Мешканці та гості міста Вільногірськ мають можливість подати свої документи до Західно-Дніпровського центру професійно-технічної освіти та отримати спеціальність машиніста екскаватора, продавця продовольчих товарів, електрослюсаря, електрогазозварювальника чи обліковця бухгалтерських даних та багато інших. Для зарахування не потрібно мати результати ЗНО/НМТ чи складати іспити. Заклад запрошує всіх, хто закінчив 9 класів, а також людей старшого віку.

Деталі редакції Вільногірськ.IN.UA розповів майстер виробничого навчання Андрій Підмогильний.

Вільногірці можуть отримати нову професію

Жителі Вільногірська можуть подати документи до Державного професійно-технічного навчального закладу «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти» та отримати професії на базі 9 класів. Зокрема це:                              

• машиніст екскаватора (термін навчання 3,5 роки); 
• електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування (термін навчання 3,5 роки);
• електрогазозварник (термін навчання 3,5 роки); 
• продавець продовольчих товарів (термін навчання 3 роки);                                                         
• обліковець з реєстрації бухгалтерських даних (термін навчання 3 роки);
• електрогазозварник (термін навчання 3 роки); 
• електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах (термін навчання 3 роки);
• кухар, кондитер (термін навчання 3 роки);
• штукатур, маляр, лицювальник-плиточник (термін навчання 3 роки);
• штукатур, маляр (термін навчання 2 роки);
• тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорії А1, А2, В1);
• слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування(1-2,3 розряду);
• водій автотранспортних засобів (категорія В та С) (термін навчання 3 роки).                                                                                 

На базі закінчених 11 класів можна отримати таку професію:

• слюсар з ремонту колісних транспортних засобів (1-2,3 розряду);
• водій автотранспортних засобів (категорія В та С) (термін навчання 1 рік).

Що потрібно для зарахування на навчання

Для зарахування не потрібно мати результати ЗНО/НМТ. Люди, які закінчили 9 класів (не обов’язково у 2024 році) та мають бажання отримати професію, можуть вступити на навчання та отримати спеціальність.

Заяву можна подати через Google форму. За деталями звертатися за телефоном +38(096)-506-72-32 з 08:00 до 17:00.

Для майбутніх студентів доступні стипендії та різні форми навчання, включно зі змішаною.

Читайте також:

• МОН оновило порядок прийому на навчання у вишах у 2024 році: що відомо
• Навчання в українських ліцеях зміниться: що очікувати

Українське козацтво залишило глибокий слід в історії — від захисту рідної землі до формування ідеї державності. Їхній дух свободи, самоврядування та відданість Батьківщині й досі надихають українців і формують національну ідентичність.

Від Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, козацьких зимівників до знищення Запорозької Січі – більше читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Фортеця часу: де починається козацька історія

Початки заселення території Верхньодніпровщини сягають козацької доби. Колись це були землі, де проходили захисні рубежі запорожців, а саме укріплення тут мало оборонний характер – як фортеця. “Тут кожен камінь дихає козацьким минулим”, – з хвилюванням розповідає Наталія Іванівна Коновал, директорка Верхньодніпровського краєзнавчого музею.

Запорізька спадщина

В Україні існувало щонайменше близько десяти Запорозьких Січей. За словами директорки, вісім із них були на території сучасної Дніпропетровщини. Ці укріплення – свідки бурхливого розвитку запорозького козацтва, про яке в музеї можна дізнатися не лише з експозицій, а й з реконструйованого макета останньої Запорозької Січі, автором якого є Кузьма Голов’янко.

Мазепа, Полтава і наш край

З музею відкривається ще одна глибока сторінка – історія Івана Мазепи. Після поразки під Полтавою 1709 року шведська армія разом із Мазепою відступала саме через територію сучасного Верхньодніпровська. Тут, за словами директорки, в Дніпровокам’янці залишилася могила трьохсот мазепинців, які прикривали відступ союзних військ.

“У 1748 році онук одного з полеглих козаків поставив хрест на могилі свого діда, який і досі вцілів, незважаючи на війни, революції й бур’яни”, – наголошує Наталія Іванівна.

Козацькі зими й українська Кубань

Після руйнування Січі у 1775 році багато козаків рушили на Кубань, де й заклали підвалини нової спільноти. Проте дехто повертався й назад – зокрема на Верхньодніпровщину.

Архіви музею зберігають дані про п’ять козацьких зимівників на території сучасного міста, включно з зимівником Макара Нагая. Відомо навіть, де саме він був розташований.

“Ми маємо копії документів, які підтверджують – земля надавалась Григорію Потьомкіну, улюбленцю Катерини II. Тут оселилися українці і не тільки, які відслужили 25 років у війську разом зі своїми сім’ями”, – зазначає директорка.

Верхньодніпровськ: з козацької слободи – до міста

Поселення, що виникло довкола зимівника, називалось Григорівкою, пізніше – Новогригорівкою. У 1806 році воно стало повітовим містом і отримало нову назву – Верхній Дніпро (Верхньодніпровськ). Місто зростало, змінювалося, але завжди зберігало зв’язок з козацьким корінням.

“Слава Богу, що назву не змінювали далі, – усміхається пані Наталія, – бо кожна назва – це як ниточка до історії, з минулого в майбутнє”.

Петро Калнишевський: останній кошовий

Історія завершення козацької доби неможлива без згадки про Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорозької Січі. Після зруйнування Січі у 1775 році він був засланий на Соловецькі острови, де провів понад 25 років у неволі й помер у віці понад 100 років.

“На Соловках знайшли плиту з написом: “Останній кошовий отаман Війська Запорозького Петро Калнишевський””, – розповідає директорка.

Архітектура міста Архітектура Верхньодніпровська

Будинки ХІХ – початку ХХ століття – теж частина історії. Найцікавіша споруда – будинок повітового земства, збудований у 1876 році за проєктом архітектора Харманського, добудований в 1911 році, він пережив дві війни, революції, підірвані мости і реставрації.

Тут і нині збереглися мармурові сходи, по яких, за переказами, виїжджав на коні Нестор Махно у 1919 році. Основний інтер’єру залишається автентичним, незважаючи на реставрації і перебудови. Багато цікавих місць Верхньодніпрповська можна побачити під час пішохідних екскурсій по місту.

У Вільногірську з 4 серпня можуть вимкнути світло в під’їздах. Причина — старі лічильники, які давно не перевіряли. Термін повірки яких закінчився ще у 2008–2009 роках.

Про це повідомив депутат та головний інженер Комунального підприємства “Жилкомсервіс” Віталій Федоренко під час сесії Вільногірської міської ради.

Рішення виділити кошти — прийняли

Федоренко запропонував спрямувати 400 тисяч гривень, які були передбачені на генератор для котельні №10, на перевірку 118 лічильників.

Він також пояснив, що для цього потрібно спершу придбати нові лічильники й тимчасово встановити їх на час перевірки основних.

Депутати також обговорили пропозицію від енергокомпанії — перейти на загальнобудинковий облік.

Федоренко додав: “Енергетична компанія вже закупила і перевірила лічильники для 183 будинків. Вони готові встановити їх за свій рахунок, щоб місто перейшло на новий спосіб обліку електроенергії”.

Він пояснив, що наразі договори з оператором системи розподілу не підписують, бо це призведе до додаткових витрат для мешканців.

“Побутова енергетична компанія вже закупила лічильники, але якщо погодитися, мешканцям доведеться платити за втрати у мережах — це додатково 2–2,5 мільйони гривень на рік. Тому рішення поки не ухвалене”, — зазначив він.

Рішення про виділення 400 тисяч гривень на перевірку лічильників депутати підтримали.

Читайте також:

• Усе місто зупиниться на хвилину: у Вільногірську оновлять систему сповіщення — сигнал почує кожен район
• У Вільногірський ліцей №2 не набиратимуть учнів у перший клас