З 4 по 9 грудня 2024 року у Вільногірську відбулась перша персональна художня виставка вільногірської художниці, Ірини Неверовської під назвою “Асинхронія буття”. Мисткиня присвятила її військовим, які захищали та захищають України. У своїх роботах, авторка зобразила важливі аспекти сучасного життя, зокрема війну, героїзм українських військових і їх внесок у боротьбу за свободу.

Ірина Неверовська поділилась з редакцією Вільногірськ IN.UA, що надихнуло її на втілення свої персональної виставки.

Війна очима військових

Головним акцентом Ірини стали саме військові. Як розповіла нам художниця, портрети стали для неї способом увіковічити захисників з Вільногірська в пам’яті міста.

Особливе значення Ірина приділила діючому військовому Сергію Королькову. Саме його портрет став першим кроком до цієї виставки.

“Це був перший військовий, мій однокласник, чий портрет я написала. З нього і почалося така моя внутрішня психологічна потреба писати саме військових, бо я розумію, чим вони жертвують”, — розповіла Ірина Неверовська.

Загалом, на виставці були представлені 11 авторських портретів, серед яких 3 військових, які загинули на війні.

Перший портрет: що надихнуло Ірину Неверовську

До того як намалювати перший у своєму житті портрет, художниця вже мала хист до малювання. Бажання намалювати портрет своїх батьків привело Ірину в художню школу. Там вона познайомилась зі своєю вчителькою пані Ганною. Вона оцінила талант художниці та запропонувала їй зробити власну виставку.

“Ідея виставки виникла не у мене особисто, її запропонувала моя викладачка Ганна Володимирівна, у якої я навчаюся в художній школі. А прийшла я навчатися в художню школу, щоб написати портрет батьків. Звичайно ж, таким чином писати портрети й взагалі малювати я почала не з нуля. Бо я маю здібності і я малюю все життя”, – поділилась Ірина Неверовська.

“Асинхронія буття”

Асинхронія, або нерівномірність дуже влучно передає основний акцент виставки, адже погляди різних людей на сьогодення значно різняться. За словами мисткині, цивільні повинні розуміти чим жертвують наші захисники, аби ми могли жити під мирним небо. Це не лише власне життя, це значно більше.

“Дивлячись на всі ці події, я розумію як багато роблять військові для нас. Цією виставкою я хотіла подякувати їм за кожен новий день, за кожен світанок який ми, як нація, зустрічаємо”, — розповіла Ірина Неверовська.

Читайте також:

• Як Вільногірський ліцей №2 формує у дітей оборонну свідомість: тендери на Прозорро
• Всесвітній день хустки: хустка як давній український символ

Вільногірськ багатий на талановиту молодь, і однією з таких яскравих особистостей є Владислав Шульжик. Художник, виплеканий вільногірською художньою школою, він став справжнім прикладом для наслідування для інших молодих митців. Кожна його картина є справжнім виттвором мистецтва. Сьогодні ми хочемо поділитися його історією та шляхом до творчих досягнень.

Редакція Вільногірськ.IN.UA поспілкувалася з героєм та ділиться історією митця. 

Перші кроки у мистецтві

Владислав почав малювати ще з дитинства, так рано, що й не памʼятає свій перший малюнок.

“Рукам завжди хотілося щось робити, одначе саме образотворче мистецтво стало головним захопленням“, — ділиться Владислав. 

Як у кожного митця, у нашого героя є джерело натхнення. 

“Для мене це можливість зображувати дійсність за своїм баченням та передавати думки та образи в голові ще до того як навчився писати“, — стверджує герой. 

Вступ до університету 

Невдовзі хлопцеві виповниться 18. Продовженням його творчого шляху став вступ у Чернівецький національний університет.

“Можу подякувати художній школі, де я набув базових знань, що допомогли мені при вступі до ВНЗ“, — розповідає митець. 

Рішення вступити в університет саме за цією спеціальністю було усвідомленим. 

“Школа гнітила творчість та бажання, захотілося жити по-своєму. Зрозумів, що вступ на цю спеціальність дозволить мені розвинути свій талант“, — стверджує хлопець. 

Улюблені напрями та митці

Зазвичай митець працює з олійним живописом, однак інколи і аквареллю. Серед улюблених митців в сфері живопису виділяє: 

“Сальвадор Далі –  людина, що сама перетворила себе на витвір мистецтва, надихають його роботи і життєпис. Серед українських художників можу згадати М. Пимоненка, І. Марчука, А. Гуїнджі і звісно що Т. Шевченка“, — пояснює Владислав. 

Джерелом натхнення для хлопця є не лише художники, але й музика та література. 

“Також надихаюся музикою і літературою, одна з моїх картин була написана під враженням новели М. Коцюбинського “Intermezzo”“, — розповідає митець. 

У Владислава також є порада для початківців. 

“Не боятись складнощів, не жаліти себе. Якщо у вас є покликання, а не просто хоббі – воно має стати рутинною справою“, — наостанок ділиться Владислав. 

Читайте також: 

• Крила янгола та нічне ПВО: Перший крок мешканки Вільногірська Олени Філоненко у мистецтві
• “Дивіться на Україну як на землю своїх дітей” — вільногірка про важливість сортування сміття

Родині загиблого військовослужбовця з Вільногірська Сергія Борисовича Голодника вручили державну нагороду.

Про подію повідомили на сайті Вільногірської міської ради.

Військового нагороджено посмертно

Згідно з указом президента України № 352/2024 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Сергія Голодника нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Ця відзнака посмертна, вручив її родині міський голова Володимир Василенко.

Також міський голова Володимир Василенко, розповів про непросту життєву долю Сергія, про високу оцінку його бойового і морального духу командуванням військової частини, де захисник служив стрільцем, а також керівництвом держави. До останньої хвилини солдат залишився вірним військовій присязі.

Також, рішенням Вільногірської міської ради наш військового удостоєнно звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади”.