Робота “Жилкомсервісу” за 2024: куди пішли мільйони та які проблеми залишаються

Дмитро Бойцун 13:13, 20 Березня 2025
Робота “Жилкомсервісу” за 2024: куди пішли мільйони та які проблеми залишаються фото 1
КП “Жилкомсервіс” / Вільногірськ IN.UA

Комунальне підприємство “Жилкомсервіс” у 2024 році витратило понад 65 мільйонів гривень за різними напрямками. Тим часом КП отримало 611 звернень від громадян, протягом 2024 року, з яких виконали лише 47%.

Про це йдеться у звіті про роботу КП “Жилкомсервіс”.

Що зробив “Жилкомсервіс”?

Станом на початок 2025 року, на обслуговуванні підприємства перебуває 184 житлових будинки та 9448 абонентів. Транспортна дільниця надавала послуги з вивезення твердих побутових відходів 18 671 абоненту, з яких 18 485 – населення (включаючи 890 абонентів приватного сектору) та 186 – юридичні особи та підприємства.

Протягом 2024 року до КП “Жилкомсервіс” надійшло 611 звернень громадян, серед яких:

  • ремонт покрівлі – 74;
  • ремонт зовнішніх водостічних систем – 19;
  • ремонт систем водопостачання та водовідведення – 42;
  • ремонт та заміна віконних блоків – 141;
  • ремонт конструктивних елементів – 74;
  • ремонт спільного майна та елементів благоустрою – 66; 
  • ремонт під’їздів – 89;
  • питання щодо мереж електропостачання – 6;
  • ремонт та технічне обслуговування ліфтів – 2;
  • питання щодо благоустрою прибудинкових та міських територій – 10;
  • послуги з дератизації та дезінсекції приміщень об’єктів житлового фонду – 2;
  • облаштування укриттів/пунктів незламності – 2;
  • різне – 84.
Робота “Жилкомсервісу” за 2024: куди пішли мільйони та які проблеми залишаються фото 2
Звернення до КП / скриншот звіту КП “Жилкомсервіс”

Підприємство виконало лише 47% звернень, 14% з яких запланували до виконання у 2025 році, 34% відтерміновано через заборгованість зі сплати, а на 5% звернень надано відповіді з інших питань. На аварійно-диспетчерську службу надійшло 7078 заявок.

Витрати на поточний ремонт у багатоквартирних будинках у 2024 році склали 13 269,3 тисячі гривень, включаючи ремонт покрівель (5530,5 тисячі гривень), заміну вікон (3036,8 тисячі гривень) та інші роботи.

Фінансова сторона роботи КП

Станом на початок 2025 року статутний капітал підприємства становив 19 502,92 тисячі гривень. Підприємство надає послуги за кількома напрямками, включаючи комплексне обслуговування об’єктів, постачання пари та гарячої води, збір відходів, водопостачання та водовідведення.

За 2024 рік підприємство отримало чистий дохід від реалізації своїх послуг у розмірі 54 678,5 тисячі гривень, а загальний дохід склав 66 948,1 тисячі гривень. Витрати підприємства за звітний період сягнули 65 081,9 тисячі гривень, включаючи витрати на оплату праці (18 313,4 тисячі гривень), енергоносії (18 741,7 тисячі гривень) та інші матеріальні витрати (16 618,8 тисячі гривень). Чистий прибуток підприємства за 2024 рік склав 1 530,3 тисячі гривень.

Робота “Жилкомсервісу” за 2024: куди пішли мільйони та які проблеми залишаються фото 3
Витрати / скриншот звіту КП “Жилкомсервіс”

Також, за 2024 рік, підприємство отримало фінансування з міського бюджету за кількома програмами на загальну суму 11 088,7 тисячі гривень, з яких використали 10 706,3 тисячі гривень. Крім того, на поповнення статутного капіталу було виділено 3445,38 тисячі гривень, з яких використали 1378,9 тисячі гривень.

Робота “Жилкомсервісу” за 2024: куди пішли мільйони та які проблеми залишаються фото 4
Деталі бюджету підприємства / скриншот звіту КП “Жилкомсервіс”

Дебіторська заборгованість КП становить 18 902,6 тисячі гривень, з яких найбільшу частку складала заборгованість населення – 15 278,5 тисячі гривень. Кредиторська заборгованість склала 8381,50 тисячі гривень, зокрема за електроенергію – 947,4 тисячі гривень та за природний газ – 3348,3 тисячі гривень.

Примітка. Дебіторська заборгованість — суми, які нараховуються підприємству від покупців за товари або послуги, продані в борг. В балансі підприємства вони записуються як активи.

Рівень оплати за споживання житлово-комунальних послуг у 2024 році склав 97,8%, що є зростанням порівняно з 92% у 2023 році. Рівень оплати за теплову енергію бюджетними установами становив 98,9%, а іншими установами – 36,3%.

Аналізуючи роботу підприємства, виконавчий комітет Вільногірської міської ради виділив основні проблемні питання: заборгованість споживачів, невідповідність цін на послуги з вивезення твердих побутових відходів, а також зношеність спецтехніки та недостатнє фінансування її оновлення.

Читайте також:

Підписуйтесь

Андрій Пилипко: голос Вільногірського рок-н-ролу

Андрій Пилипко: голос Вільногірського рок-н-ролу фото 6 12:00, 19 Лютого 2026
Андрій Пилипко
Андрій Пилипко/ фото з особистого архіву героя

Його перша гітара належала другові батька — забута на десятиліття в шафі. Без нотних шкіл, без академічної бази. Усе — на слух, на відчуттях, на впертості. Андрій Пилипко — один із тих, хто не чекав великої сцени. Він просто взяв гітару. І вже зараз збирає зали як у Вільногірську, так і по всій країні.

  • «У мене немає музичної освіти, хоча хист помітили ще з дитинства, але тоді мені це було нецікаво», — ділиться спогадами Андрій.

Коли Андрій говорить про гітару, про перші акорди, про музику — він завжди посміхається. Це помітно одразу. Посмішка не гучна, не сценічна. Вона спокійна, внутрішня. Наче людина згадує щось дуже своє. І в цей момент стає зрозуміло: це не хобі. Це не «період». Це його стихія. Іноді саме так і народжується справжня історія.

«Більше немає кому це робити»

У маленькому місті дуже легко сказати: «Тут це нікому не потрібно». Набагато складніше — зробити так, щоб це стало потрібним. Коли наша журналістка спілкувалася з Андрієм, він кілька разів повторив думку, яка, по суті, і є серцем цієї статті:

  • «У місті ніхто цим не займається. Тому це повинен зробити я», — говорить Андрій Пилипко.

Сьогодні він грає у семи гуртах. Частина — у Вільногірську, частина — з музикантами з Дніпра та Івано-Франківська. Склади змінювалися роками — через один колектив могли пройти десятки людей. Але він залишився.

Із «старої школи» поруч із ним досі басист Дмитро Короїд — разом ще з 2002 року, з гурту Hard Life, який згодом трансформувався у Dizattack.

  • «Був період, коли Дмитро відійшов від музичних справ на чотири роки, але знову повернувся до рок-н-ролу. І ми досі граємо в одному гурті». – згадує музикант.

У цих словах — не просто ностальгія. Це про те, що рок — не період життя. Це стан.

Андрій Пилипко: голос Вільногірського рок-н-ролу фото 6
Андрій з гуртом/ фото з особистого архіву героя

Пісні, які приходять уночі

Андрій не просто грає — він сам пише тексти й музику. Іноді це відбувається майже містично.

  • «Якось я прокинувся вночі, написав за п’ять хвилин текст до пісні й ліг далі спати. А потім кілька днів навіть не пам’ятав, що це зробив. І це стало хітом», — пригадує Андрій Пилипко.

Він говорить це з легкою усмішкою. Але в таких історіях — магія творчості.

  • «Іноді текст народжується за одну ніч. Іноді доводиться довго підбирати слова, шукати точне формулювання, шліфувати рядки, щоб вони “лягли” на музику. Буває складно. Буває, що текст не йде. Але якщо пісня має з’явитися — вона з’являється», — упевнений Андрій.

Це не про ремесло. Це про внутрішню потребу.

Андрій Пилипко: голос Вільногірського рок-н-ролу фото 7
Андрій Пилипко під час виступу/ фото з особистого архіву героя

Про енергію і «мертві зали»

Він виступав перед двома тисячами людей — наприклад, на фестивалях «Metal Heads Mission», «Kozak Fest», «Рок на селі» та «Сила нації».

І тут головне — не сцена і не техніка. Хоча технічно, каже він, вони грають добре. Головне — енергія.

  • «За дві пісні можна було запалити натовп. А іноді — “мертві зали”, коли це не твоя аудиторія, коли немає віддачі. Це одразу відчувається. Емоційний контакт дуже важливий: це заряджає, дає життєву силу. Потім спокійніше ставишся до того, що відбувається навколо».

Рок для нього — це спосіб не втратити себе.

У кожному колективі, в якому грає Андрій, функції розподілені: хтось займається логістикою, хтось домовляється з клубами. У гурті «Іржаве яблуко» Андрій відповідає за створення музики, аранжування. А тексти пишуться всім гуртом.

  • «Один не впораєшся. Класно, що є рок-спільнота, де є ті, хто також ініціює рух».

І тут знову повертаємося до головної думки: культура в маленькому місті тримається на людях, які не чекають.

Він збирає гурти. Організовує концерти. Бере участь у благодійних виступах. Знімається в кліпах. Працює над новим матеріалом.

Головне в його діяльності — благодійні виступи.

Він не робить із цього гучних заяв. Просто якщо є можливість через музику допомогти — це треба робити. Можна довго сперечатися, чи потрібна важка музика маленькому місту.

Але поки є хоча б одна людина, яка бере гітару, збирає музикантів, пише тексти вночі, репетирує без гарантій і виходить на сцену — культура жива.

Читайте також:

Підписуйтесь

19 лютого — День державного герба України

19 лютого — День державного герба України фото 7 09:56, 19 Лютого 2026
19 лютого — День державного герба України фото 8
День державного герба України/ фото Вільногірськ IN.UA

19 лютого 2026 року в Україні відзначають День Державного Герба. Свято заснували у 2018 році. Обрана дата має символічне значення: саме 19 лютого 1992 року тризуб офіційно затвердили як Малий герб України та елемент майбутнього Великого герба.

Деталі — на Вільногірськ IN.UA

Історія створення герба

19 лютого 1992 року Верховна Рада України офіційно схвалила тризуб як Малий Державний Герб, визначивши його основою для майбутнього Великого герба. Державним символом став золотий знак на синьому щиті. У ХХ столітті він асоціювався передусім із визвольною боротьбою українців та прагненням до незалежності.

Попри це, Великий Державний Герб і досі не ухвалений. За роки незалежності проводили не один конкурс на його створення, однак парламент жодного варіанту не підтримав. Остання спроба затвердити проєкт припала на 2020–2021 роки.

Походження тризуба сягає глибокої давнини. Він був родовим знаком князів Рюриковичів, правителів Київської Русі. Саме тому вибір цього зображення як державного символу мав історичне підґрунтя: його сприймали і як знак влади, і як захисний оберіг. Археологічні знахідки із цим символом датують навіть І століттям нашої ери. Існує понад тридцять версій тлумачення тризуба:  від стилізованого сокола чи якоря до уособлення єдності трьох начал світу.

Читайте також:

Підписуйтесь