Оператори мобільного зв’язку, які працюють в Україні, мають забезпечити доступність своїх послуг протягом десяти годин відсутності електропостачання.

Про це йдеться в оновлених вимогах, які опублікували на сайті Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій.

Зв’язок без світла

Згідно з наявними даними, вимоги для операторів мобільного зв’язку оновили, зокрема, для виконання рішення Ставки верховного головнокомандувача від 4 липня 2024 року щодо посилення заходів, котрі спрямовані на забезпечення стабільності електронних комунікаційних мереж в умовах воєнного стану.

За оновленими вимогами, мобільні оператори повинні забезпечити доступність послуг протягом 10 години відсутності електропостачання інфраструктури. При цьому їм надаватиметься обмежена кількість часу:

• до 1 жовтня 2024 року — 60% базових станцій мобільного зв’язку, які розташовані в межах кожної області, повинні забезпечувати доступність послуг мобільного зв’язку у кожному районі цієї області протягом 10 годин блекауту;
• до 1 листопада 2024 року така норма стосуватиметься 70% базових станцій мобільного зв’язку;
• до 1 грудня 2024 року — 80% базових станцій мобільного зв’язку;
• до 1 лютого 2025 року — 100% базових станцій мобільного зв’язку. Виключення — мікро базових станції.

В документі також зазначається, що до 1 грудня мінімум 25% базових станцій у кожній області повинні бути підключені до стаціонарної та/або пересувної електрогенераторної установки із запасом пально-мастильних матеріалів або обладнані змінним блоком акумуляторних батарей на перші 72 години. Аналогічну вимогу, але до 1 вересня, повинні реалізувати всі об’єкти фізичної інфраструктури електронної комунікації, які виконують спеціалізовані функції. До них входять:

• міжнародні центри комутації;
• центри комутації мобільного зв’язку;
• автоматичні міжміські телефоні станції;
• транзитні або опорно-транзитні станції;
• магістральні програмні комутатори та маршрутизатори;
• технічні майданчики розташування комутаційного обладнання національних точок обміну Інтернет-трафіком.

Ці ж вимоги мають виконати спеціальні служби, які підключені до оперативно-диспетчерські служби 101, 102, 103, 104 та 112.

Читайте також:

• У трьох громадах Дніпропетровщини не будуть підіймати ціни на воду
• В Україні під’єднали 18 із 91 когенераційних установок від USAID: скільком вони можуть надати світло

Вільногірський ліцей №2 долучився до мережі академічних ліцеїв — про це на позачерговому 82-му пленарному засіданні Вільногірської міської ради повідомила начальниця відділу освіти та депутатка Ірина Бойко.

“Ліцей №2 увійшов в затверджену мережу по області. Є розпорядження голови Дніпропетровської області, ліцей №2 є в тому переліку”, — сказала Ірина Бойко.

На прохання депутата Віталія Федоренка надати ліцензійні вимоги, які надають можливості отримати рівень академічного або професійного для ліцеїв, Бойко пообіцяла їх предоставити на сесії Вільногірської міської ради.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради план розвитку мережі закладів середньої освіти мають виконати до 1 вересня 2027 року.

План розвитку мережі закладів середньої освіти затвердили ще у 2020 році.

Батьки чекають відповідей

Проте більше жодних офіційних пояснень, ані від начальниці відділу , ані від директорки ліцею №2 не було.

Тим часом редакція вже отримала численні звернень від батьків, які хочуть зрозуміти: що зміниться для їхніх дітей? Чи збережеться вчительський склад? Як відбуватиметься набір до 10 класу? Чи залишиться 2-й клас в ліцеї №2?

“Я мама дитини, яка ходить в ліцей №2, переходить до 2-го класу. Нам в середу (минулого тижня – прим.редакції), на батьківських зборах, директор ліцею повідомила, що в 2026 році вони наш клас з 2 вересня не приймуть, бо за реформою, вони будуть вести лише 10-12 класи…Можете переходити в 4 або 5 ліцей разом з вчителем”, — розказує одна з матерей школяра 1-го класу і додає, що нічого конкретного не повідомляють.

Ще одна мама, теж школяра першого класу, пропонує альтернативу де можна створити академічний ліцей.

“У нас в місті вже є профільна школа – Центр профільного навчання та дитячої творчості (в минулому перша школа прим.редакції), там, де діти навчаються за профілями. Це б було зручно. В будь-яке рішення, яке вже прийнято, можно внести зміни, якщо вони обгрунтовані”, — каже жінка.

Вона вважає, що в умовах війни коли йде боротьба за психологічний стан дітей, такі кардинальні зміни впроваджувати не доцільно. І додає, що про зміни в освітньому процесі мають комунікувати – розказувати на зборах, оприлюднювати інформацію на офіційному сайті міської ради та освітнього закладу.

Редакція вирішила свідомо не називати ім’я жінкок, які звернулася до нас, попри їх згоду.

Крім того, інших батьків цікавить, наявність про укриття в інших ліцеях, бо кажуть, що в ліцеї №2 – найкраще, навчання там продовжується і під час тривог. Переймаються за вчителя – чи перейде він разом з дітьми? Також батьків цікавить віддаленість ліцею до дому, у разі переведення, бо групи продовженого дня немає, і дітям доводиться повертатися самим.

Водночас редакція отримала у розпорядження документ згідно якого відбувається реорганізації закладів освіти у Вільногірську.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала запит з яким звернулися до начальниці відділу освіти Ірини Бойко.

Після отримання відповіді, повідомимо наших читачів.

Читайте також:

• У Вільногірську відбудеться арт-тренінг “Тиша в колі”
• Оновлений розклад пасажирських поїздів по станції Вільногірськ на червень

Трьох учасників організованої групи викрито на Дніпропетровщині за підозрою у масштабному шахрайстві. За даними слідства, вони ошукали родичів військовослужбовців ЗСУ, які зникли безвісти або потрапили в полон, майже на 3 мільйони гривень.

Про це повідомили у пресслужбі Дніпропетровської обласної прокуратури.

Виманювали гроші у родичів військових

Слідство встановило, що зловмисники в соцмережах шукали оголошення про зниклих військових. Після цього через месенджери виходили на зв’язок з їхніми родичами, пропонуючи “допомогу” у звільненні з полону або в організації лікування.

За свої фіктивні послуги вимагали грошову винагороду, яку потерпілі перераховували на підконтрольні банківські картки.

Наразі відомо про щонайменше 14 постраждалих з різних регіонів України. Загальна сума збитків становить майже 3 мільйони гривень.

Під час обшуків правоохоронці вилучили мобільні телефони, документи, банківські картки та грошові кошти. Усім трьом підозрюваним обрано запобіжні заходи. Також триває перевірка їхньої причетності ще до 12 аналогічних епізодів із можливими збитками на суму близько 5 мільйонів гривень.

Читайте також:

• У Дніпрі судитимуть директорку навчального закладу за привласнення 400 тисяч гривень бюджетних коштів
• Ексочільниця МСЕК у Дніпрі “забула” вказати у декларації майно та активи на понад 3 мільйони гривень