Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розширює експериментальний проєкт з дистанційного обстеження зруйнованого житла. Раніше обстеження пошкодженого житла вимагало фізичної присутності комісій. Тобто люди з окупованих територій не мали можливості подати заявку на компенсацію. Завдяки новій системі дистанційного обстеження за допомогою аерозйомки, облік руйнувань здійснюється швидше та ефективніше, що дозволяє оперативно реагувати на потреби постраждалих громадян.

Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції ТОТ.

Експериментальний проєкт дозволяє використовувати аерозйомку, щоб підтвердити руйнування житла на тимчасово окупованих територіях та територіях бойових дій. Це необхідно для того, щоб внести дані про руйнування до Державного реєстру нерухомості для подальшої виплати компенсацій власникам.

Раніше власники зруйнованого житла на тимчасово окупованих територіях не мали можливості офіційно підтвердити факт руйнації. Адже процедура обстеження житла вимагала фізичної присутності Комісії. Відповідно, люди не могли подати заявку на компенсацію від держави. Проєкт від Мінреінтеграції може розв’язати цю проблему. Спочатку нову процедуру із використанням аеророзвідки випробували в Мелітополі. Тепер влада планує розширити його на інші тимчасово окуповані території. Вносити дані до Реєстру будуть Комісії, які створені при виконавчих органах місцевих рад та при обласних військових адміністраціях.

Така Постанова вже знаходиться на стадії погодження центральними органами виконавчої влади. Проєкт сприяє швидшому та ефективнішому збору даних про пошкодження, що зменшує бюрократичні бар’єри та підвищує прозорість процесу. Цей проєкт Міністерство реінтеграції ТОТ реалізовує спільно з Міністерством цифрової трансформації.

«Дуже добре, що напрацьовано рішення, яке дозволить масштабувати цей експериментальний проєкт. Адже наразі головним є зафіксувати численні руйнування, яких ворог завдав нашим містам, і не дати йому змоги приховати ці злочини. Зібрана доказова база зможе бути використана у Міжнародному Реєстрі збитків для їх відшкодування», — зазначила віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук.

Читайте також:

• Компенсація за зруйноване житло: сума, умови та порядок отримання

Усиновлення – це коли дитина офіційно стає членом нової сім’ї на правах рідного сина чи доньки. Таке рішення ухвалює лише суд.

Про це повідомляє Міністерство юстиції.

Як отримати нове свідоцтво про народження після усиновлення

За наявності рішення суду про усиновлення, органи ДРАЦС вносять зміни до актового запису про народження. Після цього видається нове свідоцтво про народження.

У документі також можуть бути змінені дані про батьків, дату й місце народження дитини, а зокрема і дата самої реєстрації. Крім того зміни доносяться до паперового запису та в електронний реєстр у день надходження рішення суду.

Для цього потрібна заява та, за необхідності, інші документи. В умовах воєнного стану отримати нове свідоцтво можна у будь-якому відділі ДРАЦС на підконтрольній території України, незалежно від місця проживання чи зберігання документів.

Читайте також:

Як батьки можуть змінити прізвище неповнолітній дитині

Кабінет Міністрів ухвалив рішення розширити перелік безоплатних лікарських засобів і медичних виробів. До списку додали препарати для пацієнтів із нейром’язовими та автоімунними хворобами.

Про це у своєму Telegram повідомила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

В Україні розширили перелік безкоштовних ліків

За словами Свириденко, новий список включатиме препарати для лікування автоімунних уражень нервової системи, нейром’язових захворювань, а також медичні вироби для виправлення складних сколіотичних викривлень хребта.

“Рішення дозволить тисячам українців отримати сучасне та якісне лікування без додаткових фінансових витрат для них та їхніх родин”, — додала вона.

З переліком безкоштовних ліків можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, з 1 квітня 2019 року Національна служба здоров’я України керує програмою “Доступні ліки”. Вона відшкодовує аптекам гроші за ліки, які пацієнти отримують за рецептом.

Програма починалася з трьох напрямів: серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу, бронхіальна астма. Загалом на сьогодні вона налічує понад 600 торгових назв лікарських засобів та медичних виробів.