Які солодощі не шкодять зубам

Які солодощі можна їсти без шкоди для зубів? Хоча цукор традиційно вважається головним ворогом усмішки, не всі солодощі однаково шкідливі. Правильний вибір десертів і режим їх споживання допоможуть зберегти зубну емаль здоровою, а візити до стоматолога — рідкісними.

Які солодощі не шкодять зубам – читайте на Вільногірськ IN.UA

Солодке та зуби: що важливо знати

Рідше, але під час їжі — краще

Вживання солодощів під час основних прийомів їжі менш шкідливе для зубів, ніж часті перекуси між ними. Це пов’язано з тим, що часте споживання цукру створює сприятливі умови для розвитку карієсу. 

Клейкі солодощі — особливо небезпечні

Цукерки, іриски та батончики, які прилипають до зубів, можуть затримуватись у важкодоступних місцях, сприяючи розвитку карієсу та навіть пошкодженню пломб.

Природні цукри — менш шкідливі

Фрукти та овочі містять клітковину, воду та поліфеноли, які сприяють очищенню зубів і зменшують ризик карієсу.

Молоко підтримує здоров’я зубів

Коров’яче молоко багате на кальцій і казеїн, які зміцнюють зубну емаль і можуть знижувати ризик карієсу.

Які солодощі безпечні для зубів

• соковиті свіжі фрукти та ягоди;
  
  
• натуральні сухофрукти без доданого цукру (у невеликій кількості);
  
  
• чорний шоколад із низьким вмістом цукру;
  
  
• домашні ласощі без білого цукру, приготовані з бананів або фініків.

Матеріал має інформаційний характер, перед вживанням краще порадитися з лікарем

Читайте також: 

• Риба: ТОП-3 сортів з найбільшим вмістом білка
• ТОП-5 горіхів, які змінять ваше здоров’я на краще

У Вільногірську відбулась програма стерилізації безпритульних тварин за кошти міського бюджету. Після гучних дискусій і хвилі занепокоєння серед зооволонтерів процес усе ж стартував – за два дні у місті відловили 75 собак. 

Детальніше про процес відлову тварин, стерилізації та післяопераційного догляду читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Від допису у Facebook – до реальної роботи на вулицях міста

Кілька днів тому голова громадської організації “Добрі лапи” Інна Середа повідомила жителів Вільногірська про старт програми стерилізації безпритульних тварин. У дописі вона закликала містян повідомляти про собак у своїх районах та допомагати з пошуком і супроводом тварин.

“Організація зі стерилізації у нас вперше, тому і нам важливо, щоб тварини були в надійних руках”, – йшлося у зверненні.

Програма реалізується за кошти міського бюджету, а організацію процесу – від відлову до післяопераційного догляду – взяла на себе ГО “Добрі лапи”.

Однак старту програми передував суспільний резонанс. Раніше редакція Вільногірськ IN.UA повідомляла про занепокоєння місцевих зооволонтерів щодо організації, яку могли залучити до стерилізації. Дискусія стосувалася репутації виконавців та безпеки процесу.

Тепер, коли програма фактично запрацювала, її організатори розповіли, як усе відбувається на практиці.

Два дні, 75 собак і ранкові виїзди о сьомій

За словами Інни Середи, команда ветеринарів на момент написання матеріалу працює у Вільногірську вже третій день. До міста 12 травня приїхала команда “Порятунок чотирилапих” – двоє лікарів та спеціалісти з відлову.

Робочий день починався ще о сьомій ранку.

Першою локацією стала територія біля ОРСу поблизу хлібозаводу. Там, каже вона, вдалося відловити 26 собак.

“Із них близько десяти були ручні, а решта – дикі. Хлопці буквально ховалися в кущах, шукали тварин, працювали дуже активно”, – розповідає голова ГО “Добрі лапи”.

Далі маршрут змінювався майже в режимі реального часу – працювали за дзвінками жителів.

Відлов безпритульних тварин проводили в різних районах Вільногірська та громади: на території ОРСу, біля колишнього консервного заводу, у районі  ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО”, на вулиці Південній, біля центральної міської лікарні, у районі гаражів, поблизу третьої школи, на кар’єрі МАО, а також у Мар’янівці. Частину адрес визначали за зверненнями мешканців, які повідомляли про місця скупчення собак. 

За два дні вдалося виконати весь обсяг, передбачений програмою.

“На суму 179 тисяч гривень потрібно було стерилізувати 75 собак. За два дні ми цю кількість набрали”, – каже Інна Середа.

Як проходить стерилізація і чому собак повертають так швидко

Після відлову тварин доправляли до тимчасового стаціонару, де проводили операції та вакцинацію. Для перетримки використовували спеціально підготовлене приміщення.

“Оперують, вакцинують, вкривають, і ми їдемо працювати далі”, – пояснює Інна Середа.

Деякі зоозахисники безпритульних тварин висловлюють збентеження у коментарі редакції, щодо термінів повернення собак на місця проживання. 

“За два дні стерилізували 75 собак – це дуже швидко”, – зазначив зоозахисник.

У ГО “Добрі лапи” пояснюють: довге перебування у клітках для диких собак може стати додатковим стресом.

“Коли собака закрита, вона навіть не може нормально сходити в туалет. Для диких тварин це дуже важко. Зазвичай перетримка триває від одного до трьох днів – усе залежить від стану тварини”, – пояснює Інна Середа.

Водночас, за словами Інни Середи, опікуни тварин, яким уже повернули собак після стерилізації, загалом позитивно відгукуються про їхній стан. Вона зазначає, що тварини перебувають під наглядом людей, які їх підгодовують та доглядають, а після повернення почуваються добре. 

Після повернення тварин волонтери фіксують процес на фото та відео. Однак питання про тривалість післяопераційного догляду залишається одним із найбільш дискусійних серед опікунів та зоозахисників міста.

“Підчищати кожен район”: чому однієї кампанії замало

У “Добрих лапах” переконані: разова стерилізація не змінить ситуацію кардинально.

За словами Інни Середи, якщо працювати хаотично – кілька собак в одному місці, кілька в іншому – ефекту не буде.

“У нас місія така: потрошку підчищати кожен район. Якщо зробити раз на рік – це дуже складно. Нам говорили, що треба хоча б три рази на рік проводити такі програми. Тоді буде видно результат”, – каже вона.

Організація вже планує звертатися щодо продовження програми.

Волонтери: проблему створюють не собаки

Окремо Інна Середа звернулася і до жителів міста. Каже: проблему безпритульних тварин створюють не волонтери й не ті, хто підгодовує собак.

Причина – покинуті домашні тварини.

“Люди беруть собак додому, а потім викидають їх. А далі зоозахисники намагаються все це виправити: годують, лікують, прилаштовують. Але самі вони не впораються”, – говорить вона.

І додає: допомогти можуть усі – хоча б відповідальним ставленням до власних тварин та стерилізацією домашніх улюбленців.

Поки у Вільногірську завершують першу хвилю програми, її результати ще належить оцінити. Але вже зараз зрозуміло: тема безпритульних тварин у місті давно вийшла за межі волонтерських чатів і перетворилася на питання, яке потребує системного рішення.

Читайте також:

Оновили систему соціальної підтримки: хто і на яку допомогу може розраховувати у Вільногірську

Чотири громадські організації Вільногірська звернулися до міського голови з проханням дозволити почесній громадянці громади Надії Чирві відвідати музей, який вона не лише заснувала, а й роками наповнювала історією міста. Але замість дозволу отримали офіційну відповідь із посиланнями на законодавство, у якій наголосили. що візит пані Надії може нести загрозу безпеці навчального процесу! Активісти кажуть: йдеться не лише про візит до музею, а про людське ставлення та повагу до пам’яті.

Чому почесній громадянці міста, яка роками збирала експонати, архіви та будувала музейну історію міста, не дозволили переступити поріг справи її життя? Сьогодні пані Надія – у поважному віці, має проблеми зі здоров’ям та майже не пересувається самостійно. Історія про музей, якому вона віддала десятки років, може виявитися не лише історією про правила й обмеження, а й про людське ставлення. Що відповіла влада громади та ліцей №5 – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Просили зробити виняток для жінки, яка створила музей

У Вільногірську чотири громадські організації – “Бджола Вільногірськ», “Бахмутська Фортеця”, “Пухнастий батальйон” та “Єдині та Вільні” – направили колективне звернення до міського голови Володимира Василенка з проханням допомогти організувати відвідування історико-краєзнавчого музею при ліцеї №5 для Надії Чирви.

Саме Надія Чирва – почесна громадянка Вільногірська, засновниця музею та людина, яка десятиліттями збирала історію міста буквально по крихтах.

У зверненні громадські організації нагадали: ще у 1984 році завдяки її зусиллям, а також допомозі батьків та дітей, при ліцеї №5 з’явився історико-краєзнавчий музей. За роки роботи Надія Чирва збирала архіви, свідчення очевидців, фотографії та історичні матеріали.

До початку повномасштабної війни музей відвідали понад 30 тисяч людей – не лише жителі громади, а й гості з різних куточків України та інших країн.

Однак зараз через воєнний стан у навчальному закладі діє пропускний режим. Саме тому громадські організації просили зробити виняток.

Особливо з огляду на те, що Надія Чирва нині має проблеми з пересуванням і не може самостійно ходити.

При цьому всі питання транспортування та супроводу активісти були готові взяти на себе. 

Від влади, за словами представників організацій, фактично потрібне було лише погодження візиту.

У відповідь – три сторінки законів та правил

Дозволу на відвідування музею Надія Чирва не отримала.

У відповіді Вільногірського міськвиконкому йдеться, що звернення передали на розгляд Департаменту соціально-гуманітарної політики.

Департамент соціально-гуманітарної політики, в свою чергу, звернувся до адміністрації ліцею №5.

У самому ліцеї подякували Надії Чирві за її внесок у створення музею та назвали її символом відданості справі.

У відповіді зазначається: “Для ліцею та всієї нашої громади постать Надії Йосипівни Чирви є символом відданості своїй справі, бо вона присвятила десятиліття тому, щоб історія нашого краю не зникла у вихрі часу”.

Однак далі адміністрація закладу послалася на норми законів про освіту, правила безпеки, вимоги воєнного стану та нові правила доступу до закладів освіти.

У підсумку зазначили: музей є частиною ліцею, а тому на нього поширюються загальні правила доступу до навчального закладу.

У відповіді також наголосили: “З метою мінімізації ризиків запобігання сторонньому втручанню в освітній процес, забезпечення безпеки життя та здоров’я здобувачів освіти в умовах воєнного стану доступ до Вільногірського ліцею №5 особам, які не є учасниками освітнього процесу, обмежено”.

Після відповіді залишається питання, яке сьогодні ставлять громадські організації: чи справді йдеться про питання безпеки, чи про формальне дотримання правил без урахування виняткових обставин? Адже музей просила відвідати не стороння людина, а його засновниця – жінка, яка десятиліттями збирала для нього експонати й фактично створила його історію. 

“Жінка, яка створила музей, не може його побачити”

Членкиня правління ГО “Бахмутська фортеця” Альона Щекодіна каже: після отриманої відповіді залишилося більше запитань, ніж пояснень.

За її словами, громадські організації просили організувати разовий візит до музею, а не відкривати постійний доступ до ліцею.

“Я не розумію, яким чином жінка, яка не ходить самостійно, яку фактично потрібно нести на руках до музею, може нашкодити навчальному процесу? Вона ж не збирається відвідувати навчальні класи чи втручатися в процес навчання. Мова йшла про конкретний музей, який вона сама створила” ,– говорить Альона Щекодіна.

Вона додає, що найбільше її обурює сам факт ситуації: “Людина віддала музею все життя, вкладала туди душу, роками збирала його по шматочках. А тепер їй забороняють туди зайти”.

Йдеться лише про дозвіл

Тепер питання звучить уже ширше: чи може людина, яка створила музей і десятиліттями зберігала пам’ять міста, сама залишитися за його дверима?

Історико-краєзнавчий музей при ліцеї №5 залишається єдиним таким музеєм у Вільногірську. Його історія тісно пов’язана з Надією Чирвою – людиною, яка десятиліттями документувала історію міста та працювала над збереженням місцевої пам’яті. Саме завдяки її роботі вдалося зберегти десятки свідчень і фактів про становлення Вільногірська.

Редакція Вільногірськ IN.UA стежитиме за розвитком ситуації. Слідкуйте за публікаціями на сайті та в соціальних мережах редакції.

Читайте також:

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей?