Великий піст — це період духовного очищення та самодисципліни для християн. Він триває 40 днів і завершується святом Великодня. У цей час віруючі не лише обмежують себе в їжі, а й посилюють молитви, утримуються від розваг і негативних емоцій. Кожен день посту має своє значення, а харчування підпорядковане суворим правилам, які допомагають зосередитися на духовному зростанні.

Великий піст 2025 – читайте на Вільногірськ.IN.UA

Великий піст: значення по днях

Чистий понеділок знаменує початок Великого посту та є днем духовного й фізичного очищення. Віряни розпочинають його з молитви, відвідують богослужіння та просять прощення за гріхи. У цей день також прибирають оселі, символічно очищаючи простір, і дотримуються суворого посту, споживаючи лише просту їжу (сухоїдіння).

Лазарева субота — день, присвячений спогаду про воскресіння Лазаря Ісусом Христом. У цей день сільські громади традиційно влаштовують святкові застілля. В церквах проводяться особливі богослужіння, під час яких вшановують Лазаря.

Вербна неділя символізує урочистий вхід Ісуса Христа до Єрусалима, коли його зустрічали пальмовими гілками. В Україні замість пальм використовують вербу, яку освячують у храмах. Освячені гілки приносять додому як благословення. Цей день відкриває Страсний тиждень.

Страсний тиждень — останній і найважливіший тиждень Великого посту, присвячений спогадам про останні дні земного життя Христа. У цей період відбуваються особливі богослужіння, посилюються обмеження в їжі, а віруючі готуються до Великодня, заглиблюючись у молитви та духовні роздуми.

Великий піст: меню

• Понеділок, середа, п’ятниця – сухоїдіння. Це найсуворіші дні посту, коли заборонена варена їжа. Дозволяється споживати лише сирі фрукти, овочі, горіхи та пити воду чи свіжі соки. Навіть олія під забороною. Мета: дотримання мінімалізму в харчуванні, щоб зосередитися на молитві та духовному очищенні.

• Вівторок, четвер – гаряча їжа без олії. У ці дні можна їсти приготовані страви, але без додавання олії чи масла. Наприклад, дозволено варити каші або овочі. Мета: забезпечення організму поживною їжею при збереженні суворості посту.

• Субота, неділя – їжа з олією та вино. Дозволено споживати страви з додаванням олії або масла, а також пити трохи вина. Ці дні менш суворі, ніж будні. Мета: невелике послаблення посту та можливість урочистого вшанування Бога.

• Чистий понеділок (перший день посту) та Велика п’ятниця – повне утримання від їжі. У ці дні прийнято повністю відмовлятися від їжі, допускається лише питна вода. Мета: глибоке покаяння та духовне очищення через самозречення.

Читайте також: 

• Великий піст 2024 року вже розпочався: скільки триватиме, традиції та заборони
• Великдень 2024: дата, традиції в Україні та що не можна робити у свято

Допомога надається працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державні службовці та посадовці місцевого самоврядування, які постраждали внаслідок збройної агресії росії.

Про це повідомляє Пенсійний фонд України.

Розмір допомоги

Допомога призначається у разі поранення, каліцтва, контузії або захворювання, пов’язаних з виконанням професійних обов’язків у районах бойових дій чи під час обстрілів після 24 лютого 2022 року.

У разі загибелі працівника — кошти можуть отримати члени його родини.

Розмір допомоги встановлено на рівні:

• 1 мільйон гривень— у разі загибелі (смерті);
• 800 тисяч гривень — для осіб з інвалідністю I групи;
• 500 тисяч гривень— для осіб з інвалідністю II групи;
• 200 тисяч гривень — для осіб з інвалідністю III групи.

Порядок призначення та виплати коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 27 грудня 2023 року.

Для отримання допомоги необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою — незалежно від місця проживання чи реєстрації.

Читайте також:

• Притулок під зав’язку: як живе єдина опора для покинутих собак у Вільногірську
• Рівень захворюваності на ГРВІ в області знижується, але зростає ризик сезонних інфекцій

У період воєнного стану виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років обмежено, однак для деяких категорій передбачено винятки. Зокрема, йдеться про військовозобов’язаних працівників, які заброньовані на час мобілізації. Але чи можна їм залишити країну у відпустці?

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Чи можуть заброньовані працівники виїхати за кордон у відпустку

Військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації та у воєнний час, не підлягають призову на військову службу. Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку.

Про те у Правилах перетинання державного кордону громадянами України зазначено лише про порядок перетину державного кордону заброньованого працівника у відрядження. Щодо можливості перетину кордону під час відпустки — чіткого нормативно-правового регулювання немає.

Водночас деякі державні службовці, наприклад, члени Кабінету Міністрів України, заступники міністрів, судді, прокурори, керівники державних органів, депутати місцевих рад не можуть перетинати державний кордон з метою відпустки.

Які документи потрібні

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• паперовий військово-обліковий документ або електронний варіант в додатку Резерв+ (повинен містити позначку про бронювання та внесений до системи “Оберіг”);
• витяг з наказу про відпустку або його копія (має містити інформацію про країну виїзду, термін перебування, посаду працівника тощо);
• інші документи для підтвердження мети поїздки.

Водночас працівник, який планує поїхати у відпустку за кордон, не повинен мати заборон, які б перешкоджали виїзду за межі країни чи порушувати правила військового обліку.

Читайте також:

• Притулок під зав’язку: як живе єдина опора для покинутих собак у Вільногірську
• Рівень захворюваності на ГРВІ в області знижується, але зростає ризик сезонних інфекцій