“Утилізовані”: історія з лікарняними картками у Вільногірській ЦМЛ

До редакції Вільногірськ IN.UA звернулася мешканка міста Марина Бутенко, яка розповіла про ситуацію, що викликала в неї шок і занепокоєння. Під час відвідування Вільногірської центральної міської лікарні жінка, за її словами, стала свідком масового вивезення паперових медичних карток, а пізніше почула у реєстратурі фразу: “Карток немає. Вони утилізовані”. 

Історія, яка почалася зі звичайного походу до ендокринолога, переросла у низку звернень до гарячих ліній та листування з посадовцями. Чому мешканка Вільногірська забила на сполох, що відповіли в лікарні та які запитання після цього залишаються відкритими – читайте у матеріалі.

“Мені сказали: всі питання – до директора”

Вільногірка Марина Бутенко вперше зіткнулася з проблемою під час візиту до лікаря-ендокринолога. Жінка попросила видати її медичну картку, щоб показати лікарю історію попередніх обстежень та лікування.

Однак у реєстратурі, замість картки отримала відповідь: “Карток немає”. 

На запитання, де поділася її медична картка, у якій зберігаються записи про відвідування лікарів, результати аналізів та медичні висновки, Марина, за її словами, отримала несподівану відповідь: “Всі медичні карти пацієнтів вилучені з реєстратури. Таке рішення директора лікарні. Всі питання – до адміністрації”, – пригадує жінка слова працівників реєстратури.

Після цього жінка пішла до кабінету лікаря й дорогою звернула увагу на незвичну картину. У коридорі, розповідає Марина, стояли мішки, наповнені паперовими амбулаторними картками.

“Я так зрозуміла, це був архів. Просто мішки з картками. Потім прийшли хлопці, схожі на студентів, разом із працівниками та керівництвом лікарні й почали виносити ці мішки”, – розповідає вона.

Згодом, за її словами, почали демонтувати стелажі з реєстратури.

“Через деякий час я повернулася і побачила, що стелажів майже не залишилося. А картки, які ще були, просто висипалися в одну велику купу. Я була шокована”, – каже мешканка.

Спроба знайти картку чоловіка закінчилася ще одним питанням

Пізніше Марина вирішила дізнатися про картку свого чоловіка, який є військовослужбовцем. За її словами, їй також була потрібна історія його лікування.

Однак у реєстратурі повідомили, що картка вже перебуває в архіві.

Через деякий час жінка знову зателефонувала, щоб уточнити інформацію.

“Я запитала: “Можу забрати картку чоловіка?” Після паузи почула: “Ні”. На моє запитання, чому, мені відповіли: “Карток немає. Вони утилізовані””– стверджує Марина. 

Почуте її шокувало: “Я перепитала: тобто утилізовані – це викинуті? А мені сказали: всі питання до адміністрації, це їх рішення”.

Саме цю фразу, каже жінка, вона внесла до свого електронного звернення.

Дзвінки на гарячі лінії та звернення до області

Після побаченого та почутого Марина почала шукати пояснення.

Спочатку звернулася на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я України. Там їй надали контакти департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської області.

Втім, як розповідає жінка, спершу її звернення не зареєстрували.

“Мені сказали, що це питання місцевого рівня, бо все сталося у Вільногірську”, – говорить вона.

Згодом, за її словами, спеціалістка все ж передзвонила та повідомила: у лікарні пояснили ситуацію тим, що нібито видаляли лише картки померлих людей.

Однак таке пояснення Марину не переконало: “Я бачила це своїми очима. У реєстратурі вже не було жодного стелажа. І я знаю, як збирають архіви – це не була системна архівація”.

Після цього вона направила офіційне електронне звернення.

Що відповів департамент охорони здоров’я

У відповіді департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОВА, яку надала редакції Марина Бутенко, зазначається: медична документація є власністю закладу охорони здоров’я і має зберігатися у ньому.

Також департамент пояснив, що комунальні медичні підприємства є самостійними юридичними особами й самостійно відповідають за дії своїх працівників.

Разом із відповіддю департамент переслав Марині копію листа від Вільногірської центральної міської лікарні.

У лікарні заявляють: триває перехід на електронну систему

У відповіді лікарні зазначено, що заклад здійснює перехід на безпаперовий документообіг.

Згідно з офіційною позицією медзакладу: “Усі нещодавні звернення пацієнтів, консультації лікарів, результати лабораторних та інструментальних досліджень, а також призначення були зареєстровані в електронній системі охорони здоров’я”.

У лікарні повідомили, що за наявності повноцінного електронного медичного запису ведення дублюючих паперових карток більше не передбачене.

Також у відповіді зазначено, що паперова картка Марини Бутенко відсутня у картотеці, оскільки медична інформація щодо її нещодавніх звернень зберігається в електронному вигляді.

Водночас пацієнтам можуть безкоштовно видати роздрукований витяг із електронної системи охорони здоров’я.

“Нещодавні” і “повноцінні”: що саме мають на увазі у лікарні?

У відповіді центральної міської лікарні редакція звернула увагу на два формулювання, які залишають простір для запитань.

У листі йдеться: “Усі нещодавні звернення пацієнтів… були зареєстровані в Електронній системі охорони здоров’я”.

Однак не уточнюється, що саме вважається “нещодавніми зверненнями”. Не зазначений проміжок часу, можливо це місяць, або рік, або п’ять років.  Відсутність конкретних часових меж залишає незрозумілим, чи були перенесені в електронну систему давні історії лікування пацієнтів.

Ще одна фраза викликає не менше питань: “…при веденні повноцінного медичного запису в ЕСОЗ формування дублюючих паперових карток не передбачено”.

Редакція звернула увагу: у відповіді не пояснюється, що саме означає “повноцінний медичний запис” і за якими критеріями він визначається.

Чи має він містити лише факт консультації? Чи також результати аналізів, висновки лікарів, діагнози, призначення та історію лікування? І головне – хто визначає, що запис уже є достатньо повним для відмови від паперового носія: сам заклад, внутрішня інструкція чи це регламентується документами МОЗ?

На даний час питань залишається більше, ніж офіційних відповідей. 

“У моєму кабінеті майже нічого немає”

Марина каже: коли перевірила власний електронний кабінет, повної інформації там не побачила.

За її словами, у системі відображалися лише факти консультацій, але не було результатів аналізів, обстежень чи призначень.

“Таке враження, що я просто прийшла на консультацію і все. З якою проблемою зверталася, що лікували – цього немає”.

Жінка припускає, що не вся інформація могла бути внесена до електронної системи.

Лікарня пропонує надсилати офіційні запити

Редакція Вільногірськ IN.UA звернулася за коментарем до директорки  Вільногірської ЦМЛ Альони Ткаченко, щоб отримати додаткові роз’яснення щодо ситуації.

У відповідь керівниця лікарні попросила редакцію направити офіційний запит на електронну адресу закладу та включити до нього всі питання, які потребують роз’яснення. За її словами, після цього звернення буде розглянуте. 

Наразі редакція готує офіційний інформаційний запит та очікує на детальні пояснення щодо процесу архівування медичних карток, їхнього зберігання та переходу до електронного документообігу.

Читайте також:

Лікарня Вільногірська готується до перезавантаження

Міністерство цифрової трансформації працює над спрощенням процедури звільнення для людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) або не мають доступу до своєї трудової книжки.

Про це йдеться на Дія. 

Що зміниться? 

Раніше, щоб звільнитися з роботи, працівнику було необхідно особисто відвідати відділ кадрів та надати паперову трудову книжку. Для тих, хто опинився в окупації, це було неможливо, що створювало перешкоди для подальшого працевлаштування на підконтрольній Україні території.

Наразі на порталі “Дія” розробляється сервіс, який дозволить звільнитися онлайн за спрощеною процедурою. Це допоможе українцям швидше знайти нову роботу та отримувати соціальні виплати.

Хто може стати тестувальником? 

Участь у тестуванні можуть взяти повнолітні громадяни України, які офіційно працюють у підприємствах, установах або організаціях, розташованих на тимчасово окупованих територіях.

Для участі необхідно: 

• мати РНОКПП; 
• мати ID-картку або біометричний закордонний паспорт у Дії;
• не мати статусу безробітного і не подавати заяву про отримання статусу.

Для участі потрібно заповнити онлайн-форму та дочекатися підтвердження. 

Читайте також:

Додаткові виплати для військовослужбовців: як нараховуються кошти та які суми передбачені

Із 1 червня 2026 року у Вільногірській громаді почали діяти нові тарифи на соціальні послуги, які надає Центр надання соціальних послуг. Виконком міської ради затвердив не лише перелік допомоги, а й вартість кожної конкретної послуги – від купівлі продуктів і приготування їжі до психологічної підтримки, соціального супроводу сімей та допомоги з оформленням документів.

Які послуги надаватимуть мешканцям громади, скільки вони коштуватимуть та хто зможе скористатися – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Нові тарифи з червня

Виконавчий комітет Вільногірської міської ради ухвалив рішення про затвердження нового переліку, тарифів та вартості соціальних послуг, які надає Центр надання соціальних послуг.

Згідно з рішенням, нові тарифи набули чинності з 1 червня 2026 року.

Основою для розрахунку більшості послуг став тариф у розмірі 163,41 гривні за одну людино-годину.

Примітка. Людино-година означає одну годину роботи соціального працівника. Вартість кожної послуги визначається залежно від того, скільки часу потрібно на її надання.

Також документом передбачена диференційована плата – 75% від повної вартості послуги. Такий механізм застосовується для окремих категорій отримувачів соціальних послуг, які відповідно до законодавства можуть оплачувати не повну ціну. Саме тому в затверджених тарифах зазначено дві суми: повну вартість послуги та вартість із застосуванням диференційованої плати, яка є на 25% меншою.

Що входить до послуги “Догляд вдома”

Найбільший перелік робіт стосується догляду вдома за людьми похилого віку, особами з інвалідністю та іншими мешканцями, які потребують сторонньої допомоги.

Соціальні працівники можуть придбати та доставити продукти, ліки або господарські товари, допомогти у приготуванні їжі, винести сміття, провести косметичне прибирання житла, допомогти із заготівлею овочів і фруктів, розпалити піч, принести дрова чи вугілля, доставити воду, розчистити сніг або допомогти з оплатою комунальних послуг.

Так, за доставку продуктів із магазину чи медикаментів з аптеки передбачена плата у розмірі 81,71 гривні. Доставка гарячих обідів та приготування їжі коштуватимуть по 163,41 гривні, косметичне прибирання житла – 60,46 гривні, а допомога з оплатою комунальних послуг і звіренням платежів – 122,56 гривні.

Допомога в особистому догляді

Окремий блок послуг стосується особистого догляду та самообслуговування.

До нього входять допомога у вмиванні, вдяганні та роздяганні, заміна постільної та натільної білизни, зміна підгузків, купання, гоління, підстригання нігтів, допомога під час користування туалетом та годування лежачих хворих.

Вартість більшості таких послуг становить від 40 до 54 гривень, тоді як купання коштуватиме 163,41 гривні.

Супровід до лікарні та допомога з документами

Центр соціальних послуг також надаватиме допомогу в організації взаємодії з державними установами, медичними закладами та комунальними службами.

Серед таких послуг – виклик лікаря, сприяння в отриманні довідок, допомога в написанні заяв і звернень, представлення інтересів людини в різних установах та оформлення соціальних виплат.

Відвідування хворого у закладі охорони здоров’я оцінене у 228,77 гривні, а допомога з оформленням документів чи заяв – у 122,56 гривні.

Навчання та реабілітація

Соціальні працівники також допомагатимуть людям опановувати навички самообслуговування та користування засобами реабілітації.

Йдеться про навчання правилам особистої гігієни, користуванню туалетом, технічними засобами реабілітації та розвиток практичних навичок самостійного догляду за собою.

Залежно від виду допомоги ці соціальні послуги коштують від 40,85 до 53,93 гривні.

Психологічна підтримка та правова допомога

У переліку також передбачені послуги психологічної підтримки, зокрема консультації, бесіди, допомога у подоланні стресу, тривожності чи депресивних станів.

Так, за психологічну консультацію доведеться сплатити 81,71 гривні, тоді як супровід отримувача соціальної послуги коштуватиме 212,43 гривні.

Крім того, фахівці центру допомагатимуть людям отримувати безоплатну правову допомогу та оформлювати документи для призначення соціальних виплат і пільг.

Соціальний супровід сімей у складних життєвих обставинах

Окремий блок нових тарифів стосується соціального супроводу сімей та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Для цього виду послуг встановлено тариф у розмірі 158,25 гривні за одну людино-годину.

Соціальний супровід включає оцінку потреб сім’ї або людини, складання індивідуального плану допомоги, психологічну підтримку, консультації, допомогу з оформленням документів та взаємодію з іншими службами.

Зокрема, оцінка потреб сім’ї чи особи коштуватиме 1266 гривень, складання індивідуального плану соціального супроводу – 633 гривні, а організація та проведення сімейних групових нарад, тренінгів, семінарів та інших заходів – 712,13 гривні.

Також фахівці проводитимуть бесіди з отримувачами послуг та їхніми родинами, надаватимуть психологічну підтримку, допомагатимуть оформлювати документи та, за потреби, перенаправлятимуть людей до інших надавачів соціальних чи спеціалізованих послуг.

Соціальна адаптація: консультації та представництво інтересів

Ще одним напрямком роботи Центру є соціальна адаптація мешканців громади.

У межах цієї послуги люди можуть отримати консультації з питань соціального захисту, державної допомоги, соціальних послуг, засобів реабілітації та умов їх отримання.

Так, сприяння в організації консультацій із соціально-правових питань коштуватиме 118,69 гривні, а допомога в оформленні документів для отримання комунальних, медичних чи соціальних послуг – 158,25 гривні.

Які послуги найдорожчі

Серед затверджених тарифів найдорожчими є:

• оцінка потреб сім’ї або особи – 1266 гривень;
• організація та проведення сімейних групових нарад, тренінгів і семінарів – 712,13 гривні;
• складання індивідуального плану соціального супроводу – 633 гривні;
• допомога при консервації овочів та фруктів – 245,12 гривні;
• відвідування хворих у закладах охорони здоров’я – 228,77 гривні;
• супровід отримувача соціальної послуги – 212,43 гривні;
• організація консультацій та представлення інтересів людини в установах – 196,09 гривні.

Координацію виконання рішення покладено на директорку Центру надання соціальних послуг Ольгу Лащухіну та управління соціального захисту населення. Контроль здійснюватиме заступниця міського голови та директорка департаменту соціально-гуманітарної політики Інна Петруша.

Читайте також:

Оновили систему соціальної підтримки: хто і на яку допомогу може розраховувати у Вільногірську