Від скловиробниці до головної технологині проходив шлях Галини Щекодіної. Жінка дала старт розвитку скляного заводу у Вільногірську. У 2003 році створила оливковий колір скла на експериментальній печі. Формулою винаходу користуються й далі не один завод країни. Вже на пенсії жінка надихається родиною та затишком власної дачі.

Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Шлях від скловиробниці до головної технологині

Галина Щекодіна все життя присвятила скловиробництву. У 23-річному віці жінка пішла працювати на місцевий скляний завод, де промайнули її перші 10 років кар’єри. Згодом Галина переїхала в Артемівськ Донецької області. Наразі це місто зветься Бахмут. Там на заводі вона виготовляла склотару й додала до своєї діяльності виготовлення художнього скла: вази, склянки, стопки. Жінка разом колегами перетворювала звичайні форми скла на фігурні з малюнками. Галина постійно експериментувала, тому мала гарні результати в роботі, ділиться вона.

«Мені подобалась моя професія, це була справа всього мого життя», – каже скловиробниця Галина Щекодіна.

У 2001 році Галину Щекодіну керівництво Вільногірського скляного заводу запросило до співпраці. Не вагаючись, жінка знову змінила місце проживання та поїхала за сотні кілометрів від рідної домівки. У Вільногірську почала працювати вже на керівній посаді — головною технологинею скляного заводу.

Галина, разом з колективом виробництва, фактично дала старт для розвитку та популяризації Вільногірського скляного заводу, де тоді майже за добу випускали десятки тисяч пляшок. На початку скловарна піч в цеху була лише одна. Інші — допомагала проєктувати та будувати Галина. Так за 16 років її роботи побудували сім печей.

«Як головна технологиня я відповідала за технологію виробництва скла.  Водночас займалася печами — будівництвом нових та ремонтом старих печей склозаводу», — ділиться головна технологиня Галина.

Співпраця заводу була з фірмами різних країн.  Успішні мільйонні проєкти, через які місто Вільногірськ знали не лише на теренах України, а й за її межами.

Створення першого в Україні оливкового скла

Задля розвитку скляного заводу, Галина вперше винайшла оливковий колір скла. Згодом інші заводи перейняли цю формулу та почали використовувати її у своєму виробництві. Але Вільногірськ був першим саме в Україні, ділиться Галина Щекодіна.

«Ми побудували невеличку експериментальну піч. Підбирали рецепти хімікатів. Це не просто хімічні та фізичні процеси, треба ще було правильно регулювати піч, режим і багато процесів треба було спробувати для того, щоб вийшло кольорове оливкове скло», — ділиться технологиня.

Тоді жінка не запатентувала свій винахід, бо не думала про те, що він стане популярним.

Наразі Галина Щекодіна на пенсії, займається улюбленою справою — доглядає за дачею та домашніми тваринами. Надихає її родина.

«Для мене бабуся не є типовою стереотипною «бабусею». З самого дитинства я пам’ятаю, що вона завжди багато працювала та подорожувала. Вона дуже сильна та незалежна жінка, яка досягала всього чого хотіла. Бабуся була та є для мене прикладом. І звісно ж я завжди можу прийти до неї за порадою, поспілкуватися та просто чудово провести час», – розповідає про Галину її онука Анастасія.

Повідомляємо, що героїня матеріалу – Галина Щекодіна, є матір’ю чоловіка нашої співробітниці – керівниці проєкту Альони Щекодіної. Ми даємо цей матеріал виходячи не з родинних зв’язків, а вкладу, який героїня зробила у розвиток економіки Вільногірська та країни в цілому.

Читайте також:

• Культурний спадок Петра Шияна: визначні постаті Вільногірська
• Подружжя з Вільногірська розводить бджіл: десятирічна мрія здійснилася

У п’ятницю, 12 вересня, у Вільногірську відбулися заходи з нагоди Дня фізичної культури та спорту України. Цього року свято припадає на 13 вересня.

Про це повідомляє журналістка Вільногірськ IN.UA, яка була присутня на заході.

День фізичної культури у Вільногірську

Святкування пройшло на площі біля спортивного комплексу “Авангард”. На заході зібралися юні спортсмени, їхні тренери, батьки, викладачі.

Під час заходу лунав гімн та вшанували пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання.

Спортивні команди продемонстрували свої вміння.

У коментарі журналістам Вільногірськ IN.UA тренер з греко-римської боротьби Валерій Должиков зазначив, що під час заходу демонструвалися навички з боксу та футболу. Водночас його вихованці не мали змоги виступити через технічні обмеження — необхідне спортивне знаряддя не вдалося винести на вулицю.

Тренерка з пауерліфтингу Наталія Зінчук у коментарі журналістам підкреслила:

”Мама одного з вихованців Анастасія Бондар наголосила:

“Площа біля “Авангарду” наповнилася енергією, рухом і гордістю — саме тут зібрались ті, хто щодня формує силу майбутньої нації: юні спортсмени, їхні тренери, батьки, викладачі й ті, хто щиро вболіває за розвиток спорту у місті. Свято стало нагадуванням: фізична культура — це не лише про медалі. Це про силу волі, витримку, командний дух. Про вміння не здаватися й тримати удар — на рингу, на полі, у житті”.

Також вона додала, що на святі свої вміння демонстрували спортивні команди, вихованці секцій боксу. Кожен виступ — це результат щоденних тренувань.

Читайте також:

У Вільногірську відзначили День фізичної культури та спорту відкритими уроками з пауерліфтингу

У четвер, 17 липня, Вільногірська громада отримала новий шкільний автобус. Який призначений для перевезення учнів до закладів освіти та у зворотному напрямку, зокрема дітей з обмеженою мобільністю.

Про це повідомляє Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради.

Громада отримала шкільний автобус

Автобус придбано в рамках реалізації публічного інвестиційного проєкту “Шкільні автобуси”, спрямованого на забезпечення доступу до освіти. Закупівлю здійснено за кошти державного бюджету за умов співфінансування з бюджету Вільногірської міської територіальної громади.

Водночас на сторінці Вільногірської міської ради у Facebook, міський голова Володимир Василенко привітав жителів з Днем громади та висловив вдячність усім мешканцям міста і сіл, трудовим колективам установ, підприємств і організацій, фермерам і працівникам фермерських господарств, підприємцям, громадським організаціям і об’єднанням, тимчасово переміщеним особам, пенсіонерам і молоді — за всі добрі справи, зроблені на благо громади та країни.

Окремо він подякував захисникам, які захищають незалежність і суверенітет України на передовій, і вшанував пам’ять тих, хто загинув за свободу та майбутнє держави.

“У цю символічну дату, надійшла й приємна новина — громада отримала новий шкільний автобус для перевезення дітей із сіл до освітніх закладів міста і додому”, – наголосив Володимир Василенко.

Нагадаємо, раніше редакція Вільногірськ IN.UA писала, що у громаді передбачили 760 тисяч гривень на співфінансування придбання шкільного автобуса. Тоді начальниця відділу освіти Ірина Бойко повідомила, що на сесію Вільногірської міської ради планується винести питання щодо фінансування облаштування укриттів уздовж маршруту, технічного обслуговування автобуса, заробітної плати водія та вихователя-супроводжувача. Усі витрати покриватимуться з міського бюджету.

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.