Робота “Жилкомсервісу” за 2024: куди пішли мільйони та які проблеми залишаються

Комунальне підприємство “Жилкомсервіс” у 2024 році витратило понад 65 мільйонів гривень за різними напрямками. Тим часом КП отримало 611 звернень від громадян, протягом 2024 року, з яких виконали лише 47%.

Про це йдеться у звіті про роботу КП “Жилкомсервіс”.

Що зробив “Жилкомсервіс”?

Станом на початок 2025 року, на обслуговуванні підприємства перебуває 184 житлових будинки та 9448 абонентів. Транспортна дільниця надавала послуги з вивезення твердих побутових відходів 18 671 абоненту, з яких 18 485 – населення (включаючи 890 абонентів приватного сектору) та 186 – юридичні особи та підприємства.

Протягом 2024 року до КП “Жилкомсервіс” надійшло 611 звернень громадян, серед яких:

• ремонт покрівлі – 74;
• ремонт зовнішніх водостічних систем – 19;
• ремонт систем водопостачання та водовідведення – 42;
• ремонт та заміна віконних блоків – 141;
• ремонт конструктивних елементів – 74;
• ремонт спільного майна та елементів благоустрою – 66; 
• ремонт під’їздів – 89;
• питання щодо мереж електропостачання – 6;
• ремонт та технічне обслуговування ліфтів – 2;
• питання щодо благоустрою прибудинкових та міських територій – 10;
• послуги з дератизації та дезінсекції приміщень об’єктів житлового фонду – 2;
• облаштування укриттів/пунктів незламності – 2;
• різне – 84.

Підприємство виконало лише 47% звернень, 14% з яких запланували до виконання у 2025 році, 34% відтерміновано через заборгованість зі сплати, а на 5% звернень надано відповіді з інших питань. На аварійно-диспетчерську службу надійшло 7078 заявок.

Витрати на поточний ремонт у багатоквартирних будинках у 2024 році склали 13 269,3 тисячі гривень, включаючи ремонт покрівель (5530,5 тисячі гривень), заміну вікон (3036,8 тисячі гривень) та інші роботи.

Фінансова сторона роботи КП

Станом на початок 2025 року статутний капітал підприємства становив 19 502,92 тисячі гривень. Підприємство надає послуги за кількома напрямками, включаючи комплексне обслуговування об’єктів, постачання пари та гарячої води, збір відходів, водопостачання та водовідведення.

За 2024 рік підприємство отримало чистий дохід від реалізації своїх послуг у розмірі 54 678,5 тисячі гривень, а загальний дохід склав 66 948,1 тисячі гривень. Витрати підприємства за звітний період сягнули 65 081,9 тисячі гривень, включаючи витрати на оплату праці (18 313,4 тисячі гривень), енергоносії (18 741,7 тисячі гривень) та інші матеріальні витрати (16 618,8 тисячі гривень). Чистий прибуток підприємства за 2024 рік склав 1 530,3 тисячі гривень.

Також, за 2024 рік, підприємство отримало фінансування з міського бюджету за кількома програмами на загальну суму 11 088,7 тисячі гривень, з яких використали 10 706,3 тисячі гривень. Крім того, на поповнення статутного капіталу було виділено 3445,38 тисячі гривень, з яких використали 1378,9 тисячі гривень.

Дебіторська заборгованість КП становить 18 902,6 тисячі гривень, з яких найбільшу частку складала заборгованість населення – 15 278,5 тисячі гривень. Кредиторська заборгованість склала 8381,50 тисячі гривень, зокрема за електроенергію – 947,4 тисячі гривень та за природний газ – 3348,3 тисячі гривень.

Примітка. Дебіторська заборгованість — суми, які нараховуються підприємству від покупців за товари або послуги, продані в борг. В балансі підприємства вони записуються як активи.

Рівень оплати за споживання житлово-комунальних послуг у 2024 році склав 97,8%, що є зростанням порівняно з 92% у 2023 році. Рівень оплати за теплову енергію бюджетними установами становив 98,9%, а іншими установами – 36,3%.

Аналізуючи роботу підприємства, виконавчий комітет Вільногірської міської ради виділив основні проблемні питання: заборгованість споживачів, невідповідність цін на послуги з вивезення твердих побутових відходів, а також зношеність спецтехніки та недостатнє фінансування її оновлення.

Читайте також:

• У комунальному підприємстві “Жилкомсервіс” повідомили, що скарг від вільногірців стало менше, статистика це не підтверджує
• Що у 2024 році зробив “Жилкомсервіс” за гроші вільногірців

Для багатьох водіїв процес придбання нового автомобіля або його переоформлення супроводжується отриманням тимчасових номерних знаків.

Редакція Вільногірськ IN.UA розібралася у законодавчих нюансах використання транзитних номерів та пояснює, скільки часу на них можна пересуватися в умовах воєнного стану, щоб не отримати штраф від патрульної поліції.

Що таке транзитні номери та коли їх видають

Транзитний номерний знак — це спеціальний реєстраційний номер для тимчасового використання. Візуально він суттєво відрізняється від стандартних державних знаків: має червоне тло, на якому розміщені чотири цифри та дві літери.

Такі номери видаються сервісними центрами у випадках, коли транспортний засіб ще не зареєстрований або вже знятий з офіційного обліку, але має легально переміщуватися дорогами загального користування.

Транзитні номери є обов’язковими у таких типових ситуаціях:

• після придбання абсолютно нового автомобіля в автосалоні, коли власник ще не встиг поставити його на постійний облік;
• після зняття машини з обліку для подальшого продажу за кордон (новий власник отримує право тимчасово пересуватися на такому авто);
• для перевезення транспортного засобу без постійної реєстрації (наприклад, у випадках тимчасового ввезення з-за кордону або під час переоформлення на іншу юридичну особу).

Терміни використання: загальні правила та воєнний стан

Згідно з пунктом 7 урядової постанови № 1388, власники транспортних засобів зобов’язані зареєструвати або перереєструвати свої автомобілі протягом 10 діб після їх придбання, митного оформлення чи тимчасового ввезення на територію України.

Проте українське законодавство передбачає певні послаблення на період дії воєнного стану. Строк державної реєстрації офіційно продовжується на весь період воєнного стану. Після його припинення або скасування на всій території України (чи в окремих її місцевостях) власники матимуть рівно 90 днів для того, щоб зареєструвати свої транспортні засоби.

Головна законодавча пастка: чи можна їздити

Незважаючи на офіційне продовження строків реєстрації, для водіїв існує суворе обмеження. Фактично перереєстровувати авто та отримувати постійні білі номери під час війни не обов’язково — це можна відкласти на післявоєнний період (ті самі 90 днів).

Але ця пільга діє лише за однієї умови: якщо ви взагалі не збираєтеся користуватися цим транспортним засобом, і він просто стоїть у гаражі чи на парковці.

Закон чітко наголошує: експлуатація транспортних засобів, які не зареєстровані в уповноважених органах МВС і не мають відповідних постійних номерних знаків, на дорогах загального користування суворо забороняється. Відповідно, їздити на транзитних номерах місяцями, прикриваючись воєнним станом, не можна.

Штрафні санкції за порушення

Якщо патрульна поліція зупинить водія, який керує автомобілем на прострочених транзитних номерах (понад встановлені 10 діб), на нього чекає адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), штраф за керування незареєстрованим транспортним засобом становить 850 гривень.

Зазначимо, що водіям слід пам’ятати про один важливий нюанс: згідно з КУпАП, штраф за таке порушення не є одноразовим. Тобто, якщо після складання першого протоколу ви продовжите їздити на транзитних номерах і вас зупинять повторно, поліцейські знову випишуть штраф.

Читайте також:

Втрата бізнесу через війну: Міжнародний реєстр збитків розпочав прийом заяв від підприємців

Кабінет Міністрів України 7 січня 2026 року подав на розгляд Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу. Документ, розроблений Міністерством економіки, має замінити застаріле законодавство 1971 року та адаптувати український ринок праці до стандартів Європейського Союзу.

Після реєстрації законопроєкту в мережі почали ширитися чутки щодо його змісту, які спростували представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Що змінить новий Трудовий кодекс: ключові інновації

Проєкт Трудового кодексу розроблявся із залученням бізнесу, профспілок та міжнародних експертів. Його головна мета — легалізувати сучасні формати роботи та імплементувати понад 30 європейських директив.

Основні зміни передбачають:

• повну цифровізацію трудових відносин та можливість укладати договори онлайн;
• розширення переліку видів трудових договорів для легалізації фрілансу та віддаленої роботи;
• чітке визначення критеріїв трудових відносин для боротьби з тіньовою зайнятістю;
• новий, прозорий підхід до розрахунку мінімальної заробітної плати (погодинно та щомісяця);
• перехід інспекції праці до моделі, орієнтованої на запобігання порушенням, а не на штрафи.

Правда та міфи про новий Кодекс

Після публікації тексту документа в інтернеті з’явилося багато маніпуляцій. Уряд офіційно спростував найпоширеніші з них. У Міністерстві економіки наголошують, що багато тверджень у соцмережах є вирваними з контексту. Уряд надав офіційні роз’яснення щодо найбільш спірних питань.

Міф 1: Роботодавці зможуть безконтрольно стежити за працівниками

Правда: Відеоспостереження та моніторинг робочої пошти визначені у проєкті як крайні заходи контролю. Вони можливі лише за наявності об’єктивної необхідності та з обов’язковим попереднім інформуванням працівника. Кодекс вперше встановлює чіткі межі такого контролю, щоб захистити право людини на приватність, як це роблять у країнах ЄС.

Міф 2: У працівників заберуть відпустки

Правда: Тривалість основної щорічної відпустки не може бути меншою за 28 днів. Для тих, хто зараз має право на довшу відпустку, нічого не зміниться. Також зберігається додаткова відпустка за роботу у шкідливих чи важких умовах. Усі невикористані дні відпустки, накопичені до ухвалення нового кодексу, зберігаються та компенсуються за старими правилами.

Міф 3: Легалізується звільнення під час лікарняного

Правда: Проєкт не дозволяє припиняти трудові відносини під час хвороби чи відпустки. Роботодавець зможе видати наказ про звільнення у цей період, але офіційним днем звільнення буде вважатися перший робочий день після завершення лікарняного або відпустки. Усі соціальні гарантії на період тимчасової непрацездатності повністю зберігаються.

Міф 4: Людей змусять працювати понаднормово

Правда: Нормальна тривалість робочого часу залишається незмінною — 40 годин на тиждень. Понаднормова робота існує і зараз, але новий кодекс встановлює для неї жорсткі межі: базова норма — 180 годин на рік. За взаємною згодою сторін у колективному договорі цей ліміт можна збільшити, але не більше ніж до 250 годин на рік (абсолютний максимум — 48 годин на тиждень разом із понаднормовими). Підвищена оплата за такі години, а також за роботу у вихідні та вночі, зберігається.

Міф 5: Скасовуються гарантії для вагітних та батьків

Правда: Жодні чинні гарантії не скасовуються. Більше того, документ забороняє звільняти з ініціативи роботодавця працівників із дітьми до 1,5 року, дітей з інвалідністю, а також одиноких батьків із дітьми до 14 років. Додатково запроваджується оплачувана відпустка для догляду за дитиною загальною тривалістю 4 місяці (по 2 місяці індивідуально для кожного з батьків, або 4 місяці для одинокої матері/батька).

Міф 6: Профспілки втратять свої права

Правда: Проєкт містить окремі статті, які закріплюють право на свободу об’єднання та проведення колективних переговорів. За профспілками залишається пріоритетне право представляти інтереси трудового колективу, а роботодавець зобов’язаний проводити з ними консультації у визначених законом випадках.

Наразі уряд передав документ до Верховної Ради. Попереду — розгляд у першому читанні, після якого народні депутати, бізнес та профспілки зможуть вносити свої правки для подальшого фахового обговорення.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити