Як ВПО у Вільногірську отримати тимчасове житло

Станом тільки на середину 2023 року, понад 3,5 мільйона українців втратили своє житло через повномасштабну війну, яку розпочала росія. Ці цифри тільки збільшуються. Близько 26% території країни окуповано, десятки міст вщент знищені, а ворог продовжує руйнувати цивільну інфраструктуру навіть на тилових територіях. Тому питання житла для українців зараз стоїть дуже гостро. Необхідність мати місце проживання є базовою потребою людини. Оскільки повноцінна відбудова України поки неможлива через активні бойові дії, у державі існує механізм надання переселенцям тимчасового житла. Місто Вільногірськ прийняло до себе багато людей, які вимушені були тікати від війни. Редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з адвокатом ГО «Платформа прав людини» Євгеном Воробйовим, дослідила питання надання такого прихистку переселенцям в місті.

Деталі у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Тимчасове житло для переселенців

В Україні існують різні законодавчі механізми надання тимчасово житла людям, які втратили власну домівку. Втім, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну ця проблема здобула ще більшу актуальність. Поки процес виплати компенсацій за зруйноване житло досі запускається, людям необхідно десь жити. Тому наразі існує можливість отримати тимчасове житло з фонду житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО, поза межами їхньої юрисдикції. Цей процес регламентується законодавством та постановами КМУ. Зокрема Постановою від 29.04.2022 № 495. Згідно із цим документом місцева рада формує перелік приміщень, які відповідають вимогам до проживання та можуть фінансуватися з державного, місцевого бюджетів, коштом міжнародних донорів чи внесками благодійників. 

Процес надання житла для ВПО у Вільногірську

Редакція Вільногірськ IN.UA запитала у міської ради про кількість переселенців, які подали заяви на отримання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання та кількість тих, хто по факту його отримало. У своїй відповіді міська рада повідомила, що у цьому списку на першочерговому порядку перебуває 5 людей. Крім того, для поселення ВПО, радою виділено 6 кімнат за двома адресами, які наразі частково заповнені. Також, з 2016 року у громаді існує соціальний гуртожиток для ВПО, який розрахований на проживання 32 людей та наразі є повністю заповнений. 

Міська рада у своїй відповіді посилається на Житловий Кодекс України, без згадок спеціалізованого законодавства, яке регламентує надання житла внутрішньо переміщеним особам.

Як приклад адвокат наводить ст. 86 Кодексу цивільного захисту щодо забезпечення житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, здійснюється місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання. Також в Україні існує спеціальне законодавство для ВПО: Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». В ньому ст. 9 визначено право внутрішньо переміщених осіб на забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено).

Хто має право на першочергове отримання житла

Під час визначення того, яка група громадян має право на першочергове отримання тимчасового житла, Вільногірська міська рада також посилається на Житловий Кодекс, а саме на ст. 45. В цій статті вказані «Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, а також особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів», як одна з багатьох пріоритетних груп. У Порядку КМУ №495 акцент спрямований на багатодійних чи неповних сім’ях та інших вразливих категорій осіб саме з-поміж ВПО. Однак, Євген пояснює, що ст. 45 не регламентує питання пріоритетності під час надання житла саме переселенцям. 

Ймовірно, вибір 5 людей, які очікують на надання тимчасового приміщення у першочерговому порядку, був сформований згідно зі статтею 45 Житлового Кодексу, яка не відповідає за внутрішньо переміщених осіб. 

Що робити людям, якщо їх право на тимчасове житло не реалізовують

Редакція також запитала адвоката про план дій у випадку, якщо людина має право на отримання тимчасового житла з житлового фонду, але її заявку відхилили або не розглядають. Перед тим варто пам’ятати, що необхідний пакет документів для подання такої заявки складається з: 

• копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
• копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);
• копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
• копія реєстраційного номера облікової картки платника податків 
• копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання

Якщо всі ці документи зібрані та подані правильно, але місцева рада відхилила заявку, то Євген каже, що можна звертатися до суду задля захисту своїх прав. 

Також адвокат наголошує, що за загальним правилом, державний бюджет України та місцеві бюджети на кожний рік повинні закладати у своїх бюджетах кошти на формування згаданих фондів житла. 

Втім, згідно з відповіддю Вільногірської міської ради, у громаді наразі відсутні житлові приміщення, на базі яких можливе створення такого фонду. Ще на початку лютого цього року редакція Вільногірськ.IN.UA писала про плани місцевої ради створити чергу з ВПО на отримання тимчасового житла, розробити Положення щодо створення фонду житла та взяття у комунальну власність недобудову комбінату. Втім, редакція не змогла знайти підтверджень активних дій в цьому напрямку, що підтверджується відповіддю міської ради на запит. 

Читайте також:

• Компенсація за зруйноване житло: сума, умови та порядок отримання
• Переселенці можуть отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг

У Вільногірській громаді відбувся виїзний прийом громадян за участі Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Дніпропетровській області Олексія Урлаткіна та радника голови Дніпропетровської обласної ради з питань ветеранів Максима Шункіна. Зустріч проводилася з ветеранами російсько-української війни, а також із родинами військовополонених і зниклих безвісти.

На зустрічі була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA.

Проблема інформування та доступу до можливостей

Основними темами обговорення стали звільнення військовослужбовців із російського полону, координація служб під час обміну, повернення українців додому та питання соціального захисту ветеранів.

Водночас під час зустрічі звернули увагу на низьку активність самих ветеранів – участь у ній взяли лише кілька осіб. Однією з причин такої ситуації є недостатній рівень інформування у громаді. Зокрема, не всі ветерани знають про подібні заходи та можливості отримати допомогу чи консультації, що ускладнює налагодження ефективної комунікації та виявлення актуальних проблем.

Максим Шункін під час зустрічі наголосив, що одна з ключових проблем – недостатня поінформованість ветеранів про доступні програми та допомогу.

За його словами, навіть у більших громадах ветерани не завжди знають про фінансову підтримку чи реабілітаційні можливості. Він навів приклад іншої громади, де військовослужбовець отримав значну допомогу на лікування, тоді як у невеликих містах подібні можливості часто залишаються поза увагою.

Також він закликав ветеранів активніше долучатися до програм підтримки, шукати можливості працевлаштування та брати участь у профільних заходах.

Яку допомогу отримують ветерани у Вільногірську

Начальниця управління соціального захисту населення Ніна Лимар повідомила, що у громаді діє програма підтримки ветеранів і їхніх родин.

Зокрема, передбачені:

• 100 тисяч гривень – у разі загибелі захисника чи захисниці;
• 20 тисяч гривень – у разі перебування в полоні;
• допомога на лікування, реабілітацію та санаторно-курортне оздоровлення;
• виплати залежно від стану здоров’я – від кількох тисяч гривень до більш значних сум.

Крім цього, у місті працює центр надання соціальних послуг та центр життєстійкості, де можна отримати психологічну підтримку. Також у Вільногірську надає допомогу фахівчиня із супроводу ветеранів Тетяна Крилова, яка займається індивідуальним супроводом ветеранів та їхніх родин, допомагаючи вирішувати соціальні й адміністративні питання. Детальніше про її роботу раніше повідомляла редакція Вільногірськ IN.UA.

Реальні історії ветеранів: ліки за власний кошт і складні обстеження

Під час зустрічі ветерани озвучили конкретні проблеми, з якими стикаються після повернення з фронту.

Ветеран Віталій Лигун розповів, що під час лікування в лікарні йому доводилося купувати частину ліків за власний рахунок, оскільки вони були відсутні у медзакладі.

Крім того, він зазначив, що кожне підтвердження інвалідності потребує повторного проходження дорогих обстежень:

“Щоб підтвердити групу, потрібно знову лягати в лікарню і проходити повний курс обстеження. Це додаткові витрати”.

Інший ветеран, Артем, який отримав поранення п’ять місяців тому та втратив обидві кінцівки, повідомив, що протезування і реабілітацію пройшов за державною програмою.

Втім, за словами учасників зустрічі, проблеми з доступом до дорогих обстежень – таких як МРТ і КТ – залишаються актуальними.

У громаді планують відкрити ветеранський хаб

Під час обговорення стало відомо, що у Вільногірську планують відкрити ветеранський простір на вулиці Ю.М.Устенка, 19. 

У хабі мають працювати фахівці із супроводу ветеранів, які надаватимуть послуги, зокрема через систему “Я ветеран”.

“Я Ветеран” – це комплексна система та сервіс (цифровий та офлайн) для ветеранів війни, членів їхніх сімей та родин загиблих, що об’єднує понад 500 адмінпослуг, медичну допомогу та пільги в єдиний цифровий простір. Система забезпечує швидкий доступ до соціальних, житлових, освітніх та медичних послуг, онлайн-консультацій та отримання документів.

Максим Шункін запевнив, що готовий підтримати громаду: “Запрошуйте на відкриття – приїдемо, підтримаємо. Важливо, щоб такі центри працювали і залучали додаткові ресурси та донорів”.

Візит став можливістю для громади не лише озвучити проблеми, а й налагодити комунікацію між ветеранами, місцевою владою та обласними структурами.

Разом із тим, зустріч показала: окрім фінансових ресурсів, громаді необхідно посилювати інформування та доступність послуг, аби кожен ветеран знав, на яку підтримку може розраховувати.

Читайте також:

Ветерани можуть оформити субсидію, єОселю та інші послуги в розділі “Ветеран PRO”

У Вільногірську місцева мешканка постала перед судом за незаконне втручання в банківський додаток та використання чужих персональних даних. Жінка скористалася мобільним телефоном свого знайомого, щоб оформити на його ім’я онлайн-кредит.

Редакція Вільногірськ IN.UA ознайомилася з матеріалами справи та розповідає деталі цього інциденту.

Доступ до банківської таємниці: як усе сталося

Згідно з матеріалами суду, інцидент трапився вранці 25 березня 2025 року. Жінка перебувала в одній квартирі разом зі своїм знайомим. Вирішивши скористатися слушною нагодою, вона взяла його смартфон марки “TECNO POP 5 Go” із сім-карткою “Київстар”.

Переглядаючи меню чужого гаджета, зловмисниця знайшла додаток “Privat24”. Без дозволу власника вона змогла авторизуватися в системі інтернет-банкінгу, отримавши незаконний доступ до його банківських карток та інформації, яка охороняється законом і є банківською таємницею.

Не зупинившись на перегляді чужих рахунків, жінка вирішила збагатитися за рахунок знайомого. Використовуючи його фінансовий номер телефону, вона пройшла ідентифікацію через систему Banking ID.

Маючи доступ до конфіденційних даних чоловіка — серії та номера паспорта, а також ідентифікаційного коду, — вона подала онлайн-заявку на отримання мікрокредиту. Сума позики склала 2 500 гривень, а кредитором виступила фінансова установа “АВЕНТУС Україна”. Під час оформлення заявки правопорушниця від імені власника незаконно дала згоду на обробку його персональних даних та передачу інформації до кредитної історії.

Угода зі слідством та фінальний вирок

Справа розглядалася у Вільногірському міському суді у березні 2026 року. На лаві підсудних опинилася уродженка міста, яка раніше не мала проблем із законом, виховує малолітню доньку та неофіційно працює покоївкою на одному з курортів.

У ході досудового розслідування жінка повністю визнала свою провину та щиро розкаялася у вчиненому. Вона добровільно уклала угоду про визнання винуватості з прокурором. Потерпілий чоловік також не заперечував проти такого завершення справи — він навіть не був присутній на фінальному засіданні, подавши відповідну заяву до суду.

Суддя визнав жінку винною за двома статтями Кримінального кодексу України: незаконне втручання в роботу автоматизованих систем та незаконне збирання і використання конфіденційної інформації про особу.

Зважаючи на обставини справи та щире каяття, суд не став застосовувати суворі заходи, а призначив узгоджене покарання у вигляді штрафу. За сукупністю порушень загальна сума штрафу склала 17 000 гривень. Всі речові докази, зокрема диски з банківською інформацією та відеозаписами слідчих експериментів, зберігатимуться в матеріалах справи.

Читайте також:

Тракториста Вільногірського ГМК засудили за смертельний нещасний випадок на виробництві