На Вільногірському сайті «Пам’ятаємо» з’явилася галерея з фотографіями загиблих захисників

На сайті вільногірському сайті «Пам’ятаємо» з’явився пункт з галереєю. Відтепер кожен може ознайомитися з життєвим шляхом героїв, які віддали життя за Україну.

Про сайт, його мету та функції журналістам Вільногірськ IN.UA розповів головний спеціаліст з інформаційних технологій міськради Дмитро Родін.

Сайт пам’яті українських воїнів

На сайті «Пам’ятаємо» розміщена інформація про загиблих військовослужбовців Вільногірської громади, відеоролики та інформація про соціальну допомогу родинам захисників. 

Саму платформу створили, щоб зберегти спогади про вільногірських військовослужбовців. Для цього начальниця відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю виконкому Лариса Івашко спілкувалася з родинами загиблих героїв та описувала їх життя. Сайт розробляли протягом місяця. 

«Пропозицію про створення галереї я отримав від матері загиблого військового, в той же день почав її розробляти. Наразі триває збір додаткових фотографій від родин загиблих. Я вдячний кожній людині, яка долучається до збору інформації, вислухаю будь-які зауваження та розгляну всі пропозиції для доповнення сайту. Хочу, щоб цей сайт став справжньою пам’яттю нашої громади», — розробник сайту Дмитро Родін.

Запропонувати зміни, внести зауваження та доповнити інформацію можна заповнивши форму, яка розташована внизу головної сторінки сайту.

Читайте також:

• Рідне місто Вільногірськ: історія, освіта, підприємства
• У Вільногірській громаді працюють «Пункти Незламності»: що відомо

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

Залишки куті не обов’язково викидати: з них можна приготувати смачні десерти та корисні страви. Пропонуємо кілька простих ідей, які допоможуть урізноманітнити святкове меню та не втратити жодної ложки солодкого смаколика.

Про це повідомляє Телеграф. 

Млинці з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями та цукром до отримання однорідної маси. Додайте трохи солі. Смажте млинці на розігрітій сковороді з обох боків до золотистого кольору.

Оладки з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями, цукром і сіллю до однорідної маси. За потреби додайте трохи борошна, щоб тісто стало щільнішим. Випікайте оладки на добре розігрітій сковороді з обох боків до рум’яної скоринки.

Солодка каша з кутею

З’єднайте кутю з молоком, водою та цукром до однорідної маси. Доведіть суміш до кипіння, потім варіть на слабкому вогні 10–15 хвилин.

Запіканка

З’єднайте кутю з молоком, яйцями, цукром, горіхами та сухофруктами. Додайте трохи борошна, щоб тісто стало густішим. Викладіть його у форму, змащену маслом, і запікайте в духовці при 180 °C протягом 30–40 хвилин.

Читайте також: 

Кутя на Святвечір: традиційні рецепти та секрети приготування

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір