День українського політвʼязня: історії українських політвʼязнів 

День українського політв’язня — це нагадування про тих, хто став жертвою репресій через свою боротьбу за свободу і незалежність України. Історії українських політв’язнів розповідають про незламність духу, силу віри та прагнення до справедливості, які не здатні зламати навіть найжорстокіші режими.

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала історії українських політвʼязнів.

Левко Лукʼяненко з Чернігівської області

Левко Лук’яненко — український політичний діяч, правозахисник, один із лідерів українського національного руху в часи СРСР. Він був одним із засновників Української Гельсінської групи, яка боролася за права людини в Україні. У 1972 році Лук’яненко був заарештований за звинуваченням у зраді батьківщини та антирадянській агітації після того, як він підготував і підписав “Акт проголошення незалежності України”.

У 1973 році його засудили до смертної кари, яку пізніше замінили на 15 років таборів суворого режиму. Лук’яненко провів у тюрмах і таборах більше 10 років, і лише у 1988 році був звільнений. Він став символом боротьби за незалежність України та правозахисту в радянські часи. Після звільнення активно працював на благо України, а в 1990-х роках був депутатом Верховної Ради.

Василь Стус з Донецької області

Василь Стус — український поет, дисидент і правозахисник, один із найбільших представників української літератури ХХ століття. Він активно виступав проти радянського режиму, що призвело до його арешту. Стуса засудили в 1972 році за “антирадянську агітацію та пропаганду”. Його звинувачували в поширенні “негативних” поглядів через поезію та публіцистику, яка критикувала радянську владу.

Поет був засуджений до 5 років таборів суворого режиму і 3 років заслання. Він провів багато років у таборах, де його здоров’я сильно постраждало. Стус помер у 1985 році в таборі внаслідок жорстоких умов утримання. Його смерть стала однією з найбільших трагедій для української культури та символом боротьби за свободу слова.

Олег Сенцов з Сімферополя

Олег Сенцов — український кінорежисер, активіст і громадський діяч, який став відомим завдяки своїй проукраїнській позиції після анексії Криму Росією в 2014 році. У 2014 році Сенцов був затриманий російськими спецслужбами і звинувачений у підготовці терористичних актів у Криму. Його засудили до 20 років колонії суворого режиму за нібито організацію терактів, хоча він заперечував свою провину.

Сенцов відмовився визнавати себе винним і став символом боротьби за права українських політв’язнів. Він провів понад 5 років у російських в’язницях і був звільнений у 2019 році в результаті обміну полоненими.

Іван Сокульський з Дніпропетровської області

Іван Сокульський  — український поет, дисидент, правозахисник. Був учасником українського національного руху, членом Української Гельсінської групи. Репресований за антирадянську діяльність, зокрема за поширення самвидаву та боротьбу за права людини. Відбував кілька років ув’язнення у таборах.

Читайте також: 

• Розстріляне Відродження: трагічна історія злету та загибелі української інтелігенції 
• День святого Василя: історія, традиції та нова дата святкування

Повторне оцінювання стану здоров’я може вплинути на розмір пенсії по інвалідності або призвести до тимчасового припинення виплат. Усе залежить від рішення медичної комісії. Водночас закон передбачає можливість поновити виплати та отримати гроші за період призупинення.

Детальніше про те, у яких випадках українцям можуть зменшити пенсію по інвалідності, коли виплати припиняють і як повернути належні кошти, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Кому можуть зменшити пенсію по інвалідності

Розмір пенсії по інвалідності залежить, зокрема, від установленої групи інвалідності. Якщо після повторного оцінювання стану здоров’я людині визначать іншу групу, розмір виплат можуть перерахувати.

Наприклад, якщо замість другої групи інвалідності людині встановлять третю, пенсію виплачуватимуть у новому розмірі відповідно до зміненого статусу.

За інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у разі зміни групи інвалідності пенсію в новому розмірі призначають із дня зміни групи. Водночас попередній розмір виплат зберігається до кінця місяця, у якому відбулася зміна.

Якщо ж за результатами оцінювання групу інвалідності підтвердять без змін, сама процедура повторної перевірки не є підставою для зменшення пенсії.

Коли виплати можуть повністю припинити

Наслідки повторного оцінювання залежать від висновку фахівців. Якщо за його результатами людині більше не встановлюють інвалідність, пенсію виплачуватимуть до кінця місяця, у якому змінився статус. Після цього виплати припиняють.

Окрема ситуація – неявка на повторне оцінювання у визначений строк. У такому разі виплату пенсії можуть призупинити з першого числа місяця, наступного за місяцем, до якого її призначили.

Тому людям, які мають пройти повторну перевірку, важливо стежити за строками та заздалегідь з’ясовувати порядок проходження оцінювання.

Водночас під час воєнного стану передбачені винятки для окремих категорій громадян, які з поважних причин не можуть пройти необхідну процедуру вчасно. У таких випадках умови продовження виплат залежать від обставин і правил, установлених для відповідної категорії.

Чи можна повернути пенсію після призупинення

Якщо виплати призупинили через те, що людина не пройшла оцінювання вчасно, їх можна поновити за визначених законом умов.

Зокрема, якщо під час наступного огляду інвалідність знову підтвердять, пенсію можуть поновити. Також передбачена можливість отримати кошти за період, протягом якого виплати не здійснювали, – але не більш як за три роки.

Якщо пенсію припинили через те, що людина більше не мала встановленої інвалідності, а згодом інвалідність знову встановили, раніше призначену пенсію також можуть поновити за дотримання передбачених законом умов.

Важливим є строк, що минув від припинення виплат. Якщо з моменту зупинення пенсії минуло не більше п’яти років, її поновлення можливе за відповідною процедурою. Якщо цей строк перевищено, виплати доведеться оформлювати заново на загальних підставах.

Як не залишитися без пенсії

Щоб уникнути призупинення виплат або затримок із їх поновленням, варто заздалегідь підготуватися до повторного оцінювання.

Зокрема, необхідно:

• уточнити дату та строк проходження оцінювання стану здоров’я;
• підготувати актуальні медичні документи, які підтверджують стан здоров’я;
• заздалегідь з’ясувати порядок перенесення оцінювання, якщо немає можливості з’явитися у визначений день;
• зберігати документи, які підтверджують поважні причини неявки;
• у разі призупинення виплат звернутися до Пенсійного фонду України, щоб з’ясувати причину та порядок поновлення пенсії.

Повторне оцінювання не означає автоматичного зменшення пенсії для всіх людей з інвалідністю. Розмір виплат залежить від результатів оцінювання, а їх призупинення через неявку можна оскаржувати або врегулювати в установленому порядку. Головне – не ігнорувати визначені строки та вчасно з’ясовувати свої права.

Джерело: 24 канал. Економіка 24.

Читайте також:

Пенсія УБД у жовтні: яку мінімальну виплату гарантує держава у 2026 році

У Вільногірську підготували проєкт рішення про посмертне присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” Сергію Гармашу, Андрію Цимбалу та Дмитру Жорнику. 

Детальніше про життєвий шлях військовослужбовців і те, як у громаді планують увічнити їхню пам’ять, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Звання почесного громадянина

Згідно з проєктом рішення Вільногірської міської ради, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” посмертно пропонують присвоїти трьом військовослужбовцям:

• Сергію Віталійовичу Гармашу – народився 22 січня 1987 року, загинув 31 серпня 2026 року;
• Андрію Анатолійовичу Цимбалу – народився 20 лютого 1975 року, загинув 29 вересня 2026 року;
• Дмитру Едуардовичу Жорнику – народився 23 квітня 1986 року, помер 8 жовтня 2026 року.

Підставами для присвоєння звання є особиста мужність і героїзм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі й незламність духу.

Сергій Гармаш: від участі в АТО до боїв на найгарячіших напрямках

Сергій Гармаш народився у Вільногірську. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи №2 здобув професію скловара у професійно-технічному училищі, нині – ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.

Трудовий шлях розпочав на підприємстві “Вільногірське скло”, згодом п’ять років працював токарем на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті. Пізніше трудився на ДП 2Вільногірський елеватор” та підстанції 750 кВ “Дніпровська”.

У біографії Сергія були й роки участі в антитерористичній операції на Донецькому напрямку. Тоді він уже став на захист територіальної цілісності України та повернувся додому у званні молодшого сержанта.

У квітні 2022 року його призвали на військову службу за мобілізацією. Він служив у Національній гвардії України на посаді заступника командира бойової машини – навідника-оператора відділення батальйону оперативного призначення. У 2025 році йому присвоїли звання сержанта.

Разом із побратимами вільногірець виконував бойові завдання на різних напрямках, зокрема під Бахмутом і Соледаром, а також у Донецькій, Сумській, Херсонській та Харківській областях.

31 серпня 2026 року Сергій Гармаш загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Веселе Харківського району Харківської області.

Андрій Цимбал: залишився у війську після поранення

Андрій Цимбал народився у Дніпрі 20 лютого 1975 року. Коли йому було два роки, родина переїхала до Вільногірська. Тут він навчався у середній школі №5, а згодом у місцевому професійно-технічному училищі здобув професію машиніста екскаватора.

Після служби у Військово-морському флоті Андрій працював помічником машиніста екскаватора на руднику Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, а пізніше – на збагачувальній фабриці, на дільниці зневоднення пісків.

У березні 2022 року його призвали до війська за мобілізацією. Андрій виконував бойові завдання на різних напрямках, однак під Торецьком дістав важке поранення. За станом здоров’я його комісували, але він вирішив залишитися у лавах Збройних сил України.

За час військової служби захисника відзначили Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ “Кращий сержант (старшина) ЗСУ” та медаллю “За військову звитягу”.

29 вересня 2026 року Андрій Цимбал загинув унаслідок ураження ударним безпілотником російських військ типу “Ланцет” у населеному пункті Артемівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Дмитро Жорник: повернувся до Вільногірська та став на захист України

Дмитро Жорник народився у Вільногірську 23 квітня 1986 року. Після закінчення загальноосвітньої школи №3 здобув фах механіка в місцевому технікумі, а вищу освіту за спеціальністю отримав у Національній металургійній академії у Дніпрі.

Трудову діяльність Дмитро розпочав в обласному центрі, проте згодом повернувся до рідного міста. Працював на руднику філії “Вільногірський ГМК” АТ “ОГХК”.

У липні 2026 року Дмитра призвали на військову службу за мобілізацією. Після навчання він виконував бойові завдання на Харківському напрямку.

8 жовтня 2026 року Дмитро Жорник помер поблизу населеного пункту Співаківка Ізюмського району Харківської області.

Читайте також:

П’ятьох захисників посмертно удостоять звання почесних громадян Вільногірської громади