На початку повномасштабного вторгнення рф в Україну жителька Кремінної разом з донькою переїхала до Львова. Через складнощі проживання довелося їхати у Вільногірськ, проте саме тут відчула себе немов вдома. У місті Вікторія Русецька приєдналася до розвитку громади, хоче стати членкинею у Раді ВПО, знайшла хобі та допомагає переселенцям.
Про шлях евакуації журналістам Вільногірськ IN.UA розповіла Вікторія Русецька.
Історія переселенки з Луганщини, яка живе у Вільногірську
У квітні 2022 року Вікторія Русецька разом із донькою виїхала з Кремінної, що на Луганщині. Тоді російські окупанти намагалися прорвати оборону міста, обстрілювали околиці. Жінці з дитиною вдалося виїхати останнім евакуаційним автобусом до Дніпра. Їх прихистили волонтери у будівлі, де раніше розташовувалося чеське посольство.
«Три ночі ми з 14 річною донькою провели в приміщенні колишнього чеського посольства. Боялися спати. Житла у місті нам так і не знайшли», — згадує Вікторія.
Тоді родина вирішила їхати до Львова. Квартиру Вікторії допоміг орендувати колишній чоловік, проте виявилося, що натрапив на шахрайку. Жінка, яка здавала в оренду житло, видавала себе за господарку квартири, проте нею не була.
Через несумлінних людей Вікторія з донькою вирішила їхати у Вільногірськ. Сюди на початку війни переїхали її батьки.
«Ми Львівським потягом вирушили до Вільногірська. Було складно переїжджати з одного краю в інший, проте вибір був один – рухатись і знайти місце, де відчуваєш себе в безпеці», — розповідає жінка.
Зараз родина Вікторії проживає у гуртожитку. Його комендантка Тетяна Бігун об’єднала всіх переселенців. Залучає їх до занять в україномовному клубі, перегляду фільмів, проводить ігри для психологічного розвантаження, каже жінка.
«З переїздом у Вільногірськ ми відчули, що наче повернулися додому. Мешканці міста зустріли нас тепло. Найпозитивніші емоції я відчуваю від нових знайомих, яких я отримала як подарунок у місті в якому живу».
Наразі Вікторія Русецька працює віддалено у коледжі Луганської державної академії культури та мистецтв. Жінка планує долучитися до Вільногірської Ради ВПО, бо прагне допомагати переселенцям. З вересня Вікторія відвідує танцювальний гурток, вчить українську мову. А також стала членкинею громадської організації «Моя друга домівка», яка допомагає вивчати рідну мову та інтегруватися переселенцям у громаді.
«Моя місія — розвиватися та залучати грантові кошти у громаду. Хочеться організувати більш активне дозвілля для підлітків», — ділиться Русецька.
Читайте також: