Танцювальний колектив «Перлинка» з керівницею Галиною Карпенко/ фото архів колективу
Майже 20 років танцювальний колектив «Перлинка» виступає на сцені Палацу культури. Початком його заснування керівниця Галина Карпенко вважає перший танок до Дня вчителя у Вільногірському ліцеї №5.
Більше про колектив у матеріалі Вільногірськ IN.UA
Танцювальний колектив «Перлинка» підкорив сцену «Металургу»
Танцювальний колектив «Перлинка» виступав не тільки на сценах України. Побували учасники у Болгарії та Угорщині.
«До карантину та повномасштабного вторгнення ми брали участь у багатьох українських та міжнародних фестивалях. Маємо багато кубків та нагород», — розповідає журналістам Вільногірськ IN.UA Галина Карпенко.
А починалось все з захоплення танцями самої керівниці. У 1994 році Галина придумала танцювальний номер до Дня вчителя у школі, де працювала її мати. Після цього виступу учні захотіли продовжити займатися танцями.
«Я сама танцювала з дитинства. Ходила в колектив «Радість». Потім вступила до вищого навчального закладу за профілем. А у вихідні ходила у школу до мами тренувати дітей», — згадує керівниця колективу.
Колектив займався на базі вільногірського ліцею №5. За декілька років колектив виріс з 20 до 100 дітей.
«Назву вигадали з батьками і дітьми разом. Для мене кожен учасник мого колективу – перлинка», — каже Галина.
У 2002 році колектив став зразковим, а у 2004 танцюристів запросили у Палац культури «Металург». Наразі у колективі «Перлинка» займається близько 200 дітей, що на 50 менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.
«Багато дітей разом з батьками виїхали за кордон. Але я вірю, що після перемоги ми знову усі будемо разом та почнемо підкорювати нові вершини», — ділиться Карпенко.
Федір Слишкін демонструє свої роботи / фото надала мама хлопчика, пані Яніна
11 річний Федір має мрію — стати професійним художником і колись організувати власну виставку. Творчі роботи хлопчика вже можна побачити на шкільних виставках у ліцеї, де він навчається.
Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з Федором та його мамою — і ділиться історією про талант, натхнення та родинну підтримку.
Малює, мріє, надихає: історія юного вільногірця
У Вільногірську живе 11-річний хлопчик, який вражає своєю щирістю та творчим баченням світу. Федір Слишкін активно малює, ліпить з пластиліну та глини, вигадує власних персонажів і мріє стати художником.
Творчість супроводжує його з раннього віку. Він залюбки малює на різні теми — від природи до улюблених героїв мультфільмів і комп’ютерних ігор.
“Мені дуже подобається мій малюнок персонажа Стіча з мультфільму “Ліло і Стіч”, — ділиться Федір.
У розмові з журналісткою Вільногірськ IN.UA хлопчик зазначив, що особливо надихають його яскраві кольори та казкові історії.
Робота юного митця / фото надала мама хлопчика, пані Яніна
“Я люблю малювати природу, фрукти, овочі, а також цікавих героїв мультиків та персонажів з комп’ютерних ігор, в які я граю. Найбільше мені подобається малювати синім кольором, тому що більшість моїх персонажів сині й він мені нагадує небо”, — розповів Федір.
У своїх роботах юний митець переважно використовує олівці, хоча іноді звертається й до фарб. Удосконалює свої роботи юний вільногірець на гуртку з малювання.
“Малювати фарбами — це цікаво, але довше. А олівцями — швидше і простіше”, — пояснює Федір.
Окрім малювання, він активно займається ліпленням та шиттям. Створює з пластиліну й глини фігурки героїв, тварин та навіть фантастичних істот. Першу свою іграшку Федір пошив у 2022 році, тоді йому було 8 років.
Підтримка, що надихає: творча історія родини
Робота юного митця / фото надала мама хлопчика, пані Яніна
“Коли я малюю або займаюсь ліпленням чи шиттям я відчуваю спокій і мені це подобається”, — поділився Федір своїми емоціями з журналісткою Вільногірськ IN.UA.
Його мама, пані Яніна, розповідає, що родина всіляко підтримує сина:
“Ми завжди допомагаємо сину у будь-яких його починаннях, залюбки сідаю з ним малювати та вже й сама навчилась цієї справи. Федір сам почав шити, але якщо є якісь складні деталі, то я йому можу допомогти. Ідеї для своїх іграшок та виробів Федір придумує самостійно. З батьком купуємо всі необхідні матеріали, заохочуємо до нових ідей, не обмежуємо його фантазію”.
Федір за роботою / фото надала мама хлопчика, пані Яніна
Мама Федора, Яніна, уважно стежить за його творчим розвитком, заохочує малювати, ліпити, вигадувати. На власному досвіді переконалась, як важливо для дитини мати підтримку з боку батьків. Саме тому Яніна дала пораду іншим родинам у громаді:
“Не бійтеся давати дитині свободу у творчості. Навіть якщо ви не одразу бачите результат — підтримка дуже важлива. Завдяки творчості діти відволікаються від своїх страхів. Розвивають свою уяву, нові можливості. Не обов’язково займатись на платних гуртках, є безліч відеоуроків, майстер-класів, інформації у соціальних мережах, завдяки яким можна всією родиною підтримувати та займатись розвитком таланту своїх дітей”.
Жираф, картина у виконанні Федора Слишкіна / фото надала мама хлопчика, пані Яніна
Творчий досвід дітей у Вільногірську доводить, що щира підтримка батьків може стати вирішальною у розкритті дитячих талантів. Так відбувається і в родині Федора. Під час розмови він з усмішкою розповідав, як мама підтримує його захоплення: зберігає малюнки, надихає пробувати нове й вірить у його мрію стати художником.
Вадим Коваленко отримав подвійний удару ворожого БпЛА “Ланцет”, під час виконання бойового завдання у 19 травня 2025 року, а 28 травня Вадим помер у лікарні.
На позачерговій сесії Вільногірської міської ради було прийнято рішення про присвоєння Вадиму Коваленку посмертно присвоєно звання “Почесний громадянин Вільногірської територіальної громади”
Вадим народився 21 листопада 1969 року у місті Вільногірськ. Після закінчення середньої школи №1 вивчився на екскаваторника у нашому місцевому професійно-технічному училищі (зараз – Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти).
19 травня 2025 року, під час виконання одного із таких завдань, налетіли ворожі “Ланцети”… Удар був настільки сильним, що Вадим Коваленко отримав цілий ряд важких поранень, вражень життєво важливих органів. Його бойовий побратим, сам поранений, не залишив Вадима Борисовича, виніс із палаючого екскаватора, разом із іншими побратимами доставив до медслужби. Потім була реанімація в одній із клінічних лікарень Запоріжжя. Однак, врятувати життя воїна не виправдались.
28 травня 2025 року старший солдат Вадим Коваленко, не приходячи до свідомості, помер.
11 річний Федір має мрію — стати професійним художником і колись організувати власну виставку. Творчі роботи хлопчика вже можна побачити на шкільних виставках у ліцеї, […]
Вадим Коваленко отримав подвійний удару ворожого БпЛА “Ланцет”, під час виконання бойового завдання у 19 травня 2025 року, а 28 травня Вадим помер у лікарні. […]
Держава розширила можливості отримання субсидій на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб: тепер допомога охоплює оренду кімнат, спільне проживання кількох сімей, а також надається при […]
У Вільногірську посмертно вшанували загиблого захисника України — Ігорю Тубальцеву присвоїли звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” за героїзм, відданість присязі та незламність духу. […]
У місті Кам’янське 25 травня пройшов Відкритий чемпіонат з класичного жиму лежачи серед усіх вікових груп. Участь у змаганнях взяли спортсмени з різних населених пунктів […]
