В Україні триває активна мобілізація населення, і військові комісаріати посилюють заходи з призову. Водночас громадяни дедалі частіше стикаються з питаннями щодо процедур мобілізації, умов призову та особливостей проведення заходів на місцях. Які нововведення очікують на мобілізацію в жовтні?

Більше на Вільногірськ IN.UA

Основні нововведення:

1. Заборона мобілізації юнаків від 18 до 25 років, які були визнані обмежено-придатними.

2. Мобілізація чоловіків віком від 50 до 60 років виключно за спеціальним мобілізаційним розпорядженням.

3. Відстрочка чоловікам, чиї неповнорідні родичі загинули чи зникли на війні.

Категорії, які мають відстрочку:

• заброньовані підприємствами, установами та організаціями;

• особи з інвалідністю;

• особи, які мають на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років, за винятком тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів;

• батьки-одинаки, які виховують дитину/дітей до 18 років, якщо інший з батьків помер, позбавлений батьківських прав, або визнаний зниклим безвісти;

• особи, які мають неповнолітню дитину та чоловіка (дружину), що проходять військову службу;

• особи, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

• особи, які виховують дитину з тяжким захворюванням;

• особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи II групи;

• особи, які опікуються дитиною, яка до усиновлення була сиротою або позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років;

• особи, які піклуються про хвору дружину (чоловіка), дитину чи одного з батьків або батьків подружжя, які потребують постійного догляду за висновком медкомісії;

•особи, які є опікунами особи, визнаної судом недієздатною;

•особи, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю | чи 1I групи;

• члени сімʼї другого ступеня споріднення, які здійснюють постійний догляд за особою з інвалідністю І або II групи (за умови відсутності близьких родичів першого ступеня та не більше однієї особи);

• люди, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся, рідні (повнорідні чи неповнорідні) брат або сестра) загинули або зникли безвісти під час бойових дій;

• члени сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України;

• військовозобовʼязані, які були звільнені з полону (можуть бути призвані лише за їхньою згодою);

• здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за раніше отриманий;

Вчителі мають право на відстрочку від мобілізації лише за кількох умов

В Україні почався навчальний рік, отже актуальним є питання відстрочки для вчителів-чоловіків, які працюють у школах. Викладачі мають право на відстрочку від мобілізації, однак не всі. Це стосується лише тих, хто займається науково-педагогічною діяльністю в закладах вищої та фахової передвищої освіти та має науковий ступінь.

До цієї категорії також належать і вчителі середніх шкіл та професійно-технічних закладів. Однак за умови, якщо їхнє навантаження становить не менше ніж 0,75 ставки. Тобто якщо вчитель працює менше або за сумісництвом, його можуть призвати до лав ЗСУ.

У разі відмови в наданні відстрочки, адвокати радять військовозобов’язаним подати документи повторно – вони мають на це право. У заяві на відстрочку варто чітко вказати, які документи надаються, щоб уникнути аргументації про неповний пакет документів.

Скільки повісток надішлють Укрпоштою

Закон про мобілізацію, що набув чинності в травні 2024 року, передбачає надсилання повісток через Укрпошту – рекомендованим листом. Така повістка вважатиметься отриманою, коли на пошті поставлять відмітку про отримання, неможливість вручення чи відмову від отримання.

У липні Кабмін упорядкував механізм централізованого друку і надсилання повісток військовозобов’язаним поштою. Як пише «УП», уряд виділив 71 мільйон 820 тисяч гривень на друк 900 000 повісток до кінця 2024 року.

Читайте також: 

• Військовому з Нікополя, який захищав “Азовсталь” винесли вирок в росії
• Вільногірські депутати від ОПЗЖ залишаються: рішення про відставку не підтримали

У Чистий четвер вода вважається цілющою, а купання — обрядом духовного і тілесного очищення. Щоб ритуал справді мав силу, важливо дотримуватися  давніх традицій і уникати помилок, які можуть знецінити його силу.

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала поради щодо ефективного проведення традиції омивання. 

У народі вважають, що у Чистий четвер вода має цілющу силу. Купання у цей день — у душі, ванні чи водоймах — допомагає очиститися від негативу, супроводжуючи обряд молитвою та щирими намірами.

У ніч на Чистий четвер рекомендують скупатися до світанку, а потім заснути з чистими помислами. Вранці кожен член родини має вмитися водою, у яку на ніч поклали срібну монету, ложку чи прикрасу — це вважається запорукою здоров’я, молодості й краси. Існує також традиція обмивати хворих водою, настояною на сріблі, позиченому в сусідів, адже така вода, за віруваннями, має особливу силу.

Що не можна робити під час купання у Чистий четвер

У Чистий четвер існують не лише обряди очищення водою, а й певні заборони, пов’язані з купанням. Ось що не слід робити цього дня: 

• купання з поганими думками: очищення має стосуватися не лише тіла, а й душі; 
• купання поспіхом або несерйозне ставлення до ритуалу: обряд варто проводити усвідомлено, з молитвою або щирими, добрими намірами;
• омивання у брудній або застійній воді: в цей день вода має бути чистою, свіжою та в ідеалі природною; 
• залишення води після купання брудною: після купання у ванні варто одразу спустити воду й ретельно промити поверхні, аби негатив не залишався в домі.

Читайте також: 

• Як правильно: “Пасха” чи “Великдень”, “паска” чи “куліч”
• Коли найкраще пекти паски та фарбувати яйця на Великдень 2025

Страсний тиждень — це останній тиждень Великого посту перед Великоднем, що починається в понеділок і триває до суботи. У 2025 році Страсний тиждень розпочинається 14 квітня і завершується 19 квітня.

Страсний тиждень 2025 – читайте на Вільногірськ.IN.UA

Страсний тиждень по днях

Цей тиждень особливий для християн, адже він присвячений спогадам останніх днів життя Ісуса Христа, його страждань, смерті та поховання. Кожен день Страсного тижня має свої обряди та символічні значення:

1. Великий понеділок — День покаяння та очищення. Це перший день Страсного тижня, коли віряни через молитву та покаяння відновлюють свій дух і починають духовний шлях очищення.
   
   
2. Великий вівторок — День прощення та милосердя. В цей день віряни намагаються примиритися з іншими та проявляють милосердя, піклуючись про нужденних і очищуючи душу від гріхів.
   
   
3. Велика середа — День зради Юди. Згадка про зраду апостола Юди, який продав Ісуса, змушує вірян задуматися про прощення та духовне очищення.
   
   
4. Великий четвер — Вечеря Господня. День, коли Ісус встановив Таїнство Євхаристії. Віряни моляться за духовне збагачення та вірність Христу, а також згадують обряд умивання ніг, який символізує служіння і покору.
   
   
5. Велика п’ятниця — День страждань і розп’яття Христового. Це день скорботи, коли віряни згадують страждання Ісуса. Дотримуються суворого посту та утримуються від веселощів.
   
   
6. Велика субота — Час очікування і молитви. Цей день присвячений перебуванню тіла Ісуса в гробі, а в ніч з суботи на неділю відбувається Великоднє богослужіння та освячення пасхальних продуктів.
   
   
7. Неділя — Великдень, день святкування Воскресіння Христового. Це кульмінація Страсного тижня, що символізує перемогу життя над смертю, світла над темрявою.

Традиції та заборони

• протягом Страсного тижня віряни моляться більше, намагаючись очистити своє серце від гріхів: 
• віряни беруть участь у богослужіннях, зокрема на Страсну пʼятницю та Велику суботу; 
• в ніч з суботи на неділю освячується великодній кошик; 
• під час Страсного тижня не можна їсти мʼясо та молочні продукти, а також святкування та розваги, аби зберігати атмосферу скорботи та молитви. 

Читайте також: 

• Коли найкраще пекти паски та фарбувати яйця на Великдень 2025
• Привітання на Вербну неділю: у віршах, прозі та листівках