Батл розмовних клубів провели у Вільногірську: хто змагався

Наталія Філоненко 09:40, 3 Квітня 2024
Батл розмовних клубів
Батл розмовних клубів у Вільногірську/ фото Вільногірськ IN.UA

Вихідними у Вільногірському культурно-діловому центрі боролися команди розмовних клубів Дніпра та Вільногірська.

Хто став переможцем — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Батл розмовних клубів Вільногірська та Дніпра

Учасники розмовних клубів змагалися у мовних конкурсах, а саме:

  • пантоміма «Покажи фразеологізм»;
  • мовний конкурс «Редактор» на виявлення помилок;
  • конкурс на знання регіонів;
  • жартівливе змагання «Вгадай, хто я?»;
  • згадували забуті слова, вгадували українські пісні за емоджі;
  • вікторина «Шевченко питає».

У складі обох команд — переселенці. Команда з Вільногірська ще у вересні 2023 року вперше зустрів команду Дніпра для знайомства, у рамках проєкту «Захист внутрішньо переміщених осіб, осіб, які постраждали від конфлікту, та розширення прав і можливостей громадян».

Підтримують розмовні клуби громадські організації «Десяте квітня» та «Моя друга домівка». 

Модератори клубів Ольга Левковець та Айна Кирпичова.

У Вільногірську мовний клуб працює на базі студентського гуртожитку, охочі можуть долучитися до занять.

«Наразі наше місто прийняло багато ВПО. Безліч людей не бажають говорити мовою ворога, тому прагнуть вивчати українську, говорити та мислити, послуговуватися у повсякденному житті, дізнатися більше про рідну батьківщину, вивчити традиції та звичаї. Цим корисні наші заняття, що проходять на базі студентського гуртожитку. Це не лише уроки, а ще й спілкування, життя, нові знайомства, друзі, товариші. Люди, які приїздять до нас, прагнуть зав’язати нові знайомства, знайти однодумців, навчитися чомусь новому, бути корисними», —  розповідає модераторка мовного клубу у Вільногірську Ольга Левковець.

За результатами змагань перемогла команда Дніпра з рахунком 36-39.

Команди розмовних клубів
Команди розмовних клубів змагаються у батлі/ фото Вільногірськ IN.UA

Розважальний концерт для учасників батлу

Батл розмовних клубів — розважальний захід, тому присутні були й творчі колективи. З танцювальними номерами «Запальні татанці» та «Нерозлучені війною» виступила доросла група зразкового танцювального колективу «Фламінго», керівниця якого Наталія Жданюк. Між конкурсами подружня пара хореографів Володимира та Світлани Ковшових провела майстер-клас з танцю.

«Від нашої команди ми створили сюрприз. Ми вдячні колективу «Фламінго», які представили на батлі прекрасні танцювальні номери. Нам захотілось віддячити танком. До нашого розмовного клубу входять і хореографи переселенці. І ми паралельно із заняттям розмовного клубу ще й танцюємо. Учасники кажуть, що у розмовному клубі ми відпочиваємо душею, а в танцях ми відпочиваємо тілом», — розповідає модераторка мовного клубу з Дніпра Айна Кирпичова.

Глядачі
Глядачі та учасники батлу/ фото Вільногірськ IN.UA

Вільногірські майстрині Олена Овчаренко, Світлана Борщ та Вікторія Салтановська представили на заході вишиванки, які зробили власноруч. Їх передадуть немовлятам у Дніпро. 

 «Ще нам Вільногірськ дорогий серцю через те, що вони підтримали нашу акцію «Народжені у вишиванках». Ця акція відбувається з 2017 року. Започаткували її учасники краматорського розмовного клубу «Файно». Ідея в тому, щоб на день вишиванки принести льолі для новонароджених вишитих майстринями з різних куточків країни. Діти, народжені під час війни, отримують в подарунок льолі – першу в житті вишиванку», — ділиться Айна Кирпичова.

Читайте також:

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

«Ні»: як навчитися відмовляти — поради психолога

Олександра Зоз 19:32, 26 Липня 2024
Казати «ні»
Казати «ні»/ фото Вільногірськ IN.UA

Говорити «ні» часом дуже складно, і не важливо — чи це близькі люди, чи це колеги, а то й зовсім сторонні люди. Люди, які не можуть відмовити у проханні, зазвичай відчувають страх зруйнувати стосунки, здатися егоїстом або образити людину. Навіть точно знаючи, що займатися виконанням чужих прохань немає бажання чи часу, люди все одно погоджуються на це. Щоб не застрягнути в небажаних зобов’язаннях, необхідно навчитися твердо говорити «ні». 

Як це зробити розповів редакції Вільногірськ IN.UA практичний психолог Олександр Зінченко.

Як навчитися без докору совісті казати «ні»

Для того, щоб навчитися відмовляти, варто розвинути любов до себе та відбудувати особисті кордони, зазначає психолог Олександр Зінченко.

Психолог каже: конструктивній відмові можна навчитися. А для цього необхідно дотримуватись декількох правил.

«Займіть визначену позицію, не придумуйте «поважні» причини. Повторюйте своє «ні» знову і знову, без пояснення причин і без виправдань. Покажіть людині, що ви чуєте їх аргументи, але все одно говоріть «ні». Також можна спробувати зайняти іншу позицію та запитати співрозмовника: «Чому ви на мене тиснете». Відмовтеся продовжувати розмову, чітко сказавши: «Я не хочу про це більше говорити», — радить психолог Олександр Зінченко.

Психолог зазначає, усі люди мають право на:

  • повагу до себе з боку інших людей;
  • власне прийняття рішень;
  • власну думку;
  • прояв емоцій, зокрема сльози;
  • помилки;
  • відмову без почуття провини;
  • свої потреби;
  • власні пріоритети;
  • власні почуття;
  • висловлювання на свою користь, не почуваючись при цьому егоїстом.

Читайте також:

Підписуйтесь

Культурний спадок Петра Шияна: визначні постаті Вільногірська

Марія Макарович 18:08, 26 Липня 2024
Петро Шиян - Вільногірський митець
Петро Шиян – Вільногірський митець/ фото архів Ганна Кавецька

Петро Шиян відомий вільногірцям митець та педагог, який присвятив своє життя творчості та навчанню нових поколінь художників. На його честь у Вільногірську назвали Дитячу музичну школу, де він багато років працював. Культурний спадок чоловіка продовжує жити та радувати очі містян та гостей міста. Ганна Кавецька, донька митця поділилася з редакцією своїми спогадами про творчий шлях батька, розповівши про його дитинство, навчання та роботу. Адже містянам важливо пам’ятати про людей, які розвивали Вільногірськ та своїми силами створювали культурну спадщину для наступних поколінь. 

Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Дитинство митця

Петро Шиян народився у селі, в бідній родині. Тоді ніхто не думав, що малювання може бути роботою. Але жага Петра до мистецтва не втихала. Він знаходив способи продовжувати малювати та не втрачав шансу займатися улюбленою справою навіть у таких складних обставинах. 

У нього була вроджена потреба малювати, бо він малював з дитинства, хоча народився в селі, в зовсім незаможній сільській сім’ї, де про малювання ніхто не думав і не знав про це. Він малював завжди, на чому прийдеться і чим прийдеться: дешевими фарбами, олівцями, що потрапляло під руки.

Ганна Кавецька // донька Петра Шияна

Попри складні умови, Петро знайшов шлях до мистецтва. Після закінчення восьмого класу, він вступив до Дніпропетровського художнього училища. Через відсутність художньої освіти, чоловік спочатку навчався на факультеті скульптури, але згодом перевівся на художнє відділення. Так Петро здобув профільну освіту не тільки з малювання, але й зі скульптури. Вже після закінчення училища Петро Шиян вирішив продовжувати навчання за мистецькою спеціальністю та вступив до Київського художнього інституту, де поєднував навчання з роботою.

Робота у Вільногірську

Не зважаючи на досвід життя у Дніпрі та у Києві, Петро після навчання вирішив переїхати до Вільногірська. Ганна розповідає, що його батьки жили на станції Нова Миколаївка, тому він хотів бути ближчим до родини. Потім чоловік зустрів маму Ганни. Так Вільногірськ став йому домом і він продовжив свій професійний шлях у місті. Петро був тоді одним з небагатьох художників-педагогів, що робило його роботу надзвичайно цінною для місцевої громади. 

Перша робота, яку могли знайти художники, це педагогічна. Коли у Вільногірську відкрилось відділення Дніпропетровської художньої школи, його запросили працювати туди. Тоді небагато було педагогів-художників, особливо в маленьких містах. Він тоді працював і в художній школі, і на комбінаті художником був.

Ганна Кавецька //

Вже пізніше Петра запрошували працювати в інші міста, але він вирішив залишитися. Адже поруч були старенькі батьки, родина. Тож, він продовжував працювати та творити у Вільногірську.

Око художника і рука майстра завжди помітні

Петро Шиян за час свого життя створив багато пейзажів, графічних робіт, портретів. У місті відбувалися виставки з його роботами. Зараз його роботи можна побачити на третьому поверсі у другій школі та у бібліотеці Дитячої музичної школи імені Петра Шияна. Дочка передала закладу кілька робіт свого батька. 

Витвір його авторства мій улюблений, і він його багато виставляв на виставках, — це картина «Полільниці». Це досить велика картина, яка подобається багатьом. Там зображені просто жінки, які працюють у полі. Людям, які жили у той період ця вона буде дуже знайома. Це така життєва картина, яка відображає життя тої епохи.

Ганна Кавецька // донька Петра Шияна

Картина «Полільниці» Петра Шияна/ фото архів Ганна Кавецька

Ганна згадує, як її батько майстерно працював з олівцем, створюючи прості, але виразні штрихи, які перетворювалися на завершені роботи. 

Брат художник каже: «Ти розумієш, що значить талановита людина. Кілька штрихів, нескладна якась робота, а ти бачиш, що це вже закінчена картина». Око художника і рука майстра завжди помітні

Ганна //

По стопах батька

Творчі гени у родині Петра передаються з покоління у покоління. Син Петра пішов стопами батька. Сама ж Ганна також обрала для себе творчу професію – музикантка. 

Моя робота з батьковою не пов’язана, оскільки я музикантка, але це теж творча професія. Не знаю, може, тому що тут в сім’ї було вже два художники, тому я вирішила обрати іншу професію.

Ганна Кавецька // донька Петра Шияна

Робота Петра Шияна вплинула не тільки на родину. Він допоміг багатьом талановитим вихованцям поєднати своє життя з мистецтвом. Донька розповідає, що колись давно мала зустрічі з колишніми учнями. Хтось став художником, хтось залишив це заняття як хобі. Учні та колеги Петра Шияна завжди його згадують як старанного вчителя, який ніколи не кричав і у якого завжди на уроках була ідеальна дисципліна.

Коли колектив музичної школи запропонував перейменувати заклад на честь Петра, донька одразу підтримала цю ініціативу. Ганна каже, що це достойна пам’ять про батька, який багато зробив для міста. Петро привніс свій вклад в історію та розвиток Вільногірська, присвятив своє життя та творчість цьому місту. Тому приємно бачити, що місто віддає шану Петру за його роботу. 

Дякую, що в місті пам’ятають про мого батька. Хочу побажати, щоб його творчість і далі надихала нові покоління художників. Дуже корисно займатися мистецтвом, воно формує і виховує. Бажаю майбутнім художникам успіхів і процвітання

Ганна Кавецька //

Петро Шиян
Петро Шиян, художник та педагог/ фото архів Ганна Кавецька

Читайте також:

Підписуйтесь

Казати «ні»

«Ні»: як навчитися відмовляти — поради психолога

Говорити «ні» часом дуже складно, і не важливо — чи це близькі люди, чи це колеги, а то й зовсім сторонні люди. Люди, які не […]

Петро Шиян

Культурний спадок Петра Шияна: визначні постаті Вільногірська

Петро Шиян відомий вільногірцям митець та педагог, який присвятив своє життя творчості та навчанню нових поколінь художників. На його честь у Вільногірську назвали Дитячу музичну […]

Будинок у Вільногірську можуть взяти на баланс міста/ фото Вільногірськ IN.UA

Міськрада Вільногірська готова прийняти на баланс п’ятиповерхову недобудову за однієї умови: що відомо

У Вільногірську хочуть прийняти на баланс громади недобудований будинок. Наразі він належить комбінату. Таку пропозицію на засіданні озвучили члени постійної комісії.  Деталі — у матеріалі […]

Хабар

Працівник медзакладу Дніпропетровщини підозрюється в отриманні хабаря 

Завідувачу відділення одного з медичних закладів Криворізького району повідомили про підозру в отриманні хабаря за ухилення від військової служби. Про це повідомляє пресслужба Дніпропетровської обласної […]

Вогнеборці ДСНС гасять пожежу сухостою

Вогнеборці ДСНС Дніпропетровщини загасили понад пів сотні пожеж у регіоні

25 липня рятувальники регіону ліквідували 57 пожеж на відкритих територіях. Вогнеборці гасили загоряння в лісі, сухостій та палаюче сміття. Загальна площа пожеж склала 46 гектарів. […]