
У Вільногірську затвердили План заходів із безбар’єрності простору — документ, який визначає, як саме громада долатиме перешкоди для маломобільних жителів. Крім того у місті представили проєктну презентацію безбар’єрного маршруту.
Щоб з’ясувати, наскільки доступним є місто вже сьогодні, журналісти разом із мамою, яка возить дитину на дитячому велосипеді з ручкою, пройшлися вулицями Вільногірська. Також ми поспілкувалися з мамою, чия дитина пересувається на колісному кріслі, і побачили, з якими труднощами батьки стикаються щодня під час пересування містом.
Більше про експеримент читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.
Досліджуємо Вільногірськ на доступність
Журналістка Вільногірськ IN.UA вирушила у “тестування доступності” разом із Катериною Бондаренко — мамою маленької дитини.
Ідея соціального експерименту полягала в тому, щоб мама з дитиною перевірила зручність пересування містом на візку або дитячому велосипеді з ручкою. У повсякденному житті батьки часто використовують такі велосипеди як заміну візку — вони зручні для прогулянок, але не завжди пристосовані для підйому пандусами чи перетину бордюрів.
Вузькі пандуси, бордюри без з’їздів, важкі двері без фіксаторів — усе це створює однакові труднощі для візків та іншого дитячого колісного транспорту. Прогулянка Вільногірськом виявила чимало нюансів: деякі ділянки та об’єкти зручні для маломобільних людей, інші ж – справжній виклик.
На окремих перехрестях уже облаштовані понижені бордюри, але іноді лише з одного боку, тож перетнути дорогу безперешкодно не вдається. Біля деяких аптек, дитячих магазинів і навіть поштових відділень пандуси взагалі не передбачені.
На цьому відео ми бачимо, як мама з дитиною намагається дістатися до закладу харчування. Однак їй доводиться долати серйозні перешкоди: тут нема не лише пандуса, а й пониженого бордюра.
Таким чином в результаті нашого дослідження ми зʼясували, що лікарні, ЦНАП, Вільногірський міський суд, управління архітектури, Департамент соціально-гуманітарної політики та нещодавно оновлені укриття вже мають пандуси. Первинна юридична допомога не має спеціально облаштованих сходів, та й ще розташована на другому поверсі.
Місцева бібліотека взагалі розташована на третьому поверсі в ліцеї №2, ліфтів теж немає. В КП “Жилсервіс” і КП “Жилкомсервіс” теж без сторонньої допомоги людям з інвалідністю не дістатися.
Катерина Бондаренко розповідає, що користування міським простором із дитячим візком або велосипедом часто перетворюється на справжнє випробування.
“Серед магазинів, особливо дитячих, одиниці обладнані пандусами. Аптеки — так само. Не те що з дитиною — людина на візку взагалі не заїде. Навіть заїхати з велосипедом чи візком не дуже зручно”, — каже Катерина.
На цьому фото, одна з місцевих аптек, де не має пандусу, проте є підйомник для людей, які пересуваються на кріслі колісному.

Маршрут візочком крізь ями
Також журналістка поспілкувалася з Мариною Железняк, мамою Гліба Прилипка — хлопчика з особливостями розвитку, який пересувається у кріслі колісному.
Жінка поділилася щоденними труднощами, з якими стикаються родини в подібній ситуації.
Марина живе на вулиці Криничанській — це приватний сектор, одна з найширших вулиць у цьому районі. Тут щодня проїжджають і легкові автомобілі, і великогабаритна техніка. Дорогу давно не ремонтували, вона повністю розбита, а після дощу перетворюється на суцільне місиво.
“У нашому місті — суцільні бар’єри. Почнемо з того, що в нас немає доріг. Ями, ями, ями. А оскільки ми постійно з візочком, це дуже-дуже важко. Іноді заїдеш у таку яму, що сам не можеш виїхати. Особливо складно, коли сніг або після дощу — ці ями просто не видно, і можна в них вскочити”, — розповідає жінка.
За її словами, така ситуація не лише у дворах чи на окраїнах — подекуди неможливо пройти навіть центральними вулицями.
“І з візком важко, і пішки, і на авто. Усі це знають — бо щодня з цим стикаються”, — додає вона.

Нагадаємо, що у Вільногірську запланований ремонт доріг на суму понад 700 тисяч гривень. Зокрема мають відремонтувати дорогу у провулку Соборному, на вулиці Юрія Устенка, Лихівській і Молодіжній.
Марина Железняк розповідає, що єдине місце для дозвілля з неї з сином у Вільногірську — це місцевий парк. Однак він — у занедбаному стані.
За її словами, у спеку гуляти там із дитиною практично неможливо, а ввечері — справжнє випробування через велику кількість комарів. Кущі ніхто не обробляє, а дитячі майданчики давно потребують оновлення.
Нагадаємо, що наразі парк знаходиться на балансі області і досі не розпочато процес передачі майна для того, щоб міська влада могла витрачати на утримання парку бюджетні кошти. Про виділення коштів з обласного бюджету на ремонт парку під час воєнного стану не йдеться.
Програма доступності у Вільногірську
Вільногірськ планують зробити зручнішим для всіх, особливо для людей з інвалідністю, батьків із візочками та інших маломобільних мешканців. На сайті міської ради оприлюднили План заходів із безбар’єрності, який почнуть втілювати з 2025 року і планують завершити до 2030-го.
Таку інформацію надала міська рада у відповідь на інформаційний запит редакції Вільногірськ IN.UA.
Один із напрямів — зробити публічні місця доступними: зручні входи, пандуси, з’їзди з бордюрів тощо. Робота почнеться з моніторингу, наскільки доступними є спортивні об’єкти міста.

Також місто планує облаштувати укриття для маломобільних людей, а ще — забезпечити оповіщення для людей із порушенням слуху. У медичних закладах мають призначити відповідальних працівників, які стежитимуть за дотриманням безбар’єрності, і скласти детальний план змін.
Наприклад, до 2026 року у Вільногірську планують зробити медичні заклади більш доступними та зручними. У лікарнях хочуть враховувати гендерні особливості та потреби різних груп пацієнтів.
Реалізацію змін у медзакладах заплановано на період з серпня 2025 року до кінця 2026-го.

Відповідальними за втілення проєкту є центральна міська лікарня та медичний центр первинної меддопомоги.
Крім того, у Вільногірську Владислава Перепічка, головна архітекторка сектору з питань містобудування та архітектури відділу комунальної власності та юридичного забезпечення УАКБ та ЖКГ, представила проєктну пропозицію безбар’єрного маршруту.
Цей маршрут передбачає створення пандусів, тактильної плитки, доступної навігації та низки інших заходів для забезпечення зручного пересування маломобільних груп.
Впровадження безбар’єрного маршруту у Вільногірську розраховане на п’ять років. Орієнтовна вартість реалізації ініціативи — близько 5 мільйонів гривень. Точні суми стануть відомі після затвердження проєктно-кошторисної документації. Остаточне рішення щодо впровадження буде ухвалено міською радою.

Журналісти з’ясували, що до аналізу була включена лише вулиця Центральна. Водночас, залишилися поза увагою інші важливі ділянки міста. Як потім нам пояснили, що для маршруту обрали поки що одну вулицю, де розташовано найбільше установ, комерційних організацій.
Зокрема, вулиця Устенка, на якій розташовані низка ключових державних установ — суд, управління архітектури, центральна міська лікарня, департамент соціального захисту населення. Усі ці заклади обладнані заїздами для людей з інвалідністю, проте жоден з них не потрапив до аналізу.
Не враховано й об’єкти, що знаходяться на вулиці Варена, зокрема Вільногірська міська рада та школа мистецтв, які, до речі, взагалі не мають пандусів.
На вулиці Центральній функціонує центр безоплатної правової допомоги, однак приміщення установи розміщене на другому поверсі без ліфта, що унеможливлює доступ для людей з інвалідністю.
Крім того, в аналізі відсутні такі важливі об’єкти, як:
- відділення “Укрпошти” (не обладнане пандусом);
- бювети (пункти роздачі води);
- комунальні підприємства;
- “Пункти Незламності”;тимчасові укриття;
- Вільногірський фаховий коледж;усі дитячі садки;
- ліцеї № 2 та № 5;
- залізничний вокзал;
- банківські установи (до речі, вони розміщені на вулиці Центральній і мають пандуси).
Після цього журналісти Вільногірськ IN.UA звернулися по коментар до Владислави Перепечкіної, головної архітекторки сектору з питань містобудування та архітектури відділу комунальної власності та юридичного забезпечення УАКБ та ЖКГ Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, яка повідомила наступне:
“Представлений проєкт маршрута безбар’єрності зроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України №537. Маршрут є частиною предпроєктної пропозиції, яка охоплює центральну вулицю міста. Саме тут зосереджено найбільшу кількість об’єктів соціальної інфраструктури — навчальні заклади, медичні установи, заклади торгівлі та обслуговування. Враховуючи обмежене фінансування, було прийнято рішення орієнтуватися передусім на кількість об’єктів критичної доступності. Перед затвердженням аналізувалися потреби всього міста, а також враховувалися пропозиції місцевих жителів, зокрема щодо доступу до коледжу”.
Також вона пояснила, що безбар’єрний маршрут — це організований транспортно-пішохідний шлях, обладнаний засобами доступності, зручності, інформативності та безпеки для маломобільних груп населення.
Мета проєкту — забезпечити можливість самостійного пересування містом, доступ до інфраструктури, комфортні умови проживання, а також створити сприятливі умови для соціальної інтеграції та рівного користування міським простором.
Водночас, за результатами опитування, яке провела редакція, більшість мешканців зазначили, що раніше не чули про цю ініціативу.
Вона зазнала, що перед затвердженням аналізувалися потреби всього міста, а також враховувалися пропозиції місцевих жителів, зокрема щодо доступу до Відокремленого структурного підрозділу “Вільногірський фаховий коледж” який на даний час є бар’єрним. Владислава Перепічка уточнила, що під час укладання проєктної пропозиції мали звернення громадян з цього приводу, саме по недоступності будівлі навчального закладу.
“Проєкт має об’єднати громаду, владу, бізнес і міжнародних партнерів. Безбар’єрність — це не лише вимога часу, а й нагальна потреба багатьох. Моніторинг вулиць і об’єктів показав, що облаштування доступного середовища — один із пріоритетів міста”, – додала вона.
За її словами, проєктну пропозицію вже погоджено на раді безбар’єрності, яка відбулась другого червня 2025 року під головуванням міського голови Володимира Василенка та заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради – начальника УАКБ та ЖКГ Вільногірської міської ради Ростислава Варницького. Але якщо у містян є пропозиції по цьому питанню, з ними можна звертатися.
Орієнтовну вартість визначили попередньо — з урахуванням поточних цін і пріоритетних напрямків. Реалізація можлива за умови отримання коштів з державного бюджету. Якщо вдасться отримати кошти на те, що вказано в маршруті, будуть таку пропозицію поширювати на Вільногірську громаду.
В громаді за останній рік питанню безбарʼєрності приділяється багато уваги , зокрема було створено Раду безбарʼєрності. Це дуже позитивні кроки до вирішення проблеми. Фінансування на реалізацію поки що не було виділено, а сама реалізація заходів перебуває лише на етапі планування, потребує допрацювання і деталізації.
Підписуйтесь
Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.