День художника України, що відзначається у другу неділю жовтня, став важливою подією для митців країни з 1998 року. Цьогоріч свято припадає на 13 жовтня, і воно відзначає талант людей, чиї творчі роботи надихають та спонукають до нових роздумів.

Про видатних вільногірців у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Творчі люди

Вільногірськ дійсно славиться своїми талановитими митцями, які активно представляють свої роботи на персональних та тематичних виставках, а також на ярмарках міста і регіону. Місцеві майстрині вишивки, ткацтва та в’язання гачком, а також художниці, які практикують петриківський розпис і абстракцію, створюють унікальні твори, сповнені краси.

Їхній талант бачити чарівне в повсякденному та перевтілювати його в мистецтво що вражає. Кожен малюнок, кожен витвір несе в собі глибокі загальнолюдські цінності, що позитивно впливають на свідомість людей. Це справжня сила мистецтва – змінювати уявлення про світ і надихати на нові звершення.

Талановиті вільногірці

Анастасія Штан – талановита художниця, яка експериментує з різними техніками, але наразі обрала абстракціонізм. Її роботи, виконані акрилом, олійною пастеллю та аерозолем, вражають своєю глибиною та емоційністю. Через абстракцію вона передає складні філософські ідеї, розкриваючи циклічність життя та унікальність кожного моменту. Її картини спонукають глядача задуматися про власні переживання та етапи життя, запрошуючи до візуального досвіду, який залишає слід у душі.

«Мої абстракції відображають циклічність життя, яка починається зі світла і закінчується темрявою. Розкриває унікальність кожного життя та всі його етапи, передає глибинну філософію життя через візуальний досвід»,  – каже про свої картини Анастасія Штан.

Марина Алтухова – декораторка та художниця, яка використовує петриківський розпис для трансформації артефактів війни. Вона створює патріотичні малюнки на гільзах, залишках снарядів та касках, перетворюючи ці символи руйнування на витвори мистецтва. Її роботи не лише відображають стійкість та мужність українського народу, але й надають нове життя предметам, що були частиною конфлікту. Таким чином, Марина не тільки зберігає культурну спадщину, але й закликає до миру та відновлення через красу і мистецтво.

Світлана Рогоза – вільногірка, яка активно популяризує петриківський розпис у Парижі. Вона викладає в українській школі Святого Володимира Великого, де ділиться своїми знаннями про традиційне мистецтво. Крім того, Світлана активно залучається до благодійних проєктів разом з місцевими художниками, сприяючи розвитку української культури за межами країни. Проводячи майстер-класи, вона не лише навчає технік петриківського розпису, а й надихає нові покоління на збереження культурної спадщини України, демонструючи красу та багатство українського мистецтва.

Терапія мистецтвом – це ефективний і безпечний спосіб для дітей працювати з внутрішніми переживаннями. Цей метод дозволяє їм виражати емоції та відчуття через творчість, що може бути особливо корисно в умовах стресу чи травми. Через малювання, живопис або інші художні форми діти отримують можливість відкритися, розповісти про свої переживання та знайти спосіб впоратися з емоційними труднощами. Арттерапія допомагає не лише зрозуміти себе, але й покращує комунікаційні навички та підвищує загальний психологічний добробут.

Арттерапія

Метод психотерапії, який дозволяє з допомогою творчості пережити внутрішні конфлікти,  тривогу, страхи, що турбують людину. Арттерапія підходить не лише дітям, а й дорослим.

 Взаємодія психологів й дітей через малюнок надає можливість отримати  інформацію про психологічний стан дитини, задля подальшого зняття посттравматичних синдромів та зняття тривожності.

«Щаслива дитина завжди малює яскраві кольори. Психологічно травмована ж навпаки. Можна провести безліч діагностик. А дай дитині фарби і вона розкриє широкий спектр своїх відчуттів до життя, те, як вона його сприймає. Малюнок покаже наскільки дитина щаслива в сім’ї, у садочку та школі. Через малюнок ми читаємо світ кожної людини»,  – поділилася психологиня Наталія.

Читайте також:

• Петриківський розпис у Парижі: як вільногірка популяризує мистецтво Дніпропетровщини
•  У Вільногірську відкрили виставковий простір «Берег_Ти»
• Вільногірська художниця представила картини на персональній виставці у Києві

Україна багата на культурні скарби, і в різних куточках країни можна знайти унікальні місця, де збережено історію та традиції.

Раніше редакція вже розповідала про музеї у Верхньодніпровську та у Вільногірську. У цьому матеріалі ми знайомимо читачів із музеєм у Татарові — невеликому, але дуже змістовному простору, де зібрані речі карпатського побуту та старожитностей. Тут кожен експонат доповнює уявлення про життя місцевих мешканців минулих поколінь.

Життя Карпат у музейних експонатах

Музей у Татарові існує трохи більше чотирьох років і працює на громадських засадах. Його експозиція зібрана завдяки місцевим мешканцям та ентузіастам будинку культури, які щедро передавали старовинні речі — від взуття та одягу до побутових предметів.

Особливу увагу привертають постоли та цябути — дерев’яне взуття, що носили на вовняні шкарпетки. Вони виготовлялися вручну і передавалися в родинах з покоління в покоління. 

“Якщо замочити постоли у воді, вони знову стають м’якими”, — розповідає директорка місцевого Центру культури Марія Завальнюк.

Окремий розділ музею присвячений вишиванкам та народному одягу: чоловічі та жіночі сорочки, запаски, фартухи – усе вишито вручну, деякі сорочки датовані понад сторіччям. Тут можна побачити різноманіття регіональних технік вишивки та стилів, що передавалися з покоління в покоління.

Ікони на шкірі та образи з минулого

Особливу увагу привертають ікони, намальовані на шкірі, подаровані музею місцевими мешканцями. Деяким понад 85 років, і вони збереглися майже у первісному вигляді. Є також вишиті картини хрестиком, післявоєнні фотографії з дівчатами у вінках та бендах, фотокартки наречених і подружок.

Навіть маленькі деталі побуту оживають: дитячі люльки, старовинні графіни, машинки для прядіння вовни, січкарні для сіна, домри, геблики, рубанки та ручні дрелі – усе це допомагає уявити повсякденне життя карпатських родин минулих десятиліть.

Місце, як жива хата

Музей працює не просто як просто зібрання старовинних речей — це кімната-експозиція, тут можна відчути атмосферу бабусиної хати. Лавки по периметру, справжні господарські предмети та дрібниці, які принесли місцеві жителі, що допомагають відвідувачам зануритися у побут минулого.

Пані Марія розповідає, що найбільше дивуються діти — для них майже всі експонати незнайомі, адже багато таких речей уже давно зникли з побуту. Старовинні телефони, магнітофони, пральні машинки чи навіть справжні писанки, яким понад десять років, вони бачать уперше. А дорослі ж відвідувачі часто впізнають у цих предметах те, що колись було в їхніх родинах.

Читайте також:

Редакція Вільногірськ IN.UA запускає опитування аудиторії: ваша думка допоможе нам ставати кращими

Вільногірський ліцей № 4 оголосив про проведення закупівлі кухонного обладнання. Очікувана вартість закупівлі становить 316 407 гривень.

Про це стало відомо з сайту Prozorro.

Що плануюється придбати

Заклад планує придбати електричний пароконвектомат, підставку для нього та витяжку.

Додамо, що пароконвектомат – це сучасна кухонна духовка, яка поєднує функції пара та гарячого повітря.

Тендер оголосили 18 листопада, а подати пропозиції можна до 26 листопада 2025 року.

Поставити товари згідно з тендерною документацією планується до 19 грудня 2025 року.

Читайте також:

Вільногірцям нагадали правила безпечного користування генераторами