Накопичувальна система: у Мінсоцполітики пояснили, чого очікувати від пенсійної реформи

У 2025 році може бути ухвалено рішення про запуск пенсійної реформи в Україні, яка передбачає впровадження накопичувальної пенсійної системи.

Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович під час пресконференції пояснила, що це дозволить суттєво збільшити розмір майбутніх пенсій.

Як працюватиме накопичувальна система?

В Мінсоцполітики пояснюють, що запровадження накопичувальної системи, яка є частиною реформи, дозволить працівникам додатково збільшувати розмір своєї майбутньої пенсії протягом робочого стажу.

Водночас це не призведе до збільшення навантаження на платників податків.

Оскільки внески роботодавця та громадянина не збільшаться, та будуть відокремлені із поточного ЄСВ і ПДФО.

Крім того, за власним бажанням працівник зможе сплачувати додатковий добровільний внесок.

Очікується, що впровадження накопичувальної системи дозволить збільшити пенсію ще на 15-20% порівняно з середньою заробітною платою людини протягом життя, додатково до солідарної частини пенсії.

За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, громадяни також матимуть змогу добровільно сплачувати більше внесків, щоб забезпечити собі вищий рівень доходу на пенсії.

Що таке коефіцієнт заміщення?

Міністерка пояснила, що коефіцієнт заміщення – це показник, який визначає, який відсоток від середньої заробітної плати людина отримуватиме на пенсії.

Переважна більшість пенсіонерів в Україні отримують пенсію, яка становить лише 28% від їхньої середньої зарплати за життя. Реформа має на меті підвищити цей показник до 40%, що відповідає європейським стандартам.

Переваги нової системи

Гарантія від держави на 40% пенсійного покриття від середньої зарплати й можливість додаткового накопичення коштів для збільшення доходів на пенсії.

Згідно з планами уряду, нова система запрацює з 2026 року.

Читайте також:

• Як ветеранам стати на квартирний облік та отримати житло: інструкція
• У Вільногірську підпалили приватний будинок: поліція зв’ясовує обставини

17 вересня відбудеться безкоштовний онлайн-вебінар “Новий професійний шлях: можливості для жінок”. Захід організовує команда Reskilling Ukraine.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA.

Деталі вебінару

Вебінар буде корисним для жінок, які шукають роботу, планують змінити професію, хочуть пройти перекваліфікацію або не знають, з чого розпочати професійні зміни.

Що ви зможете дізнатися під час вебінару: 

• як визначитися з професійним напрямом; 
• як подолати барʼєри на шляху до змін; 
• яку підтримку ви можете отримати; 
• як жінки вже змінюють професію. 

Серед лекторів – представники OnTrack від Reskilling Ukraine, громадських організацій “Літай”, “СпівДія.Кар’єра”, благодійного фонду “Право на захист”, Державної служби зайнятості, Scania Україна, а також випускниці OnTrack.

Онлайн-вебінар відбудеться 17 вересня о 16:00. Участь – безкоштовна. Зареєструватися можна за посиланням. 

Джерело: сайт Reskilling Ukraine. 

Читайте також:

Гранти на професійний розвиток: Дія запрошує до тестування нової послуги

В Україні 16 вересня вшановують пам’ять усіх журналістів і медіапрацівників, які загинули під час виконання професійних обов’язків, стали жертвами війни або віддали життя, захищаючи Україну. Ця дата пов’язана із зникненням журналіста Георгія Гонгадзе – 26 років тому, 16 вересня 2000 року, він востаннє вийшов із дому та зник. Відтоді цей день став символом пам’яті про загиблих українських журналістів. 

Детальніше про День пам’яті журналістів та захід для медійників Дніпропетровщини – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День пам’яті після зникнення Гонгадзе

16 вересня 2000 року журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві. Згодом було встановлено, що він став жертвою вбивства. Його зникнення та подальше розслідування справи стали однією з найгучніших історій в українській журналістиці та привернули увагу до проблеми безпеки представників медіа.

Саме ця дата згодом стала днем, коли журналістська спільнота згадує колег, які загинули через свою професійну діяльність.

День пам’яті журналістів в Україні започаткували за ініціативи Національної спілки журналістів України. Щороку 16 вересня медійники вшановують загиблих колег та говорять про право журналістів працювати без страху за власне життя.

Від початку повномасштабної війни загинули 156 медійників

Сьогодні пам’ять про загиблих журналістів має особливе значення, адже повномасштабна війна зробила роботу медіа в Україні ще небезпечнішою.

За оновленими даними Національної спілки журналістів України (НСЖУ), станом на 2 вересня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 156 медійників.

Серед них:

• 21 медійник і медійниця загинули під час виконання професійних обов’язків;
• 10 стали цивільними жертвами війни;
• 125 представників та представниць медіа загинули, захищаючи Україну в лавах Сил оборони. 

Це не просто статистика. За кожною цифрою – людина, родина, колеги, професійна історія та матеріали, які вони вже не зможуть створити.

НСЖУ продовжує вести перелік загиблих медійників та оновлювати його на основі верифікованих даних. 

Журналісти Дніпропетровщини говоритимуть про небезпеку роботи

Пам’ять про загиблих колег – це не лише про минуле. Для журналістів, які сьогодні працюють у Дніпропетровській області, питання безпеки залишається частиною щоденної роботи.

18 вересня у Дніпрі Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ проведе дискусію “Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини”.

Під час зустрічі журналісти та медійники області говоритимуть про те, як оцінювати ризики перед виїздом на зйомку, як ухвалювати рішення під час роботи у небезпечних місцях та які правила безпеки реально допомагають у воєнних умовах.

Окрему увагу планують приділити роботі журналістів у різних громадах області, зокрема Дніпрі, Кривому Розі, Павлограді та інших населених пунктах. Також говоритимуть про виклики, з якими стикаються невеликі редакції та журналісти, які працюють практично самостійно. 

За підсумками зустрічі організатори планують сформувати практичні рекомендації для журналістів та редакцій, які працюють у прифронтовому регіоні. 

Читайте також:

Пошук та визволення захисників: Вільногірська міськрада звернулася до Офісу омбудсмана, ГУР та Червоного Хреста