Творчість Олени вперше вийшла за межі кімнати, охопивши виставковий простір «Берег-ти» у Вільногірську. Раніше дівчина вважала, що в місті немає перспектив для розвитку, але після появи цього простору впевнена, що будь-який митець може знайти визнання.

Більше на Вільногірськ IN.UA. 

Перші кроки у мистецтві

Шлях Олени у мистецтві почався з дитинства. Мисткиня памʼятає, що через те, що у дитинстві була з фломастерами в руках, вона поступила до художньої школи. У дитинстві займалася різними видами діяльності, але малювання залишалося з нею протягом усього життя. Саме музична школа у Вільногірську, де проходили уроки малювання, стала поштовхом до початку професійної кар’єри.

Олена зазвичай пише картини на замовлення друзів і знайомих, але не вказує ціну, залишаючи її на розсуд замовників.

«Я взагалі не виставляюсь, це моя перша виставка. Я дуже скромна людина і як щось малюю, то майже ніде не показую», – каже мисткиня. 

Дівчина каже, що основна мета в мистецтві – самовираження. Публічних виставок раніше не мала, перший досвід отримала якраз в виставковому просторі, який нещодавно зʼявився у місті.

«Я робила і роблю це більше для себе, ніколи не хотіла визнання. В цей раз мені було цікаво побачити і відчути, як відреагує публіка», – додає мисткиня Олена. 

Вона переважно малює акрилом, обираючи техніку на основі референсів. У її роботах присутні певні мотиви, до яких вона повертається.

«Останнім часом це була лицарська тема. Лицарі з важкими обладунками та мечами. На виставці є ця картина», – пояснює художниця. 

Натхненням для творчості є життя, а викликом для сучасного художника Олена вважає розвиток штучного інтелекту.

«Є великий страх, що художників замінять компʼютери», – каже дівчина. 

Проте Олена продовжує творити. Її остання робота — малюнок тата.

«Він військовослужбовець, ми дуже рідко бачимось, я сумую. Я зобразила тата вночі з ПВО та з крилами янгола, які захищають будинки від ракет», – розповідає молода мисткиня. 

На Вільногірськ чекає ще одна велика виставка Олени в школі мистецтв імені Петра Шияна.

Читайте також:

• Мотанки від серця: історія Світлани, яка наповнює життя кольорами
• Майстриня з Вільногірська Світлана Борщ має колекцію крашанок, розписаних власноруч

Вільногірськ багатий на талановиту молодь, і однією з таких яскравих особистостей є Владислав Шульжик. Художник, виплеканий вільногірською художньою школою, він став справжнім прикладом для наслідування для інших молодих митців. Кожна його картина є справжнім виттвором мистецтва. Сьогодні ми хочемо поділитися його історією та шляхом до творчих досягнень.

Редакція Вільногірськ.IN.UA поспілкувалася з героєм та ділиться історією митця. 

Перші кроки у мистецтві

Владислав почав малювати ще з дитинства, так рано, що й не памʼятає свій перший малюнок.

“Рукам завжди хотілося щось робити, одначе саме образотворче мистецтво стало головним захопленням“, — ділиться Владислав. 

Як у кожного митця, у нашого героя є джерело натхнення. 

“Для мене це можливість зображувати дійсність за своїм баченням та передавати думки та образи в голові ще до того як навчився писати“, — стверджує герой. 

Вступ до університету 

Невдовзі хлопцеві виповниться 18. Продовженням його творчого шляху став вступ у Чернівецький національний університет.

“Можу подякувати художній школі, де я набув базових знань, що допомогли мені при вступі до ВНЗ“, — розповідає митець. 

Рішення вступити в університет саме за цією спеціальністю було усвідомленим. 

“Школа гнітила творчість та бажання, захотілося жити по-своєму. Зрозумів, що вступ на цю спеціальність дозволить мені розвинути свій талант“, — стверджує хлопець. 

Улюблені напрями та митці

Зазвичай митець працює з олійним живописом, однак інколи і аквареллю. Серед улюблених митців в сфері живопису виділяє: 

“Сальвадор Далі –  людина, що сама перетворила себе на витвір мистецтва, надихають його роботи і життєпис. Серед українських художників можу згадати М. Пимоненка, І. Марчука, А. Гуїнджі і звісно що Т. Шевченка“, — пояснює Владислав. 

Джерелом натхнення для хлопця є не лише художники, але й музика та література. 

“Також надихаюся музикою і літературою, одна з моїх картин була написана під враженням новели М. Коцюбинського “Intermezzo”“, — розповідає митець. 

У Владислава також є порада для початківців. 

“Не боятись складнощів, не жаліти себе. Якщо у вас є покликання, а не просто хоббі – воно має стати рутинною справою“, — наостанок ділиться Владислав. 

Читайте також: 

• Крила янгола та нічне ПВО: Перший крок мешканки Вільногірська Олени Філоненко у мистецтві
• “Дивіться на Україну як на землю своїх дітей” — вільногірка про важливість сортування сміття

Родині загиблого військовослужбовця з Вільногірська Сергія Борисовича Голодника вручили державну нагороду.

Про подію повідомили на сайті Вільногірської міської ради.

Військового нагороджено посмертно

Згідно з указом президента України № 352/2024 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Сергія Голодника нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Ця відзнака посмертна, вручив її родині міський голова Володимир Василенко.

Також міський голова Володимир Василенко, розповів про непросту життєву долю Сергія, про високу оцінку його бойового і морального духу командуванням військової частини, де захисник служив стрільцем, а також керівництвом держави. До останньої хвилини солдат залишився вірним військовій присязі.

Також, рішенням Вільногірської міської ради наш військового удостоєнно звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади”.