Організував волонтерський рух, облаштував притулок для тварин та допомагає зі стерилізацією котів та собак. Переселенець з Краматорська, що на Донеччині, опікується вільногірськими безпритульними тваринами.
Про свою благодійну справу Олександр Посметухов розповів журналістам Вільногірськ IN.UA.
Житель Донеччини опікується тваринами у Вільногірську
Олександр Посметухов живе у Вільногірську вже майже рік. Чоловік переїхав на Дніпропетровщину з Краматорська, через загострення повномасштабного вторгнення рф в Україну.
У Вільногірську чоловік одразу почав допомагати безпритульним тваринам. Такою діяльністю займався і вдома, з однодумцями збирали гроші, купували корм для тварин та розвозили його у міські притулки.
«Якщо у мене запитають чому мій вибір пав на тварин. Однозначної відповіді не буде. Я просто їх люблю», — каже Олександр.
Олександр об’єднався з волонтерами й у Вільногірську. Їм вдалося зібрати гроші та купити покинутий будинок, у якому облаштували притулок. Будинок утеплити та поставили саморобні будки. Наразі благодійники купують ліки та їжу для чотирилапих підопічних, а також допомагають зі стерилізацією безпритульних котів та собак, сплачуючи роботу ветеринарного лікаря.
Не забуває Олександр допомагати й військовим. Волонтери передають на фронт плитоноски, ліки, їжу, одяг для поранених у шпиталь. Про повернення до рідного міста Олександр наразі не замислюється, бо відчуває себе потрібним у Вільногірську.
«Про Вільногірськ я дізнався від свого друга, який раніше за мене евакуювався з Краматорська. Люди тут дуже добрі та відкриті. Планую залишитися у ньому жити», — розповідає Олександр Посметухов.
Що відбувалося у Вільногірську цього тижня / фото ШІ
Гроші громади, робота, спорт, благоустрій, підготовка до зими та важливі рішення влади – зібрали все, що відбувалося у Вільногірську та області протягом тижня.
Представництво “Асоціація прифронтових міст та громад” у м. Дніпро звернулося до керівництва та жителів Вільногірської громади із закликом підтримати електронну петицію № 10830 до Кабінету Міністрів України. Головна мета ініціативи – залишити кошти реверсної дотації у місцевих бюджетах і не вилучати їх до державного бюджету під час війни.
У Лихівці оновили пам’ятний знак “ЛИХІВКА 1740”, який понад 20 років є помітною частиною селища. Знак отримав нове оформлення, напис і дату тепер видно з обох боків, а територію навколо нього поступово впорядковують. Оновлення відбувається поруч із місцем, де планують створити музей “Українська садиба”.
12 вересня 2026 року в Україні відзначали День українського борщу – свято, присвячене одній із найвідоміших українських страв. Борщ є не лише частиною національної кухні, а й важливим символом культурної та гастрономічної спадщини України.
17 вихованців КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу представили Вільногірськ на Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців ДЮСШ. За підсумками змагань команда виборола 15 нагород та стала чемпіоном у командній першості.
Вільногірська міська рада прийняла рішення про внесення змін до міської цільової Програми утримання об’єктів благоустрою та ЖКГ на 2022-2026 роки. Видатки на комунальну сферу громади пропонують збільшити на 410,7 тисячі гривень. Водночас фінансування низки напрямків заплановано скоротити. Рішення прийнято на черговій 103 сесії 10 вересня 2026 року.
Кирило Пойда із Жовтих Вод виборов золоту медаль чемпіонату Європи з параплавання. Український спортсмен переміг у запливі на 100 метрів брасом та водночас оновив рекорд Європи.
У вільногірському ліцеї №5 відкрита вакансія прибиральника службових приміщень. Досвід роботи не вимагається, а працівнику пропонують зарплату 8 700 гривень.
Вільногірський ліцей №2 Вільногірської міської ради придбав три ноутбуки за 116 850 гривень без ПДВ. Але у документах закупівлі не зазначені конкретні моделі техніки, тому оцінити її характеристики неможливо.
В Україні 16 вересня вшановували пам’ять усіх журналістів і медіапрацівників, які загинули під час виконання професійних обов’язків, стали жертвами війни або віддали життя, захищаючи Україну. Ця дата пов’язана із зникненням журналіста Георгія Гонгадзе – 26 років тому, 16 вересня 2000 року, він востаннє вийшов із дому та зник. Відтоді цей день став символом пам’яті про загиблих українських журналістів.
До Дня рятівника редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з начальником 52-ї державної пожежно-рятувальної частини Денисом Сіленком. У матеріалі – про роботу рятувальників Вільногірської громади під час повномасштабної війни, щоденні виклики та людей, які першими приходять на допомогу. Також керівник частини розповів про побажання колегам до професійного свята.
14 вересня на платформі місцевих петицій E-DEM зʼявилося звернення Катерини Чередниченко з ініціативою щодо створення у Жовтих Водах інтерактивного арт-обʼєкту “Дерево надії”. Станом на момент написання матеріалу, електронна петиція вже зібрала 114 із 100 необхідних підписів.
Замість косметичного латання – капітальна реконструкція за сучасними стандартами. У Вільногірську ухвалено рішення зняти понад 370 тисяч гривень із поточного ремонту дитячих майданчиків, проте міська влада переконує: це не відмова від турботи про малечу, а початок масштабного перезавантаження всієї дитячої інфраструктури громади.
“Укрзалізниця” переходить на нову систему оплати проїзду у приміських поїздах. Замість розрахунку вартості залежно від точної відстані пасажири платитимуть фіксовану суму відповідно до однієї з шести тарифних зон.
КП “Жилсервіс” у Вільногірську запрошує на роботу слюсаря аварійно-відновлювальних робіт. Працівнику пропонують повну зайнятість та заробітну плату 18 000 гривень.
Вільногірський ліцей №2 уклав два договори на закупівлю навчального обладнання на загальну суму 319 980 грн без ПДВ за кошти місцевого бюджету. Водночас у відкритій інформації про закупівлі не зазначені конкретні марки й моделі техніки та її детальні технічні характеристики.
У Вільногірську завершують підготовку міської інфраструктури до опалювального сезону 2026/2027 років. Станом на 8 вересня повністю готовими вважаються об’єкти охорони здоров’я, соціальної сфери, дорожнього господарства та водопровідно-каналізаційні мережі. Житловий фонд підготовлений на 99%. Відповідний проект рішення виконкому з’явився на сайті міськради.
Для захисту автомобільних доріг Дніпропетровської області від атак безпілотників передбачили понад 150 млн гривень. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України.
Сьогодні, 19 вересня 2026 року, Україна вперше на державному рівні відзначає День української музики. Нове пам’ятне свято Верховна Рада запровадила 27 травня 2026 року відповідною постановою.
Чому саме 19 вересня: як зʼявився День української музики
Ініціатива започаткувати День української музики належить Українській агенції з авторських та суміжних прав ГО “УААСП”. Її підтримав Олександр Санченко, голова підкомітету з питань музичної індустрії Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
За словами виконавчого директора ГО “УААСП” Сергія Шаповала, поява окремого дня в календарі має привернути більше уваги до української музичної індустрії та її розвитку. Йдеться не лише про мистецьке значення музики, а й про її роль у культурному та інформаційному просторі країни.
Дата свята також має символічне значення – третьої суботи вересня 1989 року під час фестивалю “Червона рута” у Чернівцях публічно прозвучав гімн “Ще не вмерла Україна”, який на той момент був забороненим твором.
Саме тому День української музики відзначатимуть щороку у третю суботу вересня. У 2026 році ця дата припадає на 19 вересня.
Музика, що передавалася із покоління в покоління: історія української музики
До епохи звукозапису: музика як усна традиція
Протягом століть українська музика існувала переважно як усна традиція. Колискові, веснянки, колядки, щедрівки, весільні, козацькі та чумацькі пісні передавалися від покоління до покоління. Мелодії й тексти могли змінюватися залежно від регіону, але пісні продовжували жити.
Важливу роль у збереженні музичної та історичної пам’яті відігравали кобзарі й бандуристи. Вони виконували думи, історичні та духовні пісні, фактично замінюючи засоби масової інформації в суспільстві без радіо й масової освіти.
Харківські кобзарі, 1910 рік / фото Газета “День”
Коли народна пісня вийшла на велику сцену
У XIX столітті важливий етап у розвитку української музики пов’язаний з Миколою Лисенком – композитором, піаністом, диригентом, педагогом і дослідником фольклору.
Микола Лисенко / фото Вікіпедія
Лисенко збирав та записував народні пісні, перетворюючи їх на основу професійної музичної традиції. Він прагнув розвивати українську музику на основі рідної мови та фольклору.
Так народна мелодія поступово виходила за межі побуту – звучала в операх, хорових і концертних творах та ставала частиною музичної освіти. Те, що століттями передавалося усно, почало з’являтися на нотному папері.
Українська мелодія, яку знає весь світ
Одним із найвідоміших прикладів міжнародного поширення української музики став “Щедрик” Миколи Леонтовича. В основі твору – давня українська щедрівка, над якою композитор працював роками. Прем’єра відбулася в Києві 1916 року.
Згодом Українська Республіканська Капела під керівництвом Олександра Кошиця представила твір європейській та американській публіці. 5 жовтня 1922 року “Щедрик” прозвучав у нью-йоркському Carnegie Hall.
Українська Республіканська Капела / фото Вікіпедія
Пізніше мелодія отримала англомовну назву Carol of the Bells і стала частиною світової різдвяної культури. Її використовують у фільмах, рекламі, телешоу та численних музичних аранжуваннях.
Мільйони людей упізнають цю мелодію з перших нот, хоча не всі знають, що її історія почалася з української щедрівки.
Музика попри репресії
XX століття стало для української музики часом не лише творчих пошуків, а й важких випробувань. За новими композиціями, жанрами та іменами стояли долі митців, на яких тиснула радянська влада.
Музичне середовище не залишалося осторонь репресивної політики. Композитори, диригенти, виконавці та народні музиканти могли зазнати переслідувань, а творчість багатьох із них мала відповідати встановленим владою ідеологічним правилам.
Однією з найтрагічніших стала доля Миколи Леонтовича – у січні 1921 року його застрелив у будинку батька агент радянської ЧК.
Проте навіть у таких умовах українська музика не зупинилася у своєму розвитку. Поряд із академічною традицією продовжували існувати хоровий спів, естрадна музика, джаз та авторська пісня. Згодом до них додався й рок.
Особливо помітними зміни стали наприкінці 1980-х. Музика поступово перетворювалася не просто на форму мистецтва, а й на простір для нових культурних проявів, які виходили за межі звичних радянських рамок.
Музика після 1991 року
З проголошенням незалежності українська музика отримала простір для розвитку без радянських ідеологічних обмежень. Разом із державою змінювалася і музична культура: з’являлися нові виконавці, гурти, стилі та способи говорити про українську ідентичність.
У 1990-х українська сцена переживала непростий період. Музикантам доводилося працювати в умовах економічних труднощів, але саме тоді формувалося нове покоління артистів. Поруч із естрадою розвивалися рок, поп, електронна та альтернативна музика.
У наступні десятиліття українські виконавці дедалі активніше виходили на міжнародну сцену. Пісні українською мовою почали звучати не лише для вітчизняної аудиторії, а й за кордоном. Важливу роль у цьому відіграли фестивалі, музичні конкурси, незалежні лейбли та розвиток цифрових платформ.
Окремою сторінкою став Євромайдан. Музика опинилася безпосередньо в центрі суспільних подій – як спосіб висловити позицію, підтримати людей і зафіксувати атмосферу часу.
Після початку російської агресії українська музика ще виразніше стала частиною культурного спротиву. Виконавці переходили на українську, переосмислювали фольклор і традиційні мотиви, а сучасні жанри дедалі частіше поєднувалися з народною музикою.
Сьогодні українська сцена існує одразу в кількох вимірах: від попмузики та репу до року, електроніки й експериментальних жанрів. Вона продовжує змінюватися і водночас дедалі активніше розповідає світові власну українську історію.
Гроші громади, робота, спорт, благоустрій, підготовка до зими та важливі рішення влади – зібрали все, що відбувалося у Вільногірську та області протягом тижня. Більше – […]
Сьогодні, 19 вересня 2026 року, Україна вперше на державному рівні відзначає День української музики. Нове пам’ятне свято Верховна Рада запровадила 27 травня 2026 року відповідною […]
Для захисту автомобільних доріг Дніпропетровської області від атак безпілотників передбачили понад 150 млн гривень. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України. Більше читайте на Вільногірськ IN.UA. […]
У Вільногірську завершують підготовку міської інфраструктури до опалювального сезону 2026/2027 років. Станом на 8 вересня повністю готовими вважаються об’єкти охорони здоров’я, соціальної сфери, дорожнього господарства […]
Вільногірський ліцей №2 уклав два договори на закупівлю навчального обладнання на загальну суму 319 980 грн без ПДВ за кошти місцевого бюджету. Водночас у відкритій […]
