Чорнобильська катастрофа: Міжнародний день пам’яті, події, факти

Чорнобильська катастрофа: Міжнародний день пам’яті, події, факти фото 2 10:51, 26 Квітня 2024
ЧАЕС
Аварія на Чорнобильській АЕС/ фото з відкритих джерел

Минуло 38 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка розташована на території України. Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Вона спричинена тепловими вибухами та руйнуванням четвертого енергоблока. Тоді, 26 квітня 1986 року, радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів сучасної України та суміжних країн отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації. З населених пунктів евакуювали понад 100 тисяч людей, зона зараження стала безлюдною та відчуженою. 

Більше про пам’ятну дату та події у Чорнобилі — на Вільногірськ IN.UA

Аварія на Чорнобильській АЕС 1986 рік

В ніч на 26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. Відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Через це виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. 

Чорнобильська катастрофа: Міжнародний день пам’яті, події, факти фото 2
Катастрофа на ЧАЕС/ фото з відкритих джерел

Тодішня радянська влада робила все, щоб приховати від світу наслідки катастрофи. Майже два дні світ нічого не знав про вибух. 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували у Данії та Швеції, після чого шведська влада звернулася до москви із вимогою надати пояснення. 

Відомо, що тоді, щоб показати світові, що нічого не сталося, у радіоактивному Києві 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей з дітьми. 

Ні 26, ні 27 квітня влада не попередила й населення про небезпеку, не надали жодних порад про те, як слід поводитися, щоби зменшити вплив радіоактивного опромінення. Перше офіційне повідомлення зробили на телебаченні лише 28 квітня під тиском обставин та міжнародної спільноти, проте містило повідомлення дуже мало інформації.

Того ж дня, 28 квітня, евакуювали людей з Прип’яті. Вже на 3 травня евакуювали населення 10-кілометрової зони, а до 6 травня вивезли людей з населених пунктів у 30 кілометрах.

Чорнобильська катастрофа: Міжнародний день пам’яті, події, факти фото 3
Евакуація населенння із заражених зон/ фото з відкритих джерел

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 року четвертий реактор АЕС накрили спеціальним «саркофагом», який збудували сотні тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію.

Пожежі та аварії у 1991 та 1996 роках призвели до зупинення другого, а потім і першого реактора. У 2000 році був зупинили останній третій реактор. Так Чорнобильська АЕС припинила свою роботу.

Відомо, що новий чорнобильський саркофаг почали будувати у 2012 році, у 2019 його поставили. Він має прослужити до 2120 року.

Чорнобильська катастрофа: Міжнародний день пам’яті, події, факти фото 4
Купол над реактором у Чорнобилі/ фото з відкритих джерел

У ліквідації аварії на ЧАЕС брали участь понад 500 тисяч людей. День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС в Україні відзначають 14 грудня.

Чорнобильська катастрофа: Міжнародний день пам’яті, події, факти фото 5
Ліквідатори Чорнобильської катастрофи/ фото з відкритих джерел

Читайте також:

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

У Вільногірську хочуть передати понад 6 гектарів землі “Лісам України”

У Вільногірську хочуть передати понад 6 гектарів землі “Лісам України” фото 3 10:05, 27 Серпня 2026
У Вільногірську хочуть передати понад 6 гектарів землі “Лісам України” фото 6
У Вільногірську хочуть передати понад 6 гектарів землі / фото ілюстративне, Pexels

На офіційному сайті Вільногірської міської ради опубліковано проєкт рішення №2026, який стосується управління земельними ресурсами громади. Документ передбачає надання дозволу державному спеціалізованому господарському підприємству “Ліси України” на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Про це йдеться на сайті Вільногірської міськради. 

Деталі запланованого відведення

Мова йде про дві земельні ділянки загальною орієнтовною площею 6,8113 гектарів, які розташовані на території Вільногірської громади. 

Ділянки передаються для ведення лісового господарства і надання повʼязаних із ним послуг. 

Проєкт підготовлено на основі клопотання директора філії “Східний офіс” ДП “Ліси України” Сергія Дмитренка від 05.08.2026 року. Також враховано попереднє рішення ради від 2025 року щодо віднесення цих земель до самозалісених ділянок. 

У Вільногірську хочуть передати понад 6 гектарів землі “Лісам України” фото 7
Земельна ділянка / скриншот з Публічної кадастрової карти України

Порядок реалізації рішення 

Після отримання дозволу ДП “Ліси України” має розробити проект землеустрою та подати його на затвердження до міської ради. Право на постійне користування ділянками підприємство набуде лише після завершення всіх етапів реєстрації.

Координація та контроль

Координація робіт покладена на Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства.

Контроль за виконанням рішення здійснюватимуть в.о. начальника УАКБ та ЖКГ разом із профільною постійною комісією з питань міського господарства та земельних відносин.

Читайте також:

Підписуйтесь

Нова сторінка історії: продовження рукописного літопису Вільногірська 

Нова сторінка історії: продовження рукописного літопису Вільногірська  фото 4 16:00, 26 Серпня 2026
Нова сторінка історії: продовження рукописного літопису Вільногірська  фото 8
Продовження рукописного літопису Вільногірська / фото ШІ

Історія нашого міста ховає ще чимало цікавих сторінок, спогадів та важливих подій. Ми продовжуємо публікацію унікальної книги від почесної громадянки Надії Чирви, присвяченої рідному Вільногірську.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA.

Глава “Раннє дитинство”

Воно було безхмарним, щасливим. Я народилася 23 лютого 1938 року. Це був святковий день – День Радянської Армії та Військово-Морського Флоту. На честь цього нас із мамою помістили на святковій Дошці пошани.

Коли мене принесли з пологового будинку, я 18 діб кричала. Пізніше тато з мамою здогадалися, що під час пологів мене травмували. Очевидно, було зламане ребро в районі серця. Це помітно донині. Хтось із знайомих порадив моїм батькам похрестити мене у церкві. Сталося диво. Напевно, ребро на той час зрослося. Хрещена мама була переконана, що це була допомога Господа Бога. Так чи інакше, я проспала дві доби і потім більше не плакала.

Тато з мамою часто згадували, як тато в перші дні мого життя боявся брати мене на руки. Боявся, що я можу переламатися. Якось рано-вранці мама вирушила на “Озерку” (так у нас досі називають центральний ринок), а тато залишився зі мною. Я прокинулася і подала голос. Щоб я не розплакалася, тато носив мене по кімнаті разом із ліжечком. Мама прийшла з базару, а тато стомлений, спітнілий, але задоволений собою і тим, що я не плакала. Ми завжди сміялися, коли згадували цей випадок. Тато завжди любив демонструвати, як успішно він це робив.

Наш будинок був двоповерховим. Квартира перебувала на другому поверсі. Вулиця була імені Караваєва в Ленінському районі Дніпропетровська. Забіжу наперед і скажу, що я з дитинства закохана у свій рідний край – Дніпропетровщину. Абсолютно впевнена, що на землі немає нічого подібного, з такою чудовою історією. Все своє життя я вивчала його, мені завжди було цікаво, чому так названо те чи інше місто, вулиця, селище, завод, парк, театр тощо. Минуло багато років, перш ніж я дізналася, хто ж такий Караваєв, ім’ям якого була названа наша довоєнна вулиця.

Виявляється, що Олександр Львович Караваєв – лікар, депутат II Державної думи, займався громадською діяльністю. Багато часу приділяв клопотам і завжди вони вирішувалися позитивно. 5 березня 1908 р. О. Л. Караваєва було вбито невідомими під час прийому хворих на своїй квартирі. Він став жертвою терору. Дніпропетровці впевнені, що ім’я померлого на посту лікаря, який лікував фізичні та душевні рани людей, чуйного до потреб і доброго чоловіка, житиме вічно.

Коли я була вже заміжньою жінкою і в мене вже були діти, ми випадково зустріли мого віку чоловіка. Він привітався з нами і каже моїм батькам: “Невже це ваша Надя?”

— Звичайно, вона сама.

Він тоді пригадав і розповів таке: виявилося, що ми з ним жили в одному будинку на вулиці Караваєва. Мені було десь два або два з половиною роки, я була красивою і дуже ошатною. Вся була в рюшиках, складочках, воланчиках, бантиках і з великою шоколадиною в руках.

Мама якийсь час працювала в пральні комбінату, який обслуговував військові частини. Коли солдати приїжджали забирати чисту білизну, завжди привозили в подарунок коробки цукерок, шоколад та всіляку смакоту. В одній шафі була у нас висувна шухлядка , і всі ці подарунки складалися сюди.

А хлопчик цей жив поверхом нижче. Його батьки працювали на заводі, і, звісно, такої кількості солодощів у нього не було. Завжди він чекав на мене, ставав поряд і пошепки говорив: “Фу, негарна”. Я кидала шоколадку в пісок і починала плакати. Він тільки цього й чекав. Хапав цукерку і швидко з’їдав, боявся, що відберуть. Якось на мій плач вийшла мама. Я, мабуть, хотіла викликати співчуття до своєї персони і, як була в білосніжній сукні, так і плюхнулася на пісок. Мама подивилася на мене, вирвала з верби тоненький прутик і приклала до м’якого місця. Такого роду лікувальний сеанс на мене так позитивно подіяв, що я ніколи в житті так більше не робила, і скільки я жила, ніхто й ніколи не застосовував до мене будь-яких покарань.

Цей молодий чоловік говорить мені: “Пробач мені, Надю. Я говорив тоді неправду тільки для того, щоб виманити у тебе щось смачненьке, ти була дуже гарною”. Я великодушно його пробачила і вдячна йому за те, що він розповів мені про мене.

Щастя моє тривало недовго. У лютому 1941 р. мені виповнилося 3 роки, а через чотири місяці, 22 червня, почалася Велика Вітчизняна війна, яка перегорнула мирне життя людей на довгі 1418 днів, принесла горе і сльози в кожну хату. В Україні загинув кожен 5-й (у Білорусі — кожен 4-й). Ці дві республіки постраждали найбільше…

Читайте також:

Підписуйтесь

У Вільногірську хочуть передати понад 6 гектарів землі “Лісам України” фото 5

У Вільногірську хочуть передати понад 6 гектарів землі “Лісам України”

На офіційному сайті Вільногірської міської ради опубліковано проєкт рішення №2026, який стосується управління земельними ресурсами громади. Документ передбачає надання дозволу державному спеціалізованому господарському підприємству “Ліси […]

10:05, 27.08.2026 Єва Буянова
Нова сторінка історії: продовження рукописного літопису Вільногірська  фото 6

Нова сторінка історії: продовження рукописного літопису Вільногірська 

Історія нашого міста ховає ще чимало цікавих сторінок, спогадів та важливих подій. Ми продовжуємо публікацію унікальної книги від почесної громадянки Надії Чирви, присвяченої рідному Вільногірську. […]

16:00, 26.08.2026 Єва Буянова
Депутат Вільногірської міськради хоче скласти мандат: вже вчетверте фото 7

Депутат Вільногірської міськради хоче скласти мандат: вже вчетверте

Депутат Вільногірської міської ради Артем Федоранич намагається достроково припинити свої депутатські повноваження. Відповідний проєкт рішення підготували до найближчої сесії міськради.  Детальніше про те, чому Артем […]

14:00, 26.08.2026 Діана Попович
Із Кам’янського до Києва – за ніч: новий маршрутний рейс фото 8

Із Кам’янського до Києва – за ніч: новий маршрутний рейс

З 27 серпня з автовокзалу Кам’янського почне курсувати новий автобусний рейс “Дніпро – Київ”. Пасажири зможуть виїхати ввечері, а вже вранці прибути до столиці. Детальніше […]

12:00, 26.08.2026 Діана Попович
Пенсія без стажу: скільки виплачують у 2026 році фото 9

Пенсія без стажу: скільки виплачують у 2026 році

Зображення створено за допомогою ШІ В Україні громадяни, які досягли пенсійного віку, але не мають необхідного страхового стажу для призначення пенсії, можуть розраховувати на державну […]