З 1 червня до 1 жовтня триває посилений епідемічний нагляд за холерою. Пацієнтам з важкими чи складними випадками гострих кишкових інфекцій будуть додатково проводити лабораторні дослідження. Зокрема для того, щоб запобігти поширенню холери у літній сезон.

Повідомляє МОЗ України.

Холера: в Україні посилили епідемічний контроль

Холера — це гостра діарейна інфекція, яка виникає після вживання харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139. 

Хвороба передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, зокрема:

• у разі вживання забрудненої води, овочів, фруктів;
• під час купання у відкритих водоймах;
• через їжу і побутові контакти. 

Без належного лікування холера може призвести до зневоднення та смерті.

Варто зазначити, що в країні впродовж року триває безперервний епідеміологічний нагляд за холерою. Проте саме з початку літа контроль посилюють, щоб запобігти поширенню захворюваності. 

За даними МОЗ, Центри контролю та профілактики хвороб в областях оснащені спеціалізованим лабораторним обладнанням та реагентами. Кожен випадок гострої кишкової інфекції з тяжким перебігом підлягає окремому лабораторному дослідженню.

У 2023 році, під час посиленого сезону епіднагляду за холерою, підозри на захворювання фіксували у Запорізькій та Чернігівській областях. Після епідемічного розслідування та розширених лабораторних досліджень вони не підтвердилися. 

Торік в Україні на холеру обстежили 12 604 людини із гострою кишковою інфекцією. А також провели 11 073 дослідження проб води зі стічних вод, прісної та морської води. Спалахів холери не зафіксували.

Читайте також:

• Боротьба з вірусними гепатитами: про вакцинацію у Вільногірську та лікування захворювання
• Високий рівень смертності від СНІДу фіксують й на Дніпропетровщині: що відомо

Роботодавці, які працевлаштовують внутрішньо переміщених осіб, можуть отримати державну компенсацію за кожного працевлаштованого працівника.

Як отримати компенсацію читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Що варто знати роботодавцям

Програма охоплює працевлаштування на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), у тому числі за сумісництвом, при умові, що зарплата працівника не нижча за мінімальну заробітну плату.

Роботодавець має бути платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Заробітна плата працівника має бути не нижчою за мінімальну.

Як працевлаштувати ВПО

На умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), у тому числі за сумісництвом. Кожна особа з числа ВПО може скористатися програмою лише один раз.

• Подати заяву на компенсацію можна не раніше ніж через 5 календарних днів після працевлаштування.
• Заява подається у встановленому державою порядку (залежно від регіону – до відповідного органу соцзахисту або через онлайн-платформи).
• Сума виплачується у розмірі мінімальної заробітної плати.
• Якщо трудові відносини завершуються раніше, роботодавець повинен повернути суму, пропорційну невідпрацьованому часу, протягом 5 робочих днів.

Термін надання компенсації становить до 3 місяців для ВПО та до 6 місяців для внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю.

Розмір виплати відповідає мінімальній зарплаті, яка на 1 січня 2025 року складає 8 000 гривень.

Читайте також:

Виплати переселенцям в Україні: коли ВПО змушені повертати гроші державі

З 12 жовтня 2025 року в країнах Європейського Союзу починає діяти нова система контролю в’їзду та виїзду — EES (Entry/Exit System).

Детальніше про нові правила перетину кордону читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Що зміниться у перетині кордону

Нова система замінить звичні штампи у паспортах на цифрову біометричну фіксацію даних мандрівників.

Система поширюється на громадян третіх країн, які подорожують до країн Шенгенської зони на строк до 90 днів протягом 180 днів.

Під час перетину кордону в межах EES збиратимуть такі дані:

• фото обличчя;відбитки чотирьох пальців (для осіб віком від 12 років);
• інформацію із закордонного паспорта;
• дату та місце перетину кордону, а також випадки відмови у в’їзді.

Крім того, усі пасажири повинні будуть вийти з транспортного засобу для проходження біометричної процедури. Відмова надати біометричні дані стане підставою для відмови у в’їзді.

Запуск системи триватиме поступово — до 10 квітня 2026 року.

Нововведення не поширюються на українців, які перебувають у ЄС за програмою тимчасового захисту.

Читайте також:

Уряд виділить 8 мільйонів гривень на пільгову іпотеку для ВПО та учасників АТО/ООС