Два роки тому, 24 лютого, близько п’ятої години ранку росія почала відкритий воєнний напад на територію України. Від звуків влучання російських ракет прокинулись жителі багатьох міст країни, зокрема Харкова, Києва, Одеси, а також Луганської та Донецької областей, де лінія розмежування з російським агресором найближча. Війська рф вдерлися в Україну зі сторони білорусі, росії та тимчасово окупованого Криму. Цей день розділив життя усіх українців на «до» та «після». 

Журналістам Вільногірськ IN.UA вдалось поспілкуватися з декількома жителями Вільногірська, які розповіли про свої спогади того найжахливішого дня, який розтягнувся на два роки.

Згадки про початок повномасштабного вторгнення

З першого дня повномасштабної війни росії проти України жителі Вільногірська згуртувалися. Перед ними стояли щонайменше дві найважливіші задачі: захистити місто та допомогти військовим на фронті. Кожен житель, не зважаючи на посаду, стать та вік долучився до волонтерського Хабу, де готували їжу, шили одяг, збирали гроші для ЗСУ.

До будівництва та організації роботи блокпостів долучилися усі без винятку підприємства міста, а також приватні підприємці, зазначає посадовець. Це дозволило зробити їх за короткий період. 

Вже після тьох місяців повномасштабного вторгнення у Вільногірську офіційно запрацювало добровольче формування територіальної громади. До того громаду захищали усі містяни, а координував їх Дмитро Волощук. Це 4-5 нічних патрулів, до складу яких входило 80 вільногірців.

Допомагали не лише місцеві, а й люди з найближчих громад. Волощук розповідає, фермер Олександр Миргородський з Лихівської громади, годував фірмовою тушкованкою військових.

Територіальна оборона Вільногірська

Глущенко зазначає, вільногірці самоорганізувалися швидше, ніж виникла територіальна оборона.

Протягом двох років Олександр Глущенко займався мобілізацією військовозобов’язаних. Згодом на його «плечі» лягла організація поховань загиблих.

Їжа для захисників

Коли вже було створено добровольче формування Вільногірської територіальної громади, Наталія Матківська одразу в перший день напекла кексів, пиріжків та шукала кому їх віддати. Виготовляти велику кількість страв вдома не виходило, тому жінка звернулася до директора ліцею №3 з проханням готувати в їдальні закладу. 

Левову частку допомоги надали вчителі.

Так Наталія та інші жінки Вільногірська почали готувати їжу для добровольчого формування та волонтерського центру для відправлення військовослужбовцям. Тоді відправляли переважно на Херсонський та Донецький напрямки. Шість кухарок готували солону та солодку випічку.

До допомоги долучалися всі небайдужі містяни: приносили кошти на продукти, зносили цукор, муку та олію. Наталія згадує, в той час у магазинах не було дріжджів.

З лютого по травень 2022 року випікали плюшки, пиріжки з варенням, капустою, м’ясом та картоплею. Їх також передавали й переселенцям, які рятувалися від російських обстрілів у Вільногірську. 

За тиждень жінки виготовляли понад півтори тисячі штук випічки. Борошна використали близько 15 мішків по 50 кілограмів.

Волонтерська допомога — важливий рушій

Волонтери стали справжніми зв’язківцями між військовими на фронті та людьми в тилу. Вони знаходили паливо, у тому числі для автівок, які патрулювали містом, шили військову амуніцію, доставляли їжу та медикаменти захисникам на передову. А також збирали гроші та закуповували необхідну техніку для військових, зокрема біноклі, рації, дрони, автівки.н

Під час свого чергування чоловіки натрапляли на прихильників «руського миру», інформацію про них передавали у правоохоронні органи.

Валерій Білоус з перших днів їздив та продовжує їздити на Херсонський, Донецький та Харківський напрямки. 

Добровольче формування — патрулювання міста у перші дні війни

На момент початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Костін мав бойовий досвід, брав участь в АТО, тому вже на третіх зборах містяни обрали його командиром добровольчого формування. Заступниками були Віктор Звягінцев та Анатолій Бутенко. 

Олександр розповідає, на п’ятий день повномасштабної війни у місті було 1285 добровольців за списком. З них сформували п’ять рот.

Добровольці слідкували за правопорядком у місті під час комендантської години, охороняли об’єкти критичної інфраструктури.

Першим і надважливим завданням було тренування добровольців, аби підготувати їх до військової служби. Олександр із заступниками вчив добровольців стрільбі, тактиці та медицині. 

Бригада сил територіальної оборони імені Нестора Махна підтримувала роботу добровольців Вільногірська. Їх запрошували на полігони для навчання. Підтримувала й міська влада, надавали форму та паливо. Небайдужі містяни зібрали кошти на придбання авто для чергування.

Комендантська година одразу діяла з 23:00 до 05:00 ранку. 

Варто зазначити, що агресія росії проти України триває не два роки, а вже ціле десятиріччя. Втім, до першої практичної спроби порушити територіальну цілісність України росія вдалася ще у 2003 році, коли спробувала заволодіти островом Тузла у Керченській протоці, який належить до міста Керч, нині тимчасово окупованого Криму.

Читайте також:

• Історія війни: згадки Другої світової та російсько-української війни
• Сьогодні українці відзначають День єднання: дата, історія та значення свята

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

У Вільногірському фаховому коледжі Українського державного університету науки та технологій відновили практику екскурсій на підприємства, яку не проводили з початку повномасштабного вторгнення. Це стало можливим завдяки підтримці місцевих підприємств, які, попри труднощі, готові поділитися досвідом і навчанням з майбутніми фахівцями. Однією з перших екскурсій стала поїздка студентів коледжу до Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, де вони мали змогу побачити, як працює сучасне виробництво.

Читайте на Вільногірськ IN.UA.

12 студентів групи ВМ-222 Вільногірського фахового коледжу відправилися на комбінат, щоб на практиці дізнатися про технологічні процеси, які вивчають під час навчання. Вони оглянули основні цехи, познайомилися з роботою устаткування та дізналися про специфіку діяльності кожного відділу комбінату. 

“Це була чудова можливість для студентів побачити, як теоретичні знання перетворюються на реальний процес виробництва”, – розповіла викладачка Катерина Бондаренко. 

Особливу увагу студентів привернуло знайомство з професіоналами комбінату, які поділилися досвідом своєї роботи. Студенти також мали можливість поспілкуватися з випускниками коледжу, що працюють на комбінаті.

Випускники розповіли про свої перші кроки в професії, труднощі та переваги роботи на виробництві, а також поділилися цінними порадами, які допомогли їм успішно побудувати кар’єру. Це дало студентам можливість краще зрозуміти реалії трудового життя та розширити кругозір.

“Ми проводили опитування серед студентів після екскурсії. Усі висловили захоплення, найбільше їх вразила можливість побачити наживо обладнання, яке вони вивчають на заняттях. Мрія багатьох з них — працювати саме за цією спеціальністю, і вони надихнулися на подальше навчання, щоб отримати необхідні знання та навички“, — розповіла викладачка Катерина Бондаренко.

Де ще побували студенти?

Під час екскурсії студенти також відвідали ТОВ “Скляний Альянс”, де ознайомилися з технологіями виробництва та виробничими процесами на підприємстві. Вони оглянули 14-й цех підприємства, де було продемонстровано спеціальне обладнання, яке використовується в виробничому процесі. Студенти були вражені складністю та важкістю роботи, яку виконують працівники цього підприємства.

“Це не перша екскурсія на ці підприємства, і ми плануємо надалі організовувати подібні поїздки для наших студентів. Такі екскурсії дають їм важливі практичні знання, зокрема щодо роботи з обладнанням, і стимулюють їх до глибшого вивчення предметів та покращення своїх професійних навичок. Це чудова можливість для студентів побачити, як теоретичні знання застосовуються на практиці”, — підсумувала Катерина Бондаренко.

Екскурсія є важливим етапом навчального процесу, адже вони не лише збагачують знання студентів, але й допомагають їм визначити свої професійні орієнтири та надихають на подальші досягнення в обраній сфері. Ці візити на підприємства дають студентам цінний досвід, який буде корисним у їхній майбутній кар’єрі, а також допомагають побудувати міцні зв’язки з реальним сектором економіки.

Читайте також:

• “Чиста варта” і “Воїни світла”: студенти Вільногірського коледжу показали силу та відвагу на козацьких змаганнях
• Гранти від держави: від 15 тисяч отримають студенти на навчання

У Вільногірську місцеві мешканці занепокоєні через лисиць, які вільно пересуваються містом і не бояться контакту з людьми. Нещодавно одна з них підійшла до дітей, що викликало хвилю обговорень у соціальних мережах.

Більше на Вільногірськ IN.UA.

Інцидент із лисицею

Мешканці поділилися відео, на якому лисиця підійшла до дітей, не завдавши їм шкоди. Тварина швидко розглядалася навколо і зникла. Її подальший маршрут невідомий, проте випадок викликає занепокоєння через можливість розповсюдження сказу.

Статистика випадків сказу на Дніпропетровщині

Ми звернулися до Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб, щоб дізнатися кількість постраждалих від укусів потенційно інфікованих тварин.

“Цього року вже зафіксовано 5400 постраждалих на Дніпропетровщині, тоді як торік таких випадків було 4700. Причина в збільшенні кількості безпритульних тварин та лисиць, які можуть їх вкусити”, — зазначила завідувачка відділення особливо-небезпечних інфекцій Дніпропетровського обласного ЦКПХ.

Що кажуть лісівники?

У П’ятихатському лісництві журналістам Вільногірськ IN.UA розповіли, що вони звертають увагу на збільшення популяції тварин-носіїв сказу, зокрема через заборону полювання в умовах воєнного стану. Це сприяло зростанню чисельності лисиць та шакалів, які також є потенційними переносниками хвороби.

“Лісівники застосовують вакциновані таблетки, які розкидаються у мисливських угіддях. На кожному квадратному кілометрі має бути не менш ніж 25 доз”, — пояснив єгер П’ятихатського лісництва Дмитро.

Після місяця від розповсюдження вакцин планується відстріл тварин для дослідження їхнього стану. Аналізуватимуть кров, мозок і щелепи, щоб перевірити, чи з’їла тварина вакцину та як вона подіяла.

Лісівники нагадують: не варто чіпати вакциновані препарати, якщо їх знайдено на землі. Таблетки призначені виключно для тварин і мають залишатися на місці.

Що таке сказ? 

Сказ – це смертельно небезпечне вірусне захворювання, яке уражає нервову систему людини та тварин. Воно передається переважно через укуси інфікованих тварин. Без своєчасної медичної допомоги сказ у людини практично завжди призводить до смерті, але захворювання можна запобігти за допомогою вакцинації.

Причини та шляхи передачі

Збудником сказу є рабдовіруси, які потрапляють в організм людини через слину зараженої тварини. 

Основні шляхи передачі:

 • Укус інфікованої тварини. Найбільш поширений спосіб зараження.

 • Подряпини або рани. Навіть незначний контакт із зараженою слиною через пошкоджену шкіру може призвести до інфікування.

 • Контакт зі слизовими оболонками. Рідкісний, але можливий шлях.

Серед основних переносників сказу – бездомні собаки, коти, кажани, а також дикі тварини, такі як лисиці, вовки та єноти.

Симптоми сказу

Перші ознаки можуть з’явитися через 1-3 місяці після зараження, хоча інкубаційний період може бути як коротшим (7 днів), так і тривалішим (до року). 

Симптоми розвиваються у три стадії:

 1. Продромальна стадія (перші симптоми):

•  ◦ Підвищена температура тіла.
•  ◦ Головний біль, слабкість, дратівливість.
•  ◦ Біль або поколювання в місці укусу.

 2. Стадія збудження:

•  ◦ Інтенсивний страх води (гідрофобія).
•  ◦ Судоми м’язів горла під час спроби ковтнути.
•  ◦ Збудженість, агресивність, галюцинації.

 3. Паралітична стадія:

•  ◦ Параліч м’язів.
•  ◦ Втрата свідомості.
•  ◦ Смерть через зупинку серця або дихання.

Діагностика та лікування

Діагностика сказу в ранній стадії ускладнена через неспецифічність симптомів. У випадку укусу тварини важливо негайно звернутися до лікаря.

Лікування:

 • Обробка рани. Місце укусу потрібно негайно промити водою з милом і обробити антисептиком.

 • Профілактичне щеплення. Якщо є ризик зараження, проводять серію ін’єкцій антирабічної вакцини.

 • Антирабічний імуноглобулін. Вводиться разом із вакциною для нейтралізації вірусу.

У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків. Вона надається кожному безплатно, необхідно лише звернутися до лікарень населеного пункту.  

На жаль, якщо симптоми вже розвинулися, специфічного лікування немає. У таких випадках терапія спрямована лише на полегшення стану.

Профілактика

 1. Вакцинація:

•  ◦ Для домашніх тварин – регулярні щеплення проти сказу.
•  ◦ Для людей, які працюють із тваринами або подорожують до регіонів із високим ризиком.

 2. Контроль над бездомними тваринами.

 3. Уникнення контакту з дикими або невідомими тваринами.

Пам’ятайте, що швидке реагування на укус або контакт із підозрілою твариною може врятувати життя. Бережіть себе та своїх близьких!

Читайте також:

• Медики Вільногірська оприлюднили виплати від ЦМЛ — 5 гривень
• У Вільногірську під час гри помер футболіст Олександр Писаревський (ОНОВЛЕНО)