Розстріляне Відродження: трагічна історія злету та загибелі української інтелігенції 

Розстріляне Відродження — символ епохи, коли українська культура досягла небувалих висот, але була жорстоко придушена радянським режимом. Хто такі представники Розстріляного Відродження і чому їхня спадщина важлива для України сьогодні? 

Більше на Вільногірськ.IN.UA

Епоха Розстріляного Відродження — це період 1920–1930-х років в українській історії, коли розквіт національної культури, літератури та мистецтва був жорстоко придушений радянським режимом. Багато талановитих українських митців, письменників і науковців було репресовано, ув’язнено або розстріляно за їхню творчість та ідеї. Цей період став символом трагічної втрати цілого покоління української інтелігенції.

Найвідоміші представники Розстріляного Відродження: 

Микола Хвильовий

Микола Хвильовий — письменник, публіцист, один із лідерів культурного руху 1920-х. Відстоював ідею «психологічної Європи» для України, прагнув зробити українську літературу самобутньою. Покінчив життя самогубством як акт протесту проти репресій.

Лесь Курбас

Лесь Курбас — театральний режисер, реформатор українського театру, засновник театру “Березіль”. Створював новаторські вистави, що поєднували європейські театральні течії з українським духом. Був репресований і розстріляний.

Микола Куліш

Микола Куліш — драматург, автор соціально-політичних п’єс, що гостро критикували суспільні проблеми. Його твори, такі як “Народний Малахій” і “Мина Мазайло”, стали знаковими для української драматургії. Був репресований і загинув.

Валерʼян Підмогильний

Валер’ян Підмогильний — письменник, прозаїк, один з основоположників модерністської прози в Україні. Його роман “Місто” вважається класикою української літератури, що порушує теми людської самотності та духовних пошуків. Був розстріляний.

Михайль Семенко

Михайль Семенко — поет, засновник українського футуризму. Розробляв нові поетичні форми, експериментував із мовою та віршем, підтримував ідею розвитку модерного українського мистецтва. Був репресований і розстріляний.

Епоха “Розстріляного Відродження” та її представники мають важливе значення для України сьогодні, оскільки їхня творчість і прагнення до національної ідентичності стали основою сучасної української культури. Ці митці показали силу українського слова та мистецтва, а їхня трагічна доля нагадує про ціну, яку Україна заплатила за право бути собою. Їхня спадщина надихає українців зберігати та розвивати національну культуру й пам’ять про тих, хто відстоював її, навіть під загрозою смерті.

17 вересня відбудеться безкоштовний онлайн-вебінар “Новий професійний шлях: можливості для жінок”. Захід організовує команда Reskilling Ukraine.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA.

Деталі вебінару

Вебінар буде корисним для жінок, які шукають роботу, планують змінити професію, хочуть пройти перекваліфікацію або не знають, з чого розпочати професійні зміни.

Що ви зможете дізнатися під час вебінару: 

• як визначитися з професійним напрямом; 
• як подолати барʼєри на шляху до змін; 
• яку підтримку ви можете отримати; 
• як жінки вже змінюють професію. 

Серед лекторів – представники OnTrack від Reskilling Ukraine, громадських організацій “Літай”, “СпівДія.Кар’єра”, благодійного фонду “Право на захист”, Державної служби зайнятості, Scania Україна, а також випускниці OnTrack.

Онлайн-вебінар відбудеться 17 вересня о 16:00. Участь – безкоштовна. Зареєструватися можна за посиланням. 

Джерело: сайт Reskilling Ukraine. 

Читайте також:

Гранти на професійний розвиток: Дія запрошує до тестування нової послуги

В Україні 16 вересня вшановують пам’ять усіх журналістів і медіапрацівників, які загинули під час виконання професійних обов’язків, стали жертвами війни або віддали життя, захищаючи Україну. Ця дата пов’язана із зникненням журналіста Георгія Гонгадзе – 26 років тому, 16 вересня 2000 року, він востаннє вийшов із дому та зник. Відтоді цей день став символом пам’яті про загиблих українських журналістів. 

Детальніше про День пам’яті журналістів та захід для медійників Дніпропетровщини – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День пам’яті після зникнення Гонгадзе

16 вересня 2000 року журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві. Згодом було встановлено, що він став жертвою вбивства. Його зникнення та подальше розслідування справи стали однією з найгучніших історій в українській журналістиці та привернули увагу до проблеми безпеки представників медіа.

Саме ця дата згодом стала днем, коли журналістська спільнота згадує колег, які загинули через свою професійну діяльність.

День пам’яті журналістів в Україні започаткували за ініціативи Національної спілки журналістів України. Щороку 16 вересня медійники вшановують загиблих колег та говорять про право журналістів працювати без страху за власне життя.

Від початку повномасштабної війни загинули 156 медійників

Сьогодні пам’ять про загиблих журналістів має особливе значення, адже повномасштабна війна зробила роботу медіа в Україні ще небезпечнішою.

За оновленими даними Національної спілки журналістів України (НСЖУ), станом на 2 вересня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 156 медійників.

Серед них:

• 21 медійник і медійниця загинули під час виконання професійних обов’язків;
• 10 стали цивільними жертвами війни;
• 125 представників та представниць медіа загинули, захищаючи Україну в лавах Сил оборони. 

Це не просто статистика. За кожною цифрою – людина, родина, колеги, професійна історія та матеріали, які вони вже не зможуть створити.

НСЖУ продовжує вести перелік загиблих медійників та оновлювати його на основі верифікованих даних. 

Журналісти Дніпропетровщини говоритимуть про небезпеку роботи

Пам’ять про загиблих колег – це не лише про минуле. Для журналістів, які сьогодні працюють у Дніпропетровській області, питання безпеки залишається частиною щоденної роботи.

18 вересня у Дніпрі Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ проведе дискусію “Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини”.

Під час зустрічі журналісти та медійники області говоритимуть про те, як оцінювати ризики перед виїздом на зйомку, як ухвалювати рішення під час роботи у небезпечних місцях та які правила безпеки реально допомагають у воєнних умовах.

Окрему увагу планують приділити роботі журналістів у різних громадах області, зокрема Дніпрі, Кривому Розі, Павлограді та інших населених пунктах. Також говоритимуть про виклики, з якими стикаються невеликі редакції та журналісти, які працюють практично самостійно. 

За підсумками зустрічі організатори планують сформувати практичні рекомендації для журналістів та редакцій, які працюють у прифронтовому регіоні. 

Читайте також:

Пошук та визволення захисників: Вільногірська міськрада звернулася до Офісу омбудсмана, ГУР та Червоного Хреста