Як переселенцям укласти декларацію з сімейним лікарем: покроково

Переселенці можуть укласти декларацію з сімейним лікарем в будь-якому медичному закладі країни. Це дозволить отримувати безплатну медичну допомогу.

Про це повідомляє Дніпропетровський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики.

Декларація з сімейним лікарем

Переселенці можуть отримувати медичні послуги незалежно від місця прописки. Для цього необхідно укласти декларацію із сімейним лікарем, якого можна обрати самостійно.

Процедура укладання декларації:

Крок 1: Обрати лікаря

Пацієнти можуть обрати найближчий або зручний для них медичний заклад первинної допомоги. Це може бути комунальна чи приватна лікарня, які мають договір з Національною службою здоров’я України. Перевірити, чи може конкретний лікар укласти декларацію, можна на онлайн-платформі НСЗУ або зателефонувавши до контакт-центру за номером 16-77.

Крок 2: Необхідні документи

Для укладання декларації необхідно записатися на прийом до лікаря та підготувати такі документи:

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• свідоцтво про народження дитини (якщо йдеться про підписання декларації з педіатром);
• номер мобільного телефону для отримання СМС з кодом підтвердження.

Крок 3: Підписання декларації

Після того, як медичний працівник введе дані людини в систему, пацієнт отримає СМС з кодом, який потрібно ввести для підтвердження. Медпрацівник роздрукує декларацію, яку необхідно буде підписати у двох екземплярах: один залишиться у пацієнта, інший – у медичному закладі.

Якщо людина вже має підписану декларацію з іншим лікарем, її не потрібно анулювати самостійно. Нова декларація автоматично скасовує попередню.

Переваги декларації

Завдяки Програмі медичних гарантій всі українці, незалежно від статусу ВПО, мають однаковий доступ до медичних послуг. Укладення декларації дозволяє отримувати такі послуги:

• безплатні діагностичні та профілактичні послуги;
• консультації щодо здорового способу життя;
• е-направлення до вузьких спеціалістів;
• е-рецепти на ліки;
• вакцинацію відповідно до календаря щеплень;
• оформлення медичних довідок і листків непрацездатності.

Читайте також:

• Українці можуть звернутися без направлення до семи лікарів
• Екстрена медична допомога дітям у Вільногірську: куди звертатися

Українські підприємці, які прагнуть зробити свій бізнес незалежним від енергетичних викликів, мають можливість отримати фінансову підтримку. 

Про це йдеться на Дія.

Хто може взяти участь? 

Програма доступна для ФОПів 2-ї або 3-ї групи, які були зареєстровані до 1 грудня 2025 року, мають штат співробітників та працюють в одній зі сфер: 

• торгівля продуктами; 
• медицина; 
• перевезення; 
• освіта; 
• виробництво та спеціалізований рітейл (згідно з оновленим переліком). 

Скільки коштів передбачено та на що їх можна витратити?

Розмір державної компенсації становить від 7 500 до 15 000 гривень — залежно від кількості працівників.

Отримані кошти дозволено спрямувати на придбання обладнання для автономного живлення, зокрема сонячних панелей і комплектуючих до них, монтаж та підключення систем, а також на закупівлю пального для генераторів і оплату електроенергії.

Як отримати? 

1. Авторизуйтеся у застосунку Дія.
2. Перевірте актуальність своїх даних та за потреби оновіть їх. 
3. Вкажіть, на що плануєте використати кошти. 
4. Підпишіть заяву за допомогою Дія.Підпису. 
5. Оберіть Дія.Картку для отримання виплати. 

Читайте також:

Як оформити податковий номер для дитини в Дії 

У Вільногірській громаді майже дві тисячі переселенців, але в черзі на тимчасове житло офіційно перебувають лише вісім людей. Такі дані оприлюднили у відповіді на запит редакції Вільногірськ IN.UA.

Чому кількість людей у черзі може впливати на появу житла для ВПО та чому в Раді з питань переселенців закликають активніше ставати на облік – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Запит про цифри: скільки людей стали у чергу

Редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради із запитом щодо кількості переселенців, які зареєструвалися у черзі на тимчасове житло.

У зверненні редакція просила надати інформацію про кількість внутрішньо переміщених осіб, які стали на облік відповідно до Порядку формування фонду житла для тимчасового проживання ВПО, затвердженого рішенням міської ради. 

У відповіді УАКБ повідомили, що до управління звернулися 26 внутрішньо переміщених осіб із проханням стати на облік для отримання житла з фонду тимчасового проживання. Проте на облік поставили лише вісьмох громадян.

Причини, чому із 26 заявників статус отримали лише вісім, у відповіді не уточнюються.

“Навіщо ставати, якщо житла ще немає?”

Заступниця голови Ради з питань ВПО Альона Щекодіна пояснює: створення окремої черги для переселенців було однією з ініціатив Ради ВПО. Разом із переселенцями вони розробили положення та працювали над тим, щоб у громаді з’явився механізм окремого обліку потреб у житлі.

За словами Альони Щекодіної, у положенні про надання тимчасового житла визначили категорії переселенців, які мають пріоритетне право на його отримання. Зокрема, йдеться про людей з інвалідністю, пенсіонерів, а також представників окремих професій – лікарів чи вчителів.

Однак на практиці процес рухається повільніше, ніж очікували.

“Іноді переселенці розповідають, що коли звертаються до управління, то чують: Фонд тимчасового житла ще не створений, житла наразі немає”, – розповіла Альона Щекодіна.

Водночас вона наголошує: така логіка може стати замкненим колом.

Чому черга важлива навіть без квартир

У Раді ВПО переконані: сама наявність черги – це не формальність і не “список на майбутнє”. Це показник реальної потреби громади.

За словами Альони Щекодіної, саме на кількість людей у черзі звертають увагу потенційні донори та організації, які можуть фінансувати житлові проєкти.

Кількість зареєстрованих людей може впливати на шанси громади отримати державні субвенції чи фінансування для створення або будівництва тимчасового житла.

Фактично, якщо потреба не зафіксована офіційно, то формально її ніби не існує. А отже – складніше обґрунтувати необхідність фінансування, створення житлового фонду чи залучення допомоги для громади.

Майже дві тисячі переселенців і лише вісім людей у списку

За словами Альони Щекодіної, нинішні цифри викликають занепокоєння.

“Якщо у нас майже дві тисячі переселенців, а звернулися лише 26 людей і тільки вісім стали у чергу – це дуже мало”, – зазначає вона.

На її думку, проблема полягає насамперед у недостатній комунікації. Про існування такої можливості знають не всі внутрішньо переміщені особи.

У Раді ВПО визнають: про це потрібно говорити більше. Але, додають, інформуванням мають займатися не лише громадські активісти.

“Наша задача – і Ради ВПО, і міського самоврядування – більше розповсюджувати цю інформацію. Чим більше людей стане у чергу, тим більше ми покажемо реальну потребу в житлі”, – каже пані Альона.

Окремий путівник для ВПО

Раніше Рада ВПО вже працювала над інформуванням переселенців та підготувала спеціальний путівник із корисною інформацією для тих, хто переїхав до громади.

У буклеті зібрали важливу інформацію, яка може знадобитися людям після переїзду: контакти установ, корисні адреси, інформацію про соціальну підтримку, послуги, можливості для інтеграції та відповіді на найпоширеніші питання переселенців. Ідея полягала в тому, щоб людина, яка тільки приїхала до громади, могла швидко зорієнтуватися й зрозуміти, куди звертатися у різних життєвих ситуаціях.

Тепер у Раді ВПО говорять: питання черги на тимчасове житло також потребує активнішого інформування. Адже історія з вісьмома людьми у черзі показує – проблема може бути не лише у відсутності житла чи житлового фонду. Частина переселенців може просто не знати про існування такої можливості або не розуміти, навіщо ставати на облік, якщо житла поки немає.

Читайте також:

Виплати ВПО: як перевірити статус нарахування та які зміни запровадив уряд