Жива пам’ять про час: історія козацької доби у Верхньодніпровську

Українське козацтво залишило глибокий слід в історії — від захисту рідної землі до формування ідеї державності. Їхній дух свободи, самоврядування та відданість Батьківщині й досі надихають українців і формують національну ідентичність.

Від Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, козацьких зимівників до знищення Запорозької Січі – більше читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Фортеця часу: де починається козацька історія

Початки заселення території Верхньодніпровщини сягають козацької доби. Колись це були землі, де проходили захисні рубежі запорожців, а саме укріплення тут мало оборонний характер – як фортеця. “Тут кожен камінь дихає козацьким минулим”, – з хвилюванням розповідає Наталія Іванівна Коновал, директорка Верхньодніпровського краєзнавчого музею.

Запорізька спадщина

В Україні існувало щонайменше близько десяти Запорозьких Січей. За словами директорки, вісім із них були на території сучасної Дніпропетровщини. Ці укріплення – свідки бурхливого розвитку запорозького козацтва, про яке в музеї можна дізнатися не лише з експозицій, а й з реконструйованого макета останньої Запорозької Січі, автором якого є Кузьма Голов’янко.

Мазепа, Полтава і наш край

З музею відкривається ще одна глибока сторінка – історія Івана Мазепи. Після поразки під Полтавою 1709 року шведська армія разом із Мазепою відступала саме через територію сучасного Верхньодніпровська. Тут, за словами директорки, в Дніпровокам’янці залишилася могила трьохсот мазепинців, які прикривали відступ союзних військ.

“У 1748 році онук одного з полеглих козаків поставив хрест на могилі свого діда, який і досі вцілів, незважаючи на війни, революції й бур’яни”, – наголошує Наталія Іванівна.

Козацькі зими й українська Кубань

Після руйнування Січі у 1775 році багато козаків рушили на Кубань, де й заклали підвалини нової спільноти. Проте дехто повертався й назад – зокрема на Верхньодніпровщину.

Архіви музею зберігають дані про п’ять козацьких зимівників на території сучасного міста, включно з зимівником Макара Нагая. Відомо навіть, де саме він був розташований.

“Ми маємо копії документів, які підтверджують – земля надавалась Григорію Потьомкіну, улюбленцю Катерини II. Тут оселилися українці і не тільки, які відслужили 25 років у війську разом зі своїми сім’ями”, – зазначає директорка.

Верхньодніпровськ: з козацької слободи – до міста

Поселення, що виникло довкола зимівника, називалось Григорівкою, пізніше – Новогригорівкою. У 1806 році воно стало повітовим містом і отримало нову назву – Верхній Дніпро (Верхньодніпровськ). Місто зростало, змінювалося, але завжди зберігало зв’язок з козацьким корінням.

“Слава Богу, що назву не змінювали далі, – усміхається пані Наталія, – бо кожна назва – це як ниточка до історії, з минулого в майбутнє”.

Петро Калнишевський: останній кошовий

Історія завершення козацької доби неможлива без згадки про Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорозької Січі. Після зруйнування Січі у 1775 році він був засланий на Соловецькі острови, де провів понад 25 років у неволі й помер у віці понад 100 років.

“На Соловках знайшли плиту з написом: “Останній кошовий отаман Війська Запорозького Петро Калнишевський””, – розповідає директорка.

Архітектура міста Архітектура Верхньодніпровська

Будинки ХІХ – початку ХХ століття – теж частина історії. Найцікавіша споруда – будинок повітового земства, збудований у 1876 році за проєктом архітектора Харманського, добудований в 1911 році, він пережив дві війни, революції, підірвані мости і реставрації.

Тут і нині збереглися мармурові сходи, по яких, за переказами, виїжджав на коні Нестор Махно у 1919 році. Основний інтер’єру залишається автентичним, незважаючи на реставрації і перебудови. Багато цікавих місць Верхньодніпрповська можна побачити під час пішохідних екскурсій по місту.

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

У Вільногірську планують збільшити фінансування міської програми благоустрою та житлово-комунального господарства майже на 2 мільйони гривень. Основна частина додаткових коштів надійде з обласного бюджету та буде спрямована на оновлення площі Героїв. 

Детальніше про те, на які саме роботи спрямують додаткові кошти, скільки грошей отримає площа Героїв – у матеріалі Вільногірськ IN.UA 

Майже два мільйони гривень додатково

На розгляд депутатів Вільногірської міської ради винесено проєкт рішення про внесення змін до Програми утримання об’єктів благоустрою та житлово-комунального господарства громади на 2022-2026 роки.

Згідно з документами, у 2026 році загальний обсяг фінансування програми пропонують збільшити на 1 мільйон 998 тисяч 794 гривні. Якщо зараз на виконання заходів програми наступного року передбачено понад 19,8 мільйонів гривень, то після внесення змін ця сума становитиме вже 21 мільйон 811 тисяч 581 гривню.

Із додаткового фінансування понад половину – 1 мільйон 34 тисяч 482 гривні – планують залучити з обласного бюджету. Решту коштів забезпечить міський бюджет.

Головний проєкт – оновлення площі Героїв

Найпомітнішою новацією програми стало включення окремого заходу з капітального ремонту об’єктів благоустрою на площі Героїв у Вільногірську.

На реалізацію проєкту планують спрямувати 1 мільйон 168 тисяч 998 гривень, з яких понад мільйон гривень має надійти з обласного бюджету, а ще 134,5 тисячі гривень – з міського.

Проєкт передбачає:

• заміну вуличного покриття;
• встановлення нових лавок;
• облаштування додаткового освітлення площі.

Фактично йдеться про комплексне оновлення одного з центральних громадських просторів міста.

Читайте також:

Дороги, ліфти, освітлення і меморіал: на що витрачали кошти у сфері благоустрою Вільногірська

Законодавство України визначає перелік осіб, які мають право оформити пенсійні виплати до досягнення загального пенсійного віку. Отримати дострокову пенсію можуть учасники бойових дій, багатодітні батьки, звільнені працівники передпенсійного віку та люди з певними захворюваннями. Точний перелік таких громадян зафіксований у статті 115 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Детальніше — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Учасники бойових дій та сім’ї загиблих захисників

Право на дострокову пенсію мають учасники бойових дій, особи, які отримали інвалідність внаслідок війни, а також члени сімей загиблих або померлих захисників і захисниць України.

Для цієї категорії громадян діють такі вимоги щодо віку та стажу:

• чоловіки мають право вийти на пенсію у віці 55 років за умови наявності 25 років страхового стажу;
• жінки можуть оформити виплати після досягнення 50 років за наявності 20 років страхового стажу.

Багатодітні батьки та батьки дітей з інвалідністю

Достроково оформити пенсійні виплати можуть матері, які народили п’ятьох і більше дітей та виховали їх щонайменше до шестирічного віку. Аналогічне право поширюється на матерів дітей з інвалідністю з дитинства та матерів тяжкохворих дітей без встановленого статусу інвалідності.

Для призначення дострокової пенсії жінці необхідно відповідати наступним критеріям:

• досягнення 50-річного віку;
• наявність 15 років страхового стажу;
• факт виховання дитини до шестирічного віку.

Дострокову пенсію замість матері може оформити батько. Це можливо за вибором самої матері або в разі її відсутності, якщо чоловік самостійно займався вихованням дітей. У такому випадку право на виплати виникає у віці 55 років за наявності 20 років страхового стажу.

Звільнені працівники передпенсійного віку

Громадяни мають право вийти на пенсію за півтора року до досягнення пенсійного віку у разі втрати роботи. Це правило діє для осіб, яких звільнили через ліквідацію підприємства, банкрутство, реорганізацію чи перепрофілювання виробництва. Також воно поширюється на випадки скорочення штату працівників або виявлення невідповідності посаді за станом здоров’я.

Для призначення виплат необхідно виконати такі умови:

• зареєструватися у центрі зайнятості протягом 30 днів після звільнення;
• не отримати пропозицій підходящої роботи від служби зайнятості протягом семи календарних днів;
• мати повний страховий стаж у розмірі 35 років для чоловіків та 30 років для жінок.

Громадяни за станом здоров’я

Достроковий вихід на пенсію доступний для людей із певними захворюваннями чи статусами. До цієї групи належать особи, хворі на гіпофізарний нанізм, та диспропорційні карлики. Чоловіки з такими діагнозами можуть отримувати пенсію з 45 років за наявності 20 років стажу, а жінки — з 40 років за наявності 15 років стажу.

Право на ранню пенсію також передбачене для людей з інвалідністю по зору першої групи та осіб з інвалідністю з дитинства першої групи. Для них діють такі вимоги:

• чоловіки отримують пенсію після досягнення 50 років за умови наявності 15 років страхового стажу;
• жінки оформлюють пенсію після досягнення 40 років за умови наявності 10 років страхового стажу.

Оформлення дострокової пенсії вимагає обов’язкового документального підтвердження спеціального статусу, віку та наявності визначеного законом страхового стажу.

Читайте також:

Оформлення документів після поранення: як уникнути помилок і не втратити право на виплати