Від шкільних років до тренерських вершин: історія Валерія Должикова з Вільногірська

Наталія Москаленко 18:36, 26 Листопада 2024
Валерій Должиков / фото з особистого архіву

Валерій Должиков — тренер із Вільногірська, який вже п’ять років виховує молодих спортсменів у греко-римській боротьбі. Його шлях від учня до наставника — це історія про наполегливість, любов до спорту та віру в потенціал кожної дитини.

Журналісти Вільногірськ IN.UA розпитали у Валерія Должикова його історію та методику підготовки спортсменів – більше на Вільногірськ IN.UA.

З чого все почалося?

Захоплення греко-римською боротьбою у Валерія почалося ще в середній школі, коли він відвідував тренування Віктора Ковтуна, якого згодом замінив на посаді тренера. Водночас Валерій вступив до Дніпропетровського вищого училища фізичної культури та спорту і продовжив навчання в інституті фізичної культури.

Після виходу свого наставника Віктора Ковтуна на пенсію, який тренував молодь, Валерій зайняв його місце, ставши новим тренером з греко-римської боротьби.

“Я ж його учень, більше нікому було зайняти це місце. Тож ось я вже п’ятий рік займаюся з дітьми”, — розповідає Валерій Должиков.

Як проходить тренувальний день?

Тренувальний день спортсменів складається з роботи над помилками, розминки та основного заняття. Учні починають з базових технік, які відпрацьовують під наглядом тренера. З часом кожен спортсмен знаходить прийоми, які даються йому найкраще, і вдосконалює їх. Тренування тривають від двох до чотирьох годин для старших спортсменів і півтори години для молодших.

“Є більш пластичні та гнучкі учні, а є ті, хто акцентує на фізичній силі. Греко-римська боротьба — один із найбільш фізично вимогливих видів спорту. На відміну від вільної боротьби, у нас основну роль грає саме фізична сила. Тому потрібно розвивати все”, — додає Валерій.

Багато людей приходять на тренування без наміру робити спорт значною частиною свого життя. Вони прагнуть покращити фізичну форму та здоров’я. Однак Валерій придивляється до таких аматорів і, якщо бачить потенціал, пропонує їм розглянути можливості, які відкриває греко-римська боротьба.

“З десяти таких аматорів завжди знайдеться хоча б один, хто вирішить йти далі й долати вищу планку”, — запевняє тренер Валерій.

Командний дух

Валерій підтримує бойовий і дружній дух серед борців принципом: “Один за всіх, і всі за одного”. Він наголошує на важливості згуртованості команди, адже багато часу спортсмени проводять разом на тренуваннях і змаганнях.

Часто Валерій організовує поїздки на тренувальні збори чи змагання до інших міст — наприклад, у Київ або Карпати. Це допомагає спортсменам не лише здобувати досвід, а й розширювати кругозір, знаходити друзів і зміцнювати колектив.

“Сумно лише те, що фінансова підтримка з боку місцевої влади відсутня. Усе це робиться коштом батьків”, — зауважує Валерій.

Підтримка та мотивація

У разі програшу на змаганнях тренер проводить розмови, піднімаючи бойовий дух спортсменів.

“Програш — це не кінець, а лише додаткова мотивація тренуватися краще”, — говорить Валерій.

Коли учень опановує все, що міг дати тренер, Валерій радить продовжувати навчання у вищих спортивних закладах. Він пропонує кандидатури своїх вихованців іншим тренерам. Тренер наполягає, що здобуті навички не можна використовувати проти інших без серйозних причин.

Читайте також:

Підписуйтесь

Малюнки, глина і тканина: як дитяча фантазія оживає в руках юного митця з Вільногірська

Діана Попович 15:29, 7 Липня 2025
Федір Слишкін демонструє свої роботи / фото надала мама хлопчика, пані Яніна

11 річний Федір має мрію — стати професійним художником і колись організувати власну виставку. Творчі роботи хлопчика вже можна побачити на шкільних виставках у ліцеї, де він навчається.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з Федором та його мамою — і ділиться історією про талант, натхнення та родинну підтримку.

Малює, мріє, надихає: історія юного вільногірця

У Вільногірську живе 11-річний хлопчик, який вражає своєю щирістю та творчим баченням світу. Федір Слишкін активно малює, ліпить з пластиліну та глини, вигадує власних персонажів і мріє стати художником. 

Творчість супроводжує його з раннього віку. Він залюбки малює на різні теми — від природи до улюблених героїв мультфільмів і комп’ютерних ігор.

“Мені дуже подобається мій малюнок персонажа Стіча з мультфільму “Ліло і Стіч”, — ділиться Федір.

У розмові з журналісткою Вільногірськ IN.UA хлопчик зазначив, що особливо надихають його яскраві кольори та казкові історії.

Робота юного митця / фото надала мама хлопчика, пані Яніна

“Я люблю малювати природу, фрукти, овочі, а також цікавих героїв мультиків та персонажів з комп’ютерних ігор, в які я граю. Найбільше мені подобається малювати синім кольором, тому що більшість моїх персонажів сині й він мені нагадує небо”, — розповів Федір.

У своїх роботах юний митець переважно використовує олівці, хоча іноді звертається й до фарб. Удосконалює свої роботи юний вільногірець на гуртку з малювання.

“Малювати фарбами — це цікаво, але довше. А олівцями — швидше і простіше”, — пояснює Федір.

Окрім малювання, він активно займається ліпленням та шиттям. Створює з пластиліну й глини фігурки героїв, тварин та навіть фантастичних істот. Першу свою іграшку Федір пошив у 2022 році, тоді йому було 8 років.

Підтримка, що надихає: творча історія родини

Робота юного митця / фото надала мама хлопчика, пані Яніна

“Коли я малюю або займаюсь ліпленням чи шиттям я відчуваю спокій і мені це подобається”, — поділився Федір своїми емоціями з журналісткою Вільногірськ IN.UA.

Його мама, пані Яніна, розповідає, що родина всіляко підтримує сина: 

“Ми завжди допомагаємо сину у будь-яких його починаннях, залюбки сідаю з ним малювати та вже й сама навчилась цієї справи. Федір сам почав шити, але якщо є якісь складні деталі, то я йому можу допомогти. Ідеї для своїх іграшок та виробів Федір придумує самостійно. З батьком купуємо всі необхідні матеріали, заохочуємо до нових ідей, не обмежуємо його фантазію”.

Федір за роботою / фото надала мама хлопчика, пані Яніна

Мама Федора, Яніна, уважно стежить за його творчим розвитком, заохочує малювати, ліпити, вигадувати. На власному досвіді переконалась, як важливо для дитини мати підтримку з боку батьків. Саме тому Яніна дала пораду іншим родинам у громаді:

“Не бійтеся давати дитині свободу у творчості. Навіть якщо ви не одразу бачите результат — підтримка дуже важлива. Завдяки творчості діти відволікаються від своїх страхів. Розвивають свою уяву, нові можливості. Не обов’язково займатись на платних гуртках, є безліч відеоуроків, майстер-класів, інформації у соціальних мережах, завдяки яким можна всією родиною підтримувати та займатись розвитком таланту своїх дітей”. 

Жираф, картина у виконанні Федора Слишкіна / фото надала мама хлопчика, пані Яніна

Творчий досвід дітей у Вільногірську доводить, що щира підтримка батьків може стати вирішальною у розкритті дитячих талантів. Так відбувається і в родині Федора. Під час розмови він з усмішкою розповідав, як мама підтримує його захоплення: зберігає малюнки, надихає пробувати нове й вірить у його мрію стати художником.

Читайте також:

Підписуйтесь

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Вадиму Коваленку посмертно присвоєно звання “Почесний громадянин Вільногірської територіальної громади”

Анастасія Гришкова 13:00, 17 Червня 2025
Вадим Коваленко / фото, vilnohirsk-memory

Вадим Коваленко отримав подвійний удару ворожого БпЛА “Ланцет”, під час виконання бойового завдання у 19 травня 2025 року, а 28 травня Вадим помер у лікарні.

На позачерговій сесії Вільногірської міської ради було прийнято рішення про присвоєння Вадиму Коваленку посмертно присвоєно звання “Почесний громадянин Вільногірської територіальної громади”

Вадим народився 21 листопада 1969 року у місті Вільногірськ. Після закінчення середньої школи №1 вивчився на екскаваторника у нашому місцевому професійно-технічному училищі (зараз – Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти).

19 травня 2025 року, під час виконання одного із таких завдань, налетіли ворожі “Ланцети”… Удар був настільки сильним, що Вадим Коваленко отримав цілий ряд важких поранень, вражень життєво важливих органів. Його бойовий побратим, сам поранений, не залишив Вадима Борисовича, виніс із палаючого екскаватора, разом із іншими побратимами доставив до медслужби. Потім була реанімація в одній із клінічних лікарень Запоріжжя. Однак, врятувати життя воїна не виправдались.

28 травня 2025 року старший солдат Вадим Коваленко, не приходячи до свідомості, помер.

Підписуйтесь

Історії

Малюнки, глина і тканина: як дитяча фантазія оживає в руках юного митця з Вільногірська

11 річний Федір має мрію — стати професійним художником і колись організувати власну виставку. Творчі роботи хлопчика вже можна побачити на шкільних виставках у ліцеї, […]

15:29, 07.07.2025 Діана Попович

Вадиму Коваленку посмертно присвоєно звання “Почесний громадянин Вільногірської територіальної громади”

Вадим Коваленко отримав подвійний удару ворожого БпЛА “Ланцет”, під час виконання бойового завдання у 19 травня 2025 року, а 28 травня Вадим помер у лікарні. […]

Субсидії на оренду житла: що зміниться для ВПО у червні

Держава розширила можливості отримання субсидій на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб: тепер допомога охоплює оренду кімнат, спільне проживання кількох сімей, а також надається при […]

У Вільногірську присвоєно звання “Почесний громадянин громади” загиблому Герою

У Вільногірську посмертно вшанували загиблого захисника України — Ігорю Тубальцеву присвоїли звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” за героїзм, відданість присязі та незламність духу. […]

Спортсмени з Вільногірська взяли участь у чемпіонаті в Кам’янському

У місті Кам’янське 25 травня пройшов Відкритий чемпіонат з класичного жиму лежачи серед усіх вікових груп. Участь у змаганнях взяли спортсмени з різних населених пунктів […]