У понеділок, 3 лютого, внаслідок ворожих атак на енергетичну інфраструктуру у кількох областях України були застосовані аварійні відключення. Зокрема часткові відключення електроенергії введено у Дніпропетровській області.

Про це повідомляє Укренерго.

Аварійні відключення через обстріли

Внаслідок масованих ракетно-дронових атак на об’єкти генерації та пошкодження системи передачі електроенергії, вранці 3 лютого відбулися аварійні відключення у таких регіонах:

• Харківська область.
• Сумська область.
• Донецька область.
• Полтавська область.
• Запорізька область.
• Кіровоградська область.
• Дніпропетровська область (частково).
• Черкаська область (частково).
• Київська область (частково).

Також в Укренерго повідомили, що через похолодання зросло споживання електроенергії, що створює додаткове навантаження на мережу.

Читайте також:

• Тимчасові зміни в розкладі руху електропотягів Вільногірська
• В Україні змінили порядок обчислення середньомісячного доходу для соцдопомоги

Які солодощі можна їсти без шкоди для зубів? Хоча цукор традиційно вважається головним ворогом усмішки, не всі солодощі однаково шкідливі. Правильний вибір десертів і режим їх споживання допоможуть зберегти зубну емаль здоровою, а візити до стоматолога — рідкісними.

Які солодощі не шкодять зубам – читайте на Вільногірськ IN.UA

Солодке та зуби: що важливо знати

Рідше, але під час їжі — краще

Вживання солодощів під час основних прийомів їжі менш шкідливе для зубів, ніж часті перекуси між ними. Це пов’язано з тим, що часте споживання цукру створює сприятливі умови для розвитку карієсу. 

Клейкі солодощі — особливо небезпечні

Цукерки, іриски та батончики, які прилипають до зубів, можуть затримуватись у важкодоступних місцях, сприяючи розвитку карієсу та навіть пошкодженню пломб.

Природні цукри — менш шкідливі

Фрукти та овочі містять клітковину, воду та поліфеноли, які сприяють очищенню зубів і зменшують ризик карієсу.

Молоко підтримує здоров’я зубів

Коров’яче молоко багате на кальцій і казеїн, які зміцнюють зубну емаль і можуть знижувати ризик карієсу.

Які солодощі безпечні для зубів

• соковиті свіжі фрукти та ягоди;
  
  
• натуральні сухофрукти без доданого цукру (у невеликій кількості);
  
  
• чорний шоколад із низьким вмістом цукру;
  
  
• домашні ласощі без білого цукру, приготовані з бананів або фініків.

Матеріал має інформаційний характер, перед вживанням краще порадитися з лікарем

Читайте також: 

• Риба: ТОП-3 сортів з найбільшим вмістом білка
• ТОП-5 горіхів, які змінять ваше здоров’я на краще

Великдень — це не лише глибоко релігійне свято, а й час яскравих традицій, що сягають корінням у давнину. Від обміну фарбованими яйцями ще з часів стародавніх цивілізацій до запуску повітряних зміїв на Бермудських островах — святкування Великодня у світі вражає розмаїттям символів, звичаїв і культурних особливостей.

Редакція Вільногірськ.IN.UA підготувала добірку цікавих фактів про Великдень. 

Цікаві факти про Великдень

• Традиція обміну фарбованими яйцями виникла ще до появи християнства. У давнину перси та єгиптяни дарували одне одному яйця на честь весняного рівнодення, бажаючи родючості та довгого життя.
• Найбільше у світі пасхальне яйце розташоване у місті Вегревілл, провінція Альберта, Канада. Це гігантське яйце важить близько 2 тонн і має довжину приблизно 8 метрів.
• Англійська назва Великодня — Easter — походить від імені англосаксонської богині весни та світанку Eostre. У деяких культурах її ототожнюють із богинею Іштар.
• Ягня є ще одним важливим символом Великодня в багатьох країнах. Воно символізує жертовність і часто зображується на вітальних листівках із написом “Agnus Dei” (Агнець Божий). Також поширена традиція випікати пасхального баранчика з тіста.
• На Бермудських островах у Страсну п’ятницю існує звичай запускати повітряних зміїв, що символізують вознесіння Христа.
• Традиція купувати новий одяг на Великдень виникла в Нью-Йорку в середині XIX століття. Люди вірили, що новий одяг на свято принесе удачу на весь рік. Цей звичай зберігся донині й набуває дедалі більшої популярності.

Читайте також: 

• Як святкують Великдень в різних країнах
• Як правильно: “Пасха” чи “Великдень”, “паска” чи “куліч”