День боротьби з розладами харчової поведінки: анорексія, булімія та компульсивне переїдання

У Всесвітній день боротьби з розладами харчової поведінки медики, психологи та активісти нагадують про серйозність проблеми, яка щороку торкається мільйонів людей. Анорексія, булімія та компульсивне переїдання не лише впливають на фізичне здоров’я, а й завдають значної шкоди психіці. Раннє виявлення, професійна допомога та підтримка близьких можуть стати ключем до одужання.

Більше на Вільногірськ.IN.UA

Психотерапевтиня Валерія Журавель, яка спеціалізується на лікуванні розладів харчової поведінки, надала унікальні коментарі для Вільногірськ.IN.UA.

Питання: Які основні причини виникнення розладів харчової поведінки?

Відповідь: Основний фактор – наш психологічний стан і те, які у нас внутрішні опори, яка у нас самооцінка. Тобто все іде від того, як людина себе оцінює і яке у неї до себе ставлення. Окрім цього, ставлення до тіла завжди змінювалось в залежності від часу, люди завжди самовиражались та самоідентифікувались через тіло. І, на даний момент, суспільство нам трактує, що, якщо ти худа, ти в будь-якому випадку будеш успішна.

Питання: Які основні міфи ходять навколо розладів харчової поведінки?

Відповідь: Головний міф полягає в тому, що основне джерело захворювання – соціум. Він може підштовхнути, але основна проблема – внутрішній і психологічний стан людини. 

Питання: Які Ви можете надати поради щодо щодо лікування

Відповідь: Обовʼязково звертатися до психолога, окільки треба вирішувати внутрішні проблеми, психологічні травми, працювати з родиною, інакше людина не зможе з цього вийти.

Питання: Як можна підтримати людину, яка хворіє?

Відповідь: Все залежить від етапу: на різних етапах є різні рекомендації для родини та друзів, як створити вітальний фон. 

Розлади харчової поведінки (РХП) — це серйозні психічні захворювання, які змінюють ставлення людини до їжі та тіла. Вони включають нездорові моделі харчування, що можуть спричинити важкі медичні наслідки. РХП вражають людей будь-якого віку, статі та соціального статусу, а їхнє лікування потребує спеціалізованого підходу.

Основні види РХП:

Анорексія

Анорексія — це розлад харчової поведінки, який характеризується нав’язливим бажанням втратити вагу та страхом ожиріння. Люди з анорексією обмежують кількість їжі, відмовляються від продуктів або взагалі припиняють споживати їжу. До основних симптомів анорексії належать:

• суттєве зниження ваги або відмова підтримувати нормальну вагу;
• викривлене сприйняття свого тіла;
• страх набрати вагу;
• порушення менструального циклу (у жінок).

Наслідки анорексії можуть бути дуже серйозними, такими як виснаження, анемія, пошкодження внутрішніх органів та навіть летальні випадки.

Булімія

Булімія – це періодичні епізоди неконтрольованого переїдання, після яких людина намагається позбутися спожитої їжі шляхом блювання, зловживанням проносними засобами або інтенсивними фізичними навантаженннями. До симптомів та ознак нервової булімії належать:

• часті епізоди переїдання з почуттям втрати контролю;
• використання способів «очищення» (блювання, діуретики тощо);
• страх набрати вагу, хоча вага людини може залишатися в межах норми.

Наслідки булімії характеризуються порушеннями роботи шлунково-кишкового тракту, пошкодженнями зубної емалі, порушеннями серцевої діяльності тощо.

Компульсивне переїдання

Компульсивне переїдання є розладом харчової поведінки, за якого людина регулярно споживає велику кількість їжі за короткий час, при цьому не вдаючись до «очищувальних» методів, як у випадку булімії. До основних симптомів компульсивного переїдання належать:

• періодичні епізоди переїдання;
• їжа вживається швидко і до стану фізичного дискомфорту;
• переїдання відбувається на фоні стресу або емоційних переживань.

Цей розлад може призвести до ожиріння та супутніх захворювань, таких як діабет або серцево-судинні хвороби.

Окрім цих загальновідомих видів розладу харчової поведінки існують і менш відомі: пікацизм, орторексія, бігорексія, румінація та розлад вибіркового харчування. 

Причини виникнення:

• біологічні: генетична схильність, гормональні порушення та розлади в роботі нервової системи
• психологічні: низька самооцінка, депресія, тривожність та надмірний перфекціонізм
• соціальні: стандарти краси, навʼязані медіа та суспільством

Лікування 

Лікування розладів харчової поведінки включає комплексний підхід: медична допомога, психотерапія та дієтологія. 

Читайте також: 

• Що потрібно для здоров’я та щастя домашніх улюбленців: поради ветеринарки
• «Дитинство одне, і війна не повинна його забирати»: студенти Вільногірського фахового коледжу долучилися до благодійної акції

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та допомогою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава самостійно виявлятиме сім’ї, які потребують підтримки, та інформуватиме їх про право на виплати.

Умови переходу

Перехід на нову модель буде виключно добровільним і відбуватиметься за заявою отримувача. Якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму державної підтримки, яку родина вже має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

Зараз в Україні вже працює експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Для індивідуального розрахунку там використовують базову величину на рівні 4500 гривень.

Якщо парламент ухвалить законопроєкт у цілому, нова система виплат офіційно запрацює з 1 січня 2028 року. Документ також передбачає перехідний період для її поступового впровадження.

Читайте також:

Мінімальна зарплата в Україні у 2027 році: які суми закладені в бюджеті

Редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради, щоб з’ясувати, які можливості у громаді мають люди з порушеннями слуху та куди вони можуть звернутися по допомогу. 

Детальніше про те, які послуги для людей із порушеннями слуху доступні у Вільногірську та які зміни планують запровадити, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Чому редакція звернулася із запитом

Доступність послуг для людей з інвалідністю залежить не лише від фізичного облаштування установ. Для людей із порушеннями слуху важливо також мати можливість зрозуміло комунікувати з працівниками органів влади, соціальних служб, медичних, освітніх та інших установ.

Саме тому редакція Вільногірськ IN.UA направила запит до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради. Зокрема, ми запитали, які організації допомагають людям з інвалідністю у громаді, чи доступний переклад українською жестовою мовою, як його можна замовити та чи передбачалися на такі послуги кошти з місцевого бюджету.

Окремо редакція попросила надати актуальні дані про кількість людей із порушеннями слуху, які перебувають на відповідному обліку у громаді.

У ДСГП повідомили про трьох людей з інвалідністю через порушення слуху

У відповіді Департамент зазначив, що окремої статистики щодо загальної кількості людей із порушеннями слуху, які проживають у Вільногірській громаді, він не веде.

Водночас за даними Централізованого банку даних з проблем інвалідності, у громаді перебувають три людини з інвалідністю внаслідок порушення слуху.

При цьому департамент наголосив, що не веде окремого обліку за категоріями “глухі” та “слабочуючі”.

Чи є у Вільногірську перекладач жестової мови

На запит редакції про наявність штатного або залученого перекладача української жестової мови ДСГП повідомив, що у разі потреби заклади соціальної сфери, освіти, охорони здоров’я, культури та спорту можуть організовувати відповідні заходи із залученням професійних перекладачів жестової мови.

Станом на 25 вересня 2026 року звернень від людей із порушеннями слуху безпосередньо до ДСГП не надходило.

Водночас в “Єдиній приймальні” Управління соціального захисту населення ДСГП забезпечена можливість фізичного супроводу людей з інвалідністю — від входу до установи до моменту вирішення питання.

Також, за інформацією департаменту, люди можуть користуватися сервісами відеозв’язку з диспетчером жестової мови та мобільними застосунками, які перетворюють мовлення на текст і навпаки.

У громаді планують запровадити відеозв’язок із перекладачами

Окремо ДСГП повідомив про роботу над новими рішеннями для доступності.

Наразі розробляється можливість запровадження онлайн-сервісів відеозв’язку з перекладачами жестової мови безпосередньо на робочих місцях спеціалістів “Єдиної приймальні” Управління соціального захисту населення.

Також планується створення системи зрозумілої візуальної навігації.

Тобто йдеться про те, щоб людина з порушенням слуху могла отримати необхідну допомогу під час звернення до установи без необхідності самостійно шукати перекладача.

Окремого фінансування не передбачали

Редакція також запитала, чи фінансувалися з місцевого бюджету у 2025–2026 роках програми, послуги або заходи для людей із порушеннями слуху.

У ДСГП відповіли, що у 2025–2026 роках у межах міських цільових програм кошти на такі послуги або заходи не передбачалися через відсутність звернень.

Водночас у відповіді зазначено, що у 2024 році одна людина була забезпечена слуховим апаратом.

Найближчі організації УТОГ працюють у Дніпрі, Кам’янському та Кривому Розі

Окремої організації Українського товариства глухих безпосередньо у Вільногірській громаді у відповіді департамент не зазначив.

Натомість ДСГП надав контакти найближчих територіальних організацій УТОГ у Дніпропетровській області:

• Дніпропетровська обласна організація УТОГ — м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 50в; телефони: (056) 722-29-22, +38 097 450 36 04.
• Кам’янська територіальна організація УТОГ — м. Кам’янське, вул. Соборна, 3; телефон: +38 073 312 28 20.
• Дніпровська територіальна організація УТОГ — м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 50в; телефон: +38 095 884 78 72.
• Криворізька територіальна організація УТОГ — м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, 20; телефон: +38 063 101 97 09.

Водночас департамент зазначив, що не здійснює облік громадських та благодійних організацій, тому надати повний перелік таких організацій у громаді у межах свого запиту не може.

Що відомо про доступність інших послуг

У відповіді ДСГП також зазначив, що у комунальному закладі “Центр культурних послуг” є апаратно-програмний комп’ютерний тифлокомплекс. Він призначений, зокрема, для людей із порушеннями зору та дозволяє працювати з текстами й отримувати інформацію від співрозмовника.

Читайте також:

Понад два мільйони гривень планують витратити у Вільногірську на приміщення для Центру Життєстійкості (ОНОВЛЕНО)