Депутати місцевої ради це люди, які представляють інтереси мешканців громади у міській раді та безпосередньо впливають на прийняття рішень, що стосуються її функціонування. Депутати всіх рівнів, крім Парламенту, в Україні працюють на громадських засадах. Це значить, що вони не отримують заробітної плати за свою діяльність. Втім, їх дії, позиція та голос має вагу та вплив на теперішнє та майбутнє міста. Редакція Вільногірськ.IN.UA поспілкувалася з одним із місцевих депутатів Вільногірська, Антоном Боклагом, та розпитала про його депутатську діяльність, плани та перешкоди, які він зустрічає на своєму шляху. 

У жовтні 2020 року, під час чергових місцевих виборів в Україні, мешканці Вільногірська обрали новий склад депутатів міської ради. Тоді, разом з іншими, до виконання обов’язків місцевого депутата заступив й Антон Боклаг. З того часу на Вільногірськ і країну в цілому чекало багато змін. Але Антон продовжує свою активну депутатську діяльність.

Депутати, Вільногірськ

Посада депутата є шансом не тільки долучитися, але й ініціювати зміни в громаді на рівні органів місцевого самоврядування. Але розуміння того, які ці зміни відбуваються до входження на посаду та після є різним. Адже, реальні робочі процеси інколи відрізняться від того, як люди їх уявляють. 

«Коли я балотувався, то мені здавалося, що можна просто прийти й все швидко змінити. Зараз в мене є певні знання, досвід і я чудово розумію, що в Вільногірську дуже багато проблем. І в період воєнного стану ми маємо комплекс проблем і це не дуже легко вирішити, як всім здається. Знаєте, як мені кажуть знайомі, що можна прийти й сказати: давайте проголосуємо за все, щоб все в місті було добре. Але це так не робиться» – розповів депутат.

Також він пояснив, що під час воєнного стану є великі проблеми з наповненням бюджету. Це також впливає на можливості та швидкість здійснення змін у громаді та лімітує реалізацію ідей депутата. На його думку, зараз існує кілька головних проблем, які потребують активних дій. Першочергово це проблема підготовки до зими в умовах відключення електроенергії, робота містоутворюючих підприємств Вільногірська та передача на баланс громади цеху водопостачання філії «ВГМК» АТ «ОГХК». Але особливі занепокоєння у депутата викликає саме третє питання та те, як його над його розв’язанням працюють виконавчі органи ради. 

«Мені відомо, що працює комісія щодо передачі цеху водопостачання на баланс громади. Особисто я не знаю, на якому етапі це все зараз відбувається. Хоча остаточне рішення будуть приймати депутати, але мене не ознайомлювали з деталями. Я зараз розумію, що через місяць через два нам це рішення просто поставлять перед фактом. Це питання є, мабуть, найскладнішим за всю каденцію, бо це беззаперечно впливає на всю громаду» – пояснив Антон

Антон розуміє, що довіра мешканців до місцевої влади є низькою. На його думку, це спричинено комплексом проблем в місті й що такий рівень довіри є колективною відповідальністю всіх представників влади, зокрема і його самого.

Діяльність на посаді міського депутата

Місцеві депутати мають право подавати проєкти рішення до міської ради на розгляд та вносити свої пропозиції на проєкти, які готують виконавчі органи місцевого самоврядування. Таким чином вони впливають на ті регуляції, за якими буде працювати громада зараз та у майбутньому. 

«Основна статистика у нас така, що депутати міської ради практично не готують рішення, а вони подають пропозиції до вже існуючих. Тобто виконавчі органи ради виносять рішення, я, як депутат, маю право внести пропозицію або змінити щось в ньому. Найголовніше, що запам’яталося, це все ж таки те, що зараз вже у 2024 році зробила Верховна Рада, це пряма трансляція засідань нашої міської ради» – пояснює Антон

Рішення про прямі трансляції було особливо важливим для депутата. Ще до входження на посаду у 2019 році він подавав петицію до місцевої ради щодо цього. Але тоді, його заклики були проігноровані. Втім, ставши місцевим депутатом, він мав можливість реалізувати цю мету. 

Крім того, депутати активно впливають на розподіл бюджету у громаді.

«Вже в період воєнного стану, коли управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства вийшли з пропозиціями витратити у 2022 році 10 мільйонів гривень на будівництво доріг, то  я вніс пропозицію зняти 2 мільйони й направити на потребу Збройних Сил України. Тоді ми закупили дрони. Ну й у 23-му році, це, мабуть, будівництво свердловини за адресою Садова 30/21. Тоді також управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства хотіли будувати дороги, але я чесно кажучи не розумів, чому ми не підсилюємо критичну інфраструктуру нашої громади. Відповідна свердловина була вкрай важлива для цього району там проживає багато літніх людей» – розповів Антон

Обидва рази колеги з депутатського корпусу підтримали такі пропозиції й в результаті в місті з’явилася свердловина, а Збройні Сили України отримали додаткові дроні від Вільногірської міської територіальної громади. 

Як можна поспілкуватися з депутатом

Депутати — це обрані мешканцями представники громади. Тому виборцям потрібно мати можливість комунікувати з ними, розповідати про проблеми міста та пропонувати варіанти внесення позитивних змін. Антон розповідає, що він відкритий до такої комунікації, але інколи, самі мешканці не дуже активно реагують на оголошення про зустрічі з депутатами. Адже мешканці вільногірська частіше обирають спілкування телефоном. 

«На початку нашої каденції, це 20-й і 21-й рік ми проводили раз в місяць в міській раді прийом громадян. І на нього не проходили люди взагалі, хоча ми завчасно публікували на сайті міської ради й в телеграм-каналах, і в фейсбуці, але проходило там один-дві особи й все. Тому в основному до мене телефонують. Мій номер всі знають. Я завжди відповідаю, якщо не можу, то перетелефоную. Ми там пишемо депутатські акти, мені інколи там звернення направляють на електронну адресу. А прийом громадян — це особистий досвід, на нього люди просто не приходять» – розповідає Антон

Контакти Антона відкриті та знаходяться на офіційному сайті міської ради. Додаємо їх тут. Після початку повномасштабної війни особистих прийомів у раді вже не влаштовують. Але якщо люди захочуть  зустрітися з депутатом та обговорити проблеми міста та їх потенційні рішення, то він відкритий до таких пропозицій. 

Крім того, Антон є помічником-консультантом народного депутата від Вільногірська Дмитра Чорного. Він сприяє тому, щоб виборці могли комунікувати з ним та доносити до парламентаря свої пропозиції. Антон допомагає скласти звернення до нардепа і, за його словами, багато людей вже зверталися з таким проханням до нього та отримували відповіді.

Читайте також:

• Вільногірськ моє друге рідне місто: історія переселенця з Херсонщини
• Від суконь до балаклав та до ювелірної справи: шлях мешканки Вільногірська з 2022 року

В її руках народжувалися вази, келихи, салатники й навіть кришталеві лебеді. Надія Цуркан понад сімнадцять років працювала на Вільногірському скляному заводі  та пам’ятає часи, коли вироби з кришталя прикрашали оселі по всьому місту. За її словами робота була не простою, але вона з теплом та гордістю згадує ті часи. 

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалась із пані Надією, детальніше про її історію читайте в матеріалі.

Дитинство у Вільногірську та шлях до заводу

Надії Цуркан 71 рік, вона переїхала до Вільногірська ще у семирічному віці з Кіровоградської області. Тут у 1962 році пішла до новоствореної Вільногірської другої школи, яку успішно завершила. Потім вступила до технікуму у Кам’янському, на той момент Дніпродзержинську, де здобула фах, а після навчання працювала кухарем на поїзді два роки.

Згодом, залишила роботу в дорозі та повернулась до Вільногірська. Певний час вона працювала комірницею на консервному заводі, а після сезону — вирішила спробувати себе на скляному виробництві.

У 1978 році Надія прийшла на Вільногірський скляний завод, вона була однією з перших жінок у кришталевому цеху. 

Робота з кришталем: від ваз до квітів

У скляному цеху пані Надія пропрацювала 17,5 років — до моменту, коли виробництво кришталя закрилося.

Її роботою була нарізка візерунків на кришталевих виробах: вазах, склянках, салатниках, попільничках.

Надія Цуркан згадує, що робота була важкою, адже доводилося постійно мати справу зі скляним пилом, який може бути шкідливим для здоров’я. Втім, вона не відчувала значного впливу на своє самопочуття й каже, що сприймала це просто як частину роботи.

У зміні на нарізці працювало приблизно 12 людей. Поруч — обрубники, шліфувальники, робітники на пресах. Надія тепло згадує колектив: “Ми були дружні, один за одного стояли. У нас не було особливих конфліктів чи пригод — просто гарна робоча атмосфера. Часто разом їздили на суботники, на збирання картоплі та кукурудзи — усе це було з ентузіазмом і по-товариськи”.

Унікальні вироби та майстерність колег

Особливу гордість у Надії викликають вироби, які майстри виготовляли поза планом — для душі.

У скляному цеху робітники, які видували кришталь, власноруч створювали лебедів, троянди, нарциси.

“Це були вироби не на продаж — їх робили для себе, як сувеніри або подарунки”,  — розповідає Надія.

На продаж завод випускав широке різноманіття продукції: квіткові вази різних форм, вази для фруктів, салатники, попільнички, келихи та склянки місткістю від 60 до 300 грамів.

Також завод виготовляв елементи для люстр — кришталеві пелюстки, великі топазові елементи. Сировина для кришталя тоді надходила з різних частин світу: кислоту привозили з Середньої Азії, пісок — із Прибалтики.

Після початку економічних труднощів у країні виробництво стало збитковим — і кришталевий цех закрили.

Після закриття цеху — новий етап

Після зупинки виробництва кришталю Надія ще три роки працювала у виробництві пляшок.

Хоча Надія вже давно не працює на заводі, вона радіє, що виробництво відновилося і розвивається.

“Я рада за людей, що завод піднявся. Є робочі місця — і це головне”.

Вона зізнається, що часу стежити за оновленнями заводу майже немає — живе зараз в іншій країні й приїжджає додому тільки раз на рік. Але з колегами підтримує зв’язок, періодично спілкується.

“Бажання і дисципліна”: порада молодим працівникам

Наостанок Надія Цуркан поділилася тим, що вважає найважливішим для кожного, хто тільки починає працювати на скляному виробництві. За її словами, успіх у цій справі залежить не лише від уміння, а й від ставлення до роботи: “Потрібні бажання і дисципліна. Робота важка, по 12 годин, але якщо хочеш — все вийде. Головне, щоб завод розвивався і підтримував нашу країну”.

Пані Надія каже, що попри всі труднощі та роки, які минули, вона й досі з теплотою згадує час, проведений у кришталевому цеху. Передусім — дружній колектив, майстерність колег, а також ті моменти, коли на її очах зі шматка розпеченої скломаси створювали витончені вироби.

“Приємно все це згадувати і поділитись історією”, — каже вона на завершення.

Читайте також:

У Вільногірську відкрили новий волонтерський центр: місце тепла, світла та незламної підтримки ЗСУ

В Україні розпочалися перші виплати в межах програми “Зимова підтримка”, спрямованої на допомогу найвразливішим категоріям громадян. Отримати одноразову виплату у розмірі 6500 гривень можуть внутрішньо переміщені особи та малозабезпечені сім’ї з дітьми.

Як отримати виплати читайте у матеріалі.

Хто може отримати допомогу серед ВПО

• діти до 18 років, які отримують допомогу на проживання;
• особи з інвалідністю I групи.

Як подати заявку:
Подати заяву на виплату можна до 17 грудня через застосунок Дія або у найближчому відділенні Пенсійного фонду, відкривши спеціальний банківський рахунок. Готівкова виплата не передбачена.

Куди надійдуть кошти:

• на Дія.Картку;
• або на спеціальний банківський рахунок зі встановленим режимом використання.

У разі схвалення заявки гроші виплатять до 31 грудня 2025 року. Отримані кошти необхідно використати протягом шести місяців з дня їх зарахування. Кошти можна використати на базові потреби — теплий одяг, взуття, ліки чи вітаміни.

При цьому допомога не впливатиме на середньомісячний дохід сім’ї під час оформлення інших соцвиплат — зокрема субсидій чи допомоги ВПО.

Читайте також:

Як у Жовтих Водах нарощують житловий фонд: перші оновлені квартири вже чекають на заселення