Дніпропетровська область посіла друге місце за кількістю повітряних тривог, які лунали у 2024 році. Повітряна тривога лунала 2034 рази. Для зіставлення даних порівнювалися показники з 1 січня 2024 року по кінець 30 грудня включно.

Про це повідомляє Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.

Повітряна тривога: статистика

Таку заяву Інспекція зробила на основі даних від UA War Infographics. Лідером За кількістю тривог стала Харківська область, а лідером за тривалістю – Донецька область.

Якщо подивитися вже на дані на іншому ресурсі – air-alarms, який веде статистичний підрахунок повітряних тривог, то виходять вже інші цифри. Згідно з їх даними, кількість повітряних тривог у 2024 році у різних регіонах була така:

• Донецька область — 5 599 повітряних тривог;
• Харківська область – 5 333 повітряні тривоги;
• Запорізька область – 5 207 повітряних тривог;
• Дніпропетровська область – 4 662 повітряні тривоги;
• Полтавська область – 3 283 тривоги.

Лідерами уже по тривалості повітряних тривог стали:

Донецька область – 7 350 годин;
Харківська область – 6 601 година;
Запорізька область – 5 063 години;
Сумська область – 4 567 годин;
Дніпропетровська область – 4 041 година.

Також за 2024 рік у Дніпропетровській області було найбільше повідомлень про загрозу артобстрілу, а саме 18 948. Друге місце посіла Харківська область — 8 151 повідомлення.

Читайте також:

• “Цінуємо, що ви з нами!” Редакція щиро вітає своїх читачів з Новим роком
• Які події відбулися у Вільногірській громаді протягом 2024 року

На 49-му році життя раптово пішов з життя Олександр Гуменюк, колишній воротар низки клубів української Прем’єр-ліги та тренер.

Про це повідомляє видання Наше Місто Дніпро.

Життя та кар’єра футболіста

Олександр Гуменюк народився 6 жовтня 1976 року в Хмельницькому, де й розпочалася його футбольна кар’єра. У сезоні 1992-1993 років він був заявлений за “Поділля”, проте не зіграв жодного матчу, після чого перейшов до “Борисфена”. У київському “Динамо” він тренувався під керівництвом Віктора Кащея, в юнацькій команді, де разом з майбутнім українським футбольним кумиром Андрієм Шевченком змагався за місце в основному складі, поступившись В’ячеславу Кернозенку.

Протягом своєї кар’єри Олександр захищав кольори таких клубів, як ФК “Дніпро”, “Чорноморець”, “Сталь”, “Металіст” і “Кримтеплиця”. Однак найзначніших досягнень він добився в складі “Волині” під керівництвом Віталія Кварцяного, де його стабільна й надійна гра стала важливою складовою успіху команди.

Після завершення кар’єри футболіста Гуменюк зосередився на тренерській діяльності. Він працював у школі “Динамо”, тренував воротарів юнацької збірної України та допомагав розвивати молоді таланти в дитячій академії “Диназа”.

Олександр Гуменюк залишив після себе дружину Ксенію та двох синів — 19-річного Владислава і 9-річного Іллю. Український футбол пам’ятатиме його як талановитого воротаря та відданого тренера, який зробив вагомий внесок у розвиток українського спорту. Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Олександра Гуменюка.

Читайте також:

• Як почати тренуватися з нового року і не кинути в лютому: поради тренерки з Вільногірська
• Програму “Доступні ліки” розширено: до неї додали ще понад 50 нових препаратів

Учениця Кам’янського ліцею №25, розчарована поведінкою своєї викладачки, опублікувала її фото з непристойним підписом у місцевому Telegram-каналі.

Про це стало відомо з матеріалів справи розміщених на Опендатабот.

Скандал між ученицею та вчителькою

За інформацією суду, дівчина опублікувала фото вчительки з образливим підписом, що, згідно з рішенням суду, принизило честь і гідність педагога. Оскільки школярка є неповнолітньою, відповідальність за її дії покладається на батьків відповідно до українського законодавства.

30 грудня 2024 року Дніпровський районний суд виніс рішення, згідно з яким матір дівчинки була визнана винною в адміністративному правопорушенні за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це порушення стосується неналежного виконання батьківських обов’язків щодо виховання дитини, що призвело до правопорушення. Суд врахував, що мати працює машиністом крана на підприємстві ПрАТ “Камет-Сталь”.

За рішенням суду, мати повинна сплатити штраф у розмірі 850 гривень і судовий збір на суму 605 гривень.

Цей випадок став приводом для обговорення важливих питань щодо відповідальності батьків за поведінку дітей в інтернеті, а також етики спілкування та поваги до вчителів. Це також нагадує про необхідність контролю за діяльністю дітей у соціальних мережах та месенджерах і важливість виховання поваги до інших людей, попри їхній соціальний статус.

Читайте також:

• Субсидії на оренду житла для переселенців: хто може отримати допомогу від держави у 2025 році
• Уряд вніс зміни щодо компенсації за розміщення внутрішньо переміщених осіб