Художниця з Вільногірська  Світлана Рогоза виїхала до Парижу з початку повномасштабного вторгнення. Там навчає дітей та літніх людей мистецтву Петриківського розпису. На створення картин на полотні її надихають люди.

Більше журналістам Вільногірськ IN.UA розповіла майстриня з розпису Світлана Рогоза

Історія викладачки

Світлана Рогоза родом з селища Вишневе, що на Дніпропетровщині.  У творчій сім’ї мисткині батьки захоплювалися малюванням і прищеплювали любов до мистецтва не тільки Світлані, а й всім іншим дітям та онукам. Привчали бачити красу рідного краю. Тому вже з самого малечку Світлана захоплювалася малюванням. Вже у школі, де навчалася опанувала мистецтво розпису. 

«Батьки завжди заохочували мою творчість. У мене мама, до речі, непогано малює, її мрія була, малювати вже на пенсії. У моїй кімнаті завжди було багато олівців, фарб, пензликів. Для мого мистецтва в мене було всього багато. Тому зараз я займаюся улюбленою справою, малюю», – ділиться мисткиня Світлана Рогоза.

Майстриня малює на нігтях, стінах та різних тканинах. Також жінка оздоблювала петриківським розписом зупинки. У селищі, де проживала майстриня залучала учнів та вчителів школи.

Освіта 

Закінчила Світлана Петриківське училище з розпису. Разом з тим опановувала б’юті індустрію, працювала у Вільногірську майстром з манікюру у власному салоні краси, де використовувала свій талант з розпису.

«Я була постійною клієнткою Світлани, обожнювала дизайн, який вона створювала на нігтиках. Вона чи не єдина в місті з майстрів, яка розвивалася, навчалася і виконувала свою роботу майстра на рівні столичних салонів краси», – ділиться вільногірка Надія. 

Працює майстриня в техніці Петриківського розпису  вже понад 25 років. Творчий шлях художниця продовжує вже у Парижі. Після закінчення війни планує повернутися додому.

«Я вирішила виїхати за кордон, через певні обставини. Протягом трьох секунд було прийнято рішення, що я їду до Парижу. Психологічно було тяжко. Я кожну годину була на телефоні з рідними. Дивилася, перегортувала всі новини. Це було страшно на відстані читати новини про Україну», – згадує Світлана.

Діяльність у Парижі 

Кожна людина в чомусь талановита, вважає жінка. У далекому Парижі вона викладає Петриківський розпис в українській школі Святого Володимира Великого. Долучається до благодійних проєктів з місцевими художниками. А також проводить майстер-класи, популяризує українську культуру і мистецтво. Серед її учнів дітлахи й пенсіонери.

Свої роботи не рахує, але із задоволенням бере фарби до рук і пензликом. Таким чином, відволікає себе від тяжких реалій сьогодення. Торік Світлана Рогоза стала учасницею показу мод у Парижі у рубриці «Національний костюм». Український костюм змоделювала й оздобила розписом сама. Жінка пишається тим, що вона українка. 

«Часто одягаю вишиванку, намиста. І з заплетеною косою йду по вуличках. Йду навчати дітей в українському вбранні. І бачу, як мої учні із захватом дивляться на мене, мій одяг та прикраси. Бо тільки українське так може зачаровувати. Мрію про повернення в Україну. Мрію, щоб настала перемога. Всім бажаю цінувати нашу мову, культуру та історію»,  – ділиться Світлана.

Жінка радить батькам допомагати розкривати творчість у дітей. Адже коли дитина спробує себе в спорті чи то в мистецтві, їй легше буде обрати майбутню професію, яка приноситиме задоволення та бути щасливими, каже Світлана.

Читайте також:

• Вільногірська художниця представила картини на персональній виставці у Києві
• «Часто роблю напис «я завжди поруч»: як змінилася тематика татуювань через війну

У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі на відділенні пауерліфтингу пройшов меморіальний турнір, присвячений пам’яті легендарної людини, чемпіона та рекордсмена світу, майстра спорту України міжнародного класу, воїна ЗСУ — Сергія Карнаухова.

Про це редакції Вільногірськ IN.UA повідомила тренерка Наталія Зінчук.

Меморіальний турнір

Цей захід об’єднав спортсменів, тренерів, батьків і всіх, хто продовжує розвивати улюблену справу Сергія.

Турнір відбувся 28 грудня 2024 року за підтримки батьків вихованців відділення, що сприяло теплій та дружній атмосфері. Радісно відзначити, що спортивна спільнота зростає, поповнюючись талановитими молодими спортсменами.

Команда тренерки Наталії Зінчук висловила подяку шанувальникам спорту за своєчасну та важливу підтримку. Також батьки та спортсмени підготували подарунки для захисників ППО, які проходять реабілітацію в дитячо-юнацькій спортивній школі (ДЮСШ).

Крім того, особливу подяку було передано воїну ЗСУ, вихованцю спортивної школи, який зараз відновлюється після служби.

Окремі слова вдячності пролунали на адресу тренера-викладача Наталії Зінчук. Її праця, сила духу та відданість улюбленій справі є джерелом натхнення для спортсменів навіть у складні часи.

Спортивна спільнота висловила щиру подяку Збройним силам України, завдяки яким є можливість займатися спортом та продовжувати розвивати пауерліфтинг у мирному місті.

Читайте також:

• Як влаштувати тиждень здорового харчування після свят: поради експертки
• Планування сімейного бюджету на рік: 4 кроки до фінансової дисципліни та стабільності

Вільногірськ багатий на талановиту молодь, і однією з таких яскравих особистостей є Владислав Шульжик. Художник, виплеканий вільногірською художньою школою, він став справжнім прикладом для наслідування для інших молодих митців. Кожна його картина є справжнім виттвором мистецтва. Сьогодні ми хочемо поділитися його історією та шляхом до творчих досягнень.

Редакція Вільногірськ.IN.UA поспілкувалася з героєм та ділиться історією митця. 

Перші кроки у мистецтві

Владислав почав малювати ще з дитинства, так рано, що й не памʼятає свій перший малюнок.

“Рукам завжди хотілося щось робити, одначе саме образотворче мистецтво стало головним захопленням“, — ділиться Владислав. 

Як у кожного митця, у нашого героя є джерело натхнення. 

“Для мене це можливість зображувати дійсність за своїм баченням та передавати думки та образи в голові ще до того як навчився писати“, — стверджує герой. 

Вступ до університету 

Невдовзі хлопцеві виповниться 18. Продовженням його творчого шляху став вступ у Чернівецький національний університет.

“Можу подякувати художній школі, де я набув базових знань, що допомогли мені при вступі до ВНЗ“, — розповідає митець. 

Рішення вступити в університет саме за цією спеціальністю було усвідомленим. 

“Школа гнітила творчість та бажання, захотілося жити по-своєму. Зрозумів, що вступ на цю спеціальність дозволить мені розвинути свій талант“, — стверджує хлопець. 

Улюблені напрями та митці

Зазвичай митець працює з олійним живописом, однак інколи і аквареллю. Серед улюблених митців в сфері живопису виділяє: 

“Сальвадор Далі –  людина, що сама перетворила себе на витвір мистецтва, надихають його роботи і життєпис. Серед українських художників можу згадати М. Пимоненка, І. Марчука, А. Гуїнджі і звісно що Т. Шевченка“, — пояснює Владислав. 

Джерелом натхнення для хлопця є не лише художники, але й музика та література. 

“Також надихаюся музикою і літературою, одна з моїх картин була написана під враженням новели М. Коцюбинського “Intermezzo”“, — розповідає митець. 

У Владислава також є порада для початківців. 

“Не боятись складнощів, не жаліти себе. Якщо у вас є покликання, а не просто хоббі – воно має стати рутинною справою“, — наостанок ділиться Владислав. 

Читайте також: 

• Крила янгола та нічне ПВО: Перший крок мешканки Вільногірська Олени Філоненко у мистецтві
• “Дивіться на Україну як на землю своїх дітей” — вільногірка про важливість сортування сміття