У Вільногірську місцева поліція впроваджує профілактичні заходи для захисту постраждалих та запобігання домашньому насильству у родинах.

Як саме вдається боротися з цією проблемою на місцевому рівні, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Боротьба з домашнім насильством

У Вільногірську дільничний офіцер поліції Владислав Віталійович Віхтоденко звітував перед громадою про роботу сектору превенції за 2024 рік. Протягом звітного періоду було складено 74 адміністративні протоколи за фактами домашнього насильства за статею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та поставлено на облік чотирьох осіб.

В поліції запевнили, що за наявності заяви від постраждалої особи, працівник правоохоронного органу зобов’язаний скласти на кривдника протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, було винесено терміновий заборонний припис, поставлено на облік 4 особи, які вчиняли домашнє насильство. Також проведено 33 профілактичні заходи, спрямовані на попередження злочинів і підвищення рівня безпеки в громаді, додав дільничний під час звіту на засіданні Вільногірської міської ради 28 січня.

Він також пояснив, що сектор превенції зосереджує свою роботу на профілактичних заходах стосовно осіб, які можуть вчинити кримінальні або адміністративні правопорушення. У зв’язку з цим ведеться облік осіб, які перебувають під адміністративним наглядом.

За звітний період було проведено профілактичну роботу, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Куди постраждалі можуть звертатися за допомогою

Журналісти Вільногірськ IN.UA звернулися до районного відділу поліції за додатковими коментарями і дізналися, яку допомогу можуть отримати постраждалі від домашнього насильства.

У відповідь на питання журналістів начальник сектору протидії домашньому насильству відділу превенціі Камʼянського РУП Кристина Вікторівна Євтушенко повідомила наступне:

У Вільногірську немає центрів з надання допомоги постраждалим від домашнього насильства. Однак постраждалі можуть звертатися до відповідних центрів у Кам’янському.

У місті Кам’янське функціонує Центр надання соціальних послуг, який пропонує безкоштовні консультації для постраждалих від домашнього насильства. Тут також працює денний центр, куди можуть звернутися люди, які потребують допомоги. Крім того, діє мобільна бригада, що надає психологічну підтримку постраждалим.

Контакти служб підтримки:

1. Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги UNFPA місто Кам’янське. Безпосередні консультації з постраждалими виїз, або дистанційні: за індивідуальним графіком. Робочий графік з понеділка по неділю з 9.00-21.00 , номери: 067 452 42 31, 099 452 42 31, месенджери.
2. 2.Безпечний простір для жінок та дівчат “Свій простір” Бульвар Будівельників, 4б, номер телефону 050 304 42 01. З вівторка по п’ятницю 11:00–19:00, субота 11:00–15:00.
3. Дружній простір для жінок та дівчат “Вільна” Проспект Т. Шевченка, 33а, номер телефону 066 001 86 98, графік роботи з середи по суботу 11:00–20:00.
4. Правові послуги, а саме консультації юристки в безпечному просторі для жінок та дівчат “Свій простір“, бульвар Будівельників, 4б, телефон 050 304 42 01, графік роботи з п’ятниці по суботу з 11.00-15.00
5. Кризова кімната ГО “Мартін-клуб” 050 304 41 89.
6. Гаряча лінія “Пані Патронеса” (допомога у випадках насильства) 099 632 77 0, графік роботи з 19:00–21:00
7. Департамент соціальної та ветеранської політики проспект Василя Стуса, 10/12, номери телефону: (0569) 55-43-02, (068) 576-01-08 [email protected]КЗ.
8. “Центр надання соціальних послуг” КМР проспект Свободи, 36. Номер телефону 096 145 38 39, графік роботи з понеділка по четвер, у п’ятницю 08:00–15:45 [email protected]
9. Спеціалізована служба первинного соціально-психологічного консультування проспект Свободи, 36068 601 20 49, з понеділока по четвер 08:00–17:00, у п’ятницю 08:00–15:45
10. Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги при КЗ “ЦНСП” КМР, номер телефону 068 601 20 49. Графік роботи з понеділка по четвер 08:00–17:00, у п’ятницю 08:00–15:45.
11. Денний центр соціально-психологічної допомоги проспект Свободи, 36 068 601 20 49, графік роботи з понеділка по четвер 08:00–17:00, у п’ятницю з 08:00–16:[email protected].
12. Лінія підтримки для чоловіків 2345 8:00–00:00.
13. Безкоштовна лінія психологічної підтримки військових та їхніх близьких 5522.
14. Гаряча лінія ГО “Ла Страда Україна” (цілодобово)116 123 або 0800 500 335 Урядова гаряча лінія 1547.

Як працює поліція у випадках домашнього насильства

Після отримання повідомлення про домашнє насильство сектор протидії негайно реагує. Вживаються заходи для припинення правопорушення, постраждалих інформують про їхні права та можливості отримання допомоги.

У разі необхідності поліція виносить терміновий заборонний припис (строком до 10 діб). Він може бути виданий як за заявою постраждалої особи, так і з ініціативи правоохоронців після оцінки ризиків.

Крім того, постраждала особа або її представник мають право звернутися до суду для отримання обмежувального припису, який може діяти від 1 до 6 місяців.

Поліція також здійснює контроль за поведінкою кривдника за місцем його проживання або перебування, а також проводить профілактичну роботу для запобігання повторним випадкам насильства.

В поліції додали, що за останній період у Кам’янському районі кількість випадків домашнього насильства зменшилася. Це пов’язано з тим, що постраждалі перестали мовчати про проблему та активно звертаються за допомогою.

Читайте також:

• Як підтвердити автоматичне продовження строку інвалідності: роз’яснення МОЗ
• Хто з родини учасника бойових дій має право на пільги: умови отримання

З 1 листопада документи для відстрочки від мобілізації прийматимуть лише через Резерв+ або ЦНАП — ТЦК та СП заяви більше не приймають.Деякі категорії громадян отримають автоматичне продовження відстрочки і не повинні повторно подавати заяви. Їм надійде сповіщення у Резерв+ до 5 листопада.

Про це повідомляє Вільногірська міська рада.

Хто має право на автоматичне продовження відстрочки від мобілізації

• люди з інвалідністю;
• тимчасово непридатні до військової служби;
• батьки трьох і більше дітей до 18 років;
• батьки дитини з інвалідністю до 18 років;
• батьки повнолітніх дітей з інвалідністю I чи II групи;
• особи, чиї дружина або чоловік мають інвалідність I чи II групи;
• ті, хто доглядає за батьками з інвалідністю;
• студенти денної або дуальної форми здобуття вищої освіти, докторанти та інтерни;
• наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники з основним навантаженням від 0,75 ставки;
• особи, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час бойових дій;
• родичі героїв України, відзначених посмертно за мужність під час Революції Гідності;
• Яособи, незаконно позбавлені волі через агресію рі;
• військові, звільнені з полону та інші.

Якщо автоматичне продовження не відбулося, необхідно актуалізувати інформацію у реєстрах або звернутися до ЦНАП з документами. Паперові довідки з печаткою більше не видаються — відстрочку підтверджують через Резерв+ або паперову копію військово-облікового документа.

Читайте також:

Тризуб у Вільногірську буде: чому відклали встановлення об’єкту

Вільногірськ побачений очима французького гостя — це місто приємних людей, яскравих барв і щирих історій. Благодійник Стефан, який приїхав підтримати місцевий котячий притулок “Пухнастий батальйон”, уперше прогулявся вулицями міста, де кожен куточок має свій характер і душу. Після знайомства з притулком Стефан вирушив на екскурсію Вільногірськом.

Більше про мандри Стефана з Франції читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Подорож до України

Стефан охоче ділився своїми загальними враженнями від України. За кілька днів він встиг побачити лише три міста — Львів, Київ і Вільногірськ. Свою подорож до України Стефан планував із кількома конкретними цілями.

Передусім він прагнув зустрітися з Олександром Посметуховим — із яким познайомився в соцмережах. А також Стефан прагнув відвідати притулок для котів у Вільногірську.

Нагадаємо, про візит Стефана до притулку “Пухнастий батальйон”, редакція Вільногірськ IN.UA писала раніше.

Стефан зізнається: “Я просто мріяв нарешті поговорити наживо. Це не просто зустріч — радше здійснена мрія. Після багатьох місяців онлайн-листування нарешті побачити Олександра Посметухова не на екрані, а поруч — справжнього, із втомленими, але теплими очима волонтера”.

Він замовкає на мить, ніби підбираючи слова, а потім додає: “Тепер я хочу привезти ці свідчення до Франції — розповісти людям, що тут, серед війни, народжується добро”.

Разом із смм-менеджеркою редакції Вільногірськ IN.UA Анастасією Бондар та Олександром Посметухим, Стефан прогулялася вулиця Вільногірська, відвідав галереєю, де зараз триває виставка малюнків місцевої художниці. А потім заглянув у місцеву кав’ярню, де аромат гарячого какао зігрів його після довгої дороги.

А далі на гостя чекала несподіванка — урок ткацтва, де він власноруч спробував створити маленький сувенірний. Для Стефана організували спеціальний майстер-клас англійською, на якому він власноруч створював маленький сувенірний прапор України — символічну пам’ятку свій візит у Вільногірськ.

Французький гість зізнався, що ткацтво далося йому непросто і жартома охрестив свій виріб “шедевром з лапками”. Але сам процес його справді захопив: Стефан відчув себе частиною місцевої спільноти та глибше занурився в українські традиції.Особливе враження на нього справила атмосфера майстерні — діти, що завітали на урок, із захопленням розпитували гостя з Франції, а щирість і тепло, з якими його прийняли.

“Мене вразило, як я раптом став мало не дивом для дітлахів тільки через те, що я француз. Вони обсипали мене питаннями!” – сміється Стефан, згадуючи цю зустріч.

Під час майстер-класу з ткацтва Стефан побачив розмальовані боєприпаси — арт-об’єкти, що контрастували з війною й водночас надавали сенсу пережитому.

“Це було сильно. Мені дуже сподобалися розмальовані гільзи — вражаючий контраст між жорстокістю війни та ніжністю мистецтва. На мить навіть виникла думка запитати, чи можна придбати такі роботи, але потім усвідомив: навряд чи їх пропустять через кордон. Та річ не в цьому. Мене завжди захоплює, коли речі отримують новий зміст — коли те, що колись руйнувало, перетворюється на символ життя, сили й творчості”, — ділиться Стефан своїми враженнями.

Місто Вільногірськ видалося гостеві доволі типовим прикладом міського середовища: повсюди багатоповерхівки, дитячі майданчики, школи. Водночас Стефан відзначив контраст із сучасними магазинами й сервісами, розташованими вздовж головної вулиці.

“Аптеки тут на кожному кроці!” – дивується він, адже у Франції такої кількості аптек не зустрічав.

Дуже сподобався Стефану місцевий парк. Особливо ж він був у захваті від синьо-жовтих кольорів, які жителі міста використовують, де тільки можна, аби підкреслити українську ідентичність.

“Навіть старий футбольний стадіон тут розфарбували в національні барви. Це викликає повагу – люди горді за свою країну,” – зазначає Стефан.

Стефан знайомився з Вільногірцями та дізнавався їхні історії. Його щиро здивувало, що в Україні після виходу на пенсію люди часто змушені продовжувати працювати, адже пенсії не завжди вистачає на власне життя чи утримання сім’ї.

“У Франції після виходу на пенсію лікар чи будь-який працівник не мусить далі працювати – забезпечення достатнє. Тут же люди віддають себе справі, навіть коли держава не може належно потурбуватися про них самих,” – ділився Стефан.

Це відкриття додало йому ще більшої поваги до українців, їхньої відданості та життєвої стійкості.

Головною ж особливістю, яку французький гість виніс із подорожі, стала щирість та гостинність українців. Попри мовний бар’єр, він завжди знаходив когось, хто міг допомогти: десь переклали меню, десь підказали дорогу, а хтось просто підтримав дружньою розмовою.

Емоції після поїздки та послання українцям

Стефан не приховує: ця подорож стала для нього особливою. Попри довгу дорогу й ризики, він радий, що приїхав саме зараз, у такий непростий час. Свій загальний стан після повернення француз описує як піднесений і натхненний.

На питання, яке повідомлення про Україну він повезе світові, Стефан відповідає просто: “Треба й надалі підтримувати Україну та українців усіма можливими способами”.Він переконався, наскільки важливою є ця підтримка на місці – від зброї для фронту до пожертв на корм для тварин у тилу.

Стефан адресував кілька теплих слів самим українцям, особливо волонтерам і мешканцям Вільногірська: “Тримайтеся! Ви неймовірно сильні люди!” Наприкінці візиту Стефан пожартував, що обов’язково приїде ще раз – але вже після нашої перемоги, аби не хвилювати рідних такою небезпечною мандрівкою.

“Ця поїздка видалася трохи довгою і виснажливою – майже два дні в автобусі. Дорогою я багато думав про українців, які їхали цим маршрутом у зворотному напрямку в 2022-му, у набагато тяжких обставинах…Тепер я відчуваю ще більше поваги до українського народу,” – зізнається Стефан.

Французький гість щиро подякував всім, з ким познайомився у Вільногірську, за теплий прийом. Додому він повертається зі спогадами та історіями, якими планує поділитися з друзями.