Фермерам, які розміновуватимуть сільгоспземлі компенсуватимуть 100% від вартості робіт

Участь у програмі компенсацій зможуть брати фермери, які мають землі на деокупованих територіях. Ділянки мають знаходитися поза 20-кілометровою зоною від лінії бойового зіткнення або державного кордону.

Про це повідомили у Міністерстві економіки України. 

Торги щодо закупівель послуг з розмінування земель відбуватимуть виключно на аукціонах в системі Prozorro. Оголошує аукціони у системі Центр гуманітарного розмінування. Пізніше, після визначення оператора-переможця і фінальної вартості розмінування, перераховує 100% суми на спеціальний рахунок.

«Ми повністю покриваємо вартість гуманітарного розмінування земель сільськогосподарського призначення для тих агровиробників, які лише планують очищувати свої ділянки. Я розумію, що працюючи в умовах обстрілів, ускладненої логістики, важко  знайти додаткові кошти, щоб повернути до використання ще кілька сотень гектарів землі, яка зараз простоює замінованою. Тому оплату таких послуг бере на себе держава, щоб фермери, які візьмуть участь у програмі, вже наступного сезону змогли сіяти і збирати урожай на очищених ділянках», – сказала Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко. 

Станом на зараз відомо про 135 заявок, які подали фермери на розмінування 3 897 ділянок загальною площею понад 17 252 гектари. У програмі також можуть брати участь і фермери, які мають податковий борг зі сплати за землю або борг зі сплати єдиного податку, якщо вони є платниками ЄП IV групи.

Читайте також:

• Компенсація під час опалювального сезону: хто отримає на Дніпропетровщині
• Нацбанк України пропонує замінити “копійку” на “шаг”

Сьогодні, 21 травня, у Відокремленому структурному підрозділі “Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій” відбувся тематичний захід до Всесвітнього дня вишиванки. Свято, яке колись починалося як студентська ініціатива, у стінах коледжу поєднало історію, вдячність військовим, урочисті нагородження та навіть дефіле у традиційному українському одязі. 

На події була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA

Свято, яке почалося з однієї вишиванки

Сьогодні Всесвітній день вишиванки важко уявити без масових флешмобів, фотографій у національному одязі та святкових заходів у навчальних закладах. Та двадцять років тому все почалося з ідеї однієї студентки.

У 2006 році студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк започаткувала акцію “Всесвітній день вишиванки”. Надихнув її одногрупник Ігор Житарюк, який регулярно приходив на заняття у вишитій сорочці. Тоді Леся запропонувала студентам і викладачам обрати день, коли всі разом вдягнуть вишиванки.

Спершу до акції долучилися лише кілька десятків студентів та викладачів факультету. Але з кожним роком ініціатива набирала обертів, виходячи далеко за межі університету. Згодом День вишиванки став всеукраїнським, а пізніше – міжнародним. До нього приєдналася українська діаспора по всьому світу та друзі України.

Саме про це під час заходу згадували у Вільногірському коледжі.

“Свято єдності, культури і самоідентичності”

Під час урочистостей учасники неодноразово наголошували: нині українці можуть відзначати свої свята завдяки військовим, які боронять країну.

Директорка коледжу Олена Погребняк звернулася до присутніх зі словами вдячності та нагадала, який шлях пройшло це свято:

“Хочу ще раз наголосити, що сьогодні, 21 травня, 20-й ювілейний рік поспіль українці вдягають вишиванки, щоб долучитися до святкування Всесвітнього дня вишиванки. Події, яка з простої студентської ініціативи переросла в свято єдності, культури і самоідентичності”.

Після привітання директорка перейшла до нагородження студентів, які досягають успіхів у навчанні та представляють заклад на конкурсах і олімпіадах.

Сертифікат учасника конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з електротехнічних дисциплін серед студентів закладів фахової передвищої освіти Дніпропетровської області отримав Матвій Коваленко.

Також грамотою відзначили Єлизавету Головко, студентку групи А-225, за успіхи та досягнення.

Окрім грамот, деякі студенти отримали і грошові премії.

“Відкладу на мрію”

Серед нагороджених був студент групи Е-225/9 Любомир Михайлик. На запитання, за що саме він отримав премію, хлопець відповів, що за участь в олімпіадах та успішне навчання. 

А от щодо витратити нагороду відповідь виявилася несподіваною: “Не знаю, скоріш за все відкладу на мрію”.

Яка саме мрія – поки не визначився.

“Може потім щось сподобається, куплю собі, якщо треба”, – додав він.

Книжки замість розваг

Ще один студент, Артур Степанюк із групи Е-222, отримав премію за успіхи у навчанні.

Хлопець розповів, що найбільше йому подобаються профільні дисципліни.

“Спецдисципліни. Електропостачання”, – коротко пояснив він.

А на питання, куди планує витратити премію, відповів без вагань: “Думаю, куплю книжок”.

Вишиванки – не лише одяг, а й історія

Завершенням святкового заходу стало дефіле викладачів та працівників коледжу у вишиванках. Яскраві орнаменти, різноманітні кольори й візерунки вкотре нагадали: українська вишиванка – це більше, ніж одяг.

Колись вона об’єднала кілька десятків студентів одного університету. Сьогодні – об’єднує мільйони українців у різних куточках світу.

Читайте також:

“Народжені у вишиванках”: у Вільногірську об’єдналися покоління задля створення перших оберегів для немовлят

Міністерство оборони України розробило механізм захисту прав військовослужбовців ЗСУ. Процедура дозволяє оскаржувати незаконні накази, рішення військово-лікарських комісій, проблеми з виплатами та дисциплінарні стягнення. Для розв’язання проблеми необхідно дотримуватися встановленої послідовності дій та правильно оформлювати документи.

Детальніше про те, як оскаржити незаконні дії командування — в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Підстави для оскарження

Відповідно до чинних правил, військовослужбовець має законне право подати скаргу на:

• прийняття незаконних рішень командуванням, що порушують права військовослужбовця;
• безпідставне притягнення до відповідальності або незаконне покладення обов’язків;
• порушення рівності, сексуальні домагання чи насильство у колективі;
• рішення військово-лікарської комісії;
• накази щодо дисциплінарних стягнень;
• порушення порядку нарахування та виплати грошового забезпечення.

Основні правила подання скарги

Перед початком процедури захисту своїх прав варто пам’ятати про три базові принципи:

• подання скарги не зупиняє дію наказу, винятком є лише очевидно злочинні накази, від виконання яких підлеглий зобов’язаний відмовитися;
• скарги подаються виключно індивідуально із дотриманням субординації, колективні звернення не передбачені правилами;
• скарги не подаються під час виконання службових обов’язків, несення варти чи занять, окрім випадків офіційного опитування особового складу;

Позасудове розв’язання проблеми

Цей етап полягає у поданні письмового рапорту безпосередньому чи старшому командиру. Термін розгляду документа складає до 30 днів, а у складних ситуаціях — до 45 днів.

Рапорт необхідно подавати з фіксацією реєстрації. Підтвердженням є відмітка на другому примірнику або відправлення документа цінним листом з описом вкладення. Без цього доказу підтвердити факт звернення неможливо.

У тексті рапорту необхідно зазначити:

• посаду, прізвище адресата та дані заявника;
• хронологічний виклад фактів порушення;
• вимогу щодо скасування рішення, перерахунку виплат або проведення перевірки;
• копії документів, які підтверджують зазначену інформацію.

Альтернативні інстанції для звернення

Якщо питання не вдалося вирішити на рівні військової частини, існують додаткові контрольні та правоохоронні органи:

• за відсутності реакції керівництва варто звертатися до таких установ гаряча лінія Міноборони за номером 1512 для ініціювання перевірок виплат чи процедурних питань;
• представник з питань рівних прав жінок і чоловіків у разі насильства за ознакою статі;
• Військова служба правопорядку для фіксації фізичного насильства чи перевищення повноважень командирами;
• офіс Військового омбудсмана через електронну пошту “[email protected]”;
• уповноважений Верховної Ради з прав людини для захисту від дискримінації;
• Спеціалізована прокуратура у сфері оборони для розгляду неправомірних дій командування;
• Державне бюро розслідувань, якщо дії керівництва мають ознаки кримінального злочину.

Звернення до суду

Військовослужбовець має право подати позов до адміністративного суду. Строк звернення становить один місяць з моменту виявлення порушення прав. Якщо заявник намагався вирішити питання у досудовому порядку, цей час збільшується до трьох місяців з моменту отримання офіційної відповіді. Військовослужбовці звільнені від сплати судового збору у справах, які стосуються виконання їхніх службових обов’язків.

Загальний алгоритм дій

У будь-якій конфліктній ситуації варто дотримуватися чіткої послідовності:

• звернутися до правоохоронних органів при наявності кримінального злочину або до суду з дотриманням строків;
• зафіксувати порушення та зберегти копії документів;
• підготувати та подати рапорт із обов’язковими доказами реєстрації;
• звернутися до вищих інстанцій чи на гарячу лінію 1512 у разі ігнорування.

Читайте також:

Штрафи та конфіскація: що загрожує за незаконне носіння військової форми в Україні