Як евакуюватися до Вільногірська: покрокова інструкція

Якщо ви змушені евакуюватися із зони бойових дій і плануєте оселитися у Вільногірську, важливо заздалегідь продумати маршрут і дізнатися про можливі варіанти транспорту.

Журналісти ВільногірськIN.UA підготували детальну інструкцію, як дістатися з Донеччини до Вільногірська.

Евакуація до Вільногірська

З Донецької області до Дніпропетровської можна доїхати через Павлоград – важливий транспортний вузол регіону. Звідти курсують потяги та автобуси до різних міст області, зокрема до Вільногірська.

Як дістатися до Вільногірська з Павлограда автобусом

Відстань між Павлоградом і Вільногірськом становить приблизно 150 кілометрів. Найзручніше дістатися Вільногірська через Дніпро.

До Дніпра регулярно курсують автобуси, розклад яких можна дізнатися та квитки придбати на автостанції Павлограда (вул. Дніпровська, 115, тел. 0503420938). Після прибуття слід пересісти на транспорт до Вільногірська.

Рекомендується заздалегідь уточнити розклад автобусів або поїздів, оскільки він може змінюватися.

Як дістатися до Вільногірська з Павлограда потягом

Прямого залізничного сполучення між Павлоградом та Вільногірськом немає. Однак, ви можете дістатися до Вільногірська з пересадкою через Дніпро.

1. Павлоград — Дніпро: поїзд зі станції Павлоград-1 до Дніпра курсують кілька поїздів.

2. Дніпро — Вільногірськ: поїзд зі станції Дніпро-Головний до Вільногірська також курсують поїзди.

Розклад та наявність квитків можна перевірити на офіційному сайті “Укрзалізниці” або на ресурсі “Проїзд“.

Розклади поїздів можуть змінюватися, тому рекомендується перевіряти актуальну інформацію безпосередньо перед поїздкою.

Квитки купуйте завчасно, а також плануйте достатній час між прибуттям до Дніпра та відправленням поїзда до Вільногірська, враховуючи можливі затримки.

Пошук безкоштовного тимчасового житла

Для пошуку безкоштовного житла для ВПО ви можете скористатися державним сервісом “Прихисток“. Цей портал містить інформацію про доступне житло по всій Україні.

Ви можете знайти варіанти тимчасового проживання у Вільногірську або сусідніх населених пунктах Кам’янського району.

Пам’ятайте, що ситуація може швидко змінюватися, тому важливо регулярно перевіряти актуальну інформацію та підтримувати зв’язок з офіційними органами та волонтерськими організаціями.

Оформлення довідки ВПО по приїзду

Після прибуття до Вільногірська, вам необхідно отримати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (ВПО) для доступу до соціальних послуг та гуманітарної допомоги.

Оформити довідку ВПО можна відвідавши Управління соціального захисту населення або у застосунку Дія.

Управління соціального захисту населення знаходиться у Вільногірську за адресою вулиця ім. Ю.М. Устенка, 29. Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00.

Через застосунок “Дія”

1. Оновіть застосунок “Дія” до останньої версії та авторизуйтеся.

2. Перейдіть до розділу “Послуги” та оберіть “Допомога для ВПО”.

3. Вкажіть вашу поточну адресу проживання у Вільногірську та підтвердьте геолокацію.

Які документи необхідно аби отримати довідку ВПО

1. Паспорт громадянина України або документ, що підтверджує громадянство.
2. Ідентифікаційний код (ІПН).
3. Свідоцтва про народження дітей ( для сімей з дітьми)

Допомога на проживання

Нагадаємо, українці, які були змушені покинути свої домівки та переселитися до більш безпечних регіонів країни мають право на фінансовому допомогу від держави у розмірі 2000 гривень на кожну дорослу особу, 3000 гривень – на дітей та людей яким встановлено інвалідність.

Фінансова допомога надається при отриманні статусу ВПО та відповідну довідку. Крім того внутрішні переселенці мають право на субсидію для оренди житла.

Читайте також:

• До яких громад Дніпропетровщини переїхали найбільше переселенців: скільки ВПО проживає у Вільногірську?
• Хто з родини учасника бойових дій має право на пільги: умови отримання

17 вихованців КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу представили Вільногірськ на Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців ДЮСШ. За підсумками змагань команда виборола 15 нагород та стала чемпіоном у командній першості.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA. 

12 вересня 2026 року команда КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу міста Вільногірська взяла участь у Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Такі змагання проводять раз на рік, тож підготовка до них потребує від спортсменів тривалих тренувань, наполегливості та значних зусиль.

Цьогоріч Вільногірськ представили 17 спортсменів. Додому команда привезла 15 нагород.

Чемпіони області

Золоті медалі здобули: 

• Красілова Діана;
• Петруша Софія;
• Корчагіна Марія;
• Ніхаєнко Альбіна;
• Бондар Веніамін;
• Тімік Євген;
• Скоблік Даніл;
• Стороженко Андрій;
• Гальченко Данило;
• Тхоренко Ілля.

Срібними призерами змагань стали: 

• Заїка Златослава;
• Черненко Варвара;
• Соц Артемій;
• Гудим Матвій;
• Юдченко Адам.

Окремо відзначили за волю до перемоги та наполегливість дебютантів змагань – Скляренка Максима та Кривоноса Радіона.

Вільногірці – серед найкращих в абсолютній першості

Спортсмени “Авангарду” також здобули призові місця в абсолютній першості.

Серед дівчат:

1 вікова група:

• 1 місце – Красілова Діана;
• 2 місце – Петруша Софія;
• 3 місце – Заїка Златослава.

2 вікова група:

• 2 місце – Корчагіна Марія;
• 3 місце – Черненко Варвара.

3 вікова група:

• 2 місце – Ніхаєнко Альбіна.

Серед юнаків:

• 2 місце – Стороженко Андрій;
• 3 місце – Скоблік Даніл.

За підсумками командної першості КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу міста Вільногірська посіло перше місце та стало чемпіоном змагань.

Подяки

У спортивних перемогах важлива не лише робота самих спортсменів. Значну роль у підготовці команди відіграє тренер, який допомагає вихованцям розвивати силу, техніку та витривалість, підтримує їх під час підготовки й змагань.

Важливою опорою для юних спортсменів залишаються й батьки. Команда висловила їм подяку за постійну підтримку, турботу, терпіння та фінансову допомогу.

Окрему вдячність висловили українським військовим, завдяки мужності яких діти мають можливість тренуватися, брати участь у змаганнях та представляти рідне місто.

Також команда подякувала шанувальнику “залізного світу” за фінансову підтримку та допомогу спортивному відділенню.

Окремі слова вдячності адресували президенту Олегу Дерлюку та команді ДОФП за організацію і проведення чемпіонату.

Читайте також:

Вільногірськ змагався на відкритому чемпіонат області з класичного пауерліфтингу 

На кухні лунає українська музика. Григорій щось готує, жартує, наводить порядок – навіть у короткі хвилини відпочинку він не звик сидіти без діла. Для побратимів його кухня була місцем, де можна було хоч ненадовго відчути себе вдома. Він добре готував, допомагав іншим і ніколи не відмовляв у підтримці. А ще любив коней і чекав дня, коли закінчиться війна, щоб повернутися до своїх справ. Цього дня він так і не дочекався.

6 серпня під час виконання бойового завдання загинув 55-річний військовослужбовець Григорій Громов. Разом із побратимами він ніс бойову службу поблизу Вільногірська. Ті, хто служив поруч із ним, згадують його як відповідальну, добру й веселу людину, яка завжди підтримувала інших і ніколи не відмовляла у допомозі.

Більше – на Вільногірськ IN.UA. 

Познайомилися під час формування підрозділу

З побратимом Михайлом Касюком Григорій познайомився наприкінці 2023 року, коли військовослужбовців із різних підрозділів зібрали під час формування 646-го окремого зенітно-кулеметного батальйону.

Разом вони проходили навчання, бойове злагодження, а згодом потрапили до однієї мобільної вогневої групи. На початку 2024 року військові поїхали на Запорізький напрямок, де провели близько двох місяців. Після цього їх перекинули на Дніпропетровщину – до Вільногірська.

“Ми разом вчилися, разом росли”, – згадує Михайло Касюк.

Спочатку Григорій був номером обслуги, а наприкінці 2024 року став кулеметником. За словами побратима, свою роботу він виконував дуже добре та відповідально.

Кухня, жарти та українська музика

Поза бойовою роботою Григорій був людиною порядку. За словами Михайла, у нього завжди було чисто й організовано.

За цивільною спеціальністю та попереднім досвідом служби Григорій був кухарем. Тому саме він часто відповідав за харчування екіпажу.

“Він дуже смачно готував, на ньому весь екіпаж тримався”, – розповідає побратим.

Попри бойові умови, Григорій залишався веселою людиною. Побратим пригадує, що військовий багато жартував і любив слухати музику. Особливо – українську. На кухні чи просто на вулиці поруч із Григорієм часто звучали українські пісні: народні, сучасні, естрадні.

Загинув під час бойового чергування

6 серпня військові з самого ранку перебували під загрозою обстрілів. За словами Михайла Касюка, тоді лунали повітряні тривоги та були атаки ударними безпілотниками.

Екіпаж, у якому служив Григорій, командування направило на підсилення до населеного пункту Вишневе. Там спочатку стався приліт ударного безпілотника, а згодом – балістичної ракети.

Військовий автомобіль опинився під ракетним обстрілом. Машина була неподалік від місця удару, через що військові потрапили під дію уламків.

Григорій загинув. Водій автомобіля отримав контузію та баротравму й наразі проходить лікування.

Як і багато військових, Григорій хотів одного – щоб війна закінчилася і він зміг повернутися додому. Він мріяв знову займатися своїми справами та повернутися до звичного життя. 

Григорію було 55 років. У нього залишилися дружина Світлана, син, донька та онука.

Читайте також:

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини