«Без захисників ніколи держави не буде», — вільногірець та військовий Ігор Миронюк про День ЗСУ

Щороку 6 грудня Україна відзначає День Збройних сил України — свято, що символізує силу, мужність і відданість наших військових. Цей день присвячений тим, хто щодня стоїть на захисті державного суверенітету та територіальної цілісності. Ми віддаємо шану всім захисникам і захисницям, які з честю служать та оберігають нашу країну.

Редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з Ігорем Миронюком, колишнім військовим, який поділився своїми думками про цей важливий день.

День ЗСУ: історія свята

День Збройних сил України було встановлено постановою Верховної Ради України у 1993 році. Ця дата була вибрана, адже 6 грудня 1991 року Верховна Рада ухвалила закон “Про Збройні Сили України”. З того часу цей день став важливою частиною національної традиції, нагадуючи нам про важливість армії та її роль у забезпеченні незалежності нашої країни.

Розмова з Ігорем Миронюком

Ігор Миронюк з власної ініціативи у 59 років вступив до прикордонних військ. Як єдиний зі свого курсу Хмельницької прикордонної академії, він потрапив на службу в Донеччину, де служив командиром. Його дружина та син, Валентина та Володимир Миронюки, наразі є частиною Збройних сил України та досі продовжують захищати Україну від ворога. 

Провівши понад два роки у війську, після звільнення Ігор повернувся до вчителювання у Вільногірському фаховому коледжі, де викладає дисципліну «Захист України» та продовжує виховувати у студентів та студенток хист до військової справи. Вільногірець поділився своїми думками про День Збройних сил України.

«Без захисників ніколи держави не буде», — каже Ігор Миронюк.

Він також підкреслив важливість створення спеціальних класів для занять військовою справою для молоді у Вільногірську, зазначивши, що це сприятиме підготовці нових поколінь до оборони країни.

«В нас є співи та танці, і це добре – нехай молодь розважається та росте. Але ж було б чудово так само мати місце, де діти могли б навчатися військовій справі, аби молодь була готова до захисту України», — розповів Ігор Миронюк. 

Підтримка і взаєморозуміння

Ігор Миронюк каже, що не вистачає підтримки і єдності між армією та народом. Він висловив побажання, щоб діти військових не боялися майбутнього і мали змогу жити в мирі. Також чоловік наголосив на важливості підтримки військових і визнання їхнього внеску в захист країни.

«Хочеться побажати здоров’я пораненим та вічної памʼяті загиблим воїнам. Бо це найкращі люди і вони заслуговують, аби про них знали та пам’ятали», — поділився Ігор Миронюк. 

День Збройних сил України — це день, коли кожен з нас повинен згадати про значущість військових та їх родин. Це нагадування про те, що наша свобода та незалежність забезпечується щоденною працею і жертовністю українських військових. Давайте разом вшануємо їхню мужність і відданість, а також підтримуємо наших захисників у їхній нелегкій справі.

Редакція Вільногірськ IN.UA вітає всіх захисників та захисниць з цим днем та бажає вам міцного здоров’я. Ви – наші герої, разом з вами прийде наша перемога. 

Читайте також:

• Святий Миколай у Вільногірську: як жителі міста готувались до свята
• Міжнародний день волонтера: згадуємо волонтерів Вільногірська в історіях та фото

Президент України Володимир Зеленський розкрив 20 пунктів проєкту документа між Україною, США, росією та Європою про закінчення війни.

Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.

“Зараз я готовий проговорити драфт 20-пунктного документу, і це документ, який називається framework, базовий документ про закінчення війни, політичний документ між нами, Америкою, Європою і рускімі”, – розповів Зеленський журналістам.

Мирний план

Пункт 1: Суверенітет України буде перепідтверджено. Констатуємо, що Україна – це суверенна держава, і всі підписанти угоди своїми підписами це підтверджують.

Пункт 2: Цей документ являє собою повну та беззаперечну угоду про ненапад між Росією та Україною. Зазначається, що для підтримки довгострокового миру буде створено механізм моніторингу для контролю за лінією зіткнення за допомогою космічного безпілотного моніторингу, забезпечення раннього повідомлення про порушення та усування конфліктів.

Пункт 3: Україна отримає міцні гарантії безпеки.

Пункт 4: Чисельність Збройних сил України лишатиметься на рівні 800 тисяч у мирний час.

Пункт 5: США, НАТО та європейські держави-підписанти нададуть Україні гарантії безпеки, які відзеркалюватимуть статтю 5.

Пункт 6: Росія закріпить політику ненападу щодо Європи та України у всіх необхідних законах, всіх необхідних документах про ратифікацію, включаючи ратифікацію переважною більшістю голосів у Державній Думі.

Пункт 7: Україна стане членом Європейського Союзу у певний конкретно визначений час, а також що Україна отримає короткостроковий привілейований доступ до ринку Європи.

Пункт 8: Україна отримає міцний пакет глобального розвитку, який буде визначено в окремій угоді про інвестиції та майбутнє процвітання, і це буде охоплювати широкий спектр економічних сфер.

Пункт 9: Буде створено кілька фондів для вирішення питань відновлення української економіки, реконструкції пошкоджених районів та регіонів, гуманітарних питань. Метою буде залучення 800 мільярдів доларів за рахунок акціонерного капіталу, грантів, боргових зобов’язань, внесків приватного сектору.

Пункт 10: Після укладення цієї угоди Україна пришвидшить процес укладення угоди про вільну торгівлю зі США.

Пункт 11: Україна підтверджує, що вона залишатиметься без’ядерною державою, згідно з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.

Пункт 12: Запорізька атомна електростанція буде експлуатуватися спільно трьома країнами – Україна, США, РФ.

Проте стосовно деталей експлуатації ще точаться дискусії. За словами Зеленського, Україна “після всього” не бажає вести бізнес з росіянами напряму. Цей пункт сторонам ще належить узгодити.

Пункт 13: Обидві країни зобов’язуються впроваджувати освітні програми в школах, в усьому суспільстві, що сприяють розумінню та толерантності до різних культур, усувають расизм і упередження. Україна запровадить правила ЄС щодо релігійної толерантності та захисту мов меншин.

Пункт 14: Території. Пункт неузгоджений і має кілька варіантів розв’язання.

Варіант 1. “Стоїмо там, де стоїмо”. У Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях лінія розташування військ на дату цієї угоди є де-факто визнаною лінією зіткнення, яку контролюватимуть міжнародні сили.

Варіант 2. Створення потенційної вільної економічної зони Донбасу, що передбачає демілітаризацію цієї зони. Україна виступає проти відведення своїх військ, але у разі втілення цього варіанту виступає за дзеркальне відведення сил – тобто і російських також. Цей варіант вимагає проведення в Україні загальнонаціонального референдуму для ратифікації угоди.

Остаточно це питання може бути вирішено на рівні лідерів держав.

Пункт 15: Після узгодження майбутніх територіальних домовленостей як Російська Федерація, так і Україна зобов’язуються не змінювати ці домовленості силою.

Пункт 16: Росія не перешкоджатиме Україні використовувати річку Дніпро та Чорне море для цілей комерційної діяльності. Буде укладено окрему морську угоду та угоду про доступ, яка охоплюватиме свободу судноплавства та перевезень. В рамках цієї угоди Кінбурнська коса буде демілітаризована.

Пункт 17: Для вирішення відкритих питань буде створено гуманітарний комітет. Пункт передбачає обмін усіх військовополонених, що залишилися, включаючи засуджених російською системою з 2014 року, а також повернення усіх цивільних затриманих та заручників, включаючи дітей та політичних в’язнів.

Пункт 18: Україна має провести вибори якомога швидше після підписання угоди.

Пункт 19: Ця угода буде юридично обов’язковою. Її виконання буде контролюватися, гарантуватися Радою миру, під головуванням президента США Дональда Трампа.

Пункт 20: Після того, як усі сторони погодяться з цією угодою, негайно набуде чинності повне припинення вогню.

Підсумовуючи документ, Президент України сказав: “Ми не дійшли консенсусу з американською стороною щодо території Донеччині і щодо ЗАЕС. Але значно зблизили більшість позицій. В принципі, весь інший консенсус в цьому договорі у нас з ними знайдений”.

Зеленський розповів, що сьогодні, 24 грудня, буде відома реакція росіян на цей проєкт документа після того, як з ними поговорить американська сторона.

Лариса Солдатенко — мати загиблого військового Валерія Солдатенка, пожертвувала на потреби бійців 3-го прикордонного загону. Жінка каже, що вирішила передати гроші, аби хлопці, з якими служив її син, мали все необхідне для подальшої боротьби.

Про це йдеться у сюжеті Суспільне. Донбас.

Пожертвувала кошти

З 2014 року він ніс службу на фронті, а у 2020-му вийшов на пенсію. Однак після початку повномасштабного вторгнення знову став до строю — цього разу у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Командував заставою. 20 лютого 2024 року Валерій Солдатенко загинув у боях на Донеччині. Йому було 46 років.

Лариса Солдатенко зізнається, що щотижня приходить на цвинтар до сина — поговорити й поділитися новинами.

“Я можу тут провести пів дня. Намагаюся ходити пішки. Мені легше пішки. Я сюди йду, а назад вже важкувато. Коли не могла ходити, я їздила. Поки йду — поплачу“, — ділиться Лариса.

Кошти, які отримала після його загибелі, жінка віддала тим, з ким він стояв пліч-о-пліч.

“Якась матуся не плакатиме. Це ж моя земля, я тут живу. Ми ж земляки. Хтось же має захищати? Я не знаю, як це купити, що саме треба. А вони мені дуже допомагають. Тому що я відала — і я впевнена, що їх застосують за призначенням”.

Помічник начальника бригади Гвардії наступу “Помста” Євген Роженюк говорить, гроші витратили на безпілотники, аби ними уражати росіян та відплатити за смерть побратима.

“Гроші були витрачені на помсту. На що ще краще витратити гроші за загиблого, як не на помсту за нього? Вони були витрачені на закупку безпілотних авіаційних систем, комплексів і на знищення ворогів“, — говорить Євген Роженюк.