Великдень – головне християнське свято, дата якого змінюється щороку. Католики та православні часто святкують його в різні дні, але у 2025 році дата збігається – 20 квітня. Чому так відбувається пояснив священик Володимир Камено для Вільногірськ IN.UA

Як визначають дату Великодня

Правила обчислення Великодня були встановлені ще у 325 році на Першому Вселенському соборі. Основні критерії такі:

• Великдень святкують після весняного рівнодення, яке настає 21 березня за юліанським календарем (або 3 квітня за григоріанським);
• дата має припадати на першу неділю після повного місяця, який настає після рівнодення;
• якщо цей день збігається з іудейським святом Песах, то Великдень переносять на наступний тиждень.

Ця система забезпечує рухомий характер дати Великодня: вона може змінюватися від 4 квітня до 8 травня за григоріанським календарем.

“Потрібно, щоб склалося три речі: рівнодення, повний місяць і перша неділя після нього. Ось чому дата постійно змінюється”, – пояснює Володимир Камено.

Чому різні церкви святкують у різні дні

Головна причина – використання різних календарів. Католики та більшість протестантів слідують григоріанському календарю, який більш точно відображає астрономічний рік. Більшість православних церков святкують за юліанським календарем, який на 13 днів відстає від григоріанського.

“У католиків рівнодення припадає раніше, ніж у нас, бо вони користуються григоріанським календарем, а ми – юліанським. Через це дати часто не збігаються”, – пояснює Володимир Камено.

Православна Церква України у 2023 році перейшла на новоюліанський календар, який збігається з григоріанським у всіх нерухомих святах. Однак Великдень і далі визначають за юліанською пасхалією, що й створює розбіжності.

“Ми повернулися до того календаря, за яким жили наші пращури. Це не нововведення, а відновлення старої практики”, – зазначає Володимир Камено.

Коли Великдень збігається

Попри різні календарі, періодично дати Великодня в католиків і православних співпадають. Це трапляється приблизно кожні 7 або 19 років, коли місячний і сонячний календарі вирівнюються.

“Коли оберти Сонця і Місяця співпадають, тоді ми святкуємо разом”, – каже Володимир Камено.

Наступний спільний Великдень після 2025 року припаде на 2031 рік.

Чому календар змінили, а Великдень залишили за старою системою

Перехід Православної Церкви України на новоюліанський календар стосувався лише нерухомих свят, а Великдень залишається прив’язаним до юліанської пасхалії. Це рішення дозволяє зберегти єдність у святкуванні серед православних церков.

“Щодо Великодня нічого не змінилося. Його обчислюють так, як це було тисячоліттями. Пасхалія – це не просто календар, це складна система, яка враховує і сонячний, і місячний цикли”, – пояснює Володимир Камено.

Як підготуватися до Великодня

Перед святом триває Великий піст, який у 2025 році почнеться 3 березня. За словами протоієрея Володимира, його можна розділити на три складові:

• Фізичний піст – обмеження в їжі;
• Духовний піст – молитва, читання Святого Письма;
• Моральний піст – обмеження негативних емоцій та звичок.

“Головне – це не просто не їсти м’яса, а працювати над собою, очищати душу”, – підкреслює Володимир Камено.

Що святкують після Великодня

Одним із головних свят після Великодня є Трійця, яка завжди припадає на 40-й день після Воскресіння Христового. У 2025 році вона відзначатиметься 29 травня.

“У нас є свята, які мають фіксовану дату, а є ті, що залежать від Великодня. Трійця – одне з таких, адже її святкують саме на 40-й день після Воскресіння”, – зазначає Володимир Камено.

Попри те, що дата Великодня змінюється, його значення залишається незмінним. Це свято не про календарні розрахунки, а про саму подію – Воскресіння Христа.

“Немає великого значення, коли саме святкувати Великдень. Головне, ми святкуємо події, такі як Різдво Христове, Водохреща, Богоявлення, Пасху. Хто хоче святкувати дату, нехай святкує. Головне, що ми святкуємо події”, — підкреслив Володимир Камено.

Читайте також:

• «Маємо не забувати, завдяки кому ми можемо святкувати»: вільногірці поділилися своїми думками про Великдень
• Бронювання від мобілізації священиків: думка священнослужителя з Вільногірська

Які солодощі можна їсти без шкоди для зубів? Хоча цукор традиційно вважається головним ворогом усмішки, не всі солодощі однаково шкідливі. Правильний вибір десертів і режим їх споживання допоможуть зберегти зубну емаль здоровою, а візити до стоматолога — рідкісними.

Які солодощі не шкодять зубам – читайте на Вільногірськ IN.UA

Солодке та зуби: що важливо знати

Рідше, але під час їжі — краще

Вживання солодощів під час основних прийомів їжі менш шкідливе для зубів, ніж часті перекуси між ними. Це пов’язано з тим, що часте споживання цукру створює сприятливі умови для розвитку карієсу. 

Клейкі солодощі — особливо небезпечні

Цукерки, іриски та батончики, які прилипають до зубів, можуть затримуватись у важкодоступних місцях, сприяючи розвитку карієсу та навіть пошкодженню пломб.

Природні цукри — менш шкідливі

Фрукти та овочі містять клітковину, воду та поліфеноли, які сприяють очищенню зубів і зменшують ризик карієсу.

Молоко підтримує здоров’я зубів

Коров’яче молоко багате на кальцій і казеїн, які зміцнюють зубну емаль і можуть знижувати ризик карієсу.

Які солодощі безпечні для зубів

• соковиті свіжі фрукти та ягоди;
  
  
• натуральні сухофрукти без доданого цукру (у невеликій кількості);
  
  
• чорний шоколад із низьким вмістом цукру;
  
  
• домашні ласощі без білого цукру, приготовані з бананів або фініків.

Матеріал має інформаційний характер, перед вживанням краще порадитися з лікарем

Читайте також: 

• Риба: ТОП-3 сортів з найбільшим вмістом білка
• ТОП-5 горіхів, які змінять ваше здоров’я на краще

Великдень — це не лише глибоко релігійне свято, а й час яскравих традицій, що сягають корінням у давнину. Від обміну фарбованими яйцями ще з часів стародавніх цивілізацій до запуску повітряних зміїв на Бермудських островах — святкування Великодня у світі вражає розмаїттям символів, звичаїв і культурних особливостей.

Редакція Вільногірськ.IN.UA підготувала добірку цікавих фактів про Великдень. 

Цікаві факти про Великдень

• Традиція обміну фарбованими яйцями виникла ще до появи християнства. У давнину перси та єгиптяни дарували одне одному яйця на честь весняного рівнодення, бажаючи родючості та довгого життя.
• Найбільше у світі пасхальне яйце розташоване у місті Вегревілл, провінція Альберта, Канада. Це гігантське яйце важить близько 2 тонн і має довжину приблизно 8 метрів.
• Англійська назва Великодня — Easter — походить від імені англосаксонської богині весни та світанку Eostre. У деяких культурах її ототожнюють із богинею Іштар.
• Ягня є ще одним важливим символом Великодня в багатьох країнах. Воно символізує жертовність і часто зображується на вітальних листівках із написом “Agnus Dei” (Агнець Божий). Також поширена традиція випікати пасхального баранчика з тіста.
• На Бермудських островах у Страсну п’ятницю існує звичай запускати повітряних зміїв, що символізують вознесіння Христа.
• Традиція купувати новий одяг на Великдень виникла в Нью-Йорку в середині XIX століття. Люди вірили, що новий одяг на свято принесе удачу на весь рік. Цей звичай зберігся донині й набуває дедалі більшої популярності.

Читайте також: 

• Як святкують Великдень в різних країнах
• Як правильно: “Пасха” чи “Великдень”, “паска” чи “куліч”