Народжені у вишиванках: малюкам подарували льолі до Дня вишиванки в Україні
Для малюків, народжених під час війни, вільногірські майстрині власноруч виготовили вишиванки. Так Тетяна Бігун, Юлія Лутовінова, Олена Овчаренко, Світлана Борщ, Вікторія Салтановська та Світлана Марчук долучилися до акції «Народжені у вишиванках».
10 комплектів льоль та дві вишиті картини отримав перший пологовий будинок Дніпра.
«Була б дуже класна історія, коли б першу в житті вишиванку дарували кожному малюку, який народився під час війни. Мрію, щоб діти народжувалися без звуків сирен. Хочу, щоб не було війни. Я дякую кожній майстрині, яка долучилася до великої справи. Одягнути малечу у льолю — значить змалку прищеплювати хороше, світле»
Акцію передачі вишиванок започаткували у 2017 році учасники краматорського розмовного клубу «Файно». Її підтримали вільногірки Тетяна Бігун та Юлія Лутовінова, які долучили до роботи й інших майстринь міста.
Олена Овчаренко вишила картини, Світлана Борщ та Вікторія Салтановська вишивали льолі, Світлана Марчук зв’язала пінетки.
Від акції до акції, яка проходить щорічно на День вишиванки, майстрині готуються майже цілий рік. Вони самі вигадують орнамент, закуповують тканину й нитки для виробів.
Свердловина для Мар’янівки знови під питанням / фото ілюстративне, ШІ
На сесії Вільногірської міської ради 14 січня 2026 року депутати знову не змогли прийняти рішення щодо будівництва свердловини для водопостачання селища Мар’янівка через процедурні складнощі. Обговорення показало: справа впирається не лише у політичну волю, а й у складну процедуру погоджень через охоронну зону об’єкта культурної спадщини.
На сесії була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA.
Проєкт винесли на сесію — але голосів не вистачило
Питання водопостачання Мар’янівки знову з’явилося у порядку денному за ініціативою депутата Віталія Федоренка. Водночас на сесію міської ради, під час якої розглядали ініційоване ним питання, сам депутат не з’явився. Як пояснив міський голова Володимир Василенко, був підготовлений проєкт рішення, до нього є юридичний висновок, тому документ і винесли на розгляд.
Втім, як і на попередніх сесіях, рішення не набрало необхідної кількості голосів.
У чому проблема: охоронна зона і погодження
За словами міського голови, Департамент соціально-гуманітарної політики уже виконав частину роботи: розроблена документація на землю, проведені консультації, встановлено, що об’єкт потрапляє в охоронну зону об’єкта культурної спадщини.
“Це зазначено в об’єктовій документації. Є певні процедури, яких треба дотриматися, щоб отримати або не отримати погодження”, – наголосив Володимир Василенко.
Він підкреслив, що це ще не фінальний етап: тепер питання потрібно вирішувати на рівні органу охорони культурної спадщини Дніпропетровської області, а, можливо, і на вищому рівні.
Секретар міськради: ініціатива подана з порушенням процедури
Представниця редакції також поспілкувалася із секретарем Вільногірської міської ради Олегом Штамбургом. За його словами, проблема полягає не лише в охоронній зоні, а й у самій процедурі підготовки проєкту рішення.
“Насправді ініціатором такого проєкту рішення має бути розпорядник коштів — управління архітектури та капітального будівництва. Саме воно повинно розглядати звернення від суб’єкта, який претендує на земельну ділянку, а вже потім формувати пакет документів для сесії”, — пояснив Штамбург.
За його словами, у випадку зі свердловиною цей алгоритм не був дотриманий: технічна документація, листи та супровідні матеріали були подані “неупорядковано”, що й стало однією з причин, чому рішення не підтримали. Він також додав, що директор комунального підприємства може звернутися до голови з ініціативою, але резолюція для розгляду та підготовки рішення все одно надходить до УАКБ. За його словами, можлива присутність пана Федоренка на пленарному засіданні могла б вплинути на підтримку проєкту рішення.
Секретар також підтвердив, що ділянка дійсно потрапляє у 100-метрову охоронну зону об’єкта культурної спадщини. Водночас він визнав, що будівництво в таких зонах інколи можливе — але лише після повного проходження всіх погоджень у профільних органах.
“На сесії фактично дійшли до висновку, що саме “Жилкомсервіс” як забудовник має звертатися до відповідних органів — департаменту культури, обласних структур — і довести процедуру до кінця”, — зазначив він.
Олег Штамбург також підтвердив, що проєкт рішення був поданий депутатом Віталієм Федоренком як суб’єктом подання, попри зауваження юридичного відділу міськради, і саме тому його зобов’язані були винести на розгляд сесії.
“Складається враження, що ми свердловину будуємо на сесіях”
Під час обговорення висловився депутат Антон Боклаг:
“Складається враження, що ми цю свердловину будуємо на сесіях міської ради. Скільки вже разів не проголосували.”
Він поцікавився, чи проводилися після попередніх відмов якісь наради із замовником будівництва і які подальші кроки визначені.
Міський голова відповів, що наприкінці 2025 року такі наради відбулися, були складені протоколи й визначені конкретні кроки. Головний із них — підготувати повний пакет документів і звернутися до вищих інстанцій для отримання офіційної позиції: можливо будувати об’єкт у цій зоні чи ні, і за яких умов.
Важливий нюанс: звертатися має не міська рада, а саме забудовник. “Це обов’язок забудовника згідно із законом про містобудівну діяльність”, – пояснив Володимир Василенко.
Не “вирок”, а процедура
Окремо міський голова звернув увагу, що потрапляння об’єкта в охоронну зону — це не автоматична заборона.
Свердловина розташована приблизно за 40 метрів від об’єкта культурної спадщини при встановленій охоронній зоні у 100 метрів. Водночас, за його словами, є чимало прикладів, коли в таких зонах дозволяли будівництво інженерних об’єктів — трубопроводів, електромереж тощо — після відповідних погоджень. Поруч із цією ж територією свого часу були збудовані й інші об’єкти, які також потрапляли в охоронну зону.
Чому питання знову і знову виносять на сесію
Станом на сьогодні маємо ситуацію, коли:
рішення сесії не прийняте;
документація з боку департаменту підготовлена;
подальший крок — за забудовником, який має звернутися до обласних (і, за потреби, державних) органів охорони культурної спадщини.
Чи стане 2026 рік роком реального руху вперед для Мар’янівки — залежить не лише від голосувань у сесійній залі, а й від того, наскільки швидко та якісно буде пройдена вся процедура погоджень. А поки що, як влучно підмітив один із депутатів, свердловина “продовжує будуватися” переважно в словах і протоколах.
Погода у Вільногірську на 19-25 січня/ фото Вільногірськ IN.UA
Хмарність, висока вологість та нічні морози до -13°: синоптики оприлюднили прогноз погоди у Вільногірську на 19–25 січня. Наступні сім днів будуть стабільно холодними, проте середина тижня принесе невелике денне потепління.
Більше на Вільногірськ IN.UA
Прогноз погоди
Понеділок, 19 січня: температура вдень становитиме до -6°. Очікується мінлива хмарність.
Вівторок, 20 січня: нічна температура близько -9°, вдень – до -5°. Зберігатиметься суцільна хмарність.
На сесії Вільногірської міської ради 14 січня 2026 року депутати знову не змогли прийняти рішення щодо будівництва свердловини для водопостачання селища Мар’янівка через процедурні складнощі. […]
Хмарність, висока вологість та нічні морози до -13°: синоптики оприлюднили прогноз погоди у Вільногірську на 19–25 січня. Наступні сім днів будуть стабільно холодними, проте середина […]
День Вінні-Пуха відзначають на честь письменника Алана Александра Мілна – автора знаменитих дитячих історій, який народився 18 січня 1882 року в районі Хампстед у Лондоні. […]
У Вільногірську ініціювали збір підписів за скорочення тривалості погодинних відключень електроенергії. Підписатися можна як особисто, так і онлайн за посиланням https://forms.gle/WMqdq1bTDNqs314t8. Світла у квартирах немає […]
