У другому залі історико-краєзнавчого музею у П’ятихатках відвідувачі можуть побачити побутові речі, якими раніше користувалися жителі сіл Комісарівка, Лихівка, Троїцьке та Саксагань. Ткацький верстат, жіночий одяг та інформацію про обряд подарунка.  

Завісу у музейний зал журналістам Вільногірськ IN.UA відчинив директор музею Олег Адабаш.

Зал етнографії у музеї П’ятихаток

Ткацький верстат для прядіння рядна, прядки, гребні великі та малі, різноманітний гончарний посуд, як-то глечики, макітри та миски. 

Ще самовари, дерев’яне корито для замішування тіста, рубель з качалкою для прасування одягу, чавунні праски, жіночий одяг та прикраси.

Центром уваги є набивний килим ручної роботи «Козак з козачкою», який виготовили вкінці ХІХ століття. Його музею подарувала родина з Дніпропетровщини Горбань-Зубовських. 

«Прядка була цінним подарунком: батько дарував її доньці, наречений – нареченій, чоловік – дружині. У деяких місцях, за звичаєм, наречений повинен був виготовити прядку власноруч, а стару чи батьківську зламати в знак заручин», — розповідає директор музею Олег Адабаш.

Прядіння і ткацтво були найтрудомісткішим з усіх видів робіт, які виконували селянки. Майже п’ять місяців у році, з листопада до березня, жінки пряли. Ручне прядіння було дуже повільним. Оброблене лляне або полотняне волокно прив’язували до верхньої частини прядки гребня. Пряха обережно витягувала з куделі нитку, скручуючи її за допомогою веретена. 

Витягували нитку достатньої довжини, пряха змотувала її на веретено і повторювала все спочатку. Наймайстерніша пряха працюючи від зорі до зорі, могла напрясти вдень не більше 300 метрів пряжі. 

Продуктивність прядки була набагато вищою ніж від веретена, тому до другої половини ХІХ століття вона майже повністю його замінила. Прядка в основному складається з точних деталей і її добротність та краса залежить від майстерності токаря. 

Для виготовлення токарських деталей використовують добре висушену деревину берези. Прядка складається з трьох основних вузлів: станини, колеса і рогача. Старі майстри дбали не тільки про те, щоб прядка була зручною і працювала справно, а і радувала око, була окрасою житла.

Читайте також:

• Осередок освіти та історії у П’ятихатках: у місті працює народний історико-краєзнавчий музей
• Історія давнини у П’ятихатському музеї: що відомо

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

Бібліотека для дітей, розташована на житловому масиві Тополя-1, була незаконно вибута в 2012 році, коли Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська визнав право власності на це приміщення за ТОВ «Артур-С».

Про це повідомляє Дніпровська міська рада.

Не погодившись із цим рішенням, Дніпровська міська рада звернулась із апеляційною скаргою. Ухвалою Апеляційного суду від 30 травня 2017 року рішення Бабушкінського районного суду скасовано.

Після цього, мерія вжила заходів для відновлення порушених прав. У листопаді 2017 року звернулася до суду з позовом про витребування приміщення на користь територіальної громади міста.

Рішенням Бабушкінського районного суду Дніпропетровська, приміщення бібліотеки було витребувано і повернуто до комунальної власності. Суд підкреслив, що спірне нежитлове приміщення належало територіальній громаді, а тому вибуття майна було неправомірним. 

“В обґрунтування задоволення позову суд першої інстанції зазначив, що спірне нежитлове приміщення належало територіальній громаді міста Дніпра, а тому вбачається, що майно вибуло із комунальної власності неправомірно та поза волею міської ради.”, – зазначили в Дніпровській міській раді.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, що підтверджує законність повернення бібліотеки до комунальної власності Дніпра.

Читайте також:

• Вільногірська міська рада інформує: соціальна допомога з перевезення для ВПО
• Нові переможці програми «Власна справа»: підприємці отримають гранти на 110 млн грн

Станом на жовтень 2024 року в Україні проживає 10,34 мільйона пенсіонерів. Пенсія у 25% з яких складає близько 2 760 грн. 

Про це йдеться в статистиці Опендатабот.

Наразі майже кожен четвертий пенсіонер продовжує працювати — 2,8 млн українців. Середня виплата у працюючих пенсіонерів близько 6 257 грн. До порівняння, середня пенсія по країні — 5 851 грн або ж 141$.

Жителі Дніпропетровської області отримують в середньому 6435,19 гривень. Найбільшу пенсію отримують жителі Києва — 7971 гривня, а найнижчу — у західних регіонах. Там середня виплата становить від 4460 гривень. 

У 43% пенсіонерів в Україні виплати менші за 100 доларів. Більш половини з них взагалі отримують 66$ або 2760 грн на місяць.

1,92 мільйони пенсіонерів отримують від 4 000 до 5 000 грн. Середня пенсія в цій групі — 4 414 грн або 100$.

Ще четверть, а саме 2,64 мільйони пенсіонерів отримують від 5 000 до 10 000 грн. Середня пенсія у цій групі сягає 6 860 грн або ж 165$.

Лише 1,31 мільйон українців отримує пенсію більші за 10 000 грн. В середньому, пенсіонери у цій групі отримують 15 354 грн або 370$.

Читайте також:

• Вільногірськ у руках ФОПів: міська рада не справляється з благоустроєм
• Зеленський презентував план перемоги України у Раді