Правильне підрізання квітів — запорука їхньої тривалої свіжості. Один необережний рух ножем або забута зміна води у вазі можуть скоротити життя навіть найміцнішого букета. Розповідаємо, як доглядати за тюльпанами, ліліями, півоніями та іншими квітами, щоб вони довше тішили око.

Як підрізати квіти – читайте на Вільногірськ.IN.UA

Підрізання квітів: поради

Щоб квіти довше зберігали свіжість у вазі, важливо правильно обрізати стебла. Ось кілька основних правил, яких варто дотримуватись:

1. Зріз під кутом. Стебла слід обрізати під кутом приблизно 45 градусів. Такий зріз збільшує площу поглинання води, що допомагає рослинам краще зволожуватись.
   
   
2. Гострий інструмент. Використовуйте добре наточений ніж або секатор. Тупі інструменти можуть пошкодити тканини стебла, що ускладнить доступ води.
   
   
3. Обрізка у воді. Під час зрізання тримайте стебло під водою. Це запобігає потраплянню повітря у капіляри, що може створити повітряну пробку і перекрити надходження вологи.
   
   

Винятки з правил для окремих видів квітів:

• Хризантеми та бузок. Їх не потрібно точно зрізати — краще акуратно відламати кінчик стебла. Це збільшить площу поглинання води.
  
  
• Тюльпани, іриси, лотоси, гіацинти. У них водянисті стебла. Щоб уникнути закупорки капілярів, слід зробити кілька проколів уздовж стебла.
  
  
• Лілії та гортензії. Після обрізки їх варто на кілька секунд потримати над розігрітою сковорідкою, а вже потім ставити у воду.
  
  
• Півонії. Ці квіти дуже тендітні, тому зрізати їх потрібно особливо обережно, використовуючи виключно гострий інструмент.
  
  

Як часто потрібно підрізати квіти 

У цілому, оновлювати зрізи на стеблах слід кожні 2–4 дні, обрізаючи приблизно на 2–3 см. Для квітів, які особливо чутливі до бактеріального ураження, цю процедуру варто проводити щодня. Водночас не забудьте регулярно змінювати воду у вазі.

Читайте також: 

• Спатифілум: як змусити цвісти та куди поставити для щастя, кохання й достатку
• Як доглядати за фіалками: поради

Допомога надається працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державні службовці та посадовці місцевого самоврядування, які постраждали внаслідок збройної агресії росії.

Про це повідомляє Пенсійний фонд України.

Розмір допомоги

Допомога призначається у разі поранення, каліцтва, контузії або захворювання, пов’язаних з виконанням професійних обов’язків у районах бойових дій чи під час обстрілів після 24 лютого 2022 року.

У разі загибелі працівника — кошти можуть отримати члени його родини.

Розмір допомоги встановлено на рівні:

• 1 мільйон гривень— у разі загибелі (смерті);
• 800 тисяч гривень — для осіб з інвалідністю I групи;
• 500 тисяч гривень— для осіб з інвалідністю II групи;
• 200 тисяч гривень — для осіб з інвалідністю III групи.

Порядок призначення та виплати коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 27 грудня 2023 року.

Для отримання допомоги необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою — незалежно від місця проживання чи реєстрації.

Читайте також:

• Притулок під зав’язку: як живе єдина опора для покинутих собак у Вільногірську
• Рівень захворюваності на ГРВІ в області знижується, але зростає ризик сезонних інфекцій

У період воєнного стану виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років обмежено, однак для деяких категорій передбачено винятки. Зокрема, йдеться про військовозобов’язаних працівників, які заброньовані на час мобілізації. Але чи можна їм залишити країну у відпустці?

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Чи можуть заброньовані працівники виїхати за кордон у відпустку

Військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації та у воєнний час, не підлягають призову на військову службу. Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку.

Про те у Правилах перетинання державного кордону громадянами України зазначено лише про порядок перетину державного кордону заброньованого працівника у відрядження. Щодо можливості перетину кордону під час відпустки — чіткого нормативно-правового регулювання немає.

Водночас деякі державні службовці, наприклад, члени Кабінету Міністрів України, заступники міністрів, судді, прокурори, керівники державних органів, депутати місцевих рад не можуть перетинати державний кордон з метою відпустки.

Які документи потрібні

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• паперовий військово-обліковий документ або електронний варіант в додатку Резерв+ (повинен містити позначку про бронювання та внесений до системи “Оберіг”);
• витяг з наказу про відпустку або його копія (має містити інформацію про країну виїзду, термін перебування, посаду працівника тощо);
• інші документи для підтвердження мети поїздки.

Водночас працівник, який планує поїхати у відпустку за кордон, не повинен мати заборон, які б перешкоджали виїзду за межі країни чи порушувати правила військового обліку.

Читайте також:

• Притулок під зав’язку: як живе єдина опора для покинутих собак у Вільногірську
• Рівень захворюваності на ГРВІ в області знижується, але зростає ризик сезонних інфекцій