У Вільногірську “Авангард” в центрі подій — догана директору спортивного комплексу через трагедію під час матчу

У Вільногірську директору спортивного комплексу “Авангард” Максиму Єгорову оголосили догану через проведення несанкціонованого турніру, під час якого помер футболіст. Сам Єгоров не погодився з таким рішенням та звернувся до суду.

Більше про конфлікт навколо СК “Авангард” розповість Вільногірськ IN.UA

Розпорядження міського голови було оприлюднене на сайті міської ради 20 грудня 2024 року.

Журналісти редакції Вільногірськ IN.UA не могли оприлюднити матеріал через потребу в додатковій інформації. Відповідно до журналістських стандартів, ми звернулися з запитом до міської ради та Максима Єгорова за коментарями.

29 січня 2025 року наша редакція отримала копію догани директору СК “Авангард”.

Догана директору СК “Авангард”: що відомо

Міський голова Вільногірська Володимир Василенко оголосив догану директору СК “Авангард” через порушення плану проведення турніру, на якому загинув місцевий футболіст. Це рішення було прийнято на основі інформації департаменту соціально-гуманітарної політики, який зазначив, що турнір провели не за затвердженим планом.

Журналісти намагалися з’ясувати ім’я організатора турніру, але наші співрозмовники відмовилися розголошувати цю інформацію. Захід отримав висвітлення в соціальних мережах, проте згодом дописи про його проведення були видалені. Директор “Авангарду” Максим Єгоров у листі до міської ради заперечив надання дозволу на проведення турніру.

Нагадаємо, у Вільногірську на стадіоні “Авангард” під час “мінітурніру” з мініфутболу на честь пам’яті Олександра Сторожка помер один з учасників турніру, Олександр Писаревський. Близькі Олександра розповіли, що він стояв поруч з футбольним полем, чекаючи на свій вихід. Раптом йому стало зле, і він впав. Та дружина Олександра Сторожка, померлого футболіста, на честь якого проводили гру, розповіла, що це був неофіційний турнір.

“Це був не турнір, а товариська гра. Просто люди приїхали, купили квитки в пам’ять Саші Сторожка присвятили гру”, – поділилась Людмила Фабрикантова.

За словами директора “Авангарду”, турнір не входив у план заходів і не був проведений адміністрацією.

За розпорядженням міського голови Вільногірська директору “Авангарду” оголосили догану за фактом недотримання службових обов’язків. Максим Єгоров був позбавлений премії та не притягнутий до кримінальної відповідальності.

Також журналісти звернулися до місцевого відділення поліції, щоб дізнатися обставини справи.

“Розтин показав, що чоловік помер від серцевої недостатності. Кримінальне провадження не відкрили, тому що він помер через стан свого здоров’я”, – пояснив заступник начальника відділення поліції №4 Геннадій Семенов.

Позиція директора “Авангарду”

Максим Єгоров прокоментував ситуацію для редакції Вільногірськ IN.UA, повністю заперечуючи свою вину. За його словами, догану йому оголосили неправомірно, а причиною цього він вважає напружені стосунки з Вільногірською міською радою.

Він також зазначив, що матч провели неофіційно, і турнір не був погоджений з адміністрацією “Авангарду”.

Матч відбувся в суботу, 9 листопада 2024 року, коли у Максима Єгорова був вихідний.

Того дня на території “Авангарду’ не було адміністрації комплексу. Там перебували лише тренери та медсестра. За словами директора, медсестра зробила все можливе до приїзду “швидкої”.

Почувши про догану та позбавлення премії, Максим Єгоров вирішив оскаржити догану через суд.

Журналісти дізналися, що Вільногірський міський суд прийняв заяву до розгляду у цивільному провадженні, слухання призначено на 12 лютого 2025 року.

Читайте також:

• Масштабна спецоперація у Вільногірську: задіяні КОРД та ДСР
• 19 наших Героїв стали почесними громадянами Вільногірської міської територіальної громади (посмертно)

Ніна Лазаренко – внутрішньо переміщена особа з міста Дружківка Донецької області. У квітні 2022 року вона разом із дітьми була змушена покинути дім через війну та переїхати до Вільногірську. Сьогодні жінка відома в громаді як майстриня декоративних виробів – від новорічних композицій до оберегів і предметів інтер’єру.

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA 

Історія переселення 

Після переїзду родина деякий час жила в селі Водяному. Ніна Миколаївна з теплотою згадує людей, які підтримали їх у найважчий момент.

“Хочу висловити щиру подяку Фабрикантовій Людмилі та її покійному чоловікові Олександру, які прийняли нас, як рідних. Ми прожили в них чотири місяці – це були надзвичайно добрі та світлі люди”, – каже жінка. 

Ще однією важливою людиною на її шляху стала Світлана Повстін, яка, за словами Ніни Миколаївни, буквально підштовхнула її повернутися до творчості.

“Коли я сказала, що раніше займалася рукоділлям, вона відповіла: “А чого сидіти? Треба робити”. Саме вона дала мені цей поштовх”, – згадує майстриня. 

Від бухгалтерії до рукоділля 

До війни Ніна Миколаївна працювала заступницею головного бухгалтера. Її життя було заповнене цифрами, звітами та інструкціями, а на творчість просто не залишалося часу. Після пережитого горя рукоділля стало для неї способом відновлення.

“Щоб не зійти з розуму від усього пережитого, цього горя, почала займатися”, – розповідає Ніна Миколаївна. 

Майстриня згадує, що починала з нуля, а наразі вже приймає замовлення. 

“Ми приїхали з сумочкою – нічого не було. Почали потроху, і ось тепер до Нового року були замовлення”, – каже жінка. 

Її роботи включають новорічні ялинки, іграшки, ліхтарики, бантики, ангелочки, підсвічники та гномиків. Крім святкових виробів, майстриня створює речі з мішковини, джуту та інших матеріалів

“От захотіла зробити колодязь, я його зробила, мені це сподобалося. Тоді в мене на меті млин зробити, там складніша процедура, але я його зробила, я отримала задоволення. Квіти з атласної стрічки теж роблю, мені це подобається. Роблю те, що мені подобається”, – зізнається Ніна Миколаївна. 

Процес створення, джерела та натхнення

Час виготовлення залежить від складності виробу. 

“Якщо, наприклад, млин, я його довго робила, тому що там треба було вітрило зробити. Не можна сказати, що це день я роблю, що це два я роблю. Такого нема. На кожний виріб вже  різний час витрачається”, – говорить жінка. 

Родина всіляко допомагає майстрині, за що вона дуже вдячна. 

“Хтось ріже стрічку, хтось її опалює, хтось намотує на палочку. Це в нас робиться все дружно. А я збираю вже тоді готову композицію”, – згадує Ніна Миколаївна. 

Натхнення рукодільниця черпає насамперед з власної фантазії та родини.  

“Я коли в інтернеті щось бачу, я ніколи це не копіюю. Я хочу щось своє. От зайшла, наприклад, в Аврору, подивилися, що мені треба купити. Я бачу, що я з цього хочу зробити. Також у мене дома натхненники мої”, – розповідає жінка. 

Відгуки та побажання 

Попри бажання творити, Ніна Миколаївна не прагне великого бізнесу:

“В інтернеті ми нічого не продаємо”, – каже вона. 

Жінку можна знайти на ринку “біля берізок”, там вона роздає свої візитки. 

Одна з покупчинь поділилася своїми враженнями про придбаний виріб Ніни Лазаренко. 

“Є жінки, які навіть після переїздів і втрат не втрачають головного – здатності щось тихо створювати руками.

Оця ялинка з мішковини саме з таких історій.

Її робить жінка-переселенка. Без пафосу, без гучних слів. Просто бере грубий, простий матеріал і перетворює його на щось тепле, майже домашнє. Мішковина, яка зазвичай асоціюється з мішками і складами, раптом стає святом. І це мене щоразу дивує.

У цих речах немає ідеальної симетрії, зате є характер. Є терпіння, час і бажання зробити світ трохи м’якшим. Такі дрібниці не рятують глобально, але чомусь дуже тримають зсередини.

Мабуть, тому вони так радують око. І серце теж”, – каже Марина Макарович. 

І наприкінці Ніна Миколаївна ділиться своїми побажаннями: 

“Щоб у нас був мир в країні, щоб сімʼї обʼєдналися, Щоб був спокій в душах людей. З Новим роком!”

Читайте також:

Військовий, який перетворив фронт на музику: історія Олександра з Камʼянського

У листопаді та грудні 2025 року Жилкомсервіс Вільногірська провів кілька великих закупівель: від електроенергії на понад 16 мільйонів гривень до пального та технічного обслуговування ліфтів. Деякі тендери ще не завершені, а один, на дезінсекцію та дератизацію, не відбувся через брак учасників.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA

Закупівлі у листопаді

У листопаді Жилкомсервіс закуповував 6 перетворювачів частоти на суму понад 157 тисяч гривень. Переможцем стало товариство з обмеженою відповідальністю “Аурум-Електро”. 

Серед важливих закупівель також був тендер на технічне обслуговування мереж вуличного освітлення на суму 145 894 гривень. Виконання процедури взяв на себе фізична особа-підприємець Максим Єгоров.

Доволі дорогим став тендер на проведення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання та поточний ремонт мереж електропостачання й електрообладнання на суму 960 000 гривень. Переможцем також став Максим Єгоров. 

Договір з підприємцем підписаний строком на весь 2026 рік. Єгоров взяв обов’язки щодо ремонту розподільних щитів, усунення аварійних ситуацій, заміна аварійних ввідних проводів до квартири та інші роботи в будинках міста, перелік адрес вказаний в договорі.   

Закупівлі у грудні 

Найдорожчим тендером стала закупівля електроенергії на суму 16 110 287,20 гривень. Загальний обсяг закупівлі – 1 415 052,45 кіловат-годин. На момент публікації матеріалу тендер ще не завершено, договір із переможцем не укладено.

Серед тендерів, що привернули увагу, було оголошення про закупівлю послуг дератизації та дезінсекції підвальних приміщень і технічних підпілль. На боротьбу з тарганами та щурами в житлових будинках планували витратити понад 340 тисяч гривень. За інформацією представника Жилкомсервісу Івана Буряка, тендер не відбувся через відсутність учасників. На момент публікації новий тендер не оголошений. 

Також важливим став тендер на технічне обслуговування ліфтів, на який планували витратити 832 737,36 гривень. Переможцем стало приватне підприємство “Олександріяліфт”. 

Технічне обслуговування ліфтів мають провести за такими адресами: 

• Бульвар Миру, 13: під’їзди №1, 2, 3, 4, 5, 
• Бульвар Миру, 15: під’їзди №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
• Вул. Молодіжна, 48 Б: під’їзди №1, 2
• Вул. Молодіжна, 50 Б: під’їзди №1, 2
• Вул. Центральна, 61: під’їзди №1, 2, 3
• Вул. Центральна, 65: під’їзди №1, 2, 3
• Вул. Центральна, 67: під’їзди №1, 2, 3
• Вул. Центральна, 77 В: під’їзди №1, 2, 3
• Вул. Центральна, 81: під’їзди №1, 2, 3

Всі ліфти у списку мають маркування Пасажирський ПП-0471, що вказує на вантажопідйомність 400 кг та швидкість 0,71 м/с. Вартість їх обслуговування на місяць відрізняється лише залежно від кількості поверхів у будинку. 

Окрім цього, дорогим був тендер на закупівлю бензину А-95, А-92 та дизельного пального загальним обсягом 90 000 літрів. На це витратять 4 669 200 гривень. Єдиним учасником і переможцем тендеру стало ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Читайте також:

Що закуповувала Вільногірська центральна міська лікарня у грудні 2025 року: від хлібу до радіатору