Як оформити статус члена сім’ї загиблого Захисника України: детальна інструкція

Оформлення офіційного статусу члена сім’ї загиблого або померлого Захисника чи Захисниці України є важливим кроком для отримання відповідної державної підтримки. Ця адміністративна послуга надається абсолютно безкоштовно. Заповнення самої заяви займає близько 20 хвилин, а її офіційне опрацювання триває до 30 календарних днів.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала детальну покрокову інструкцію про те, хто має право на цей статус та як правильно подати документи.

Хто має право на отримання статусу

Згідно з чинними правилами, отримати статус члена сім’ї загиблого або померлого ветерана війни можуть визначені категорії родичів:

• батьки загиблої особи;
• один із подружжя, який не одружився вдруге (факт виплати чи невиплати пенсії на це не впливає);
• діти, які не мають і ніколи не мали власних сімей;
• діти, які мають власні сім’ї, але отримали статус особи з інвалідністю до досягнення повноліття;
• діти, у яких обоє з батьків загинули або зникли безвісти.

Як подати заяву онлайн

Найшвидший спосіб оформлення — скористатися державним електронним порталом. Для цього потрібно виконати кілька кроків:

• зареєструйтеся або авторизуйтеся в особистому кабінеті громадянина за допомогою електронного підпису чи системи BankID;
• натисніть кнопку подання заяви;
• внесіть інформацію щодо відсутності судимості у заявника;
• заповніть дані про загиблу або зниклу безвісти особу, вказавши, до якої категорії вона належала;
• завантажте документ, який підтверджує ваш родинний зв’язок;
• вкажіть підстави для отримання статусу. Це може бути рішення суду, свідоцтво про смерть або офіційний висновок медичних комісій (ВЛК, ЛКК тощо);
• оберіть бажаний тип посвідчення, ретельно перевірте всі введені дані та підпишіть заяву.

Після опрацювання інформації результат надійде на вашу електронну пошту. Згодом ви зможете згенерувати цифрове посвідчення безпосередньо у мобільному застосунку “Дія”.

Як оформити статус офлайн

Для тих, хто не має можливості скористатися електронними сервісами, передбачена процедура особистого звернення.

Вам необхідно завітати до найближчого центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Під час візиту фахівцю потрібно буде надати повний пакет відомостей: про себе (включно з підтвердженням несудимості), про загиблого родича та його категорію, а також докази родинних зв’язків. Окремо подаються документи, що є підставою для статусу (свідоцтва, рішення суду, медичні висновки чи довідки медико-соціальної експертної комісії). Під час подачі документів ви також зможете обрати зручний спосіб отримання готового посвідчення.

Що робити, якщо немаэ КЕП

Якщо у вас немає електронного підпису (КЕП), його можна оформити в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. Послуга коштує близько 200 гривень. Для реєстрації потрібен паспорт та ідентифікаційний код.

Безкоштовно згенерувати підпис можна:

• онлайн через “Приват24” або у відділенні “ПриватБанку” (для клієнтів банку);
• онлайн через чатбот “Ощадбанку” (для клієнтів);
• у підрозділах Міністерства внутрішніх справ та Державної податкової служби.

Отриманий файл-ключ рекомендується зберігати на знімному носії, наприклад, на флешці.

Читайте також:

Як продати або купити авто через Дію: інструкція

17 вересня відбудеться безкоштовний онлайн-вебінар “Новий професійний шлях: можливості для жінок”. Захід організовує команда Reskilling Ukraine.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA.

Деталі вебінару

Вебінар буде корисним для жінок, які шукають роботу, планують змінити професію, хочуть пройти перекваліфікацію або не знають, з чого розпочати професійні зміни.

Що ви зможете дізнатися під час вебінару: 

• як визначитися з професійним напрямом; 
• як подолати барʼєри на шляху до змін; 
• яку підтримку ви можете отримати; 
• як жінки вже змінюють професію. 

Серед лекторів – представники OnTrack від Reskilling Ukraine, громадських організацій “Літай”, “СпівДія.Кар’єра”, благодійного фонду “Право на захист”, Державної служби зайнятості, Scania Україна, а також випускниці OnTrack.

Онлайн-вебінар відбудеться 17 вересня о 16:00. Участь – безкоштовна. Зареєструватися можна за посиланням. 

Джерело: сайт Reskilling Ukraine. 

Читайте також:

Гранти на професійний розвиток: Дія запрошує до тестування нової послуги

В Україні 16 вересня вшановують пам’ять усіх журналістів і медіапрацівників, які загинули під час виконання професійних обов’язків, стали жертвами війни або віддали життя, захищаючи Україну. Ця дата пов’язана із зникненням журналіста Георгія Гонгадзе – 26 років тому, 16 вересня 2000 року, він востаннє вийшов із дому та зник. Відтоді цей день став символом пам’яті про загиблих українських журналістів. 

Детальніше про День пам’яті журналістів та захід для медійників Дніпропетровщини – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День пам’яті після зникнення Гонгадзе

16 вересня 2000 року журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві. Згодом було встановлено, що він став жертвою вбивства. Його зникнення та подальше розслідування справи стали однією з найгучніших історій в українській журналістиці та привернули увагу до проблеми безпеки представників медіа.

Саме ця дата згодом стала днем, коли журналістська спільнота згадує колег, які загинули через свою професійну діяльність.

День пам’яті журналістів в Україні започаткували за ініціативи Національної спілки журналістів України. Щороку 16 вересня медійники вшановують загиблих колег та говорять про право журналістів працювати без страху за власне життя.

Від початку повномасштабної війни загинули 156 медійників

Сьогодні пам’ять про загиблих журналістів має особливе значення, адже повномасштабна війна зробила роботу медіа в Україні ще небезпечнішою.

За оновленими даними Національної спілки журналістів України (НСЖУ), станом на 2 вересня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 156 медійників.

Серед них:

• 21 медійник і медійниця загинули під час виконання професійних обов’язків;
• 10 стали цивільними жертвами війни;
• 125 представників та представниць медіа загинули, захищаючи Україну в лавах Сил оборони. 

Це не просто статистика. За кожною цифрою – людина, родина, колеги, професійна історія та матеріали, які вони вже не зможуть створити.

НСЖУ продовжує вести перелік загиблих медійників та оновлювати його на основі верифікованих даних. 

Журналісти Дніпропетровщини говоритимуть про небезпеку роботи

Пам’ять про загиблих колег – це не лише про минуле. Для журналістів, які сьогодні працюють у Дніпропетровській області, питання безпеки залишається частиною щоденної роботи.

18 вересня у Дніпрі Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ проведе дискусію “Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини”.

Під час зустрічі журналісти та медійники області говоритимуть про те, як оцінювати ризики перед виїздом на зйомку, як ухвалювати рішення під час роботи у небезпечних місцях та які правила безпеки реально допомагають у воєнних умовах.

Окрему увагу планують приділити роботі журналістів у різних громадах області, зокрема Дніпрі, Кривому Розі, Павлограді та інших населених пунктах. Також говоритимуть про виклики, з якими стикаються невеликі редакції та журналісти, які працюють практично самостійно. 

За підсумками зустрічі організатори планують сформувати практичні рекомендації для журналістів та редакцій, які працюють у прифронтовому регіоні. 

Читайте також:

Пошук та визволення захисників: Вільногірська міськрада звернулася до Офісу омбудсмана, ГУР та Червоного Хреста