З 4 по 9 грудня 2024 року у Вільногірську відбулась перша персональна художня виставка вільногірської художниці, Ірини Неверовської під назвою “Асинхронія буття”. Мисткиня присвятила її військовим, які захищали та захищають України. У своїх роботах, авторка зобразила важливі аспекти сучасного життя, зокрема війну, героїзм українських військових і їх внесок у боротьбу за свободу.

Ірина Неверовська поділилась з редакцією Вільногірськ IN.UA, що надихнуло її на втілення свої персональної виставки.

Війна очима військових

Головним акцентом Ірини стали саме військові. Як розповіла нам художниця, портрети стали для неї способом увіковічити захисників з Вільногірська в пам’яті міста.

Особливе значення Ірина приділила діючому військовому Сергію Королькову. Саме його портрет став першим кроком до цієї виставки.

“Це був перший військовий, мій однокласник, чий портрет я написала. З нього і почалося така моя внутрішня психологічна потреба писати саме військових, бо я розумію, чим вони жертвують”, — розповіла Ірина Неверовська.

Загалом, на виставці були представлені 11 авторських портретів, серед яких 3 військових, які загинули на війні.

Перший портрет: що надихнуло Ірину Неверовську

До того як намалювати перший у своєму житті портрет, художниця вже мала хист до малювання. Бажання намалювати портрет своїх батьків привело Ірину в художню школу. Там вона познайомилась зі своєю вчителькою пані Ганною. Вона оцінила талант художниці та запропонувала їй зробити власну виставку.

“Ідея виставки виникла не у мене особисто, її запропонувала моя викладачка Ганна Володимирівна, у якої я навчаюся в художній школі. А прийшла я навчатися в художню школу, щоб написати портрет батьків. Звичайно ж, таким чином писати портрети й взагалі малювати я почала не з нуля. Бо я маю здібності і я малюю все життя”, – поділилась Ірина Неверовська.

“Асинхронія буття”

Асинхронія, або нерівномірність дуже влучно передає основний акцент виставки, адже погляди різних людей на сьогодення значно різняться. За словами мисткині, цивільні повинні розуміти чим жертвують наші захисники, аби ми могли жити під мирним небо. Це не лише власне життя, це значно більше.

“Дивлячись на всі ці події, я розумію як багато роблять військові для нас. Цією виставкою я хотіла подякувати їм за кожен новий день, за кожен світанок який ми, як нація, зустрічаємо”, — розповіла Ірина Неверовська.

Читайте також:

• Як Вільногірський ліцей №2 формує у дітей оборонну свідомість: тендери на Прозорро
• Всесвітній день хустки: хустка як давній український символ

З 3 по 7 березня 2025 року у Вільногірському ліцеї №4 пройшов Тиждень мистецтв, у рамках якого свою персональну виставку представила Аріна Затульна, учениця 6-А класу. Редакція Вільногірськ.IN.UA поспілкувалася з бабусею Аріни Затульної, яка розповіла про перші кроки онуки у світі мистецтва, її улюблені техніки та натхнення.

Деталі читайте на Вільногірськ.IN.UA 

На персональній виставці, юна мисткиня представила свої малюнки, виконані в різних техніках, а також вироби декоративно-ужиткового мистецтва. 

Мистецький шлях Аріни розпочався ще в дитячому садочку, коли вона почала захоплюватися малюванням і ліпленням. Тоді дівчинку записали до гуртка з малювання у Палаці культури та спорту “Металург”. 

“17 квітня 2018 року Аріна почала малювати у гуртку, їй ще не було 5 рочків”, – каже бабуся дівчинки, Світлана Іванівна. 

Першою роботою Аріни був малюнок “Русалонька”. 

“У 2019 році Аріна почала приймати участь у конкурсах з малюнком “Русалонька””, – згадує Світлана Іванівна. 

Найбільше юна мисткиня полюбляє малювати фломастерами, а надихається вона видатними українськими художницями. 

“Гапчинька, Марія Приймаченко та Катерина Білокур їй дуже подобаються”, – ділиться бабуся Аріни Затульної. 

Світлана Іванівна підтримує всі починання своєї онуки. Дівчинка займається танцями, вʼяже, ліпить з пластиліну, а також відвідує гурток інженерії і робототехніки. 

“Що їй подобається, тим вона і займається”, – каже Світлана Іванівна. 

Бабуся бажає своїй онуці, щоб у неї все завжди виходило. 

Читайте також:

• “Я хочу, щоб мої пісні торкалися душі кожного слухача”, – історія Вікторії Осіпової, вихованки музичної школи Вільногірська
• Владислав Шульжик: талант Вільногірська, який надихає

Поліна Рейхман – юна вокалістка з Вільногірська. Нещодавно дівчина посіла третє місце в третьому обласному Відкриту конкурсі-фестивалі “Талановита дитина – талановита країна” в номінації “Художнє виконавство” у віковій групі від 15 до 18 років. Редакція Вільногірськ.IN.UA поспілкувалася з Поліною.

Деталі читайте на Вільногірськ.IN.UA

Початок шляху та значення таланту для вокалістки

Коли Поліна була дитиною, батьки помітили у неї схильність до співу та почали водити дівчину на заняття з вокалу. 

“Мені дуже подобалось, і я продовжувала цим займатися”, – розповідає вокалістка. 

На думку Поліни, вирішальним у побудові карʼєри вокалістки є талант. 

“Якщо у людини є талант, то їй не треба вчитись співати, просто треба розвивати свій голос”, – зазначає мисткиня. 

Жанри, натхнення та майбутні творчі плани

Дівчина займається естрадним вокалом, тому музичні жанри, в яких працює Поліна, дуже різняться. 

Своїм основним джерелом натхнення вокалістка вважає велике бажання досягти успіху у своїй справі, а одна з найулюбленіших виконавець мисткині – Юлія Саніна. Також в майбутньому Поліна планує писати власні пісні. 

“Цим самим хочу надихати слухачів своєю творчістю”, – зізнається дівчина. 

Підготовка до виступів та боротьба з хвилюванням

Перед виступами Поліни триває дуже ретельна підготовка.

“Я можу по сто разів співати пісню, поки вона не буде звучати ідеально в моєму виконанні”, – каже Поліна Рейхман.

Найголовнішим перед кожним виходом на сцену вважає ретельно розпівуватись, готуючи голос до високих нот. 

Незважаючи на досвід, вокалістка кожного разу хвилюється перед виходом на сцену.

“Я просто роблю великий вдих і видих, сподіваюсь тільки на себе та свій голос”, – ділиться Поліна своїм ритуалом перед виходом на сцену. 

Читайте також:

• “Я хочу, щоб мої пісні торкалися душі кожного слухача”, – історія Вікторії Осіпової, вихованки музичної школи Вільногірська
• Вільногірський гурт “Іржаве яблуко”: панк-рок та концерти для військових