Станом тільки на середину 2023 року, понад 3,5 мільйона українців втратили своє житло через повномасштабну війну, яку розпочала росія. Ці цифри тільки збільшуються. Близько 26% території країни окуповано, десятки міст вщент знищені, а ворог продовжує руйнувати цивільну інфраструктуру навіть на тилових територіях. Тому питання житла для українців зараз стоїть дуже гостро. Необхідність мати місце проживання є базовою потребою людини. Оскільки повноцінна відбудова України поки неможлива через активні бойові дії, у державі існує механізм надання переселенцям тимчасового житла. Місто Вільногірськ прийняло до себе багато людей, які вимушені були тікати від війни. Редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з адвокатом ГО «Платформа прав людини» Євгеном Воробйовим, дослідила питання надання такого прихистку переселенцям в місті.

Деталі у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Тимчасове житло для переселенців

В Україні існують різні законодавчі механізми надання тимчасово житла людям, які втратили власну домівку. Втім, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну ця проблема здобула ще більшу актуальність. Поки процес виплати компенсацій за зруйноване житло досі запускається, людям необхідно десь жити. Тому наразі існує можливість отримати тимчасове житло з фонду житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО, поза межами їхньої юрисдикції. Цей процес регламентується законодавством та постановами КМУ. Зокрема Постановою від 29.04.2022 № 495. Згідно із цим документом місцева рада формує перелік приміщень, які відповідають вимогам до проживання та можуть фінансуватися з державного, місцевого бюджетів, коштом міжнародних донорів чи внесками благодійників. 

Процес надання житла для ВПО у Вільногірську

Редакція Вільногірськ IN.UA запитала у міської ради про кількість переселенців, які подали заяви на отримання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання та кількість тих, хто по факту його отримало. У своїй відповіді міська рада повідомила, що у цьому списку на першочерговому порядку перебуває 5 людей. Крім того, для поселення ВПО, радою виділено 6 кімнат за двома адресами, які наразі частково заповнені. Також, з 2016 року у громаді існує соціальний гуртожиток для ВПО, який розрахований на проживання 32 людей та наразі є повністю заповнений. 

Міська рада у своїй відповіді посилається на Житловий Кодекс України, без згадок спеціалізованого законодавства, яке регламентує надання житла внутрішньо переміщеним особам.

Як приклад адвокат наводить ст. 86 Кодексу цивільного захисту щодо забезпечення житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, здійснюється місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання. Також в Україні існує спеціальне законодавство для ВПО: Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». В ньому ст. 9 визначено право внутрішньо переміщених осіб на забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено).

Хто має право на першочергове отримання житла

Під час визначення того, яка група громадян має право на першочергове отримання тимчасового житла, Вільногірська міська рада також посилається на Житловий Кодекс, а саме на ст. 45. В цій статті вказані «Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, а також особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів», як одна з багатьох пріоритетних груп. У Порядку КМУ №495 акцент спрямований на багатодійних чи неповних сім’ях та інших вразливих категорій осіб саме з-поміж ВПО. Однак, Євген пояснює, що ст. 45 не регламентує питання пріоритетності під час надання житла саме переселенцям. 

Ймовірно, вибір 5 людей, які очікують на надання тимчасового приміщення у першочерговому порядку, був сформований згідно зі статтею 45 Житлового Кодексу, яка не відповідає за внутрішньо переміщених осіб. 

Що робити людям, якщо їх право на тимчасове житло не реалізовують

Редакція також запитала адвоката про план дій у випадку, якщо людина має право на отримання тимчасового житла з житлового фонду, але її заявку відхилили або не розглядають. Перед тим варто пам’ятати, що необхідний пакет документів для подання такої заявки складається з: 

• копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
• копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);
• копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
• копія реєстраційного номера облікової картки платника податків 
• копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання

Якщо всі ці документи зібрані та подані правильно, але місцева рада відхилила заявку, то Євген каже, що можна звертатися до суду задля захисту своїх прав. 

Також адвокат наголошує, що за загальним правилом, державний бюджет України та місцеві бюджети на кожний рік повинні закладати у своїх бюджетах кошти на формування згаданих фондів житла. 

Втім, згідно з відповіддю Вільногірської міської ради, у громаді наразі відсутні житлові приміщення, на базі яких можливе створення такого фонду. Ще на початку лютого цього року редакція Вільногірськ.IN.UA писала про плани місцевої ради створити чергу з ВПО на отримання тимчасового житла, розробити Положення щодо створення фонду житла та взяття у комунальну власність недобудову комбінату. Втім, редакція не змогла знайти підтверджень активних дій в цьому напрямку, що підтверджується відповіддю міської ради на запит. 

Читайте також:

• Компенсація за зруйноване житло: сума, умови та порядок отримання
• Переселенці можуть отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг

Перед новорічними святами журналістка Вільногірськ IN.UA промоніторила популярні онлайн-магазини, переглянула акційні пропозиції подарунків та поспілкувалася з мешканцями Вільногірська. 

Ми з’ясували, які подарунки містяни вважають доречними, корисними й доступними за ціною — і зібрали добірку бюджетних ідей, які не вдарять по кишені, але точно створять святковий настрій.

Подарунок як увага, а не витрати

У розмовах з журналісткою вільногірці зізнаються: цього року більшість не планує дорогих покупок. Люди шукають щось символічне, тепле або практичне.

“Головне — не ціна, а щоб людина згадала про тебе. Навіть чашка чи свічка — але з душею”, — каже Аліна, мешканка Вільногірська.

Саме тому під час моніторингу сайтів інтернет-магазинів журналістка звертала увагу на речі в ціновому діапазоні від 100 до 1 500 гривень — найпопулярнішому серед покупців.

Тепло й затишок: те, що дарують найчастіше

Серед найпоширеніших новорічних подарунків — речі для дому. Вони створюють атмосферу і завжди стануть у пригоді.

Наприклад, ароматичні свічки в подарункових баночках коштують у середньому 120–400 гривень. Є варіанти з ароматами кориці, апельсина, ванілі або хвої — саме ті, що асоціюються з Новим роком.

Пледи та покривала — ще один популярний варіант. Бюджетні моделі з мікрофібри можна знайти за 500–1 300 гривень, особливо під час акцій.

“Я завжди дарую щось тепле, або для настрою. Узимку це актуально для всіх — і для рідних, і для друзів”, — розповідає Вікторія, жителька міста.

Практичні подарунки: щоб не лежало без діла

Дехто вільногірців зізнаються, що не люблять, щоб подарунки просто лежали на полиці. Тому дедалі частіше обирають практичні речі.

Серед них — термокружки (від 250 до 500 гривень), ланчбокси (близько 300–600 гривень) та повербанки. Найпростіші зовнішні акумулятори на 10 000 mAh коштують від 600 гривень, і це один із найбільш універсальних подарунків.

“Телефон зараз у всіх, світло вимикають — павербанк точно актуальний подарунок”, — каже вільногірець Олександр.

Солодке й святкове: без цього нікуди

Новий рік без солодощів — не Новий рік. Під час моніторингу журналістка знайшла десятки подарункових наборів цукерок, печива й шоколаду в ціновому діапазоні 150–600 гривень.

Також популярні чаї та кава в святкових упаковках — від 200 до 450 гривень. Часто їх поєднують у невеликі подарункові бокси разом із чашкою або медом.

Для дітей і компаній: ігри та святкові дрібниці

Для сімей із дітьми або компаній друзів часто обирають настільні ігри. Простi карткові або компактні настільні ігри можна знайти за 100–400 гривень.

Ще одна популярна категорія — LED-гірлянди та нічники. Невеликі гірлянди коштують 150–450 гривень і часто стають доповненням до основного подарунка.

“Ми з родичами домовилися дарувати щось для світла та настрою —, гірлянди, свічки. Щоб було відчуття свята, навіть без світла”, — ділиться Марина.

Маленькі, але приємні речі

Окрему нішу займають недорогі, але симпатичні подарунки:

• набори шкарпеток — 100–300 гривень;
• косметичні набори (креми для рук, бальзами для губ) — 150–400 гривень;
• органайзери, підставки, кухонні дрібниці — 100–350 гривень;
• новорічні прикраси та декор — від 100 гривень.
  

“Зараз не час для розкоші. Але маленький подарунок — це спосіб підняти настрій і відчути свято”, — говорить пані Любов.

Читайте також:

Коли в Україні святкують Святвечір

На позачерговій сесії Вільногірської міської ради депутати посперечалися через скорочення видатків на прибирання опалого листя. Частину коштів пропонували зняти через повільне виконання робіт, однак депутати вимагали чітких розрахунків і пояснень, тоді як місто вже накрив перший сніг.

Про це стало відомо із запису позачергової сесії Вільногірської міської ради.

Фінансування листя хочуть зменшити, але пояснень — немає

Питання про зменшення видатків на прибирання опалого листя на суму 450 тисяч гривень  викликало одну з найдовших дискусій позачергової сесії Вільногірської міської ради.

Нагадаємо, редакція Вільногірськ IN.UA уже висвітлювала тему прибирання листя. У попередньому матеріалі йшлося про те, що місто планувало виділити майже мільйон гривень на згрібання та вивезення опалого листя.

Секретар міськради Олег Штамбург запропонував внести зміни до програми благоустрою та зменшити фінансування, оскільки, за його словами, “динаміка виконання робіт не зрозуміла”. 

Він також додав, що проблема в тому, що роботи виконуються повільніше, ніж очікувалося: “Я об’їжджав територію нашої громади. Завершили згрібання до вулиці Гагаріна (нині — вулиця Захисників України, — примітка редакції), трохи почали біля фінансового відділу та другої котельні. Кошти можуть бути не освоєні, тому пропонується їх перенаправити на інші потреби”.

“Депутатка Архипова не збирає листя!” — суперечка загострюється

Архипова наголосила, що не відповідає за самі роботи, але як депутатка повинна розуміти, за що голосує: “Щоб вносити зміни до програм, має бути розрахунок. Як я можу голосувати, якщо не розумію, на якій площі не буде виконано робіт?”.

Міський голова Володимир Василенко пояснив, що частину коштів хочуть зняти не тому, що роботи непотрібні, а через їх несвоєчасне виконання: 

“Якщо залишаться ділянки, які не будуть прибрані, ми довиділимо кошти й завершимо роботи, коли дозволить погода. Питання лише в тому, що виділені кошти не освоюються на даний момент”.

З цього моменту дискусія почала переходити у взаємні претензії щодо того, хто і за що відповідає.

“Немає документів, немає розрахунків” — депутати ставлять під сумнів ініціативу

Депутат Віталій Федоренко намагався з’ясувати, хто саме ініціював зміни до програми благоустрою: “Є протокол? Є лист? Хто подав пропозицію?”. 

На що міський голова відповів, що питання піднімалося на нараді при ньому, але протоколу немає, а ініціатором фактично виступив секретар міськради, який доповідав про стан робіт.

Федоренко висловив стурбованість: “Не може благоустрій міста залежати від думки однієї особи. Немає жодних розрахунків, жодного документального підтвердження. Якщо листя не буде прибрано, звинуватять депутатський корпус”.

Він додав, що у міському бюджеті є 3,7 мільйонів гривень резервних та нерозподілених коштів, і ремонт ліфтів можна профінансувати звідти, не чіпаючи програму з благоустрою.

Чи може комунальне підприємство освоїти кошти? Відповідь — неповна

Міський голова звернувся до Федоренка як до головного інженера комунального підприємства із прямим питанням: “Освоїте ви всю суму?”.

Федоренко відповів, що зараз не готовий назвати точні дані: “Є питання щодо техніки, є листи про необхідність ремонту. Мені треба зібрати всю інформацію. Неповну відповідь давати не звик”.

Коли Олег Штамбург попросив представників УАКБ  уточнити суму робіт, які вже подано на компенсацію, йому повідомили: “По опалому листю — приблизно 200 тисяч гривень та близько 946 квадратних метрів виконаних робіт”.

Це, за словами секретаря, і стало аргументом у тому, що “динаміка не зрозуміла” — освоєння грошей відбувається повільно.

Водночас питання прибирання листя залишається відкритим і з практичного боку. Станом на 15 грудня у Вільногірську випав сніг, а частина згрібленого листя так і залишається лежати у купах просто під сніговим покривом. Яким чином комунальні служби планують надалі збирати та вивозити це листя, під час сесії чітко не пояснили.

Рішення не прийнято

Після довгої дискусії Федоренко запропонував не зменшувати видатки, а профінансувати ремонт ліфтів з резервного фонду або перевиконання бюджету.

У голосуванні взяли участь 15 присутніх депутатів. Проти зменшення фінансування проголосував Віталій Федоренко, утримались — Олександр Перекопський та Світлана Архипова.

За таких результатів рішення про зменшення видатків на згрібання та вивезення опалого листя не прийнято. 

Читайте також:

У Вільногірську планують виділити майже мільйон гривень на на згрібання та вивезення опалого листя