Це місто приємних людей: Вільногірськ очима гостя з Франції

Вільногірськ побачений очима французького гостя — це місто приємних людей, яскравих барв і щирих історій. Благодійник Стефан, який приїхав підтримати місцевий котячий притулок “Пухнастий батальйон”, уперше прогулявся вулицями міста, де кожен куточок має свій характер і душу. Після знайомства з притулком Стефан вирушив на екскурсію Вільногірськом.

Більше про мандри Стефана з Франції читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Подорож до України

Стефан охоче ділився своїми загальними враженнями від України. За кілька днів він встиг побачити лише три міста — Львів, Київ і Вільногірськ. Свою подорож до України Стефан планував із кількома конкретними цілями.

Передусім він прагнув зустрітися з Олександром Посметуховим — із яким познайомився в соцмережах. А також Стефан прагнув відвідати притулок для котів у Вільногірську.

Нагадаємо, про візит Стефана до притулку “Пухнастий батальйон”, редакція Вільногірськ IN.UA писала раніше.

Стефан зізнається: “Я просто мріяв нарешті поговорити наживо. Це не просто зустріч — радше здійснена мрія. Після багатьох місяців онлайн-листування нарешті побачити Олександра Посметухова не на екрані, а поруч — справжнього, із втомленими, але теплими очима волонтера”.

Він замовкає на мить, ніби підбираючи слова, а потім додає: “Тепер я хочу привезти ці свідчення до Франції — розповісти людям, що тут, серед війни, народжується добро”.

Разом із смм-менеджеркою редакції Вільногірськ IN.UA Анастасією Бондар та Олександром Посметухим, Стефан прогулялася вулиця Вільногірська, відвідав галереєю, де зараз триває виставка малюнків місцевої художниці. А потім заглянув у місцеву кав’ярню, де аромат гарячого какао зігрів його після довгої дороги.

А далі на гостя чекала несподіванка — урок ткацтва, де він власноруч спробував створити маленький сувенірний. Для Стефана організували спеціальний майстер-клас англійською, на якому він власноруч створював маленький сувенірний прапор України — символічну пам’ятку свій візит у Вільногірськ.

Французький гість зізнався, що ткацтво далося йому непросто і жартома охрестив свій виріб “шедевром з лапками”. Але сам процес його справді захопив: Стефан відчув себе частиною місцевої спільноти та глибше занурився в українські традиції.Особливе враження на нього справила атмосфера майстерні — діти, що завітали на урок, із захопленням розпитували гостя з Франції, а щирість і тепло, з якими його прийняли.

“Мене вразило, як я раптом став мало не дивом для дітлахів тільки через те, що я француз. Вони обсипали мене питаннями!” – сміється Стефан, згадуючи цю зустріч.

Під час майстер-класу з ткацтва Стефан побачив розмальовані боєприпаси — арт-об’єкти, що контрастували з війною й водночас надавали сенсу пережитому.

“Це було сильно. Мені дуже сподобалися розмальовані гільзи — вражаючий контраст між жорстокістю війни та ніжністю мистецтва. На мить навіть виникла думка запитати, чи можна придбати такі роботи, але потім усвідомив: навряд чи їх пропустять через кордон. Та річ не в цьому. Мене завжди захоплює, коли речі отримують новий зміст — коли те, що колись руйнувало, перетворюється на символ життя, сили й творчості”, — ділиться Стефан своїми враженнями.

Місто Вільногірськ видалося гостеві доволі типовим прикладом міського середовища: повсюди багатоповерхівки, дитячі майданчики, школи. Водночас Стефан відзначив контраст із сучасними магазинами й сервісами, розташованими вздовж головної вулиці.

“Аптеки тут на кожному кроці!” – дивується він, адже у Франції такої кількості аптек не зустрічав.

Дуже сподобався Стефану місцевий парк. Особливо ж він був у захваті від синьо-жовтих кольорів, які жителі міста використовують, де тільки можна, аби підкреслити українську ідентичність.

“Навіть старий футбольний стадіон тут розфарбували в національні барви. Це викликає повагу – люди горді за свою країну,” – зазначає Стефан.

Стефан знайомився з Вільногірцями та дізнавався їхні історії. Його щиро здивувало, що в Україні після виходу на пенсію люди часто змушені продовжувати працювати, адже пенсії не завжди вистачає на власне життя чи утримання сім’ї.

“У Франції після виходу на пенсію лікар чи будь-який працівник не мусить далі працювати – забезпечення достатнє. Тут же люди віддають себе справі, навіть коли держава не може належно потурбуватися про них самих,” – ділився Стефан.

Це відкриття додало йому ще більшої поваги до українців, їхньої відданості та життєвої стійкості.

Головною ж особливістю, яку французький гість виніс із подорожі, стала щирість та гостинність українців. Попри мовний бар’єр, він завжди знаходив когось, хто міг допомогти: десь переклали меню, десь підказали дорогу, а хтось просто підтримав дружньою розмовою.

Емоції після поїздки та послання українцям

Стефан не приховує: ця подорож стала для нього особливою. Попри довгу дорогу й ризики, він радий, що приїхав саме зараз, у такий непростий час. Свій загальний стан після повернення француз описує як піднесений і натхненний.

На питання, яке повідомлення про Україну він повезе світові, Стефан відповідає просто: “Треба й надалі підтримувати Україну та українців усіма можливими способами”.Він переконався, наскільки важливою є ця підтримка на місці – від зброї для фронту до пожертв на корм для тварин у тилу.

Стефан адресував кілька теплих слів самим українцям, особливо волонтерам і мешканцям Вільногірська: “Тримайтеся! Ви неймовірно сильні люди!” Наприкінці візиту Стефан пожартував, що обов’язково приїде ще раз – але вже після нашої перемоги, аби не хвилювати рідних такою небезпечною мандрівкою.

“Ця поїздка видалася трохи довгою і виснажливою – майже два дні в автобусі. Дорогою я багато думав про українців, які їхали цим маршрутом у зворотному напрямку в 2022-му, у набагато тяжких обставинах…Тепер я відчуваю ще більше поваги до українського народу,” – зізнається Стефан.

Французький гість щиро подякував всім, з ким познайомився у Вільногірську, за теплий прийом. Додому він повертається зі спогадами та історіями, якими планує поділитися з друзями.

Відпочинок — це те, чого ми чекаємо після важких робочих днів. Інколи хочеться вирватися з метушні великого міста, побути на природі та насолодитися новими враженнями. Від мальовничих кар’єрів і стародавніх вулканів до затишних екоферм та історичних пам’яток — ці місця стануть ідеальним вибором для проведення часу на вихідних та дозволять відпочити без зайвих турбот.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала кілька цікавих напрямків, що знаходяться недалеко від Дніпра.

Відпочинок: куди можна поїхати недалеко від Дніпра

Дніпропетровська область багата на різні активності для жителів, які бажають весело та з користю провести вікенд. Тут можна знайти і власні “Мальдіви”, і найстаріший вулкан Європи, і сучасні гастрономічні ферми. Детальніше про кожне з цих місць дізнавайтеся далі.

Вільногірський кар’єр (“Дніпровські Мальдіви”)

Одне з найпопулярніших місць для літнього та осіннього відпочинку на Дніпропетровщині — Вільногірський кар’єр. Раніше тут видобували цирконієві піски для скляного заводу, а зараз локація приваблює відпочивальників блакитною водою та білосніжним піском. Навіть у будні тут чимало людей з різних куточків області.

Від Дніпра до кар’єра близько 100 кілометрів. Автівкою дорога через Кам’янське займе приблизно 2 години. Також можна доїхати щоденною електричкою “Дніпро-П’ятихатки” — виходити потрібно на зупинці “104 км”, звідки до пляжу 15 хвилин пішки. Третій варіант — автобус до Вільногірська, а далі попутний транспорт.

На пляжі є білий пісок, але роздягальні відсутні. Є один платний туалет. Поблизу кар’єра працює точка прокату, де можна орендувати шезлонг та парасольку. Магазинів безпосередньо на пляжі немає. Сміттєвих баків також немає, хоча розміщені таблички із закликом не смітити; загалом на пляжі зберігається відносна чистота.

Серед розваг пропонують прокат квадроциклів і гідроциклів, “плюшок” та “бананів”, а також водяний батут.

Аполлонівський палеовулкан

Це унікальне природне утворення віком понад три мільярди років. Хоча колись вулкан височів над місцевістю, зараз це рівнина з пагорбами, поросла травою. Проте на дні досі можна побачити давні потоки лави та каміння.

Палеовулкан розташований за 50 км від центру Дніпра біля села Аполлонівка. Машиною дорога займе близько години. Також курсують міжміські автобуси (о 07:35 та 14:00), від яких доведеться йти 45 хвилин пішки або брати таксі. Важливо враховувати, що прямих зворотних рейсів немає.

Безпосередньо біля вулкана немає магазинів чи облаштованих зон відпочинку — найближчі знаходяться в селі. На території відносно чисто, але смітники відсутні.

Старі Кодаки

У селі Старі Кодаки, що за 20 км від центру Дніпра, можна провести час на місці зруйнованої понад 300 років тому Кодацької фортеці. Звідси відкривається чудова панорама на затоплений кар’єр та річку Дніпро. Тут можна порибалити, зробити гарні фото або просто прогулятися.

Автівкою дорога від центру займе близько 40 хвилин. Можна доїхати прямою маршруткою №109 (від площі Вокзальної до кінцевої зупинки у с. Старі Кодаки), а далі пройти 800 метрів пішки.

Ферма-сироварня “Зелений гай”

Якщо ви шукаєте контактного спілкування з природою, варто відвідати екоферму “Зелений гай”. Тут мешкають коні, корови, вівці, страуси та багато інших тварин, яких можна гладити й годувати.

Екскурсійні тури з Дніпра включають трансфер, розповідь про історію ферми, дегустацію крафтових сирів та відпочинок біля річки. Вартість організованого туру становить 890 грн для дорослих та 790 грн для дітей (4-13 років).

Равликова ферма “Ravlyk Park”

У селі Теплівка працює сімейна екоферма, де вирощують равликів. Екскурсія включає огляд плантацій, контактне спілкування з равликами та навіть равликові перегони.

Проте ферма відома не лише равликами. Власниця Ярослава Палієнко перетворила простір на місце, тісно пов’язане з українською культурою та традиціями. Тут часто проходять етнофестивалі та майстер-класи. У центрі ферми стоїть хатинка, наповнена старовинними предметами побуту — рушниками, глечиками, мотанками. Тут минуле живе поруч із сучасністю: на вікні може стояти старий програвач, а над ним — сучасний Wi-Fi-роутер.

Під час святкувань на подвір’ї грають цимбали, проходять майстер-класи з гончарства, а на вогні готують козацькі страви. Особливу атмосферу створюють частування домашніми варениками (зокрема і з равликовою начинкою), які організатори ліплять власноруч.

Читайте також:

Вареники, цимбали та равлики: редакція провела день на Фестивалі вареників у Теплівці 

Золоті дерева, мальовничі водойми, скелясті береги та старовинні споруди – восени Дніпропетровщина має чимало локацій для атмосферних фотосесій. Не обов’язково їхати далеко чи шукати краєвиди лише у Дніпрі – цікаві місця для яскравих кадрів є і в інших куточках області. 

ТОП-5 локацій, де осінню природу можна поєднати з незвичайними пейзажами та архітектурою – на Вільногірськ IN.UA.

Старі Кодаки

Старі Кодаки – мальовнича локація неподалік Дніпра, яка восени особливо добре підходить для атмосферної фотосесії. Тут можна поєднати природні пейзажі з історичним колоритом: схили Дніпра, просторі краєвиди, дерева, вкриті золотим і багряним листям, та залишки давньої Кодацької фортеці створюють різнопланове тло для кадрів. Восени природа додає локації теплих відтінків, а м’яке сезонне світло допомагає зробити фотографії більш затишними й кінематографічними.

Токівський водоспад

Невеликий каскад завдовжки близько 30 метрів, де вода спадає по масивних виступах червоного граніту, знаходиться біля селища Токівське, на річці Камʼянка. Восени Токівський водоспад набуває особливого настрою – теплі відтінки трави й осінньої рослинності контрастують із червоним гранітом та водою. Ця локація – ідеальний варіант локації для осінньої фотосесії, якщо хочеться не просто “осіннього парку”, а ефектних пейзажів із камінням та водою. 

Тунельна балка 

Тунельна балка – це природний оазис посеред Дніпра з різноманітними деревами, чагарниками, струмками та пішохідними стежками, що у жовтні вкривається жовтим, червоним та темно-зеленим листям. Тут можна отримати різноманітні осінні кадри: портрети серед золотого листя, атмосферні фото на лісових стежках, а також романтичні знімки біля схилів. 

Ліси Орлівщини

Один із найбільших лісових масивів області, загальна площа якого сягає близько 40 тисяч гектарів та знаходиться за 40 кілометрів від Дніпра. Ліс тут дуже різноманітний – дубові та байрачні ліси, вербові зарості, соснові бори та багато іншого. Восени місце є дуже фотогенічним: за одну поїздку можна отримати кадри у різних стилях. Зокрема, серед золотого дубового лісу можна отримати теплі осінні портрети, а біля озера та берега Самари – кадри з відображенням дерев у воді. 

Замок у Дніпровському

Одна з найбільш незвичайних локацій Дніпропетровщини для атмосферної фотосесії – Дача архітектора у селищі Дніпровському. Восени це місце особливо цікаве через контраст старого каменю та жовто-зеленого листя. На фоні замку можна зробити кадри у стилі середньовічної казки: портрети біля кам’яних стін, арок і вежі, фото зі сходами та кадри, де осіннє листя обрамляє споруду.

Читайте також:

Осінь на городі: прості поради для врожаю наступного року