Укрзалізниця пропонує знижки на квитки в плацкартні вагони, що робить подорожі залізницею більш доступними завдяки програмі лояльності.

Про це йдеться на сайті Укрзалізниці.

Як залежить ціна від дня тижня

Вартість квитків на поїзди “Укрзалізниці” змінюється залежно від дня тижня. Найкращі ціни на квитки доступні у вівторок і середу, а квитки на потяги Інтерсіті+ вигідніше купувати за 15-20 днів до поїздки, що дозволяє заощадити до 10%.

Звичайні потяги:

• понеділок, четвер, субота – базовий тариф;
• вівторок, середа – знижка 10%;
• п’ятниця, неділя – надбавка 10%.

Інтерсіті+:

• вівторок – знижка 15% на квитки першого класу та 10% на квитки другого класу.
• середа – знижка 10% на обидва класи.
• четвер, субота – знижка 10% на квитки другого класу.

Купуйте заздалегідь – економте більше

Також Укрзалізниця пропонує знижки на квитки Інтерсіті+ залежно від дати покупки:

• за 20-15 днів до поїздки – знижка 10%:
• за 4-2 дні до відправлення – ціна зростає на 10%;
• за 1 добу до відправлення – надбавка 15%.

В Укрзалізниці зазначають, що знижки та надбавки стосуються лише плацкартної частини вартості квитка.

Водночас ті, хто регулярно користується потягами Інтерсіті+, можуть зареєструватися у програмі лояльності на сайті.

Читайте також:

• Зміни в розкладі приміських поїздів, які проходять станцією Вільногірськ
• Допомога при народженні дитини у 2025 році: сума та умови оформлення

Грошова допомога до Дня Незалежності України надається одноразово у розмірі від 450 до 3100 гривень.

Про це йдеться у Постанові Кабінету міністрів.

Хто має право на грошову допомогу

Особи з інвалідністю внаслідок війни:

• I групи — 3100 гривень;
• IІ групи — 2900 гривень;
• III групи — 2700 гривень.

Також право на виплати мають:

• Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною — 3100 гривень.
• Учасники бойових дій, постраждалі на Революції Гідності, неповнолітні в’язні, діти, народжені в місцях несвободи — 1000 гривень.
• Члени сімей загиблих ветеранів, захисників, померлих учасників бойових дій та осіб з інвалідністю — 650 гривень.
• Учасники війни, колишні в’язні, примусово вивезені, діти партизанів і підпільників — 450 гривень.

Читайте також:

• Усе місто зупиниться на хвилину: у Вільногірську оновлять систему сповіщення — сигнал почує кожен район
• В Україні повернуть щоквартальну звітність для ФОП

Українське козацтво залишило глибокий слід в історії — від захисту рідної землі до формування ідеї державності. Їхній дух свободи, самоврядування та відданість Батьківщині й досі надихають українців і формують національну ідентичність.

Від Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, козацьких зимівників до знищення Запорозької Січі – більше читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Фортеця часу: де починається козацька історія

Початки заселення території Верхньодніпровщини сягають козацької доби. Колись це були землі, де проходили захисні рубежі запорожців, а саме укріплення тут мало оборонний характер – як фортеця. “Тут кожен камінь дихає козацьким минулим”, – з хвилюванням розповідає Наталія Іванівна Коновал, директорка Верхньодніпровського краєзнавчого музею.

Запорізька спадщина

В Україні існувало щонайменше близько десяти Запорозьких Січей. За словами директорки, вісім із них були на території сучасної Дніпропетровщини. Ці укріплення – свідки бурхливого розвитку запорозького козацтва, про яке в музеї можна дізнатися не лише з експозицій, а й з реконструйованого макета останньої Запорозької Січі, автором якого є Кузьма Голов’янко.

Мазепа, Полтава і наш край

З музею відкривається ще одна глибока сторінка – історія Івана Мазепи. Після поразки під Полтавою 1709 року шведська армія разом із Мазепою відступала саме через територію сучасного Верхньодніпровська. Тут, за словами директорки, в Дніпровокам’янці залишилася могила трьохсот мазепинців, які прикривали відступ союзних військ.

“У 1748 році онук одного з полеглих козаків поставив хрест на могилі свого діда, який і досі вцілів, незважаючи на війни, революції й бур’яни”, – наголошує Наталія Іванівна.

Козацькі зими й українська Кубань

Після руйнування Січі у 1775 році багато козаків рушили на Кубань, де й заклали підвалини нової спільноти. Проте дехто повертався й назад – зокрема на Верхньодніпровщину.

Архіви музею зберігають дані про п’ять козацьких зимівників на території сучасного міста, включно з зимівником Макара Нагая. Відомо навіть, де саме він був розташований.

“Ми маємо копії документів, які підтверджують – земля надавалась Григорію Потьомкіну, улюбленцю Катерини II. Тут оселилися українці і не тільки, які відслужили 25 років у війську разом зі своїми сім’ями”, – зазначає директорка.

Верхньодніпровськ: з козацької слободи – до міста

Поселення, що виникло довкола зимівника, називалось Григорівкою, пізніше – Новогригорівкою. У 1806 році воно стало повітовим містом і отримало нову назву – Верхній Дніпро (Верхньодніпровськ). Місто зростало, змінювалося, але завжди зберігало зв’язок з козацьким корінням.

“Слава Богу, що назву не змінювали далі, – усміхається пані Наталія, – бо кожна назва – це як ниточка до історії, з минулого в майбутнє”.

Петро Калнишевський: останній кошовий

Історія завершення козацької доби неможлива без згадки про Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорозької Січі. Після зруйнування Січі у 1775 році він був засланий на Соловецькі острови, де провів понад 25 років у неволі й помер у віці понад 100 років.

“На Соловках знайшли плиту з написом: “Останній кошовий отаман Війська Запорозького Петро Калнишевський””, – розповідає директорка.

Архітектура міста Архітектура Верхньодніпровська

Будинки ХІХ – початку ХХ століття – теж частина історії. Найцікавіша споруда – будинок повітового земства, збудований у 1876 році за проєктом архітектора Харманського, добудований в 1911 році, він пережив дві війни, революції, підірвані мости і реставрації.

Тут і нині збереглися мармурові сходи, по яких, за переказами, виїжджав на коні Нестор Махно у 1919 році. Основний інтер’єру залишається автентичним, незважаючи на реставрації і перебудови. Багато цікавих місць Верхньодніпрповська можна побачити під час пішохідних екскурсій по місту.