Як евакуюватися до Вільногірська: покрокова інструкція

Якщо ви змушені евакуюватися із зони бойових дій і плануєте оселитися у Вільногірську, важливо заздалегідь продумати маршрут і дізнатися про можливі варіанти транспорту.

Журналісти ВільногірськIN.UA підготували детальну інструкцію, як дістатися з Донеччини до Вільногірська.

Евакуація до Вільногірська

З Донецької області до Дніпропетровської можна доїхати через Павлоград – важливий транспортний вузол регіону. Звідти курсують потяги та автобуси до різних міст області, зокрема до Вільногірська.

Як дістатися до Вільногірська з Павлограда автобусом

Відстань між Павлоградом і Вільногірськом становить приблизно 150 кілометрів. Найзручніше дістатися Вільногірська через Дніпро.

До Дніпра регулярно курсують автобуси, розклад яких можна дізнатися та квитки придбати на автостанції Павлограда (вул. Дніпровська, 115, тел. 0503420938). Після прибуття слід пересісти на транспорт до Вільногірська.

Рекомендується заздалегідь уточнити розклад автобусів або поїздів, оскільки він може змінюватися.

Як дістатися до Вільногірська з Павлограда потягом

Прямого залізничного сполучення між Павлоградом та Вільногірськом немає. Однак, ви можете дістатися до Вільногірська з пересадкою через Дніпро.

1. Павлоград — Дніпро: поїзд зі станції Павлоград-1 до Дніпра курсують кілька поїздів.

2. Дніпро — Вільногірськ: поїзд зі станції Дніпро-Головний до Вільногірська також курсують поїзди.

Розклад та наявність квитків можна перевірити на офіційному сайті “Укрзалізниці” або на ресурсі “Проїзд“.

Розклади поїздів можуть змінюватися, тому рекомендується перевіряти актуальну інформацію безпосередньо перед поїздкою.

Квитки купуйте завчасно, а також плануйте достатній час між прибуттям до Дніпра та відправленням поїзда до Вільногірська, враховуючи можливі затримки.

Пошук безкоштовного тимчасового житла

Для пошуку безкоштовного житла для ВПО ви можете скористатися державним сервісом “Прихисток“. Цей портал містить інформацію про доступне житло по всій Україні.

Ви можете знайти варіанти тимчасового проживання у Вільногірську або сусідніх населених пунктах Кам’янського району.

Пам’ятайте, що ситуація може швидко змінюватися, тому важливо регулярно перевіряти актуальну інформацію та підтримувати зв’язок з офіційними органами та волонтерськими організаціями.

Оформлення довідки ВПО по приїзду

Після прибуття до Вільногірська, вам необхідно отримати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (ВПО) для доступу до соціальних послуг та гуманітарної допомоги.

Оформити довідку ВПО можна відвідавши Управління соціального захисту населення або у застосунку Дія.

Управління соціального захисту населення знаходиться у Вільногірську за адресою вулиця ім. Ю.М. Устенка, 29. Графік роботи з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00.

Через застосунок “Дія”

1. Оновіть застосунок “Дія” до останньої версії та авторизуйтеся.

2. Перейдіть до розділу “Послуги” та оберіть “Допомога для ВПО”.

3. Вкажіть вашу поточну адресу проживання у Вільногірську та підтвердьте геолокацію.

Які документи необхідно аби отримати довідку ВПО

1. Паспорт громадянина України або документ, що підтверджує громадянство.
2. Ідентифікаційний код (ІПН).
3. Свідоцтва про народження дітей ( для сімей з дітьми)

Допомога на проживання

Нагадаємо, українці, які були змушені покинути свої домівки та переселитися до більш безпечних регіонів країни мають право на фінансовому допомогу від держави у розмірі 2000 гривень на кожну дорослу особу, 3000 гривень – на дітей та людей яким встановлено інвалідність.

Фінансова допомога надається при отриманні статусу ВПО та відповідну довідку. Крім того внутрішні переселенці мають право на субсидію для оренди житла.

Читайте також:

• До яких громад Дніпропетровщини переїхали найбільше переселенців: скільки ВПО проживає у Вільногірську?
• Хто з родини учасника бойових дій має право на пільги: умови отримання

З одного спонтанного рішення почалася історія, яка змінила життя не лише Ірини Іванової з Водяного, а й долі дітей, що потребували родини. 

Деталі — у матеріалі Вільногірськ IN.UA. 

З чого все почалося

Рішення стати патронатною родиною часто народжується не з плану, а з відчуття. Саме так сталося і в цій історії — поштовхом стала війна та велика кількість дітей, які потребували допомоги.

“Почалася війна, і було дуже багато діток. В інтернеті писали, що треба брати дітей. Я пройшла навчання, і якось так — підійшла до чоловіка і кажу: “Треба, давай спробуємо”. І все”, — згадує Ірина Іванова. 

Примітка. Патронатна родина — це форма тимчасового догляду за дитиною, що опинилася у складних життєвих обставинах та потребує захисту на нетривалий проміжок часу. 

Перші дні патронату та перші труднощі 

Ірина стала першою патронатною вихователькою у своїй громаді. Перший досвід виявився емоційно складним, незважаючи навіть на те, що вона — мати п’яти біологічних дітей.

“Перший випадок — це дівчинка з інвалідністю, підтримка рідних та команди була дуже необхідна, так як були труднощі. Я навіть телефонувала старості нашої громади та казала, що більше не хочу бути патронатною вихователькою. А вона говорила — зателефонуєш зранку , а зранку я вже їй не дзвонила”, — каже Ірина. 

З часом труднощі почали відступати, а родина — зміцнюватися .

“Місяць, два,  та вже три роки — і ти розумієш, що це твоє покликання. Ми стали великою командою”, — додає Ірина. 

Як троє братів знайшли постійний дім 

Підсумовуючи, Ірина стала патронатною вихователькою для 13 дітей. Згодом подружжя взяло під опіку трьох братів-підлітків. Один із них мав складну історію та проблеми із законом.

“Він крав, бешкетував, усе ламав. Але ми переживали, що якщо його віддамо, його не зрозуміють. І зрозуміли, що ці діти народжені сердцем, вони наші”, — каже Ірина. 

Попри страхи, родина вирішила не відступати: 

“Звісно, думали: а раптом не впораємось? Але потім: а що, впораємось. І впоралися”, — ділиться жінка. 

Сьогодні хлопці залишаються частиною сімʼї, один з них, навіть після досягнення повноліття. 

“Він вже документально вибув, йому 18 років. Але нікуди від нас не пішов — живе з нами”, — розповідає Ірина Іванова. 

Для майбутніх патронатних вихователів Ірина має пораду: не боятися зробити перший крок. Страх, втома і бажання опустити руки — це нормально. Головне у такі моменти — мати підтримку та людей, які скажуть “Ми з усім впораємося” або запитає “Як ти сьогодні?”. Ними можуть стати рідні та близькі, фахівці соціальної служби або члени міждисциплінарної команди.

Сьогодні у великій родині виховується одразу 11 дітей — як рідні, так і ті, хто потребує тимчасового захисту або постійного дому. І, попри всі труднощі, вони живуть, як єдине ціле. 

“У нас немає ревнощів. Ми всі, як рідні. Якщо є проблема — вирішуємо разом. Це такий фундамент сімʼї”, — підсумовує Ірина 

Читайте також:

Єдина патронатна родина у Вільногірську: як живе сім’я Слісаренків і чому залишаються без належної підтримки

Повноцінне навчання для тих, хто ніколи не стикався з армією — фізична й вогнева підготовка, адаптація на фронті. Прес-служба 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт» детально розповідає про процес рекрутингу.

Рекрутинг у Любарті — це відповідальний підхід до особового складу, який слідує ідеї формування вмотивованого бійця, а не регулярного війська найманців.

Про цей підхід свідчить пропозиція приєднатися до лав захисників. Лише добровільний та усвідомлений крок дасть можливість обрати роль у війську, в якій людина принесе найбільше користі. Тому бригада ділиться актуальними вакансіями на офіційному сайті.

Мета військового рекрутингу

Військовий рекрутинг дозволяє здійснити відбір найкращих кандидатів і посилити формування у потрібному місці й тим, хто в цьому зацікавлений. Цей метод набору новобранців вважають ефективним обидві сторони — бійці та армія.

Кожна вакансія в Любарті є протиставленням примусу. Такий підхід нагадує розвиток сучасної цивільної компанії: є співбесіда, чіткі етапи знайомства й навчання, а також — взаємне розуміння. Адже лише в такій співпраці цивільні люди розумітимуть свої посадові інструкції.

Підготовка в бригаді Любарт рекрутів на різні вакансії

Незалежно від виду вакансії кожен новобранець проходить БКБП — Базовий курс бойової підготовки. Він триває 6-8 тижнів, передбачає формування основних навичок військового: 

• Фізичну й вогневу підготовку;

• опанування різних видів озброєння й ознайомлення зі спорядженням;

• тактичну медицину;

• орієнтування, вміння працювати з мапами;

• загартування характеру (адаптацію до фронтових умов).

Після базового курсу рекрути проходять спеціалізоване навчання, яке вимагає їхня посада, в обраному підрозділі. Воно складається з цілісного інструктажу, теоретичної та практичної сторін — і на цьому етапі новобранець розуміє в чому полягає особливість саме його ролі у війську, адже вимоги кожної вакансії різні.

БКБП є універсальною підготовкою, яка має на меті обрати по-справжньому готових людей, та саме навчання робить із хорошого солдата професійного військового. Тому, як і базовий курс, наступний етап підготовки бригада теж організувала відповідально.

Хто навчає військових у Любарті?

Новобранців до кожної посади готують досвідчені інструктори з бойовим досвідом часів АТО, ООС і цієї війни — учасники формування, коли бригада була ДФТГ, ССО й ОЗСП, детальніше — на офіційній сторінці lubart.army.

Як готують військових у Любарті?

Практичні навички відпрацьовують у штучно відтворених бойових умовах на полігонах та інших тилових локаціях, а сама програма підготовки складена за передовими стандартами НАТО. Також бригада проводить навчання за кордоном. 

Служба в бригаді за контрактом 18-24

Тим, хто ще не досяг призовного віку теж можна долучитися до складу Любарта. Умови контракту 18-24 поширюються на піхотні посади, а також на посади операторів БПЛА.

Читайте також:

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір