22 січня – День Соборності України: що означає це свято 

Це свято щороку відзначають у день проголошення Акта Злуки між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною Республікою у 1919 році.

Деталі на Вільногірськ IN.UA

Історія свята 

22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві відбулася урочиста церемонія проголошення Акта Злуки — об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в одну незалежну державу. Під час зібрання було зачитано “Універсал соборності”, у якому наголошувалося, що відтепер в єдине ціле поєднуються частини України, розділені століттями: Західноукраїнська Народна Республіка  та Наддніпрянська Україна. У документі підкреслювалося, що здійснилися вікові прагнення українського народу, за які боролися й віддавали життя найкращі його сини, і віднині існує єдина незалежна Українська Народна Республіка.

Офіційно це свято було запроваджене у 1999 році, зважаючи на політичну та історичну важливість об’єднання УНР і ЗУНР для створення єдиної соборної української держави.

Символом Дня Соборності став живий ланцюг — традиційна акція, під час якої люди беруться за руки, формуючи безперервний ланцюг єдності. Такий ланцюг демонструє прагнення українців до злагоди та солідарності, нагадуючи про історичне об’єднання країни.

Роботодавці та фізичні особи-підприємці в Україні зобов’язані регулярно сплачувати Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Від цих надходжень безпосередньо залежить фінансування пенсій, лікарняних та допомоги по безробіттю.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала детальне роз’яснення щодо того, яким є розмір ЄСВ у 2026 році, хто саме має його платити та у які терміни.

Що таке ЄСВ і хто є платником

ЄСВ — це консолідований страховий платіж. Його головна мета полягає у забезпеченні громадян державними соціальними гарантіями у разі хвороби, втрати працездатності, відсутності роботи або при виході на пенсію.

Згідно із законодавством, платниками цього обов’язкового внеску є:

• роботодавці (сплачують за своїх найманих працівників);
• фізичні особи-підприємці (ФОП), які обрали загальну або спрощену систему оподаткування;
• особи, які провадять незалежну професійну діяльність (медики, юристи, артисти, науковці, викладачі тощо);
• фермери (якщо вони не належать до інших категорій осіб, що підлягають страхуванню);
• громадяни, які беруть добровільну участь у системі державного соцстрахування;
• виконавчі служби.

Розмір податку: мінімальна та максимальна сума

Для підприємств та компаній базою нарахування ЄСВ є фактична сума заробітної плати, яку вони виплачують кожному окремому працівнику. Підприємці розраховують внесок, відштовхуючись від свого доходу. Основна ставка податку у 2026 році залишається незмінною і становить 22%.

Мінімальна та максимальна сума внеску жорстко прив’язана до розміру мінімальної заробітної плати в країні. У 2026 році діють такі фінансові межі:

• Мінімальний щомісячний платіж: 1 902,34 гривні.
• Максимальна база нарахування: 172 940 гривень.

Підприємці на спрощеній системі (платники єдиного податку) самостійно визначають базу нарахування, проте сума платежу не може бути меншою за встановлений мінімум (1 902,34 гривні) і не може перевищувати розрахунок від максимальної бази.

Водночас ФОПи на загальній системі, самозайняті особи та члени фермерських господарств сплачують 22% від фактично отриманого чистого прибутку. При цьому діє те саме правило: якщо дохід був, сума ЄСВ за цей місяць не може бути меншою за 1 902,34 гривні.

Коли необхідно подавати звітність та платити

Єдиний соціальний внесок є регулярним щомісячним платежем, для якого законом встановлені чіткі дедлайни.

Подавати відповідну звітність платники зобов’язані до 20 числа місяця, що настає за звітним. Проте останнім днем для фактичного перерахування коштів є 19 число. Для прикладу: єдиний внесок за розрахунковий період лютого 2026 року необхідно сплатити не пізніше 19 березня, а подати звітність — до 20 березня включно.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити

8 березня — не просто день весни та квітів, а свято боротьби жінок за рівні права та гідні умови праці. Історія Міжнародного жіночого дня бере початок із початку 20 століття, коли жінки в Америці та Європі виходили на мітинги та демонстрації, відстоюючи право голосу, скорочення робочого дня та справедливу зарплатню.

Про це повідомляє Музей жіночої та гендерної історії. 

Історія свята

19 та 20 століття стали періодом, у який жінки почали активно виступати за свої права, зокрема за рівні умови праці з чоловіками. У світі, від Америки до Європи, відбувалися марші за права. В них брали участь працівниці індустріальних підприємств та суфражистки, які намагалися вибороти виборче право. Окреме місце в історії посів мітинг 1908 року, що проходив у Нью-Йорку. У ньому право голосу, рівні умови праці, збільшення заробітної праці, а також скорочення робочого дня з 16 до 10 годин виборювали соціал-демократки. Як наслідок, вже за рік у США з’явився національний Міжнародний жіночий день. 

У 1910 році на Міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені німецькі соціалістичні активістки Луїза Зіц та Клара Цеткін запропонували оголосити Міжнародний жіночий день. Клара Цеткін запропонувала, щоб такий день був у кожній країні, однак офіційної дати не назвала. Вже за рік, 19 березня 1911 року, понад мільйон жінок у Німеччині, Австрії, швейцарії та Данії вийшли на мітинги вийшли на демонстрації. 

1914 року на європейському просторі було остаточно призначено відзначення Міжнародного жіночого дня на 8 березня. Святкування цього дня в радянській Україні вперше відбулося 8 березня 1920 року. 

Сьогодні в Україні обговорюють зміну формату свята: 8 березня можуть замінити на 25 лютого – День української жінки,- щоб святкування акцентувалося на досягненнях і правах українок та підкреслювало національну ідентичність. Відповідний законопроєкт внесли до Верховної Ради у 2023 році. Нагадаємо, що у Лихівці у цьому році вже відзначили День української жінки, свято, приурочена до Дня народження Лесі Українки. 

Читайте також:

Як святкують 8 березня в різних країнах