Великий піст — це період духовного очищення та самодисципліни для християн. Він триває 40 днів і завершується святом Великодня. У цей час віруючі не лише обмежують себе в їжі, а й посилюють молитви, утримуються від розваг і негативних емоцій. Кожен день посту має своє значення, а харчування підпорядковане суворим правилам, які допомагають зосередитися на духовному зростанні.

Великий піст 2025 – читайте на Вільногірськ.IN.UA

Великий піст: значення по днях

Чистий понеділок знаменує початок Великого посту та є днем духовного й фізичного очищення. Віряни розпочинають його з молитви, відвідують богослужіння та просять прощення за гріхи. У цей день також прибирають оселі, символічно очищаючи простір, і дотримуються суворого посту, споживаючи лише просту їжу (сухоїдіння).

Лазарева субота — день, присвячений спогаду про воскресіння Лазаря Ісусом Христом. У цей день сільські громади традиційно влаштовують святкові застілля. В церквах проводяться особливі богослужіння, під час яких вшановують Лазаря.

Вербна неділя символізує урочистий вхід Ісуса Христа до Єрусалима, коли його зустрічали пальмовими гілками. В Україні замість пальм використовують вербу, яку освячують у храмах. Освячені гілки приносять додому як благословення. Цей день відкриває Страсний тиждень.

Страсний тиждень — останній і найважливіший тиждень Великого посту, присвячений спогадам про останні дні земного життя Христа. У цей період відбуваються особливі богослужіння, посилюються обмеження в їжі, а віруючі готуються до Великодня, заглиблюючись у молитви та духовні роздуми.

Великий піст: меню

• Понеділок, середа, п’ятниця – сухоїдіння. Це найсуворіші дні посту, коли заборонена варена їжа. Дозволяється споживати лише сирі фрукти, овочі, горіхи та пити воду чи свіжі соки. Навіть олія під забороною. Мета: дотримання мінімалізму в харчуванні, щоб зосередитися на молитві та духовному очищенні.

• Вівторок, четвер – гаряча їжа без олії. У ці дні можна їсти приготовані страви, але без додавання олії чи масла. Наприклад, дозволено варити каші або овочі. Мета: забезпечення організму поживною їжею при збереженні суворості посту.

• Субота, неділя – їжа з олією та вино. Дозволено споживати страви з додаванням олії або масла, а також пити трохи вина. Ці дні менш суворі, ніж будні. Мета: невелике послаблення посту та можливість урочистого вшанування Бога.

• Чистий понеділок (перший день посту) та Велика п’ятниця – повне утримання від їжі. У ці дні прийнято повністю відмовлятися від їжі, допускається лише питна вода. Мета: глибоке покаяння та духовне очищення через самозречення.

Читайте також: 

• Великий піст 2024 року вже розпочався: скільки триватиме, традиції та заборони
• Великдень 2024: дата, традиції в Україні та що не можна робити у свято

Зміна по батькові дитини у разі зміни імені батька — не є обов’язковою процедурою. Водночас її рекомендують провести для спрощення підтвердження родинних зв’язків. Якщо зміни не внести, усі наявні документи дитини залишаються чинними, а родинні стосунки підтверджуватимуться додатково — за допомогою свідоцтва про зміну імені батька.

Про це йдеться на сайті Міністерства юстиції України.

Що варто знати при зміні імені батька

Під час подання заяви на зміну імені батька працівник ДРАЦС роз’яснює можливість одночасного внесення змін до актових записів про народження дітей.

Після реєстрації зміни імені батька для оновлення по батькові потрібно подати окрему заяву та отримати нове свідоцтво про народження дитини.

У період дії воєнного стану в Україні подати заяву на зміну імені або зміну по батькові дитини можна до будь-якого відділу ДРАЦС незалежно від місця проживання. Заявнику необхідно мати паспорт громадянина України.

Процедура зміни по батькові залежить від віку дитини:

До 14 років — за спільною заявою обох батьків або одного з них у передбачених законом випадках.

Від 14 до 16 років — дитина може самостійно звернутися із заявою за письмової згоди батьків або одного з них.

Від 16 років — дитина має право самостійно змінити по батькові без згоди батьків.

Для оформлення зміни по батькові потрібно подати відповідний пакет документів, зокрема свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені тощо, фотокартку та квитанцію про сплату державного мита.

Після реєстрації зміни імені особа має протягом місяця звернутися до Державної міграційної служби для обміну паспорта.

Читайте також:

• Заламіновані свідоцтва про шлюб та народження є дійсними — роз’яснення Мін’юсту
• Народилися 94 дитини та зареєстровано 58 нових шлюбів: Вільногірський ДРАЦС звітує за І квартал 2025 року

Хоча календар зазнав змін, відзначення Дня матері залишиться, як раніше, адже це свято не пов’язане з церковними подіями. Як і раніше, українці вшановуватимуть матерів у другу неділю травня. У 2025 році святкування припадає на 11 травня.

Детальніше про День матері читайте на Вільногірськ.IN.UA

Походження та історія свята

Традиція святкувати День матері має давнє коріння: у різних культурах вшановували богинь-матерів. У Стародавній Греції, наприклад, це була Рея — мати олімпійських богів, а в Римі — богиня Кібела.

Сучасна історія Дня матері нараховує понад сто років. Ідея його заснування належить Анні Джарвіс із Філадельфії, яка прагнула вшанувати свою матір — Анну Марію Рівз-Джарвіс, активістку у сфері охорони здоров’я. Завдяки наполегливості Джарвіс у 1914 році президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом.

День матері швидко набув популярності в багатьох країнах світу. В Україні його почали святкувати у 1929 році за ініціативою української діаспори в Канаді. У 1939-му святкування заборонила радянська влада, однак із початку 2000-х традиція була відновлена.

Цікаві факти 

Щороку в другу неділю травня фіксують рекордну кількість телефонних дзвінків — близько 122 мільйонів, що більше, ніж у будь-який інший день року.

Анна Джарвіс, яка стала ініціаторкою Дня матері, з часом почала виступати проти комерціалізації цього свята. Вона вважала, що продаж квітів, листівок і солодощів спотворює його справжню суть — вшанування матерів особисто. 

Європейська громадська організація МаМа провела дослідження і встановила, що жінка, яка «сидить вдома з дитиною», насправді не сидить без діла, а щодня проходить у середньому 40 кілометрів, виконуючи близько 200 різних завдань.

Читайте також: 

• 21 травня в Україні відзначатимуть нове державне свято
• Як підрізати квіти: тюльпани, лілії та півонії