майстра спорту України міжнародного класу, воїна […]

Картина

Владислав Шульжик: талант Вільногірська, який надихає

Вільногірськ багатий на талановиту молодь, і однією з таких яскравих особистостей є Владислав Шульжик. Художник, виплеканий вільногірською художньою школою, він став справжнім прикладом для наслідування […]

12:30, 21.12.2024 Буянова Єва