У Вільногірську “Авангард” в центрі подій — догана директору спортивного комплексу через трагедію під час матчу

У Вільногірську директору спортивного комплексу “Авангард” Максиму Єгорову оголосили догану через проведення несанкціонованого турніру, під час якого помер футболіст. Сам Єгоров не погодився з таким рішенням та звернувся до суду.

Більше про конфлікт навколо СК “Авангард” розповість Вільногірськ IN.UA

Розпорядження міського голови було оприлюднене на сайті міської ради 20 грудня 2024 року.

Журналісти редакції Вільногірськ IN.UA не могли оприлюднити матеріал через потребу в додатковій інформації. Відповідно до журналістських стандартів, ми звернулися з запитом до міської ради та Максима Єгорова за коментарями.

29 січня 2025 року наша редакція отримала копію догани директору СК “Авангард”.

Догана директору СК “Авангард”: що відомо

Міський голова Вільногірська Володимир Василенко оголосив догану директору СК “Авангард” через порушення плану проведення турніру, на якому загинув місцевий футболіст. Це рішення було прийнято на основі інформації департаменту соціально-гуманітарної політики, який зазначив, що турнір провели не за затвердженим планом.

Журналісти намагалися з’ясувати ім’я організатора турніру, але наші співрозмовники відмовилися розголошувати цю інформацію. Захід отримав висвітлення в соціальних мережах, проте згодом дописи про його проведення були видалені. Директор “Авангарду” Максим Єгоров у листі до міської ради заперечив надання дозволу на проведення турніру.

Нагадаємо, у Вільногірську на стадіоні “Авангард” під час “мінітурніру” з мініфутболу на честь пам’яті Олександра Сторожка помер один з учасників турніру, Олександр Писаревський. Близькі Олександра розповіли, що він стояв поруч з футбольним полем, чекаючи на свій вихід. Раптом йому стало зле, і він впав. Та дружина Олександра Сторожка, померлого футболіста, на честь якого проводили гру, розповіла, що це був неофіційний турнір.

“Це був не турнір, а товариська гра. Просто люди приїхали, купили квитки в пам’ять Саші Сторожка присвятили гру”, – поділилась Людмила Фабрикантова.

За словами директора “Авангарду”, турнір не входив у план заходів і не був проведений адміністрацією.

За розпорядженням міського голови Вільногірська директору “Авангарду” оголосили догану за фактом недотримання службових обов’язків. Максим Єгоров був позбавлений премії та не притягнутий до кримінальної відповідальності.

Також журналісти звернулися до місцевого відділення поліції, щоб дізнатися обставини справи.

“Розтин показав, що чоловік помер від серцевої недостатності. Кримінальне провадження не відкрили, тому що він помер через стан свого здоров’я”, – пояснив заступник начальника відділення поліції №4 Геннадій Семенов.

Позиція директора “Авангарду”

Максим Єгоров прокоментував ситуацію для редакції Вільногірськ IN.UA, повністю заперечуючи свою вину. За його словами, догану йому оголосили неправомірно, а причиною цього він вважає напружені стосунки з Вільногірською міською радою.

Він також зазначив, що матч провели неофіційно, і турнір не був погоджений з адміністрацією “Авангарду”.

Матч відбувся в суботу, 9 листопада 2024 року, коли у Максима Єгорова був вихідний.

Того дня на території “Авангарду’ не було адміністрації комплексу. Там перебували лише тренери та медсестра. За словами директора, медсестра зробила все можливе до приїзду “швидкої”.

Почувши про догану та позбавлення премії, Максим Єгоров вирішив оскаржити догану через суд.

Журналісти дізналися, що Вільногірський міський суд прийняв заяву до розгляду у цивільному провадженні, слухання призначено на 12 лютого 2025 року.

Читайте також:

• Масштабна спецоперація у Вільногірську: задіяні КОРД та ДСР
• 19 наших Героїв стали почесними громадянами Вільногірської міської територіальної громади (посмертно)

Для багатьох водіїв процес придбання нового автомобіля або його переоформлення супроводжується отриманням тимчасових номерних знаків.

Редакція Вільногірськ IN.UA розібралася у законодавчих нюансах використання транзитних номерів та пояснює, скільки часу на них можна пересуватися в умовах воєнного стану, щоб не отримати штраф від патрульної поліції.

Що таке транзитні номери та коли їх видають

Транзитний номерний знак — це спеціальний реєстраційний номер для тимчасового використання. Візуально він суттєво відрізняється від стандартних державних знаків: має червоне тло, на якому розміщені чотири цифри та дві літери.

Такі номери видаються сервісними центрами у випадках, коли транспортний засіб ще не зареєстрований або вже знятий з офіційного обліку, але має легально переміщуватися дорогами загального користування.

Транзитні номери є обов’язковими у таких типових ситуаціях:

• після придбання абсолютно нового автомобіля в автосалоні, коли власник ще не встиг поставити його на постійний облік;
• після зняття машини з обліку для подальшого продажу за кордон (новий власник отримує право тимчасово пересуватися на такому авто);
• для перевезення транспортного засобу без постійної реєстрації (наприклад, у випадках тимчасового ввезення з-за кордону або під час переоформлення на іншу юридичну особу).

Терміни використання: загальні правила та воєнний стан

Згідно з пунктом 7 урядової постанови № 1388, власники транспортних засобів зобов’язані зареєструвати або перереєструвати свої автомобілі протягом 10 діб після їх придбання, митного оформлення чи тимчасового ввезення на територію України.

Проте українське законодавство передбачає певні послаблення на період дії воєнного стану. Строк державної реєстрації офіційно продовжується на весь період воєнного стану. Після його припинення або скасування на всій території України (чи в окремих її місцевостях) власники матимуть рівно 90 днів для того, щоб зареєструвати свої транспортні засоби.

Головна законодавча пастка: чи можна їздити

Незважаючи на офіційне продовження строків реєстрації, для водіїв існує суворе обмеження. Фактично перереєстровувати авто та отримувати постійні білі номери під час війни не обов’язково — це можна відкласти на післявоєнний період (ті самі 90 днів).

Але ця пільга діє лише за однієї умови: якщо ви взагалі не збираєтеся користуватися цим транспортним засобом, і він просто стоїть у гаражі чи на парковці.

Закон чітко наголошує: експлуатація транспортних засобів, які не зареєстровані в уповноважених органах МВС і не мають відповідних постійних номерних знаків, на дорогах загального користування суворо забороняється. Відповідно, їздити на транзитних номерах місяцями, прикриваючись воєнним станом, не можна.

Штрафні санкції за порушення

Якщо патрульна поліція зупинить водія, який керує автомобілем на прострочених транзитних номерах (понад встановлені 10 діб), на нього чекає адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), штраф за керування незареєстрованим транспортним засобом становить 850 гривень.

Зазначимо, що водіям слід пам’ятати про один важливий нюанс: згідно з КУпАП, штраф за таке порушення не є одноразовим. Тобто, якщо після складання першого протоколу ви продовжите їздити на транзитних номерах і вас зупинять повторно, поліцейські знову випишуть штраф.

Читайте також:

Втрата бізнесу через війну: Міжнародний реєстр збитків розпочав прийом заяв від підприємців

Кабінет Міністрів України 7 січня 2026 року подав на розгляд Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу. Документ, розроблений Міністерством економіки, має замінити застаріле законодавство 1971 року та адаптувати український ринок праці до стандартів Європейського Союзу.

Після реєстрації законопроєкту в мережі почали ширитися чутки щодо його змісту, які спростували представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Що змінить новий Трудовий кодекс: ключові інновації

Проєкт Трудового кодексу розроблявся із залученням бізнесу, профспілок та міжнародних експертів. Його головна мета — легалізувати сучасні формати роботи та імплементувати понад 30 європейських директив.

Основні зміни передбачають:

• повну цифровізацію трудових відносин та можливість укладати договори онлайн;
• розширення переліку видів трудових договорів для легалізації фрілансу та віддаленої роботи;
• чітке визначення критеріїв трудових відносин для боротьби з тіньовою зайнятістю;
• новий, прозорий підхід до розрахунку мінімальної заробітної плати (погодинно та щомісяця);
• перехід інспекції праці до моделі, орієнтованої на запобігання порушенням, а не на штрафи.

Правда та міфи про новий Кодекс

Після публікації тексту документа в інтернеті з’явилося багато маніпуляцій. Уряд офіційно спростував найпоширеніші з них. У Міністерстві економіки наголошують, що багато тверджень у соцмережах є вирваними з контексту. Уряд надав офіційні роз’яснення щодо найбільш спірних питань.

Міф 1: Роботодавці зможуть безконтрольно стежити за працівниками

Правда: Відеоспостереження та моніторинг робочої пошти визначені у проєкті як крайні заходи контролю. Вони можливі лише за наявності об’єктивної необхідності та з обов’язковим попереднім інформуванням працівника. Кодекс вперше встановлює чіткі межі такого контролю, щоб захистити право людини на приватність, як це роблять у країнах ЄС.

Міф 2: У працівників заберуть відпустки

Правда: Тривалість основної щорічної відпустки не може бути меншою за 28 днів. Для тих, хто зараз має право на довшу відпустку, нічого не зміниться. Також зберігається додаткова відпустка за роботу у шкідливих чи важких умовах. Усі невикористані дні відпустки, накопичені до ухвалення нового кодексу, зберігаються та компенсуються за старими правилами.

Міф 3: Легалізується звільнення під час лікарняного

Правда: Проєкт не дозволяє припиняти трудові відносини під час хвороби чи відпустки. Роботодавець зможе видати наказ про звільнення у цей період, але офіційним днем звільнення буде вважатися перший робочий день після завершення лікарняного або відпустки. Усі соціальні гарантії на період тимчасової непрацездатності повністю зберігаються.

Міф 4: Людей змусять працювати понаднормово

Правда: Нормальна тривалість робочого часу залишається незмінною — 40 годин на тиждень. Понаднормова робота існує і зараз, але новий кодекс встановлює для неї жорсткі межі: базова норма — 180 годин на рік. За взаємною згодою сторін у колективному договорі цей ліміт можна збільшити, але не більше ніж до 250 годин на рік (абсолютний максимум — 48 годин на тиждень разом із понаднормовими). Підвищена оплата за такі години, а також за роботу у вихідні та вночі, зберігається.

Міф 5: Скасовуються гарантії для вагітних та батьків

Правда: Жодні чинні гарантії не скасовуються. Більше того, документ забороняє звільняти з ініціативи роботодавця працівників із дітьми до 1,5 року, дітей з інвалідністю, а також одиноких батьків із дітьми до 14 років. Додатково запроваджується оплачувана відпустка для догляду за дитиною загальною тривалістю 4 місяці (по 2 місяці індивідуально для кожного з батьків, або 4 місяці для одинокої матері/батька).

Міф 6: Профспілки втратять свої права

Правда: Проєкт містить окремі статті, які закріплюють право на свободу об’єднання та проведення колективних переговорів. За профспілками залишається пріоритетне право представляти інтереси трудового колективу, а роботодавець зобов’язаний проводити з ними консультації у визначених законом випадках.

Наразі уряд передав документ до Верховної Ради. Попереду — розгляд у першому читанні, після якого народні депутати, бізнес та профспілки зможуть вносити свої правки для подальшого фахового обговорення.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити