Вільногірськ моє друге рідне місто: історія переселенця з Херсонщини

Марія Макарович 19:30, 3 Липня 2024
Андрій Підмогильний з командою Червоного Хреста: історія переселенця
Андрій Підмогильний з командою Червоного Хреста: історія переселенця/ фото архів Андрія Підмогильного

Вільногірськ, як і багато інших міст в Україні, з початку повномасштабного вторгнення став другим домом для людей, які вимушені були покинути свої домівки через війну. Ці люди привезли з собою свій життєвий досвід, свої ідеї та, часто, бажання робити позитивні зміни на новому місці. Одним з таких людей став Андрій Підмогильний, який вимушений був виїхати з рідного Бериславу, що на Херсонщині, та знайшов свій другий дім у Вільногірську. 

Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Історія переселенця з Херсонщини

Місто Берислав для Андрія Підмогильного та його сім’ї було домом, він народився там, здобув освіту, працював та проходив сходинки кар’єрної драбини на Бериславському машинобудівному заводі. Втім, повномасштабна війна та її наслідки не обійшли родину чоловіка стороною. Вони мали виїхати зі свого дому та шукати прихистку в іншому місці. 

«Повномасштабне вторгнення я зустрів у відряджені. Потім вже я знаходився із сім’єю у Бериславі. Але так сталося, що мій син потребував термінової медичної допомоги. На той час ми у місті не могли її отримати. Тому довелося евакуюватися. По роботі я об’їздив всю Україну, був у багатьох містах. Але у Вільногірську у мене був товариш. Тому так склалося, що приїхав сюди. І тут залишився. Мені зустрілися добрі люди, які помогли», — розповідає Андрій.

На новому місці Андрій не зміг сидіти склавши руки. Чоловік розповідає, що до Вільногірська тоді приїжджало багато людей, які тікали від війни. Хтось планував залишитися, а хтось був лише проїздом. Виїжджати з дому за таких обставин та їхати в пошуках безпечного місця це великий стрес. Тож багато людей потребували підтримки. З бажання допомогти переселенцям почалася волонтерська діяльність Андрія. На початку, він це робив власними силами, але згодом ця діяльність стала розростатися.

«Ці люди, які приїжджали сюди спочатку, тікали від російської агресії. Коли я їх побачив, побачив дітей та їх очі, які вперше за кілька місяців вийшли з підвалів та побачили небо без снарядів. Тоді я почав допомагати. Спочатку я допомагав людям шукати квартири, зустрічав їх, забирав, відвозив», — згадує чоловік.

Волонтер Андрій працює з дітьми
Волонтер Андрій працює з дітьми/ фото архів Андрія Підмогильного

Волонтерська діяльність

Згодом така активна діяльність призвела до того, що Андрію запропонували стати офіційним волонтером у Червоному Хресті. Він погодився та продовжив допомагати людям вже у складі організації, що робить і до тепер. У чоловіка є багато планів та ідей щодо теперішніх та майбутніх активностей, які вин реалізовує разом з іншими волонтерами. Їх кількість постійно розширяється, залучає до себе переселенців та місцевих мешканців. Чим більше існує активностей, тим більше говорять про Андрія та його команду. А така відомість спонукає й інших людей стати частиною цього процесу. 

«Поки ми є частиною Кам’янської організації Червоного Хреста, але працюємо над тим, щоб створити осередок у Вільногірську. Також хочемо зробити тут волонтерський молодіжний центр для дітей, щоб їм було чим зайнятися. Поки літо ми займаємося спортивними активностями. На базі 3-ї школи у нас є баскетбол, волейбол, бадмінтон, футбол тощо. Всі охочі можуть доєднатися до цього, це абсолютно безплатно», — поділився Підмогильний.

Крім постійних активностей, волонтери також влаштовують заходи для містян на гостей міста. Наприклад, два роки підряд вони готували свято на День захисту дітей. Там були естафети, конкурси та подарунки. Чоловік пояснює, що вони готували це свято таким чином, щоб всі отримали задоволення. Якісь активності вдається реалізувати власними силами, з якимись допомагають донори або місцеві мешканці. 

«Зараз ми знаходимося на базі 15 Бульвару. Дякую міській раді, яка нам допомагає, також отцю Вадиму. Частина нашої площі розташована у Церкві, нам її безплатно надали. Ми там відкрили соціальний гардероб. Люди, які мають потребу в одягу, можуть прийти та безплатно отримати його у нас. Там є все, від народження та до будь-якого віку, на всі потреби. Зараз набираємо ще штат волонтерів, які зможуть там частіше працювати», — розповів Андрій.

Потребуючі допомоги можуть звертатися до Червоного Хреста

Андрій наголошує, що люди, які потребують допомоги, можуть звертатися до його команди. Адже вони працюють над тим, щоб зробити Вільногірськ кращим для всіх та підтримати тих, хто потрапив у складні життєві ситуації. Волонтерство може бути складною задачею, особливо, якщо робити це протягом довгого періоду часу. Але також це те, що необхідно людям. 

«Волонтерство це є безкорисна допомога. Волонтери віддають частину себе та частину свого життя та присвячують його допомозі іншим. Людям треба бути трошки добрішими та намагатися допомагати іншим за можливості. Якщо є у вас якісь 20, 30 хвилин або година, ви можете їх витратити на допомогу тим, хто цього потребують, зробіть це», — ділиться волонтер.

Крім планів щодо відкриття осередку Червоного Хреста та молодіжного центру у Вільногірську, чоловік також хоче проводити більше активностей для дітей та їх родин. Наприклад, однією з ідей є проведення безплатних кіносеансів для мешканців та гостей міста. Андрій розповідає, що хоче й надалі працювати над тим, щоб зробити місто кращим. Адже воно стало не просто тимчасовим прихистком для його родини, а другим домом. 

Активності для дітей
Активності для дітей/ фото архів Андрія Підмогильного

«Вільногірськ став для моєї сім’ї другим рідним містом, воно прихистило мене та мою родину в той час, коли ми цього дуже потребували. Я вже став частинкою нашого міста. Я навіть кажу вже не цього, а нашого. Я працюю та роблю все, щоб воно було краще зараз й у майбутньому. Хочу працювати ще більше для цього. Дуже хочу, та думаю, що  в мене вийде. Будемо старатися та розвивати нашу організацію», — каже Андрій Підмогильний.

Читайте також:

Підписуйтесь

Малюнки, глина і тканина: як дитяча фантазія оживає в руках юного митця з Вільногірська

Діана Попович 15:29, 7 Липня 2025
Федір Слишкін демонструє свої роботи / фото надала мама хлопчика, пані Яніна

11 річний Федір має мрію — стати професійним художником і колись організувати власну виставку. Творчі роботи хлопчика вже можна побачити на шкільних виставках у ліцеї, де він навчається.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з Федором та його мамою — і ділиться історією про талант, натхнення та родинну підтримку.

Малює, мріє, надихає: історія юного вільногірця

У Вільногірську живе 11-річний хлопчик, який вражає своєю щирістю та творчим баченням світу. Федір Слишкін активно малює, ліпить з пластиліну та глини, вигадує власних персонажів і мріє стати художником. 

Творчість супроводжує його з раннього віку. Він залюбки малює на різні теми — від природи до улюблених героїв мультфільмів і комп’ютерних ігор.

“Мені дуже подобається мій малюнок персонажа Стіча з мультфільму “Ліло і Стіч”, — ділиться Федір.

У розмові з журналісткою Вільногірськ IN.UA хлопчик зазначив, що особливо надихають його яскраві кольори та казкові історії.

Робота юного митця / фото надала мама хлопчика, пані Яніна

“Я люблю малювати природу, фрукти, овочі, а також цікавих героїв мультиків та персонажів з комп’ютерних ігор, в які я граю. Найбільше мені подобається малювати синім кольором, тому що більшість моїх персонажів сині й він мені нагадує небо”, — розповів Федір.

У своїх роботах юний митець переважно використовує олівці, хоча іноді звертається й до фарб. Удосконалює свої роботи юний вільногірець на гуртку з малювання.

“Малювати фарбами — це цікаво, але довше. А олівцями — швидше і простіше”, — пояснює Федір.

Окрім малювання, він активно займається ліпленням та шиттям. Створює з пластиліну й глини фігурки героїв, тварин та навіть фантастичних істот. Першу свою іграшку Федір пошив у 2022 році, тоді йому було 8 років.

Підтримка, що надихає: творча історія родини

Робота юного митця / фото надала мама хлопчика, пані Яніна

“Коли я малюю або займаюсь ліпленням чи шиттям я відчуваю спокій і мені це подобається”, — поділився Федір своїми емоціями з журналісткою Вільногірськ IN.UA.

Його мама, пані Яніна, розповідає, що родина всіляко підтримує сина: 

“Ми завжди допомагаємо сину у будь-яких його починаннях, залюбки сідаю з ним малювати та вже й сама навчилась цієї справи. Федір сам почав шити, але якщо є якісь складні деталі, то я йому можу допомогти. Ідеї для своїх іграшок та виробів Федір придумує самостійно. З батьком купуємо всі необхідні матеріали, заохочуємо до нових ідей, не обмежуємо його фантазію”.

Федір за роботою / фото надала мама хлопчика, пані Яніна

Мама Федора, Яніна, уважно стежить за його творчим розвитком, заохочує малювати, ліпити, вигадувати. На власному досвіді переконалась, як важливо для дитини мати підтримку з боку батьків. Саме тому Яніна дала пораду іншим родинам у громаді:

“Не бійтеся давати дитині свободу у творчості. Навіть якщо ви не одразу бачите результат — підтримка дуже важлива. Завдяки творчості діти відволікаються від своїх страхів. Розвивають свою уяву, нові можливості. Не обов’язково займатись на платних гуртках, є безліч відеоуроків, майстер-класів, інформації у соціальних мережах, завдяки яким можна всією родиною підтримувати та займатись розвитком таланту своїх дітей”. 

Жираф, картина у виконанні Федора Слишкіна / фото надала мама хлопчика, пані Яніна

Творчий досвід дітей у Вільногірську доводить, що щира підтримка батьків може стати вирішальною у розкритті дитячих талантів. Так відбувається і в родині Федора. Під час розмови він з усмішкою розповідав, як мама підтримує його захоплення: зберігає малюнки, надихає пробувати нове й вірить у його мрію стати художником.

Читайте також:

Підписуйтесь

Вадиму Коваленку посмертно присвоєно звання “Почесний громадянин Вільногірської територіальної громади”

Анастасія Гришкова 13:00, 17 Червня 2025
Вадим Коваленко / фото, vilnohirsk-memory

Вадим Коваленко отримав подвійний удару ворожого БпЛА “Ланцет”, під час виконання бойового завдання у 19 травня 2025 року, а 28 травня Вадим помер у лікарні.

На позачерговій сесії Вільногірської міської ради було прийнято рішення про присвоєння Вадиму Коваленку посмертно присвоєно звання “Почесний громадянин Вільногірської територіальної громади”

Вадим народився 21 листопада 1969 року у місті Вільногірськ. Після закінчення середньої школи №1 вивчився на екскаваторника у нашому місцевому професійно-технічному училищі (зараз – Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти).

19 травня 2025 року, під час виконання одного із таких завдань, налетіли ворожі “Ланцети”… Удар був настільки сильним, що Вадим Коваленко отримав цілий ряд важких поранень, вражень життєво важливих органів. Його бойовий побратим, сам поранений, не залишив Вадима Борисовича, виніс із палаючого екскаватора, разом із іншими побратимами доставив до медслужби. Потім була реанімація в одній із клінічних лікарень Запоріжжя. Однак, врятувати життя воїна не виправдались.

28 травня 2025 року старший солдат Вадим Коваленко, не приходячи до свідомості, помер.

Підписуйтесь

Історії

Малюнки, глина і тканина: як дитяча фантазія оживає в руках юного митця з Вільногірська

11 річний Федір має мрію — стати професійним художником і колись організувати власну виставку. Творчі роботи хлопчика вже можна побачити на шкільних виставках у ліцеї, […]

15:29, 07.07.2025 Діана Попович

Вадиму Коваленку посмертно присвоєно звання “Почесний громадянин Вільногірської територіальної громади”

Вадим Коваленко отримав подвійний удару ворожого БпЛА “Ланцет”, під час виконання бойового завдання у 19 травня 2025 року, а 28 травня Вадим помер у лікарні. […]

Субсидії на оренду житла: що зміниться для ВПО у червні

Держава розширила можливості отримання субсидій на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб: тепер допомога охоплює оренду кімнат, спільне проживання кількох сімей, а також надається при […]

У Вільногірську присвоєно звання “Почесний громадянин громади” загиблому Герою

У Вільногірську посмертно вшанували загиблого захисника України — Ігорю Тубальцеву присвоїли звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” за героїзм, відданість присязі та незламність духу. […]

Спортсмени з Вільногірська взяли участь у чемпіонаті в Кам’янському

У місті Кам’янське 25 травня пройшов Відкритий чемпіонат з класичного жиму лежачи серед усіх вікових груп. Участь у змаганнях взяли спортсмени з різних населених пунктів […]