Вільногірськ, як і багато інших міст в Україні, з початку повномасштабного вторгнення став другим домом для людей, які вимушені були покинути свої домівки через війну. Ці люди привезли з собою свій життєвий досвід, свої ідеї та, часто, бажання робити позитивні зміни на новому місці. Одним з таких людей став Андрій Підмогильний, який вимушений був виїхати з рідного Бериславу, що на Херсонщині, та знайшов свій другий дім у Вільногірську.
Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA
Історія переселенця з Херсонщини
Місто Берислав для Андрія Підмогильного та його сім’ї було домом, він народився там, здобув освіту, працював та проходив сходинки кар’єрної драбини на Бериславському машинобудівному заводі. Втім, повномасштабна війна та її наслідки не обійшли родину чоловіка стороною. Вони мали виїхати зі свого дому та шукати прихистку в іншому місці.
«Повномасштабне вторгнення я зустрів у відряджені. Потім вже я знаходився із сім’єю у Бериславі. Але так сталося, що мій син потребував термінової медичної допомоги. На той час ми у місті не могли її отримати. Тому довелося евакуюватися. По роботі я об’їздив всю Україну, був у багатьох містах. Але у Вільногірську у мене був товариш. Тому так склалося, що приїхав сюди. І тут залишився. Мені зустрілися добрі люди, які помогли», — розповідає Андрій.
На новому місці Андрій не зміг сидіти склавши руки. Чоловік розповідає, що до Вільногірська тоді приїжджало багато людей, які тікали від війни. Хтось планував залишитися, а хтось був лише проїздом. Виїжджати з дому за таких обставин та їхати в пошуках безпечного місця це великий стрес. Тож багато людей потребували підтримки. З бажання допомогти переселенцям почалася волонтерська діяльність Андрія. На початку, він це робив власними силами, але згодом ця діяльність стала розростатися.
«Ці люди, які приїжджали сюди спочатку, тікали від російської агресії. Коли я їх побачив, побачив дітей та їх очі, які вперше за кілька місяців вийшли з підвалів та побачили небо без снарядів. Тоді я почав допомагати. Спочатку я допомагав людям шукати квартири, зустрічав їх, забирав, відвозив», — згадує чоловік.
Волонтерська діяльність
Згодом така активна діяльність призвела до того, що Андрію запропонували стати офіційним волонтером у Червоному Хресті. Він погодився та продовжив допомагати людям вже у складі організації, що робить і до тепер. У чоловіка є багато планів та ідей щодо теперішніх та майбутніх активностей, які вин реалізовує разом з іншими волонтерами. Їх кількість постійно розширяється, залучає до себе переселенців та місцевих мешканців. Чим більше існує активностей, тим більше говорять про Андрія та його команду. А така відомість спонукає й інших людей стати частиною цього процесу.
«Поки ми є частиною Кам’янської організації Червоного Хреста, але працюємо над тим, щоб створити осередок у Вільногірську. Також хочемо зробити тут волонтерський молодіжний центр для дітей, щоб їм було чим зайнятися. Поки літо ми займаємося спортивними активностями. На базі 3-ї школи у нас є баскетбол, волейбол, бадмінтон, футбол тощо. Всі охочі можуть доєднатися до цього, це абсолютно безплатно», — поділився Підмогильний.
Крім постійних активностей, волонтери також влаштовують заходи для містян на гостей міста. Наприклад, два роки підряд вони готували свято на День захисту дітей. Там були естафети, конкурси та подарунки. Чоловік пояснює, що вони готували це свято таким чином, щоб всі отримали задоволення. Якісь активності вдається реалізувати власними силами, з якимись допомагають донори або місцеві мешканці.
«Зараз ми знаходимося на базі 15 Бульвару. Дякую міській раді, яка нам допомагає, також отцю Вадиму. Частина нашої площі розташована у Церкві, нам її безплатно надали. Ми там відкрили соціальний гардероб. Люди, які мають потребу в одягу, можуть прийти та безплатно отримати його у нас. Там є все, від народження та до будь-якого віку, на всі потреби. Зараз набираємо ще штат волонтерів, які зможуть там частіше працювати», — розповів Андрій.
Потребуючі допомоги можуть звертатися до Червоного Хреста
Андрій наголошує, що люди, які потребують допомоги, можуть звертатися до його команди. Адже вони працюють над тим, щоб зробити Вільногірськ кращим для всіх та підтримати тих, хто потрапив у складні життєві ситуації. Волонтерство може бути складною задачею, особливо, якщо робити це протягом довгого періоду часу. Але також це те, що необхідно людям.
«Волонтерство це є безкорисна допомога. Волонтери віддають частину себе та частину свого життя та присвячують його допомозі іншим. Людям треба бути трошки добрішими та намагатися допомагати іншим за можливості. Якщо є у вас якісь 20, 30 хвилин або година, ви можете їх витратити на допомогу тим, хто цього потребують, зробіть це», — ділиться волонтер.
Крім планів щодо відкриття осередку Червоного Хреста та молодіжного центру у Вільногірську, чоловік також хоче проводити більше активностей для дітей та їх родин. Наприклад, однією з ідей є проведення безплатних кіносеансів для мешканців та гостей міста. Андрій розповідає, що хоче й надалі працювати над тим, щоб зробити місто кращим. Адже воно стало не просто тимчасовим прихистком для його родини, а другим домом.
«Вільногірськ став для моєї сім’ї другим рідним містом, воно прихистило мене та мою родину в той час, коли ми цього дуже потребували. Я вже став частинкою нашого міста. Я навіть кажу вже не цього, а нашого. Я працюю та роблю все, щоб воно було краще зараз й у майбутньому. Хочу працювати ще більше для цього. Дуже хочу, та думаю, що в мене вийде. Будемо старатися та розвивати нашу організацію», — каже Андрій Підмогильний.
Читайте також:
- Волонтери Кам’янського Червоного Хреста влаштували свято для дітей
- «Допомагати не страшно, страшно ховати друзів»: вільногірець Валерій Білоус про волонтерську діяльність
Підписуйтесь
