У Всесвітній день боротьби з розладами харчової поведінки медики, психологи та активісти нагадують про серйозність проблеми, яка щороку торкається мільйонів людей. Анорексія, булімія та компульсивне переїдання не лише впливають на фізичне здоров’я, а й завдають значної шкоди психіці. Раннє виявлення, професійна допомога та підтримка близьких можуть стати ключем до одужання.

Більше на Вільногірськ.IN.UA

Психотерапевтиня Валерія Журавель, яка спеціалізується на лікуванні розладів харчової поведінки, надала унікальні коментарі для Вільногірськ.IN.UA.

Питання: Які основні причини виникнення розладів харчової поведінки?

Відповідь: Основний фактор – наш психологічний стан і те, які у нас внутрішні опори, яка у нас самооцінка. Тобто все іде від того, як людина себе оцінює і яке у неї до себе ставлення. Окрім цього, ставлення до тіла завжди змінювалось в залежності від часу, люди завжди самовиражались та самоідентифікувались через тіло. І, на даний момент, суспільство нам трактує, що, якщо ти худа, ти в будь-якому випадку будеш успішна.

Питання: Які основні міфи ходять навколо розладів харчової поведінки?

Відповідь: Головний міф полягає в тому, що основне джерело захворювання – соціум. Він може підштовхнути, але основна проблема – внутрішній і психологічний стан людини. 

Питання: Які Ви можете надати поради щодо щодо лікування

Відповідь: Обовʼязково звертатися до психолога, окільки треба вирішувати внутрішні проблеми, психологічні травми, працювати з родиною, інакше людина не зможе з цього вийти.

Питання: Як можна підтримати людину, яка хворіє?

Відповідь: Все залежить від етапу: на різних етапах є різні рекомендації для родини та друзів, як створити вітальний фон. 

Розлади харчової поведінки (РХП) — це серйозні психічні захворювання, які змінюють ставлення людини до їжі та тіла. Вони включають нездорові моделі харчування, що можуть спричинити важкі медичні наслідки. РХП вражають людей будь-якого віку, статі та соціального статусу, а їхнє лікування потребує спеціалізованого підходу.

Основні види РХП:

Анорексія

Анорексія — це розлад харчової поведінки, який характеризується нав’язливим бажанням втратити вагу та страхом ожиріння. Люди з анорексією обмежують кількість їжі, відмовляються від продуктів або взагалі припиняють споживати їжу. До основних симптомів анорексії належать:

• суттєве зниження ваги або відмова підтримувати нормальну вагу;
• викривлене сприйняття свого тіла;
• страх набрати вагу;
• порушення менструального циклу (у жінок).

Наслідки анорексії можуть бути дуже серйозними, такими як виснаження, анемія, пошкодження внутрішніх органів та навіть летальні випадки.

Булімія

Булімія – це періодичні епізоди неконтрольованого переїдання, після яких людина намагається позбутися спожитої їжі шляхом блювання, зловживанням проносними засобами або інтенсивними фізичними навантаженннями. До симптомів та ознак нервової булімії належать:

• часті епізоди переїдання з почуттям втрати контролю;
• використання способів «очищення» (блювання, діуретики тощо);
• страх набрати вагу, хоча вага людини може залишатися в межах норми.

Наслідки булімії характеризуються порушеннями роботи шлунково-кишкового тракту, пошкодженнями зубної емалі, порушеннями серцевої діяльності тощо.

Компульсивне переїдання

Компульсивне переїдання є розладом харчової поведінки, за якого людина регулярно споживає велику кількість їжі за короткий час, при цьому не вдаючись до «очищувальних» методів, як у випадку булімії. До основних симптомів компульсивного переїдання належать:

• періодичні епізоди переїдання;
• їжа вживається швидко і до стану фізичного дискомфорту;
• переїдання відбувається на фоні стресу або емоційних переживань.

Цей розлад може призвести до ожиріння та супутніх захворювань, таких як діабет або серцево-судинні хвороби.

Окрім цих загальновідомих видів розладу харчової поведінки існують і менш відомі: пікацизм, орторексія, бігорексія, румінація та розлад вибіркового харчування. 

Причини виникнення:

• біологічні: генетична схильність, гормональні порушення та розлади в роботі нервової системи
• психологічні: низька самооцінка, депресія, тривожність та надмірний перфекціонізм
• соціальні: стандарти краси, навʼязані медіа та суспільством

Лікування 

Лікування розладів харчової поведінки включає комплексний підхід: медична допомога, психотерапія та дієтологія. 

Читайте також: 

• Що потрібно для здоров’я та щастя домашніх улюбленців: поради ветеринарки
• «Дитинство одне, і війна не повинна його забирати»: студенти Вільногірського фахового коледжу долучилися до благодійної акції

Міністерство молоді та спорту України розпочало прийом заявок на участь у конкурсі проєктів у межах українсько-литовського молодіжного обміну. Програма обміну реалізується відповідно до Угоди між урядами України та Литви про створення Комітету Ради обмінів молоддю.

Про це повідомляє Міністерство молоді та спорту України.

Програма обміну

Головною метою обміну є активізація співпраці між молоддю обох країн задля зміцнення дружніх відносин. До участі у конкурсі запрошуються неприбуткові організації, що працюють з молоддю, серед яких:

• інститути громадянського суспільства;
• заклади освіти;
• комунальні установи.

Один проєкт може тривати не менше п’яти та не більше десяти календарних днів, не враховуючи дні приїзду і від’їзду учасників підготовчого етапу та підготовчого візиту.

Участь у проєктах можуть брати особи віком від 14 до 35 років. Кількість учасників проєкту має становити не менше 10 та не більше 15 осіб з кожної країни, у тому числі принаймні один супроводжуючий чи керівник групи.

Заявки приймаються до 20 квітня 2025 року. Детальна інформація про умови конкурсу доступна за посиланням. Додаткові питання можна поставити, звернувшись до управління молодіжної політики Мінмолодьспорту за телефоном: 044 246 62 36.

Читайте також:

• НБУ скасовує ліміт у 150 тисяч гривень на перекази “з картки на картку”
• Україна отримала €3,5 млрд від ЄС у рамках “Ukraine Facility”: на що підуть гроші?

Національний банк України вирішив не продовжувати обмеження в 150 тисяч гривень на місяць для вихідних переказів між фізичними особами в межах одного банку.

Про це повідомляє Національний банк України.

Як зазначили в НБУ, ці обмеження стимулювали роботу над комплексними рішеннями, які були спрямовані на мінімізацію використання платіжної інфраструктури в протиправній діяльності. За час дії обмежень:

• зменшилась кількість підозрілих переказів ;
• банки приділили більшу увагу до проблеми так званих “дропів” — людей, які за гроші дозволяють використовувати свої рахунки для сумнівних операцій;
• банки створили власні правила безпеки.

“Минулого року ми фіксували аномальний сплеск обсягу переказів між рахунками фізосіб, який наразі знизився внаслідок введення регуляторних обмежень, комунікації НБУ, що звернула увагу ринку на проблему дропів, та впровадження Меморандуму”, – зазначили фахівці НБУ.

Читайте також:

• Зниження цін на ліки: ще понад 100 препаратів стануть дешевшими у квітні
• “Народжені у вишиванках – непереможні”: традиція, що єднає Україну