Великдень – головне християнське свято, дата якого змінюється щороку. Католики та православні часто святкують його в різні дні, але у 2025 році дата збігається – 20 квітня. Чому так відбувається пояснив священик Володимир Камено для Вільногірськ IN.UA

Як визначають дату Великодня

Правила обчислення Великодня були встановлені ще у 325 році на Першому Вселенському соборі. Основні критерії такі:

• Великдень святкують після весняного рівнодення, яке настає 21 березня за юліанським календарем (або 3 квітня за григоріанським);
• дата має припадати на першу неділю після повного місяця, який настає після рівнодення;
• якщо цей день збігається з іудейським святом Песах, то Великдень переносять на наступний тиждень.

Ця система забезпечує рухомий характер дати Великодня: вона може змінюватися від 4 квітня до 8 травня за григоріанським календарем.

“Потрібно, щоб склалося три речі: рівнодення, повний місяць і перша неділя після нього. Ось чому дата постійно змінюється”, – пояснює Володимир Камено.

Чому різні церкви святкують у різні дні

Головна причина – використання різних календарів. Католики та більшість протестантів слідують григоріанському календарю, який більш точно відображає астрономічний рік. Більшість православних церков святкують за юліанським календарем, який на 13 днів відстає від григоріанського.

“У католиків рівнодення припадає раніше, ніж у нас, бо вони користуються григоріанським календарем, а ми – юліанським. Через це дати часто не збігаються”, – пояснює Володимир Камено.

Православна Церква України у 2023 році перейшла на новоюліанський календар, який збігається з григоріанським у всіх нерухомих святах. Однак Великдень і далі визначають за юліанською пасхалією, що й створює розбіжності.

“Ми повернулися до того календаря, за яким жили наші пращури. Це не нововведення, а відновлення старої практики”, – зазначає Володимир Камено.

Коли Великдень збігається

Попри різні календарі, періодично дати Великодня в католиків і православних співпадають. Це трапляється приблизно кожні 7 або 19 років, коли місячний і сонячний календарі вирівнюються.

“Коли оберти Сонця і Місяця співпадають, тоді ми святкуємо разом”, – каже Володимир Камено.

Наступний спільний Великдень після 2025 року припаде на 2031 рік.

Чому календар змінили, а Великдень залишили за старою системою

Перехід Православної Церкви України на новоюліанський календар стосувався лише нерухомих свят, а Великдень залишається прив’язаним до юліанської пасхалії. Це рішення дозволяє зберегти єдність у святкуванні серед православних церков.

“Щодо Великодня нічого не змінилося. Його обчислюють так, як це було тисячоліттями. Пасхалія – це не просто календар, це складна система, яка враховує і сонячний, і місячний цикли”, – пояснює Володимир Камено.

Як підготуватися до Великодня

Перед святом триває Великий піст, який у 2025 році почнеться 3 березня. За словами протоієрея Володимира, його можна розділити на три складові:

• Фізичний піст – обмеження в їжі;
• Духовний піст – молитва, читання Святого Письма;
• Моральний піст – обмеження негативних емоцій та звичок.

“Головне – це не просто не їсти м’яса, а працювати над собою, очищати душу”, – підкреслює Володимир Камено.

Що святкують після Великодня

Одним із головних свят після Великодня є Трійця, яка завжди припадає на 40-й день після Воскресіння Христового. У 2025 році вона відзначатиметься 29 травня.

“У нас є свята, які мають фіксовану дату, а є ті, що залежать від Великодня. Трійця – одне з таких, адже її святкують саме на 40-й день після Воскресіння”, – зазначає Володимир Камено.

Попри те, що дата Великодня змінюється, його значення залишається незмінним. Це свято не про календарні розрахунки, а про саму подію – Воскресіння Христа.

“Немає великого значення, коли саме святкувати Великдень. Головне, ми святкуємо події, такі як Різдво Христове, Водохреща, Богоявлення, Пасху. Хто хоче святкувати дату, нехай святкує. Головне, що ми святкуємо події”, — підкреслив Володимир Камено.

Читайте також:

• «Маємо не забувати, завдяки кому ми можемо святкувати»: вільногірці поділилися своїми думками про Великдень
• Бронювання від мобілізації священиків: думка священнослужителя з Вільногірська

У Кривому Розі на річці Інгулець поліцейські викрили двох чоловіків, які під час нерестової заборони займалися незаконним виловом риби. Збитки, завдані природі, оцінили майже у 200 тисяч гривень.

Викрили браконьєрів із уловом на 200 тисяч гривень

Інцидент стався 4 червня під час спільного патрулювання водної поліції, рибоохорони та поліцейських офіцерів громади. Правоохоронці помітили, як двоє чоловіків ловили рибу сітками з гумового човна, порушуючи заборону на вилов під час нересту.

У результаті незаконного промислу браконьєри добули близько 50 кілограмів риби — серед яких карасі, лящі та окуні.

За фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України — незаконне зайняття рибним промислом. Наразі триває досудове розслідування.

Читайте також:

• На Дніпропетровщині шахраї ошукали родичів зниклих безвісти військових на мільйони гривень
• Правоохоронці затримали чоловіка, який підпалював релейні шафи на залізниці за завданням “куратора”

На Дніпропетровщині перейменують 14 населених пунктів, позбавивши їх радянських та неукраїнських назв. Зміни торкнулися міст, сіл і селищ, назви яких не відповідали нормам української мови або містили імперську символіку.

Про це повідомив голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук.

Перейменування населених пунктів

Парламент ухвалив постанови №13259 та №11363, згідно з якими перейменовано низку населених пунктів, назви яких містили залишки колоніального минулого або не відповідали нормам української мови.

У Дніпропетровській області нові назви отримають 14 населених пунктів:

• місто Підгородне Дніпровського району перейменовано на Підгороднє;
• село Юр’ївка — на Юріївка;
• село Богдано-Надеждівка Кам’янського району — на Богдано-Надіївка;село Ізлучисте Криворізького району — на Променисте;
• село Надеждівка Криворізького району — на Нова Надія;
• село Надеждівка Самарівського району — на Надіївка;
• село Зелена Роща Синельниківського району — на Щасливе;
• село Кирпичне — на Цегельне;
• село Мар’їна Роща — на Мар’янівка;
• село Надеждівка — на Надія;
• село Новий Посьолок — на Мирне;
• село Новопідгородне — на Новопідгороднє;
• селище Хорошеве — на Привільне;
• селище Жемчужне Павлоградського району — на Ясне.

Читайте також:

• Вільногірський ліцей №2 буде академічним ліцеєм — що зміниться? Батьки чекають пояснень від керівництва ліцею та відділу освіти
• Оновлений розклад пасажирських поїздів по станції Вільногірськ на червень