У Вільногірську “Авангард” в центрі подій — догана директору спортивного комплексу через трагедію під час матчу

У Вільногірську директору спортивного комплексу “Авангард” Максиму Єгорову оголосили догану через проведення несанкціонованого турніру, під час якого помер футболіст. Сам Єгоров не погодився з таким рішенням та звернувся до суду.

Більше про конфлікт навколо СК “Авангард” розповість Вільногірськ IN.UA

Розпорядження міського голови було оприлюднене на сайті міської ради 20 грудня 2024 року.

Журналісти редакції Вільногірськ IN.UA не могли оприлюднити матеріал через потребу в додатковій інформації. Відповідно до журналістських стандартів, ми звернулися з запитом до міської ради та Максима Єгорова за коментарями.

29 січня 2025 року наша редакція отримала копію догани директору СК “Авангард”.

Догана директору СК “Авангард”: що відомо

Міський голова Вільногірська Володимир Василенко оголосив догану директору СК “Авангард” через порушення плану проведення турніру, на якому загинув місцевий футболіст. Це рішення було прийнято на основі інформації департаменту соціально-гуманітарної політики, який зазначив, що турнір провели не за затвердженим планом.

Журналісти намагалися з’ясувати ім’я організатора турніру, але наші співрозмовники відмовилися розголошувати цю інформацію. Захід отримав висвітлення в соціальних мережах, проте згодом дописи про його проведення були видалені. Директор “Авангарду” Максим Єгоров у листі до міської ради заперечив надання дозволу на проведення турніру.

Нагадаємо, у Вільногірську на стадіоні “Авангард” під час “мінітурніру” з мініфутболу на честь пам’яті Олександра Сторожка помер один з учасників турніру, Олександр Писаревський. Близькі Олександра розповіли, що він стояв поруч з футбольним полем, чекаючи на свій вихід. Раптом йому стало зле, і він впав. Та дружина Олександра Сторожка, померлого футболіста, на честь якого проводили гру, розповіла, що це був неофіційний турнір.

“Це був не турнір, а товариська гра. Просто люди приїхали, купили квитки в пам’ять Саші Сторожка присвятили гру”, – поділилась Людмила Фабрикантова.

За словами директора “Авангарду”, турнір не входив у план заходів і не був проведений адміністрацією.

За розпорядженням міського голови Вільногірська директору “Авангарду” оголосили догану за фактом недотримання службових обов’язків. Максим Єгоров був позбавлений премії та не притягнутий до кримінальної відповідальності.

Також журналісти звернулися до місцевого відділення поліції, щоб дізнатися обставини справи.

“Розтин показав, що чоловік помер від серцевої недостатності. Кримінальне провадження не відкрили, тому що він помер через стан свого здоров’я”, – пояснив заступник начальника відділення поліції №4 Геннадій Семенов.

Позиція директора “Авангарду”

Максим Єгоров прокоментував ситуацію для редакції Вільногірськ IN.UA, повністю заперечуючи свою вину. За його словами, догану йому оголосили неправомірно, а причиною цього він вважає напружені стосунки з Вільногірською міською радою.

Він також зазначив, що матч провели неофіційно, і турнір не був погоджений з адміністрацією “Авангарду”.

Матч відбувся в суботу, 9 листопада 2024 року, коли у Максима Єгорова був вихідний.

Того дня на території “Авангарду’ не було адміністрації комплексу. Там перебували лише тренери та медсестра. За словами директора, медсестра зробила все можливе до приїзду “швидкої”.

Почувши про догану та позбавлення премії, Максим Єгоров вирішив оскаржити догану через суд.

Журналісти дізналися, що Вільногірський міський суд прийняв заяву до розгляду у цивільному провадженні, слухання призначено на 12 лютого 2025 року.

Читайте також:

• Масштабна спецоперація у Вільногірську: задіяні КОРД та ДСР
• 19 наших Героїв стали почесними громадянами Вільногірської міської територіальної громади (посмертно)

У цій квартирі немає зайвого галасу. Тут говорять тихо, уважно слухають і не бояться сліз. Саме тут сьогодні живе почесна громадянка Вільногірська Надія Чирва разом зі своєю доглядальницею Людмилою Нечепуренко — жінкою, яка прийшла допомогти, а залишилася назавжди.

В гості до жінок завітали представниці редакції Вільногірськ IN.UA.

“Я з тими людьми знайшла спільну мову”

Почесна громадянка Вільногірська, багаторічна працівниця культури, засновниця міського музею та людина, яка десятиліттями збирала й берегла історію громади — Надія Чирва сьогодні майже не виходить із дому. Через стан здоров’я вона втратила можливість самостійно пересуватися, тож потребує постійної допомоги й догляду. Саме тому до неї в гості завітали представниці редакції Вільногірськ IN.UA — керівниця проєкту Альона Щекодіна та SMM-менеджерка Анастасія Бондар. Вони прийшли не лише, щоб почути спогади про місто, а й побачити, як живе людина, чий внесок у громаду складно переоцінити. Поруч із Надією Чирвою — Людмила Нечепуренко, жінка, яка з часом стала для неї значно більшою, ніж просто помічницею.

Людмила Нечепуренко — кухарка за фахом, у минулому багато років працювала на скляному заводі.

Вона допомагає не лише Надії Чирві. Є й інші люди, які потребують догляду: комусь треба приготувати їжу, комусь — просто побути поруч.

 Її шлях до Надії Чирви почався з простого прохання — приходити раз на тиждень і готувати їжу.

Людмила не називає себе героїнею. Вона говорить просто — так, ніби пояснює очевидне:

“Є такі люди, які мало з ким знаходять спільну мову. То я з ними знайшла спільну мову”, — каже вона.

Життя привело її сюди не за планом, а за обставинами: “Так склалися життєві обставини, що я потрапила сюди”.

І додає: психологічно їй не важко. Бо між ними — обмін.

“Ми обмінюємось енергією. Це правда. Вона мені як рідна мати, а я їй — як дочка”, — говорить Людмила.

Вдячність, яка наповнює

Соціальна працівниця Альона Галушко регулярно допомагає пані Надії та іншим людям, які потребують сторонньої підтримки. Вона часто ходить по інстанціях, вирішує побутові й документальні питання, тому дні бувають виснажливими.

Буває, що після тривалих справ і черг вона приходить втомленою, але завжди намагається залишатися у внутрішньому балансі.

На запитання, за що вона вдячна Надії та іншим людям, яким допомагає, відповідає несподівано:

“Я вдячна їм за те, що вони вдячні мені. Мене це наповнює”.

Для неї важливо чути щирі слова — що допомога потрібна, що все зроблено так, як людині добре.

Руки працюють, голова працює, ноги — ні

Надія Чирва говорить повільно, з паузами, але дуже чітко. Вона все пам’ятає. Вона мислить. Вона пише.

Пише — сама. Без перекладачів, без спеціальних програм.

“Яким перекладачем? Просто головою. У мене все в голові. Слух, пам’ять — усе є”, — усміхається вона.

Руки в неї працюють добре. А от ноги — ні.

Після падіння випав диск, і не все вдалося відновити.

“Ноги не роблять. Я не можу десь піти. Мені важко. Але голова робить гарно”, — каже Надія. І в цій фразі — вся вона.

Побут без прикрас

День у них починається з догляду: гігієна, приготування їжі, покупки. Надія Чирва має улюблені страви — капусняк, пюре, голубці. Їсть добре, і це для Людмили — важливий показник.

Найскладніше — ночі. Надія часто спить удень і не спить уночі. Людмила зізнається: іноді вдається поспати лише чотири години. Але скарг майже не звучить — більше турботи й гумору.

У холодні дні вони рятуються духовкою, грілками та кількома ковдрами. 

Пані Надія каже прямо: “Я без неї жити не можу”.

Поруч із Людмилою вона почувається спокійніше, захищено. Саме спокій Надія називає головною зміною в житті.

Втім, є і труднощі. Найболючіше питання — засоби догляду. Памперси доводиться купувати власним коштом, підібрати розмір складно, а державна підтримка — мінімальна.

Коли слова не читаються — читають удвох

Надія багато пише від руки. Вірші, спогади, думки. Її почерк — живий, швидкий, інколи важкий для прочитання.

Тоді поруч сідає Людмила. Вони читають разом. Перечитують. Згадують.

“А як же, ми всі читаємо. І вона, і я”, — усміхається Людмила.

Є моменти, коли слова надто особисті. Коли рядки болять. Тоді вони плачуть удвох.

Особливо емоційно було, коли Надія читала вірш, присвячений Людмилі.

У ньому вона назвала її своєю донькою. Цей момент журналістка згадує окремо:

“Під такі особисті, щемкі моменти вони обидві плакали. Я не могла залишитися байдужою”.

Книжка, яка “зайшла”

Попри біль і втому, Надія жартує. Про книжки, які “зайшли”, про пам’ять, яка тримається.

Вона любить читати. І коли говорять про улюблений вірш, зупиняється.

“Я зараз буду плакати…”, — каже вона і просить хвилинку підготуватися.

Світло, яке не вимикають відключення

Коли в домі немає світла, вони запалюють ліхтарик і читають Біблію. Коли холодно — зігріваються разом.

У цій квартирі важко. Але тут дуже тепло. 

“Було відчуття такого спокою, наче ми обмінялись енергією. Вони дуже світлі, дуже добрі жінки. Складається враження, що вони знайшли одна одну”, — каже представниця редакції.

Гордість і вдячність

Це не історія про жалість. Це історія про вибір.

Про двох жінок, які не залишилися на самоті — кожна по-своєму.

“Мене вони дуже сильно вразили. Я пишаюсь тим, що змогла познайомитись із ними особисто. І я дуже пишаюсь такою чудовою жінкою, як пані Надія Чирва”, — ділиться журналістка.

І саме це відчуття — гордості й тихої поваги — залишається з нами після цієї історії.

Попри вік і стан здоров’я, Надія Чирва залишається світлою і відкритою людиною. Вона пише вірші, читає, цікавиться людьми. Людмила ж зізнається: турбота про Надію допомогла їй самій пережити непрості моменти в житті.

“Ми як дві самотності, які знайшли одне одного”, — кажуть вони.

І в цій простій фразі — вся суть їхнього спільного життя.

Читайте також:

“Це були кришталеві роки”: спогади Надії про роботу на скляному заводі у Вільногірську

Українське законодавство гарантує широкий спектр соціальної підтримки для захисників та їхніх родин. Перелік включає пільги на проїзд, медичне обслуговування, оплату комунальних послуг та здобуття освіти.

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала детальну інформацію про актуальні державні гарантії для військовослужбовців у 2026 році.

Пільги для військових: безплатний проїзд

Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” гарантує право на безплатний проїзд певним категоріям. Це стосується осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій (УБД) та батьків загиблих або зниклих безвісти військових.

Основні транспортні пільги:

• безплатний проїзд міським пасажирським транспортом (крім таксі), а також залізничним та водним транспортом приміського сполучення;
• безкоштовний проїзд автобусами приміських маршрутів;
• 50% знижки на міжміський залізничний, повітряний, водний та автомобільний транспорт;
• право на позачергове придбання квитків.

Окремо передбачено право на перевезення до 20 тонн особистих речей у контейнерах залізничним транспортом при переведенні на нове місце служби або звільненні.

Військовим також надається безплатний проїзд у випадках:

• відрядження;
• відпустки в межах України (за умови відповідного рівня доходів сім’ї);
• переведення або передислокації військової частини;
• прямування до обраного місця проживання після звільнення зі служби.

Медичне забезпечення та реабілітація

Військовослужбовці мають право на безоплатну комплексну медичну допомогу. Спектр послуг включає:

• відпустку для лікування зі збереженням грошового забезпечення (на підставі висновку ВЛК);
• безкоштовну психологічну та медико-психологічну реабілітацію;
• грошову допомогу на оздоровлення для УБД;
• одноразову виплату у разі поранення;
• першочергове обслуговування у лікарнях та аптеках, пріоритетну госпіталізацію.

Також держава забезпечує безплатними ліками, виробами медичного призначення та імунобіологічними препаратами. Передбачено першочергове безплатне зубопротезування (крім використання дорогоцінних металів) та санаторно-курортне лікування (або компенсацію за нього).

Оплата комунальних послуг та житлові питання

Для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю діють суттєві знижки на ЖКП:

• 75% знижки на квартплату та комунальні послуги для УБД;
• 100% знижки для осіб з інвалідністю внаслідок війни;
• 75% знижки на паливо для тих, хто проживає у будинках без центрального опалення.

Додаткові житлові гарантії:

• першочергове забезпечення житлом для поліпшення умов;
• першочергове виділення земельних ділянок під забудову;
• пільгові позики на будівництво або ремонт житла;
• пріоритетний вступ до житлових кооперативів.

Також УБД мають право на позачергове встановлення квартирних телефонів та знижку 50% на абонплату.

Освіта для військових та їхніх дітей

Держава надає цільову підтримку для здобуття професійної та вищої освіти у державних і комунальних закладах.

Пільги для учасників бойових дій:

• повна або часткова оплата навчання з бюджету;
• пільгові довгострокові кредити на освіту;
• соціальні стипендії;
• безплатні підручники та доступ до інтернету в закладах освіти;
• безплатне проживання у гуртожитках.

Пільги для дітей військовослужбовців:

• першочергове зарахування до дитсадків та шкіл за місцем проживання;
• першочергові місця у дитячих оздоровчих таборах;
• переведення на бюджетну форму навчання при здобутті вищої або фахової передвищої освіти (денна форма);
• безплатне або пільгове проживання у гуртожитках для студентів;
• соціальна стипендія (за відсутності академічної заборгованості).

Правова допомога та оформлення

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Це включає складання процесуальних документів та представництво інтересів у судах. Як саме отримати такий вид допомоги — читайте в наступному матеріалі.

Зазначимо, що статус учасника бойових дій не гарантує автоматичного нарахування пільг. Для їх отримання необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України (незалежно від місця реєстрації) та подати відповідну заяву.

Читайте також:

ВПО чекають на допомогу: чи знайдуться гроші?