Найчастіше підприємці переїжджають з Києва — 33,2% та з Дніпропетровщини — 9,6%. Також з Київської області релокувалися 8,5% бізнесів.

Про це повідомляє Опендатабот.

Релокований бізнес: скільки підприємців покинули Дніпропетровщину

Станом на 18 березня 2024 року від початку повномасштабного вторгнення рф, з Дніпропетровщини до інших областей України бізнеси переїжджали 1816 разів.

Серед міст, з яких виїхали бізнеси, на першому місці Київ. Його бізнеси покидали 6291 раз.

Наразі найпопулярніший маршрут для переїзду бізнесу з Києва до Київської області — 981 компанія. Другим за популярністю став напрямок з Київської області до Києва — 780 бізнесів, а от з Києва до Дніпропетровщини переїхали 779 компаній.

Відомо, що 173 компаній України переїхали, але згодом знову повернулися до свого першого регіону. А от 600 компаній переїжджали кілька разів, проте не повернулись у свої регіони.

Всього, від початку 2022 року майже 19 тисяч разів компанії змінили своє місце реєстрації.

Найчастіше переїжджають бізнеси у сфері:

• торгівлі — 39,4% від загальної кількості;
• будівництва — 6%;
• нерухомості — 4,4%.

Читайте також:

• Малий та середній бізнес: у Вільногірську зареєстровано 558 підприємств
• На Дніпропетровщині аграрії вже засіяли майже 9 тисяч гектарів ярих культур

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

Державну програму “Пакунок школяра” планують розширити: відтепер отримані кошти можна буде витрачати не лише на канцелярське приладдя, одяг чи взуття, а й на книги.

Про це повідомили на сайті Міністерства соціальної політики.

Програму “Пакунок школяра” розширять

Як повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін, розширена послуга може запрацювати протягом трьох тижнів.

За словами міністра, у межах першого етапу фінансування допомогу вже отримали понад 86 тисяч родин на загальну суму 430 мільйонів гривень, що становить 35% від передбачених у держбюджеті коштів.

Ще близько 18 тисяч родин мають отримати виплати найближчим часом.

Водночас зафіксовано понад 3 тисячі відмов через невідповідність учасників умовам програми.

“Батькам не варто хвилюватися — вони зможуть повторно подати заяву та отримати допомогу. Найчастіше відмови пов’язані з некоректними даними у системі або, наприклад, з’ясувалося, що дитина переведена до іншого закладу освіти. Після оновлення даних слід почекати два дні, перш ніж подати заяву ще раз”, —заявив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.

Читайте також:

Батьки першокласників у цьому році отримають по 5000 тисяч гривень: як подати заявку

Людмила Шевченко родом із Лихівки. Малювати почала ще у дитинстві, адже змалку їй подобалося відтворювати на папері навколишній світ. Після переїзду до Вільногірська, де вона мешкає вже сім років, життя художниці набуло нових барв – у новому місті вона розвиває свій талант і продовжує творити.

 Про свій творчий шлях, улюблені роботи й те, як фарби допомогли відкритися та долати труднощі, Людмила розповіла журналістці Вільногірськ IN.UA

Творчість без рамок

Художниця працює з різними матеріалами: найчастіше використовує акрилові фарби, іноді – гуаш чи акварель, а ще любить малювати пальцями олійними фарбами.

Її роботи різняться за розміром – від крихітних малюнків із долоню до великих полотен. Тематика теж різноманітна: природа, деталі з життя, речі, які привертають увагу. Улюблена картина Людмили – пейзаж рідного краю, із річкою біля дому в Лихівці.

Жінка зізнається, що часто малює вночі – коли з’являється спокій та вільний час. Саме тиша та самотність у Вільногірську стали для неї джерелом натхнення. Дуже любить вона й малювати під музику саксофону – каже, що вона заспокоює та надихає на створення нових образів.

“Можу прокинутися серед ночі, і якщо в голові виникає образ – одразу беруся за фарби”, – каже вона.

Щоб вдосконалювати навички, художниця дивиться відеоуроки та надихається роботами інших митців.

Картини як відображення емоцій

Для Людмили малювання – це не лише хобі, а спосіб висловити почуття. Фарби допомогли їй відкритися й вийти з емоційної замкнутості.

“Після розлучення мене ніби закрило в собі. І тоді з’явилися фарби. У картинах я передаю те, що відчуваю”, – ділиться художниця.

До початку повномасштабного вторгнення її картини були переважно яскраві й сонячні, сповнені теплих пейзажів та світлих барв. Після 2022 року тематика змінилася – у полотнах з’явилося більше глибини, емоцій і відображення переживань, які вона тепер виплескує на полотно.

Мрія – поділитися творчістю

Попри численні роботи, Людмила зізнається, що ще не мала власної виставки. Частину картин вона дарує близьким чи знайомим, а деякі лишаються вдома.

Її мрія – організувати виставку у Вільногірську та показати людям те, що створила. “Мені хочеться передати, що я вмію. Хочеться, щоб це побачили”, – говорить вона.

Читайте також:

• Малюнки, глина і тканина: як дитяча фантазія оживає в руках юного митця з Вільногірська
• Сила слова: вільногірська поетеса отримала особливу відзнаку та планує випустити збірку поезії