З 1 червня до 1 жовтня триває посилений епідемічний нагляд за холерою. Пацієнтам з важкими чи складними випадками гострих кишкових інфекцій будуть додатково проводити лабораторні дослідження. Зокрема для того, щоб запобігти поширенню холери у літній сезон.

Повідомляє МОЗ України.

Холера: в Україні посилили епідемічний контроль

Холера — це гостра діарейна інфекція, яка виникає після вживання харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139. 

Хвороба передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, зокрема:

• у разі вживання забрудненої води, овочів, фруктів;
• під час купання у відкритих водоймах;
• через їжу і побутові контакти. 

Без належного лікування холера може призвести до зневоднення та смерті.

Варто зазначити, що в країні впродовж року триває безперервний епідеміологічний нагляд за холерою. Проте саме з початку літа контроль посилюють, щоб запобігти поширенню захворюваності. 

За даними МОЗ, Центри контролю та профілактики хвороб в областях оснащені спеціалізованим лабораторним обладнанням та реагентами. Кожен випадок гострої кишкової інфекції з тяжким перебігом підлягає окремому лабораторному дослідженню.

У 2023 році, під час посиленого сезону епіднагляду за холерою, підозри на захворювання фіксували у Запорізькій та Чернігівській областях. Після епідемічного розслідування та розширених лабораторних досліджень вони не підтвердилися. 

Торік в Україні на холеру обстежили 12 604 людини із гострою кишковою інфекцією. А також провели 11 073 дослідження проб води зі стічних вод, прісної та морської води. Спалахів холери не зафіксували.

Читайте також:

• Боротьба з вірусними гепатитами: про вакцинацію у Вільногірську та лікування захворювання
• Високий рівень смертності від СНІДу фіксують й на Дніпропетровщині: що відомо

Верховна Рада схвалила ініційований президентом України Володимиром Зеленським законопроєкт, який передбачає позбавлення державних нагород осіб, засуджених за тяжкі злочини, дії проти національної безпеки чи міжнародного правопорядку, а також тих, хто виправдовує окупацію України або підтримує агресора. До списку увійшли 34 діяча.

Про це повідомляє Президент України Володимир Зеленський.

У списку присутні колишні урядовці, народні депутати, керівники СБУ, прокурори, а також артисти й діячі культури, політики та релігії з Росії. Всі вони безстроково втратили українські державні нагороди.

До десяти осіб застосували максимальний пакет санкцій, що включає 21 вид обмежень. Окрім позбавлення нагород, санкції передбачають блокування активів, анулювання ліцензій, дозволів і повне припинення торгівельних операцій.

Для семи осіб санкції були введені вперше. Серед них — колишній перший заступник лідера «Партії регіонів» Олександр Єфремов, який мав кілька орденів «За заслуги» та орден «князя Ярослава Мудрого». Також під санкції потрапив екс-заступник генпрокурора Ренат Кузьмін, нагороджений орденами та почесним званням «Заслужений юрист України».

Позбавлено нагород і вісьмох осіб, які вже перебувають під іншими санкціями, серед яких:

• Віктор Медведчук, колишній народний депутат, що мав численні нагороди, включаючи ордени «За заслуги» та князя Ярослава Мудрого.
• Дмитро Табачник, ексміністр освіти, відзначений орденами та званням «Заслужений діяч науки і техніки».
• Микола Азаров, ексголова уряду, нагороджений орденами та званням «Заслужений економіст України».
• Віктор Пшонка, колишній Генпрокурор, та Андрій Деркач, ексдепутат, які теж мали державні нагороди.

Також звання «Народний артист України» втратили російські виконавці Микола Басков, Філіп Кіркоров, Олександр Малінін, композитор Ігор Крутой, а співачки Ані Лорак і Таїсія Повалій — ще й звання «Заслужений артист України».

Читайте також:

• Борги під контролем: кошти боржників арештовуватимуть автоматично
• Росіяни вдарили по Кривому Рогу: що відомо про наслідки та травмованих

Народні депутати ухвалили в першому читанні законопроєкт №9363, який спрямований на цифровізацію та автоматичний контроль за боржниками. ЗА – проголосували 271 народний обранець.

Про це повідомляє видання oboz.ua 

Законопроєкт, розроблений Кабінетом Міністрів, передбачає низку нововведень, які мають на меті спростити процедуру виконання судових рішень та оптимізувати процес стягнення боргів. 

Серед основних положень:

• Автоматичний арешт коштів боржників у банках, з обов’язковим підключенням фінансових установ до системи взаємодії;
• Звернення стягнення на депозитні рахунки боржників, що тепер регламентуватиметься окремим порядком;
• Інтеграція виконавчого провадження з системою обліку цінних паперів, що дозволить блокувати активи боржників;
• Взаємодія Єдиного реєстру боржників з іншими реєстрами, щоб запобігти відчуженню майна боржниками;
• Автоматизоване виключення з реєстру боржників та зняття арешту з рахунків після повного погашення заборгованості.

У Міністерстві юстиції позитивно оцінили ініціативу, наголошуючи, що її реалізація дозволить скоротити строки виконання дій, підвищити їхню ефективність та збільшити надходження до бюджету шляхом стягування боргів.

“При цьому реалізація проєкту Закону … слугуватиме збільшенню надходжень до нього за рахунок стягнутих із боржників коштів”, – зазначили у міністерстві.

Законопроєкт також спрощує процедуру повторного пред’явлення виконавчих документів і виключає дублювання записів у реєстрі боржників.

Читайте також:

• Як отримати допомогу військовим, звільненим з полону, та їх рідним у Вільногірську: інструкція
• Соцзахист у Вільногірську запрошує ВПО на консультації щодо скасованих виплат