Одна людина загинула ще 11 отримали поранення внаслідок ракетного обстрілу по Кривому Рогу. Внаслідок обстрілу одна людина загинула, ще 11 людей отримали поранення.

Про це повідомляє Міністерство внутрішніх справ України.

Обстріл Кривого Рогу, що відомо

Ввечорі, 24 грудня, війська рф обстріляли Кривий Ріг на Дніпропетровщині. Як повідомив голова Криворізької військової служби Олександр Вілкул, рф вдарила по місту балістичними ракетами. Влучання відбулося у житловий будинок на 32 квартири.

Внаслідок обстрілу є постраждалі

За даними Ігоря Клименка, міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, внаслідок атаки загинула одна людина, ще 11 містян отримали травми, серед яких 16-річна дівчина.

Наслідки обстрілу

Багатоквартирний будинок зруйновано з першого по четвертий поверхи. Крім того, були пошкоджені магазини, понад 20 автомобілів та вікна в сусідньому будинку.

На місці працюють працюють мобільні штаби Національної поліції та ДСНС, а також слідчо-оперативні групи, криміналістична лабораторія, вибухотехніки, рятувальники та медики.

Волонтер і донор із Франції на ім’я Стефан, який раніше допомогав будувати притулок для котів “Пухнастий батальйон”, уперше особисто приїхав до Вільногірська. Його візит став помітною подією для місцевих зоозахисників, адже іноземний гість не лише наважився відвідати Україну під час війни, а й привіз із собою підтримку, щирість і зацікавленість у спільній справі.

Більше про візит французького гостя читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Візит до притулку відбувся всупереч війні

Це був перший візит Стефана до України. За його словами, відвідати нашу країну він мріяв упродовж останніх восьми років, але раніше не міг залишити дім надовго, бо доглядав велику кількість власних котів — від шести до дев’яти одночасно.

Шлях Стефана до зоозахисту розпочався ще в дитинстві. У його домі завжди жили коти, тож любов до тварин зростала разом із ним. У 2015 році він почав співпрацю з кількома французькими зоозахисними організаціями як прийомна родина для тварин. Тоді Стефан почав брати до себе врятованих котів і доглядати їх, доки ті не знаходили постійних господарів.

Попри війну, війну в Україні Стефан здійснив задумане завдяки наполегливим запрошенням українського друга Олександра Посметухова.

“Він мав сумніви, їхати в Україну чи ні, але я його переконав і дуже тішуся, що так сталося!” — розповідає волонтер притулку ГО “Пухнастий батальйон” Олександр Посметухов.

Подорож Стефана тривала майже два дні: автобусом він доїхав до Вільногірська, щоб особисто побачити притулок і тварин, яким допомагав на відстані.

Першим його зустрів Олександр. Згодом до них приєдналася власниця притулку Ольга Роговенко. Разом із волонтеркою та смм-менеджеркою редакції Вільногірськ IN.UA Анастасією Бондар вони провели для Стефана екскурсію: показали вольєри, приміщення, познайомили з історіями порятунку котів.

Особливо Стефана цікавили умови утримання тварин у притулку “Пухнастий батальйон”. Ознайомившись на місці, він залишився задоволений побаченим.

За його словами, вольєри розділені на відкриту частину та утеплене приміщення, де є обігрів — тож хвостаті мають дах над головою і тепло взимку. Усі коти прилаштовані в групових просторих клітках, нагодовані, доглянуті, стерилізовані та вакциновані.

“Добре видно зусилля Саші ,Олі та їх команди щодо перетворення цього місця на затишний дім для котів” — говорить Стефан про притулок.

За словами Стефана, єдине, чого хотілося б — більше простору. Приміщення замале для понад 120 котів.

“Це не докір, а констатація факту: більшa площа полегшила б життя і тваринам, і вам, волонтерам, яким було б зручніше пересуватися між клітками”, — додав Стефан.

Крім того, гість з Франції щиро захоплюється відданістю вільногірських волонтерів, які рятують тварин. Стефан звернув увагу, що навіть під час війни команда притулку продовжує піклуватися про чотирилапих, шукає можливості розширити територію і покращити умови.

За словами Стефана, це виклик, який йому добре знайомий, адже й у Франції притулкам постійно доводиться шукати ресурси для розширення та утримання своїх підопічних.

Французький погляд на порятунок тварин

За словами Стефана, такі опікуни на волонтерських засадах – звична практика у Франції. Благодійні товариства беруть тварину з вулиці, обстежують її, стерилізують, вакцинують, чипують, а потім передають у прийомну сім’ю до прилаштування.

“Витрати на харчі чи наповнювач інколи компенсує волонтеру організація, але найчастіше люди частково забезпечують підопічних і власним коштом. Ветеринарні послуги (лікування, вакцинація, стерилізація) зазвичай покриваються фондом”, — ділиться Стефан.

Він пояснив, що за французькими законами, якщо на вулиці помітили безпритульну тварину, слід сповістити міські служби, які виловлюють кота чи собаку й перевіряють наявність ідентифікації (мікрочіпу або татуювання). Якщо власника тварини не знаходять, її передають на карантин у притулок, який співпрацює з міською владою. Після кількох тижнів карантину тварину офіційно ставлять на облік, стерилізують, роблять щеплення і віддають на влаштування новим родинам.

“Звісно, на практиці не все виглядає ідеально. Між французькими зоозахисними організаціями інколи існує певне суперництво. Одні наголошують на суворому дотриманні закону і вимагають викликати для відлову лише міські служби, проте самі рідко виходять на вулиці рятувати тварин. Інші організації працюють безпосередньо на місцях і самі відловлюють котів, які потрапили в біду”, — пояснює Стефан.

Стефан ділиться, що притулки у Франції виживають завдяки підтримці небайдужих. Найбільші національні організації – SPA (Товариство захисту тварин) та “30 Millions d’Amis” (30 мільйонів друзів) — допомагають їжею, ліками, домовляються про знижки у ветеринарів.

Зокрема, міські бюджети теж виділяють певні кошти на офіційні притулки, але їх завжди бракує. Тому основою захисту тварин у Франції, як і в Україні, залишається волонтерська праця та приватні пожертви.

Приїхавши до Вільногірська, Стефан зміг порівняти цей досвід з українськими реаліями. Він зауважив, що місцеві волонтери в притулку роблять усе можливе, аби належно опікати тварин – так само віддано, як це роблять його колеги у Франції.

У Вільногірську досі не з’явилося опалення, попри те, що рішенням виконавчого комітету опалювальний сезон 2025/2026 року в громаді мав розпочатися ще 20 жовтня. 

Рішення є — тепла немає

Питання “коли буде тепло” турбує мешканців міста, особливо батьків вихованців дитячих садків, учнів ліцеїв та пацієнтів лікарні — у приміщеннях холодно, а діти, за словами педагогів і батьків, почали частіше хворіти.

Рішення виконкому призначає відповідальних за запуск опалення: 

• КП “Жилкомсервіс”, 
• заступника міського голови — директора Департаменту соціально-гуманітарної політики,
• заступника міського голови — начальника управління архітектури, капітального будівництва (УАКБ),
• контроль за виконанням покладено на міського голову Володимира Василенко.

Напередодні початку сезону начальник УАКБ Ростислав Варницький звітував, що громада готова до опалювального періоду, загальний відсоток виконання — 100%.

Попри це, станом на понеділок, 27 жовтня, батареї у закладах залишаються холодними.

Депутат міської ради Олег Штамбург повідомив, що дитячі садочки громади надіслали всі необхідні заявки на підключення опалення до підприємства, яке надає теплопостачальні послуги. Проте їх так і не було підключено.

“За моїми припущеннями, а я близько восьми років працював головним інженером місцевого підприємства, яке надавало опалення місту, запуску тепла можуть перешкоджати або організаційні, або технічні моменти. Виходить, керівництво КП “Жилкомсервіс” досі їх не вирішило з газорозподільною компанією”, — зазначив Штамбург.

Відповідальних не знайти

Редакція Вільногірськ IN.UA вирішила з’ясувати, чому опалення не подається. Спочатку журналістка звернулася до начальника управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Ростислава Варницького, однак їй повідомили, що він цього тижня перебуває у відпустці.

Далі журналістка вирушила до КП “Жилкомсервіс”, де поспілкувалася з головним інженером Віталієм Федоренком. Він відповів: “Я цим не займаюсь, це не до мене”.

На уточнювальне питання, хто ж відповідає за запуск опалення і до кого звертатися, посадовець зазначив, що не знає.

Журналісти телефонували до начальника КП “Жилкомсервіс” Івана Буряка, однак той скинув дзвінок.

Редакція намагалася зв’язатися із міською гарячою лінією — проте дзвінки або скидалися, або лінія була постійно зайнята. Не вдалось отримати коментар і від міського голови Володимира Василенка — він скидував дзвінки.

З’ясувавши, що на час відпустки Ростислава Варницького його обов’язки виконує Віра Зеленська, журналісти зателефонували їй того ж дня. Пані Віра взяла слухавку, але сказала: “Мені зараз незручно говорити, передзвоніть завтра після 09:00”.

Наступного дня журналісти намагалися додзвонитися до Віри Зеленської чотири рази у різний час, але безрезультатно: телефон або не відповідав, або виклик відхиляли.

Причини затримки офіційно не пояснюють.

Втім, як повідомив президент Володимир Зеленський, опалювальний сезон має розпочатися з 28 жовтня 2025 року. Про це він заявив час зустрічі з журналістами, передає “Суспільне”.

Редакція Вільногірськ IN.UA продовжує стежити за ситуацією та намагатиметься отримати коментарі від представників міської влади й комунальних служб найближчим часом.

Читайте також:

Тризуб у Вільногірську буде: чому відклали встановлення об’єкту