Мистецтво як шлях до зцілення: терапія для душі через творчість

День художника України, що відзначається у другу неділю жовтня, став важливою подією для митців країни з 1998 року. Цьогоріч свято припадає на 13 жовтня, і воно відзначає талант людей, чиї творчі роботи надихають та спонукають до нових роздумів.

Про видатних вільногірців у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Творчі люди

Вільногірськ дійсно славиться своїми талановитими митцями, які активно представляють свої роботи на персональних та тематичних виставках, а також на ярмарках міста і регіону. Місцеві майстрині вишивки, ткацтва та в’язання гачком, а також художниці, які практикують петриківський розпис і абстракцію, створюють унікальні твори, сповнені краси.

Їхній талант бачити чарівне в повсякденному та перевтілювати його в мистецтво що вражає. Кожен малюнок, кожен витвір несе в собі глибокі загальнолюдські цінності, що позитивно впливають на свідомість людей. Це справжня сила мистецтва – змінювати уявлення про світ і надихати на нові звершення.

Талановиті вільногірці

Анастасія Штан – талановита художниця, яка експериментує з різними техніками, але наразі обрала абстракціонізм. Її роботи, виконані акрилом, олійною пастеллю та аерозолем, вражають своєю глибиною та емоційністю. Через абстракцію вона передає складні філософські ідеї, розкриваючи циклічність життя та унікальність кожного моменту. Її картини спонукають глядача задуматися про власні переживання та етапи життя, запрошуючи до візуального досвіду, який залишає слід у душі.

«Мої абстракції відображають циклічність життя, яка починається зі світла і закінчується темрявою. Розкриває унікальність кожного життя та всі його етапи, передає глибинну філософію життя через візуальний досвід»,  – каже про свої картини Анастасія Штан.

Марина Алтухова – декораторка та художниця, яка використовує петриківський розпис для трансформації артефактів війни. Вона створює патріотичні малюнки на гільзах, залишках снарядів та касках, перетворюючи ці символи руйнування на витвори мистецтва. Її роботи не лише відображають стійкість та мужність українського народу, але й надають нове життя предметам, що були частиною конфлікту. Таким чином, Марина не тільки зберігає культурну спадщину, але й закликає до миру та відновлення через красу і мистецтво.

Світлана Рогоза – вільногірка, яка активно популяризує петриківський розпис у Парижі. Вона викладає в українській школі Святого Володимира Великого, де ділиться своїми знаннями про традиційне мистецтво. Крім того, Світлана активно залучається до благодійних проєктів разом з місцевими художниками, сприяючи розвитку української культури за межами країни. Проводячи майстер-класи, вона не лише навчає технік петриківського розпису, а й надихає нові покоління на збереження культурної спадщини України, демонструючи красу та багатство українського мистецтва.

Терапія мистецтвом – це ефективний і безпечний спосіб для дітей працювати з внутрішніми переживаннями. Цей метод дозволяє їм виражати емоції та відчуття через творчість, що може бути особливо корисно в умовах стресу чи травми. Через малювання, живопис або інші художні форми діти отримують можливість відкритися, розповісти про свої переживання та знайти спосіб впоратися з емоційними труднощами. Арттерапія допомагає не лише зрозуміти себе, але й покращує комунікаційні навички та підвищує загальний психологічний добробут.

Арттерапія

Метод психотерапії, який дозволяє з допомогою творчості пережити внутрішні конфлікти,  тривогу, страхи, що турбують людину. Арттерапія підходить не лише дітям, а й дорослим.

 Взаємодія психологів й дітей через малюнок надає можливість отримати  інформацію про психологічний стан дитини, задля подальшого зняття посттравматичних синдромів та зняття тривожності.

«Щаслива дитина завжди малює яскраві кольори. Психологічно травмована ж навпаки. Можна провести безліч діагностик. А дай дитині фарби і вона розкриє широкий спектр своїх відчуттів до життя, те, як вона його сприймає. Малюнок покаже наскільки дитина щаслива в сім’ї, у садочку та школі. Через малюнок ми читаємо світ кожної людини»,  – поділилася психологиня Наталія.

Читайте також:

• Петриківський розпис у Парижі: як вільногірка популяризує мистецтво Дніпропетровщини
•  У Вільногірську відкрили виставковий простір «Берег_Ти»
• Вільногірська художниця представила картини на персональній виставці у Києві

У Вільногірській громаді відбувся виїзний прийом громадян за участі Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Дніпропетровській області Олексія Урлаткіна та радника голови Дніпропетровської обласної ради з питань ветеранів Максима Шункіна. Зустріч проводилася з ветеранами російсько-української війни, а також із родинами військовополонених і зниклих безвісти.

На зустрічі була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA.

Проблема інформування та доступу до можливостей

Основними темами обговорення стали звільнення військовослужбовців із російського полону, координація служб під час обміну, повернення українців додому та питання соціального захисту ветеранів.

Водночас під час зустрічі звернули увагу на низьку активність самих ветеранів – участь у ній взяли лише кілька осіб. Однією з причин такої ситуації є недостатній рівень інформування у громаді. Зокрема, не всі ветерани знають про подібні заходи та можливості отримати допомогу чи консультації, що ускладнює налагодження ефективної комунікації та виявлення актуальних проблем.

Максим Шункін під час зустрічі наголосив, що одна з ключових проблем – недостатня поінформованість ветеранів про доступні програми та допомогу.

За його словами, навіть у більших громадах ветерани не завжди знають про фінансову підтримку чи реабілітаційні можливості. Він навів приклад іншої громади, де військовослужбовець отримав значну допомогу на лікування, тоді як у невеликих містах подібні можливості часто залишаються поза увагою.

Також він закликав ветеранів активніше долучатися до програм підтримки, шукати можливості працевлаштування та брати участь у профільних заходах.

Яку допомогу отримують ветерани у Вільногірську

Начальниця управління соціального захисту населення Ніна Лимар повідомила, що у громаді діє програма підтримки ветеранів і їхніх родин.

Зокрема, передбачені:

• 100 тисяч гривень – у разі загибелі захисника чи захисниці;
• 20 тисяч гривень – у разі перебування в полоні;
• допомога на лікування, реабілітацію та санаторно-курортне оздоровлення;
• виплати залежно від стану здоров’я – від кількох тисяч гривень до більш значних сум.

Крім цього, у місті працює центр надання соціальних послуг та центр життєстійкості, де можна отримати психологічну підтримку. Також у Вільногірську надає допомогу фахівчиня із супроводу ветеранів Тетяна Крилова, яка займається індивідуальним супроводом ветеранів та їхніх родин, допомагаючи вирішувати соціальні й адміністративні питання. Детальніше про її роботу раніше повідомляла редакція Вільногірськ IN.UA.

Реальні історії ветеранів: ліки за власний кошт і складні обстеження

Під час зустрічі ветерани озвучили конкретні проблеми, з якими стикаються після повернення з фронту.

Ветеран Віталій Лигун розповів, що під час лікування в лікарні йому доводилося купувати частину ліків за власний рахунок, оскільки вони були відсутні у медзакладі.

Крім того, він зазначив, що кожне підтвердження інвалідності потребує повторного проходження дорогих обстежень:

“Щоб підтвердити групу, потрібно знову лягати в лікарню і проходити повний курс обстеження. Це додаткові витрати”.

Інший ветеран, Артем, який отримав поранення п’ять місяців тому та втратив обидві кінцівки, повідомив, що протезування і реабілітацію пройшов за державною програмою.

Втім, за словами учасників зустрічі, проблеми з доступом до дорогих обстежень – таких як МРТ і КТ – залишаються актуальними.

У громаді планують відкрити ветеранський хаб

Під час обговорення стало відомо, що у Вільногірську планують відкрити ветеранський простір на вулиці Ю.М.Устенка, 19. 

У хабі мають працювати фахівці із супроводу ветеранів, які надаватимуть послуги, зокрема через систему “Я ветеран”.

“Я Ветеран” – це комплексна система та сервіс (цифровий та офлайн) для ветеранів війни, членів їхніх сімей та родин загиблих, що об’єднує понад 500 адмінпослуг, медичну допомогу та пільги в єдиний цифровий простір. Система забезпечує швидкий доступ до соціальних, житлових, освітніх та медичних послуг, онлайн-консультацій та отримання документів.

Максим Шункін запевнив, що готовий підтримати громаду: “Запрошуйте на відкриття – приїдемо, підтримаємо. Важливо, щоб такі центри працювали і залучали додаткові ресурси та донорів”.

Візит став можливістю для громади не лише озвучити проблеми, а й налагодити комунікацію між ветеранами, місцевою владою та обласними структурами.

Разом із тим, зустріч показала: окрім фінансових ресурсів, громаді необхідно посилювати інформування та доступність послуг, аби кожен ветеран знав, на яку підтримку може розраховувати.

Читайте також:

Ветерани можуть оформити субсидію, єОселю та інші послуги в розділі “Ветеран PRO”

У Вільногірську місцева мешканка постала перед судом за незаконне втручання в банківський додаток та використання чужих персональних даних. Жінка скористалася мобільним телефоном свого знайомого, щоб оформити на його ім’я онлайн-кредит.

Редакція Вільногірськ IN.UA ознайомилася з матеріалами справи та розповідає деталі цього інциденту.

Доступ до банківської таємниці: як усе сталося

Згідно з матеріалами суду, інцидент трапився вранці 25 березня 2025 року. Жінка перебувала в одній квартирі разом зі своїм знайомим. Вирішивши скористатися слушною нагодою, вона взяла його смартфон марки “TECNO POP 5 Go” із сім-карткою “Київстар”.

Переглядаючи меню чужого гаджета, зловмисниця знайшла додаток “Privat24”. Без дозволу власника вона змогла авторизуватися в системі інтернет-банкінгу, отримавши незаконний доступ до його банківських карток та інформації, яка охороняється законом і є банківською таємницею.

Не зупинившись на перегляді чужих рахунків, жінка вирішила збагатитися за рахунок знайомого. Використовуючи його фінансовий номер телефону, вона пройшла ідентифікацію через систему Banking ID.

Маючи доступ до конфіденційних даних чоловіка — серії та номера паспорта, а також ідентифікаційного коду, — вона подала онлайн-заявку на отримання мікрокредиту. Сума позики склала 2 500 гривень, а кредитором виступила фінансова установа “АВЕНТУС Україна”. Під час оформлення заявки правопорушниця від імені власника незаконно дала згоду на обробку його персональних даних та передачу інформації до кредитної історії.

Угода зі слідством та фінальний вирок

Справа розглядалася у Вільногірському міському суді у березні 2026 року. На лаві підсудних опинилася уродженка міста, яка раніше не мала проблем із законом, виховує малолітню доньку та неофіційно працює покоївкою на одному з курортів.

У ході досудового розслідування жінка повністю визнала свою провину та щиро розкаялася у вчиненому. Вона добровільно уклала угоду про визнання винуватості з прокурором. Потерпілий чоловік також не заперечував проти такого завершення справи — він навіть не був присутній на фінальному засіданні, подавши відповідну заяву до суду.

Суддя визнав жінку винною за двома статтями Кримінального кодексу України: незаконне втручання в роботу автоматизованих систем та незаконне збирання і використання конфіденційної інформації про особу.

Зважаючи на обставини справи та щире каяття, суд не став застосовувати суворі заходи, а призначив узгоджене покарання у вигляді штрафу. За сукупністю порушень загальна сума штрафу склала 17 000 гривень. Всі речові докази, зокрема диски з банківською інформацією та відеозаписами слідчих експериментів, зберігатимуться в матеріалах справи.

Читайте також:

Тракториста Вільногірського ГМК засудили за смертельний нещасний випадок на виробництві